Я - агроном і став ним саме у Полтаві

Певне місце в житті Миколи Івановича Вавилова займала Полтава. У 1910 році ще студентом Московського сільськогосподарського інституту він приїхав на практику до Полтавської дослідної станції. Саме тут Вавилов почав опановувати практичну агрономію. Уже ставши відомим вченим, М. І. Вавилов говорив: «Особисто для мене Дослідне Поле, весь його колектив дав імпульс для подальшої праці, віру в агрономічну роботу. Найкращі спогади пов’язані з Полтавським Полем».

 «Я – агроном, і став ним саме у Полтаві», - неодноразово повторював Микола Вавилов, до 135-річного ювілею якого відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку. Геніальний генетик, агроном, біолог, географ, автор величезної кількості відкриттів та наукових праць. До речі, перші наукові праці написані вченим теж у Полтаві і надруковані на сторінках журналу «Хуторянин»

У фонді бібліотеки ми знайшли одне видання - "Труды Полтавской с.-х. опытной станции. вып. № 56" з печаткою "Библиотека профессора Н. И. Вавилова".

У 1911 році Микола Іванович закінчив Московський сільськогосподарський інститут. Він здійснював експедиції до Ірану, Афганістану, країн Середземномор’я, в Ефіопію, Японію, Корею, країни Північної, Центральної та Південної Америки. Побував на Буковині та Прикарпатті, обстежив деякі райони Закарпаття, де виявив велику кількість зразків жита, пшениці, ячменю, вівса, реліктової пшениці полби. Організував дослідну станцію з розповсюдження культур. рослин у Карпатах.
Під керівництвом Миколи Вавилова у Радянському Союзі була створена світова колекція культурних рослин, яка нараховувала близько 300 тис. зразків.
Микола Вавилов створив вчення про імунітет рослин до інфекційних хвороб (1919), сформулював закон гомологічних рядів у спадковій мінливості (1920), теоретично обгрунтував принципи селекції рослин.
У 1931-40рр. – президент Всесоюзного географічного товариства. Організатор і керівник експедицій для вивчення культурної флори СРСР.
У 1940 р. Вавилова заарештовано під час експедиції в Чернівцях та безпідставно звинувачено у шпигунстві та саботажі радянської агрокультури. Засуджений до смертної кари, заміненої на ув’язнення. Загинув у Саратові у в’язниці. Посмертно реабілітований (1955).
Ім’ям Миколи Вавилова названо Полтавську дослідну станцію, на будівлі якої 1977 р. встановлено меморіальну дошку. У 2002 р. до 115-ї річниці від дня народження вченого перед будівлею Полтавської державної аграрної академії йому відкрито пам’ятник.

Також у Полтаві є каштан М. І. Вавилова - ботанічна пам'ятка природи (з 1989 р.). Каштан кінський, вік - 100 p. Висота 17 м, діаметр 1 м. Розташований на території Полтавської сільськогосподарської дослідної станції ім. М. І. Вавилова , де М.І. Вавилов працював у 1910 р.