четвер, 25 січня 2018 р.

Презентація видань відділу краєзнавства

30 січня 2018 року у літературній вітальні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського відбулася презентація видань відділу краєзнавства - бібліографічних покажчиків, присвячених Петру Ротачу - "Благословляю я ті дні, коли до правди прихилився" і "Каталог бібліотеки та особовий фонд Петра Ротача".
Укладач першого покажчика - Анна Анатоліївна Дідусенко, головний бібліотекар відділу краєзнавства.
До створення другого покажчика долучилися відділ краєзнавства (укладачі Марина Анатоліївна Федорова, завідувач відділу краєзнавства, Анна Анатоліївна Дідусенко, головний бібліотекар та Ксенія Петрівна Перепьолкіна, провідний бібліотекар відділу краєзнавства), бібліотека ім. М. А. Жовтобрюха ПНПУ ім. В. Г. Короленка (укл. Валентина Володимирівна Орєхова, директор Бібліотеки) та Державний архів Полтавської області (укл. Тарас Павлович Пустовіт, заступник директора ДАПО).



"Был равнодушен к любому столу, кроме письменного," - цитуючи Марину Цвєтаєву, написала про Петра Ротача у одній із своїх статей Людмила Василівна Ольховська, науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка. 
Дійсно, Петро Петрович писав, дуже багато писав, попри всі заборони та тиск влади. Він писав під різними псевдонімами - Петро Самотній, Пет. Ро, П. Петрович, Микола Гомін, Роман Петренко та ін. Він писав про Україну тоді, коли про неї не можна було й думати. Саме завдячуючи Петру Петровичу, нам відомі зараз імена полтавських істориків, письменників, літераторів.
Презентацію відкрила директор Бібліотеки Тетяна Іванівна Зеленська, заслужений працівник культури України. Великою радістю для організаторів була присутність на заході сина Петра Ротача - Олександра Петровича. Теплими спогадами про особистіть Петра Ротача поділився Тарас Павлович Пустовіт, заступник ДАПО. 



На захід завітала наукова богема міста - викладачі полтавських вишів - Ірина Миколаївна Петренко, доктор історичних наук, професор кафедри педагогіки, культурології та історії ВНЗ Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”; Ігор Валерійович Козюра, професор кафедри менеджменту ВНЗ Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”; Ірина Григорівна Передерій, доктор історичних наук, завідувач кафедри українознавства, культурології та документознавства ПНТУ ім. Юрія Кондратюка; Микола Іванович Степаненко, ректор ПНПУ ім. В. Г. Короленка; Олексій Іванович Неживий,  доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України.
Олексій Іванович люб'язно подарував відділу краєзнавства лист Петра Ротача Григору Тютюннику датований 11 липня 1966 року.








З презентованими виданнями можна ознайомитися у відділі краєзнавства обласної книгозбірні, у бібліотеках полтавських вузів, обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара та районних бібліотеках. 

З інформацією про захід можна ознайомитися за наступними посиланнями: http://zmist.pl.ua/news/u-poltavi-prezentuvali-vidannya-prisvyacheni-pismenniku-petru-rotachu

https://misto-tv.poltava.ua/news/27647/


середа, 10 січня 2018 р.

Світлій пам'яті Петра Ротача

                           
                                           …іду назустріч дням, життю, борні… Не плакать, а співати
                                                                                                                           Петро Ротач
Педагог, літературознавець, краєзнавець, поет Петро Петрович Ротач належить до тих, хто складає інтелектуальне багатство народу. Це інтелігент не за формальними ознаками, а за глибинністю знань, рівнем культури. Його знають і шанують за величезний науковий та творчий доробок, як глибоко патріотичну й винятково чесну людину. Переживши жахіття розкуркулення й Голодомору він потрапляє у жорна Другої світової війни, ставши «остарбайтером». І вже там, на Заході, починає друкувати свої вірші та прозу про справжню «радянську дійсність», знайомиться з такими ж діяльними патріотами рідної землі. Однак, на відміну від багатьох з них, він таки повертається в Україну, де на 40 років потрапляє під «недремне око» КДБ. Було нелегко носити наличку «український буржуазний націоналіст» П. П. Ротачу та його родині, але він не зламався, не змінив своїх переконань, не став на шлях пристосування й підлабузництва. «Ступивши за допомогою добрих людей на правдиву літературну стежку ще на початку 40-х років, - говорить Петро Ротач, - після повернення мусив зійти з неї, аби не стати перевертнем. Лише в пізні роки, при зміні жорстоких обставин на кращі, вільніші знову віддався літературній праці».