«Георгій Аполінарійовиич Гапон (1870-1906) народився в селі Білики Кобеляцького району в заможній селянській родині. Після закінчення місцевої школи навчався в Полтавській духовній семінарії, по закінченні якої працював у Всехсвятській церкві в Полтаві. У 1898 році вступає до Петербургської духовної академії і паралельно веде місіонерську діяльність серед робітників. Є ініціатором створення Товариства взаємодопомоги для робітників і Товариства опіки над бідними…».
Впевнена, більшість користувачів, які почнуть читати ці лаконічні біографічні відомості навіть не зразу зрозуміють про кого йде мова, хоча ця особистість досить добре відома. Але якщо розпочати свою розповідь зі слів «Піп Гапон (1870-1906) народився…» то зразу спливуть згадки: «А, це той самий піп Гапон, провокатор, агент царської охранки, який влаштував Криваву неділю».
Дійсно, український радянський енциклопедичний словник стверджує, що Гапон – «священик, агент царської охранки, походив з сімейства селян-куркулів Полтавської губернії. За завданням Департаменту поліції Гапон, 1903 року, щоб відвернути увагу робітників від революційної боротьби, створив… «Збори фабрично-заводських робітників Санкт-Петербурга»… Гапон спровокував робітничу маніфестацію до царя і, отже, є одним з винуватців розстрілу робітників 9 січня 1905 року…».
В той же час італійський енциклопедичний словник (1956 р.) зазначає, що «Гапон організував лояльні цареві робітничі товариства на базі програми християнського соціалізму», тобто висловлює здогад про те, що Гапон мав намір мирним способом усунути несправедливість супроти робітників щоби забезпечити їм добробут та гідні умови праці.
Що ж стосується ролі Гапона в кривавій бійні 9 січня, то у спогадах Григорія Ващенка ми знаходимо ще більше матеріалу для роздумів: «До речі, люди, що особисто знали Гапона, запевняли Горового (псевдо Григорія Ващенка – авт.), що він зовсім не був провокатором, а щиро працював для блага робітників. У наслідок цих розмов у Горового і тепер існує сумнів, хто такий в дійсності Гапон. Провокатор, що вів маси людей на розстріл, не міг іти попереду демонстрантів, бо й сам ризикував своїм життям. А разом із тим низка історичних документів стверджують провокативну роль Гапона».
Так ким же насправді був Гапон? Безпринципним авантюристом, який кинув на алтар своїх непомірних амбіцій життя тисяч людей, чи ідеалістом, що з власної волі як правдивий душпастир намагався поліпшити важку долю робітничого люду не кривавими революційними переворотами, не утопічними гаслами, а організованим мирним законодавчим шляхом.
Пропонуємо нашим користувачам знайти свою відповідь на ці запитання. Для цього бібліотекарі відділу краєзнавства підготували книжкову виставку «Священик Григорій Гапон». На ній представлений широкий спектр матеріалів, які відображають різноманітні, нерідко діаметрально протилежні, точки зору стосовно особистості Г. А. Гапона та його ролі в згаданих історичних подіях. Серед них – архівні матеріали, спогади та мемуари сучасників Гапона, історичні дослідження, есеї, розвідки, художні твори як радянських так і сучасних українських та зарубіжних дослідників. Особливу увагу хочеться привернути до автобіографії Г. Гапона «История моей жизни», яка може надати додатковий дослідницький матеріал для розуміння психотипу Г. Гапона.
Виставка діятиме у відділі краєзнавства (5-й поверх, 509 кім.) з 10 лютого 2020 року.
Матеріал підготувала головний бібліотекар відділу краєзнавства Ганна Дідусенко.
Впевнена, більшість користувачів, які почнуть читати ці лаконічні біографічні відомості навіть не зразу зрозуміють про кого йде мова, хоча ця особистість досить добре відома. Але якщо розпочати свою розповідь зі слів «Піп Гапон (1870-1906) народився…» то зразу спливуть згадки: «А, це той самий піп Гапон, провокатор, агент царської охранки, який влаштував Криваву неділю».
В той же час італійський енциклопедичний словник (1956 р.) зазначає, що «Гапон організував лояльні цареві робітничі товариства на базі програми християнського соціалізму», тобто висловлює здогад про те, що Гапон мав намір мирним способом усунути несправедливість супроти робітників щоби забезпечити їм добробут та гідні умови праці.
Що ж стосується ролі Гапона в кривавій бійні 9 січня, то у спогадах Григорія Ващенка ми знаходимо ще більше матеріалу для роздумів: «До речі, люди, що особисто знали Гапона, запевняли Горового (псевдо Григорія Ващенка – авт.), що він зовсім не був провокатором, а щиро працював для блага робітників. У наслідок цих розмов у Горового і тепер існує сумнів, хто такий в дійсності Гапон. Провокатор, що вів маси людей на розстріл, не міг іти попереду демонстрантів, бо й сам ризикував своїм життям. А разом із тим низка історичних документів стверджують провокативну роль Гапона».
Так ким же насправді був Гапон? Безпринципним авантюристом, який кинув на алтар своїх непомірних амбіцій життя тисяч людей, чи ідеалістом, що з власної волі як правдивий душпастир намагався поліпшити важку долю робітничого люду не кривавими революційними переворотами, не утопічними гаслами, а організованим мирним законодавчим шляхом.
Пропонуємо нашим користувачам знайти свою відповідь на ці запитання. Для цього бібліотекарі відділу краєзнавства підготували книжкову виставку «Священик Григорій Гапон». На ній представлений широкий спектр матеріалів, які відображають різноманітні, нерідко діаметрально протилежні, точки зору стосовно особистості Г. А. Гапона та його ролі в згаданих історичних подіях. Серед них – архівні матеріали, спогади та мемуари сучасників Гапона, історичні дослідження, есеї, розвідки, художні твори як радянських так і сучасних українських та зарубіжних дослідників. Особливу увагу хочеться привернути до автобіографії Г. Гапона «История моей жизни», яка може надати додатковий дослідницький матеріал для розуміння психотипу Г. Гапона.
Виставка діятиме у відділі краєзнавства (5-й поверх, 509 кім.) з 10 лютого 2020 року.
Матеріал підготувала головний бібліотекар відділу краєзнавства Ганна Дідусенко.
Немає коментарів:
Дописати коментар