четвер, 30 листопада 2017 р.

Я - агроном і став ним саме у Полтаві

Свою першу науково-прикладну роботу він почав у 1910 році на Полтавському дослідному полі. «Я – агроном, і став ним саме у Полтаві», - неодноразово повторював Микола Вавилов, до 130-річного ювілею якого у відділі краєзнавства розгорнута книжкова виставка. Геніальний генетик, агроном, біолог, географ, автор величезної кількості відкриттів та наукових праць. До речі, перші наукові праці написані вченим теж у Полтаві і надруковані на сторінках журналу «Хуторянин».







У 1911 році Микола Іванович закінчив Московський сільськогосподарський інститут. Він здійснював експедиції до Ірану, Афганістану, країн Середземномор’я, в Ефіопію, Японію, Корею, країни Північної, Центральної та Південної Америки. Побував на Буковині та Прикарпатті, обстежив деякі районни Закарпаття, де виявив велику кількість зразків жита, пшениці, ячменю, вівса, реліктової пшениці полби. Організував дослідну станцію з розповсюдження культур. рослин у Карпатах.
Під керівництвом Миколи Вавилова у Радянському Союзі була створена світова колекція культурних рослиин, яка нараховувала близько 300 тис. зразків.
Микола Вавилов створив вчення про імунітет рослин до інфекційних хвороб (1919), сформулював закон гомологічних рядів у спадковій мінливості (1920), теоретично обгрунтував принципи селекції рослин.
У 1931-40рр. – президент Всесоюзного географічного товариства. Організатор і керівник експедицій для вивчення культурної флори СРСР.
У 1940 р. Ваваилова заарештовано під час експедиції в Чернівцях та безпідставно звинувачено у шпигунстві та саботажі радянської агрокультури. Засуджений до смертної кари, заміненої на ув’язнення. Загинув у Саратові у в’язниці. Посмертно реабілітований (1955).
Ім’ям Миколи Вавилова названо Полтавську дослідну станцію, на будівлі якої 1977 р. встановлено меморіальну дошку. У 2002 р. до 115-ї річниці від дня народження вченого перед будівлею Полтавської державної аграрної академії йому відкрито пам’ятник.

Немає коментарів:

Дописати коментар