середа, 27 травня 2020 р.

Віртуальна виставка нових надходжень краєзнавчої літератури


Незважаючи на всі негаразди і перипетії нашого життя робота у відділі краєзнавства триває. І фонд нашої бібліотеки поповнився новими виданнями. Всі книги різнопланові, різних авторів та видавництв, але об’єднує їх те, що всі вони у тій чи іншій мірі розповідають про рідний край, про наших людей, про людські долі, які повязали своє життя з Полтавщиною, про історію та культуру.
Багато з нас перебуваючи на карантині засумували без нових книжок. Справді, беручи до рук нову книжку, відчуваєш різноманітну палітру почуттів. Спочатку ти закохуєшся в неї поглядом, потім на дотик, а цей незрівнянний аромат свіжонадрукованих сторінок!!!
Повірте, у цю книжку ви закохаєтеся з першого погляду! Пропонуємо вашій увазі видання «Кременчугъ. Любимый город». Вдало підібраний дизайн – від обкладинки до світлин та старовинних листівок. Книга «не відпускає» до останньої сторінки. Історичний матеріал поєднується із сьогоденням. З видання ми дізнаємося, що Кременчук в роки Другої світової війни був на 97% зруйнований загарбниками, а післявоєнному поколінню кременчужан довелося відроджувати своє місто з руїн та попелу.


Книжка складається з двох розділів «Былой Кременчуг (1571-1917)» і «Кременчуг в ХХ веке (1917-1965)». У кінці книги в хронологічному порядку коротко описуються особливості містобудівельної, соціально-політичної, економічної та культурної історії міста.
Книга розрахована на широке коло читачів – істориків та краєзнавців, учнів та студентів, а також всіх, кому цікава історія свого краю.

Не менш цікавою є наступна книга – «Листи з Америки» Катерини Кричевської-Росандич. Вона для тих, хто цікавиться історією культури та мистецтва, життям української діаспори.
Катерина – представниця третього покоління мистців Кричевських. Катерина Кричевська-Росандич була з ранньої юності розлучена з Україною, вона сформувалася і розвивалася як художниця у цілком чужоземних умовах. І хоча у своїй творчості вона часто звертається до України, але у її творах немає притаманного щему і суму за рідним краєм, як у роботах батька та дідуся, а є замилування і серпанок легкої печалі за втраченою красою, як спогад про миле дитинство. Вона любить і пам’ятає свою батьківщину і дідівську землю, але не рветься до неї.

До названої книги увійшли лише вибрані листи К. Кричевської-Росандич у часовій послідовності до персональних кореспондентів в Україні, що в першу чергу характеризують її художні, естетичні, соціальні, громадянські погляди, свідчать про творче життя мистецької родини Кричевських, дружні зв’язки, знайомства, уподобання.
Сьогодні, коли листи в консервативному їх розумінні стають рідкістю, величезна епістолярна спадщина художниці вражає і охоплює країни: Австрію, Аргентину, Англію. Австралію, Німеччину, Канаду, Францію та багато інших.
Найбільше кореспондентів було і залишається в Україні (Київ, Канів, Богуслав, Рівне, Миколаїв, Харків, Суми, Лебедин, Сміла), а також у Полтаві з Опішнею, Решетилівкою, Чорнухами та Шишаками.
Серед дописувачів художниці з Каліфорнії – відомі полтавці – музеологи Любов Гейштор та Галина Галян, колекціонер та видавець Олексій Петренко, вчений-біолог, художник Леонід Колєсніков, будівельник та журналіст Наталія Буцька, родини художників-графіків Малакових з Києва та майстрів декоративного мистецтва Бабенків з Решетилівки. Протягом 20 років листувалася Катерина Кричевська-Росандич з мистецтвознавцем Георгієм Шибановим з Чорнух, допомагала йому матеріалами та порадами в написанні книги про українського хорового диригента Нестора Городовенка.
У книзі Віталія Миколайовича Григорєва «Історія Глобинського району в біографічних нарисах» розміщено понад 300 нарисів про визначних особистостей в історії Глобинщини.

Книгу «Довженко в Яреськах» журналісти Василь та Ванда Лис присвятили 125-річчю від дня народження Великого кінорежисера і Великого українця. Книга написана разом із жителями села Яреськи, які знали О. П. Довженка, були свідками й учасниками незабутніх довженківських кінострічок.
Безцінні спогади автори зібрали у книгу, з якої читачі дізнаються чимало невідомих та цікавих фактів про Довженка-митця та про Довженка як просту й безмежно добру людину, а також про наших земляків – «артистів з народу».

Літо – пора весіль. Пропонуємо книгу Антоніни Трипольської «Фольклорні скарби українського весілля». Весілля було і залишається великою урочистою подією й офіційною формою громадянського скріплення шлюбу. Майже до 16 століття в Україні побутував громадянський шлюб, що ґрунтувався на весільних звичаях. Пізніше укладання шлюбу почала контролювати церква. У книзі зібрано багато весільних пісень, приказок, замовлянь, примовок, сакральних обрядів та ритуальних дійств, Це своєрідна усна енциклопедія народу, де можна простежити багатостраждальну історію, звичаєве право, народну мораль, побут, ставлення до старших, розподіл обов’язків у родині, кулінарні уподобання і все це подано через весільні пісні.

Багато надійшло літератури і для підростаючого покоління. Поезії за мотивами українських та білоруських легенд Степана Вовкодава «Ріка життя», «З тобою нас не подолати». Для найменших пропонуємо казочку Алли Місяк «Казочки для дітлахів» та оповідання Андрія Осацького «Всенавпаки-Ландія».



Серед художніх творів для дорослих хочемо закцентувати увагу на романі Володимира Васильєва «На шляхах чумацьких», у якому відтворені події походу чумаків на Тилігул за сіллю. Книжка нагадує пригодницький детектив 17 століття.
Тож всіх, кого зацікавив наш віртуальний огляд, мають змогу прийти до бібліотеки вже після карантину, та безпосередньо ознайомитися з новими краєзнавчими надходженнями!
До зустрічі після карантину!!! З нетерпінням чекаємо на вас!!!

Немає коментарів:

Опублікувати коментар