І минуле було майбутнім: Іван Нечитайло переконує (до 85-річя від дня народження)

85 років тому у далекому 1935 році на землях благодатного краю з річечкою Глиницею – притокою Псла, у селянській родині села Огирівка Великобагачанського району народився поет і прозаїк Іван Якович Нечитайло. Його поява на світ в отому райському оточенні садів і луків запрограмувала принаймні одну схильність –до поетичного слова. Саме про ті Іванові роки пізніше скаже Ліна Костенко: «…ще слів нема. Поезія вже є». Бо наймилішим заняттям ще зовсім малого школяра було віршування.

Як літератор І. Я. Нечитайло офіційно «народився» у 1952 році – тоді 17-річний юнак уперше побачив своє прізвище у районній газеті «Ленінський шлях» під віршом «На сінозбиранні». Павло Тичина, познайомившись із творами юного автора побажав йому: «Хай росте талант Ваш. Він у Вас хоч і молодий, але ж яскравий».
І. Нечитайло закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З грудня 1957 р. по 1970 р. працював у редакціях газет Великобагачанського, Миргородського, Решетилівського та Шишацького районів, залишивши по собі помітний творчий слід.
У 1961 році став членом Національної спілки журналістів України. Першими у престижному республіканському видавництві «Прапор» вийшли два прозові твори письменника «Важкі борозни» і «Крутосхили», написані запашною полтавською мовою. Збірка 1990 року «Крутосхили» зберігається у фонді нашої бібліотеки і всі бажаючі можуть з нею ознайомитися.
Після прозових книг не забарилися до читача й поетичні збірки автора – «Жаворонкове небо», «Поміж крутих берегів», «Осінні подихи весни», «Михайлівське надвечір’я», «Треба жити» та віршована повість, присвячена нашій славній землячці – художниці Марії Башкирцевій - «Вічно молода Марія».

І. Я. Нечитайло – член Національної спілки письменників України, лауреат літературних премій імені Панаса Мирного, Л. Бразова, різноманітних творчих конкурсів.
Не можна не оцінити вміння митця побачити смішне, щиро посміятися з цього самому та ще й звеселити інших. «Пристрасть до смішного» Іван Якович виявив ще у далекі газетярські часи, коли писав гумористичні твори для популярного журналу «Перець». Тоді й отримав благословіння нашого відомого гумориста Олександра Ковіньки. Можливо, саме з легкої руки метра українського гумору і «проклюнувся» в Іванові Яковичеві запеклий гуморист, що зрештою об’єднав усе написане смішне й дотепне у сатирико-гумористичній збірці «Сміх – не гріх» та дошкульно-іронічній «Арабески – душі сплески».

Уся творчість автора пов’язана тільки з Полтавщиною! У творчому доробку Івана Нечитайла твори про вже згадувану нами Марію Башкирцеву, про Миколу Гоголя, юну художницю Сашу Путрю, про партизанку Марію Маленко.
Відділ краєзнавства Полтавської наукової бібліотеки щиро вітає ювіляра з Днем народження!!! Бажаємо здоров’я, нових творів, а презентацію завжди можна провести у нашій бібліотеці!!!