Жінки в науці

«Наука буває двох видів — фізика і збирання марок» (Е. Резерфорд)

Щороку 11 лютого за рішенням ООН відзначається Міжнародний день жінок у науці.

«Жінки в науці» - цікаву віртуальну виставку-інформацію підготували бібліотекарі відділу краєзнавства, присвячену іменам тих жінок-полтавок, хто першими прокладав шлях в суто чоловічу справу і хто продовжує її зараз.

Олена Пчілка – письменниця, громадська діячка, була обрана членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук.
Наталія Мірза-Авакянц – педагог, професор Полтавського, Харківського, Донецького інститутів народної освіти. Одна із засновників Полтавського товариства дослідження та охорони пам’яток старовини й мистецтва.

Айзенман Берта Юхимівна (1903-1997) - мікробіолог, доктор біологічних наук, професор.
Народилася 25 (12 за старим стилем) травня 1903 року в Полтаві. По закінченні у 1925 році Харківського ветеринарного інституту працювала у наукових ветеринарно-бактеріологічних установах України: Полтавський державний вакцинний інститут (1927-1929 рр.), Полтавський ветеринарно-бактеріологічний інститут (1929-1931 рр.), Полтавська філія Українського інституту експериментальної ветеринарії (1931-1934 рр.), Київська філія Українського інституту експериментальної ветеринарії (1934-1935 рр.). Від 1936 року її трудова діяльність пов’язана із Інститутом мікробіології і вірусології АН УРСР, де вона спочатку працює старшим науковим співробітником, а потім – зав. відділом антибіотиків.
Б. Ю. Айзенман уперше в Україні виявила причину масової пошесті поросят, виділила та ідентифікувала вірус інфекційного бульбарного паралічу (вірус Авескі). Досліджувала мінливості ентеропатогенних бактерій, вплив антибіотиків на їх метаболізм, хіміо- та антибіотикотерапію експерим. інфекцій (черевний, висипний тиф та інші). У 1946 р. разом з академіком В. Дроботьком та іншими проводила дослідження антибіотиків, отриманих із вищих рослин. У 1960 стала ініціатором виробництва антибіотиків із бактерій: деякі з одержаних антибіотиків увійшли в практику і випускаються медичною промисловістю.
Померла 5 вересня 1997 року в Києві.

Аксентьєва Зінаїда Миколаївна (1900-1969) - геофізик, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН УРСР (1951), директор Полтавської гравіметричної обсерваторії.
Народилася 25 липня 1900 року в Одесі, де спочатку навчалася в жіночій гімназії, а по закінченні – в Інституті народної освіти. Вже під час навчання в інституті починає працювати обчислювачем в Одеській обсерваторії (під керівництвом вченого-астронома О. Я. Орлова).
У 1926 році в Полтаві було засновано гравіметричну обсерваторію в системі Української палати мір та вагів. Її директором призначають О. Я. Орлова, який, в свою чергу запрошує на роботу З. М. Аксентьєву. З цього часу вона пов’язує свою долю із Полтавською гравіметричною обсерваторією, пройшовши шлях від старшого наукового співробітника до директора. Під її керівництвом Полтавська гравіметрична обсерваторія стала визнаним у світі центром вивчення змін широт і руху полюсів Землі.
Основи її наукових досліджень були присвячені вивченню припливних деформацій Землі та питанням прикладної геофізики. Брала активну участь у гравіметричній зйомці території України, а її кандидатська дисертація «Результаты определения силы тяжести на Украине с 1926 по 1933 гг.» лягла в основу складання гравіметричної карти України, яка слугувала для попередньої розвідки покладів корисних копалин. На честь З. М. Аксентьєвої названо один з кратерів на Венері.
Померла 8 квітня 1969 р. в Полтаві. 

Яніна Яківна Яценко одягала у зелені шати та прикрашала Полтаву. Саме завдяки їй було закладено ландшафтний дендропарк на полі Полтавської битви. А в 2011 році Яніна Яківна одержала премію на міжнародному конкурсі у Франції «Terre de Femmes – Земля жінок» за проєкт, спрямований на охорону природи та навколишнього середовища.

Віра Никанорівна Жук – історик, архівіст, все життя якої було присвячене вивченню рідного міста.
Серед сучасних жінок-науковців вирізняється ім’я учениці Віри Жук - доктора історичних наук, професора Ірини Миколаївни Петренко, яка за свою наукову роботу «Шлюбно-сімейні відносини у Гетьманщині 18 століття», отримала премію Президента України для молодих вчених 2017 року! У 2018 році Ірина Петренко виступила у ролі мецената: вона профінансувала два видання, присвячені 90-річчю від дня народження Віри Жук, які підготував відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського – бібліографічний покажчик «Подвижниця краєзнавчої справи Віра Никанорівна Жук» з серії «Видатні краєзнавці Полтавщини» і «Каталог бібліотеки та особовий фонд Віри Жук» з серії «Бібліотечні колекції».

Ми хочемо назвати імена науковців -  дослідник історії релігії і церкви в Україні, доктор історичних наук (2015), Почесний краєзнавець України (2017) Людмила Бабенко. В коло її наукових інтересів входять політична історія XX століття, історичне краєзнавство, дослідження діяльності радянських органів державної безпеки у взаємовідносинах держави і церкви. Нею підготовлено 4 навчальні посібники (у співавторстві). Людмила Бабенко також є автором і співавтором монографій та фундаментальних видань (14), членом обласної редколегії та співавтором видання «Реабілітовані історією». Має публікації в журналах і збірниках наукових праць, ліцензованих ДАК України, та зарубіжних і науково-методичних виданнях. Всього має понад 200 публікацій.

Бабешко Майя Омелянівна (1941) - доктор фізико-математичних наук (1995), фахівець у галузі деформації твердого тіла, лауреат премії ім. О. Динника НАНУ (2003). Народилася 1 травня 1941 року в смт Оржиця. Закінчила Київський університет (1963). З 1962 року працює в інституті механіки ім. С. П. Тимошенка НАН України пройшовши шлях від інженера до старшого наукового співробітника. Наукові дослідження у галузі математичного моделювання процесів термов’язкопружнопластичного деформування ізотропних матеріалів по різноманітних плоских траєкторіях та числових методів розв’язування задач термопластичності для тіл та оболонок обертання.

 Надія Костянтинівна Кочерга (1950-2018) - дослідниця історії культури, освіти та науки України, краєзнавець, кандидат історичних наук, доцент, заслужений працівник освіти України, відмінник освіти України, лауреат премій імені А. С. Макаренка, І. П. Котляревського, В. Г. Короленка, фундатор кафедри українознавства, культури та документознавства, радник ректора, заслужений працівник Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

Павленко Юлія Григорівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти,
природничих і математичних дисциплін та методик їх викладання ПНПУ ім В. Г. Короленка. Коло наукових інтересів: професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи; теоретичні та прикладні аспекти музейної педагогіки; професійна підготовка майбутніх педагогів до реалізації музейно-педагогічного потенціалу у роботі з дітьми. Ю. Г. Павленко – автор близько 50 наукових публікацій. 

Життєве кредо Марини Вікторівни  Гриньової: «Жити й працювати заради людей і науки». Коло наукових інтересів Марини Вікторівни пов’язане з розвитком та впровадженням інноваційних засад педагогічної майстерності, освітнього менеджменту, управління проєктами та інноваціями, біоетикою, збереженням природного біорізноманіття та здоров’я людини, методикою навчання природничих дисциплін, концептуальними засадами реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». 

Серед видатних жінок-науковців варто назвати Віру Мелешко, Ірину Передерій, Ірину Пістоленко, Світлану Гапон, Ольгу Ніколенко, Олену Байрак, Наталію Смоляр, Віту Сарапин, Ольгу Бондаревську, Ларису Безобразову. Більшість статей та наукових праць зберігаються у фонді найбільшої книгозбірні Полтавщини - Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського.