Решетилівка – місто в Україні, центр Решетилівського району Полтавської області. Місто відоме з середини ХVII століття. Розташоване на річці Говтва, яка є притокою річки Псел, за 38 км від обласного центру - м. Полтави.
Решетилівка та її околиці сягають корінням у сиву давнину. Свідчення цьому пам'ятки археології, найдавніший з яких датовано добою неоліту, ряд об'єктів відноситься до доби бронзи та раннього залізного віку. Згідно з найвідомішою легендою, якої притримувався український історик, статистик та етнограф XIX століття Микола Арандаренков «Записках о Полтавской губернии составленых1846году», засновником Решетилівки бувкозак-пластун Решетило, якиймав у ціймісцевостіпасіку та хутір. За іншоюверсією, назва Решетилівки походить відвислову «решетити тканину», тобто з'єднувати два шматки матерії мережками. Щоб замаскувати шви, тканину «решетили» (змережували). Згідно з цією гіпотезою, продовженнямдавньої мережки є сучасна вишивка білим на білому. Самевідвислову «решетити», на думку решетилівського художникаЄвгенаПілюгінаі походить назвамістаРешетилівка.
Перша документальна згадка про селище Решетилівкадатується1 травня1638року у зв'язку з селянсько-козацькимповстаннямпід проводомДмитраГунітаЯкова Острянина.
Другою за часом писемноюзгадкою про Решетилівку є її позначення на Загальній карті України відомого французького інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана, надрукованій у Гданську(Данцігу) 1648 року.
Не залишилась Решетилівка осторонь Визвольної війни українського народу (1648—1654рр.) під час якої перебувала у складі Балакліївської сотні. Пізніше Решетилівка стала сотенним містечком Полтавського полку. На той час цебуловжедоситьзначнепоселення, згуртоване навколо дерев'яної, з земляним валом і ровом фортеці.
Решетилівська фортеця споруджена на початку XVII століття розташовувалась на трикутному мисі — узвишші на правому боці річки Говтвита її притоки. УXVII столітті захисні огорожі фортеці складалися із земляного валу та рову, дерев'яних огорож та башт. Втратила своє значення у другій половині XVIII століття.
Наприкінці1708 року та на початку1709 року решетиляни чинили опір шведським військам. 3 березня 1709 року і до початку Полтавської битви Решетилівка та її укріплена фортеця булазахоплена шведами і перетворена на головний опорний пункт — командир генерал-майор Крейц.8 липня1709 року на полі Полтавської битви решетилівські козаки у складі Полтавського полку, під загальним командуванням Семена Палія діяли у складі московської армії. Із 13по 19 липня 1709 року московська армія на чолі з Петром І стояла табором у Решетилівці. Звідси цар розіслав низку державних указів серед них так звані «Решетилівські статті», якими підтверджувалися привілеї козацької сторони, за нею зберігалася адміністративно судовавлада на Лівобережжі та деякі інші привілеї, але разом з тим посилювалася залежність гетьманського управління від царського уряду.
1905 року була утворена ткацька майстерня, яка 1922 року перетворена на артіль. З неї,1960 року, постала фабрика мистецьких виробів зі школою майстрів. Виробництво декоративних тканин: доріжок, скатертин, килимів, вишиваних рушників, сорочок, прикметних своєю декоративністю і яскравістю барв. З Решетилівки походить унікальний, особливо складний, тип вишивки— білим по білому.
Решетилівка – один із найвідоміших центрів художніх промислів України. Вона є лідером по виготовленню сучасного національного гобелену і визнаним осередком створення ексклюзивних виробів ручного вишивання, що характеризують Полтавщину. Самобутні, створені на основі народних традицій килими, вишиванки, ткані вироби прославили решетилівський край, експонувалися і продавалися по всьому європейському континенту та за океаном, прикрашають чимало музеїв, державних резиденцій, культурних установ.
1938 року Решетилівка отримала статус селища міського типу.
2017 року – статус міста.
Немає коментарів:
Дописати коментар