Засідання клубу "Рідний край"

Співпраця з краєзнавчими осередками, культурними, науковими та освітніми центрами Полтавщини є одним з головних завдань відділу краєзнавства. Приємно, що краєзнавча робота набирає нових обертів, активізується та викликає цікавість все більшого кола осіб. 

Так, 4 грудня у відділі краєзнавства нашої бібліотеки пройшло чергове засідання клубу краєзнавців «Рідний край». На нього завітали представники Балакліївського навчально-виховного закладу Великобагачанського району. На засіданні було представлено наукову роботу МАН «Балаклія – село козацьке» учня 9 класу Едуарда Овчавенка. Він є членом краєзнавчого пошукового загону «Джерела» Балакліївського навчально-виховного закладу «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. Наукова робота дослідника не залишила байдужим нікого з присутніх та отримала позитивні відгуки.

Від богоугодного закладу - до сучасної медичної установи

Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського цьогоріч відзначає 215 років від заснування. Вона була відкрита у 1802 р. у приватному будинку. Це був "шпиталь" для лікування та догляду за убогими, безнадійно хворими жителями жителями. Лікарня мала 20 ліжок. Керував закладом чиновник "Приказа Общего Призрения" прапорщик Маліков. В його штаті було 7 осіб по догляду за хворими, 1 кухарка, 1 прачка, 2 дроворуби. На одного хворого на рік виділялося 42 руб. 75 коп. 
У 1803 р. переведена на околицю міста - Кобищани. Водночас у ній могло лікуватися 70 чол. У 1804 р. споруджено два дерев'яні корпуси Полтавського благодійного закладу по вул. Ново-Полтавській (тепер вул. Шевченка). Це були споруди з дощаними, фарбованими дахами, дерев'яною підлогою, заскленими вікнами, мали по 4 палати з такими назвами - "для фрактурныхъ, лихорадочныхъ, для цинготныхъ, для поносныхъ и слабыхъ". 
Ще багато цікавого матеріалу можна дізнатися про історію побудови обласної лікарні із статті лікаря 1-ї міської лікарні м. Полтави О. В. Сірого, яка представлена на книжковій виставці «Від богоугодного закладу до сучасної медичної установи».

Головний корпус лікарні на 80 ліжок було зведено у 1823 р.
Заснована як богоугодний заклад, нині вона є сучасною медичною установою. Приміщення лікарні і парк навколо неї є невідємною складовою довгої і цікавої історії нашого міста. 

Із обласною лікарнею пов’язані імена І. Котляревського (з 1827 по 1835 рр. він був попечителем закладу), М. Скліфосовського і ще багатьох непересічних особистостей. Серед них - Софія Кривко - колишній головний терапевт області. Вона довгі роки була добрим другом відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ, активним членом клубу «Рідний край». 

Видатний дослідник полтавського краю

Серед багатьох науковців, музеєзнавців, етнографів, які досліджували традиційну культуру Полтавщини, окреме місце займає мистецтвознавець, історик та музейник Яків Омелянович Риженко. Народився він 13 листопада 1892 року в с. Пустовійтове Кременчуцького повіту (нині Глобинського району) Полтавської губернії. Його біографія містить багато неточностей, адже натдо мало достовірних документів, які висвітлюють час роботи вченого в Україні. 

Цікава знахідка

У рідкісному фонді відділу краєзнавства збереглася книжка відомого археолога, музейного діяча Михайла Рудинського "Архитектурне обличчя Полтави" (1919).

На форзаці - дарчий напис: "Вельмишановному Т. Т. Каминському 29/ІІІ 1925 Київ". Феодосій Тимофійович Камінський - краєзнавець, археолог. Учасник І світової війни. З березня 1921року працював завідуючим секції музейно-екскурсійної роботи Політпросвіту, а з травня 1923 р. по 29 вересня 1929 р. директором Миколаївського історико-археологічного музею. З 1954 р. по 1958 р. працював старшим науковим співробітником Миколаївського краєзнавчого музею.

Ця книжка знаходилася у фонді Бібліотеки Миколаївського обласного краєзнавчого музею, про що свідчить штамп.

А повернулося видання до Полтави, ймовірно, вже після смерті власника, тобто у 1980-х рр. ХХ століття.
Малюнки у книзі зроблені Федором Рожанковським.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

30 вересня вся бібліотечна спільнота святкує Всеукраїнський день бібліотек.

Одним із сучасних напрямків діяльності бібліотек є соціокультурний та просвітницький, що охополює різноманітні сфери наукового та культурно-мистецького життя громади. Соціокультурну діяльність бібліотека здійснює, об’єднуючи свої зусилля з різноманітними закладами – громадськими організаціями, науковими, навчальними та культурними установами міста та області. До спільної діяльності, відповідно, долучаються науковці, краєзнавці, поети, письменники, художники, фотографи, психологи, журналісти, викладачі вузів та вчителі, а також студентська та учнівська молодь.

Чарівний світ Катерини Білокур

Українська майстриня народного декоративного живопису. Народилася 7 грудня 1900 р. в с. Богданівка Пирятинського пов. Полтавської губернії (тепер Яготинського р-ну Київської обл.) в селянській родині. З дитячих років мала великий потяг до малювання. Здобути освіту дівчинці не довелося, читати, писати й малювати вона навчилася самотужки. Перші спроби малювати робила вуглиною на шматку домашнього полотна. Пензлі виготовляла сама, а фарби робила з буряка, бузини, калини, цибулі й різних трав. Малювала здебільшого квіти, іноді й портрети. Пробувала вступити до художнього керамічного технікуму в Миргороді та до Київського театрального технікуму, але не мала документів про освіту.

Майже все життя К. Білокур працювала в колгоспі, поєднуючи важку фізичну працю із заняттями живописом у вільний від роботи час. Ось рядки з її власної сповіді: «Я працювала по різних сільськогосподарських роботах аж до 1933 року. Прала, ткала, білила, мила, копала, садила, полола, збирала і все діло робила. А в прогалинах поміж цим ділом вчилася малювати».

Згадуючи "ГРУЗИНСЬКОГО ПУШКІНА"...

Шляхи Господні незвідані. Так сталося, що доля привела грузинського князя, автора безсмертної поеми «Давитіані», в Україну. Давид Гурамішвілі народився у селі Сагурамо, що неподалік древньої столиці Грузії – Мцхети. Але класик грузинської літератури, один із великих поетів ХVIII ст., більшу половину свого життя провів на Миргородщині. Поет-вигнанець щиро полюбив українську землю, її мову та звичаї. У своїй творчості він вдало поєднав традиції давньогрузинської поезії та фольклор рідного народу з традиціями української народної пісні. Зазначимо, що на творчість Гурамішвілі вплинули український фольклор та спілкування з Григорієм Сковородою.

На Полтавщині шанують відомого поета. У м. Миргороді відкрито літературно-меморіальний музей Д. Гурамішвілі, його ім’я присвоєно бібліотеці міста, встановлено чудовий пам’ятник, названо вулицю.  У 2016 та 2017 рр. проходив поетичний фестиваль «Гурамішвілі запрошує». Випущена ювілейна монета, присвячена 300-річчю від дня народження Давіда Гурамішвілі - "300 років Давіду Гурамішвілі".
У відділі краєзнавства представлена виставка «Він «милозвучну пісню України з грузинською душею поєднав»», присвячена 225-річниці з дня смерті Д. Гурамішвілі.

Полтава - Козелець. День третій

Козелець – невеличке селище з кількістю жителів до 9 тис. осіб.

Храм Різдва Богородиці. Тут знаходиться усипальниця Наталки Розум (Розумовської) - матері братів Розумовських - Олексія та Кирила. Саме вона була фундаторкою зведення храму.

Його будували протягом 11 років (1752-1763). Керували будівництвом архітектори Квасов та Григорович-Барський. Храм звели у стилі пізнього бароко, але з елементами української народної архітектури. Трохи пізніше (у 1770) поряд з храмом було збудовано велику (висотою 50 метрів) дзвіницю. Липовий іконостас висотою у 27 метрів.

Козелецька бібліотека. Це колишнє приміщення полкової канцелярії, побудоване за ініціативи Юхима Дорогана, чоловіка Віри Розумовської (сестри Кирила та Олексія). Приміщення будували 9 років (1756-1765).

З 1958 року тут знаходиться бібліотека. Щиро і привітно зустріли нас колеги у Козельці. Їхнім піклуванням ми потрапили до Свято-Георгіївського жіночого монастиря, аби вклонитися чудотворній іконі Божої Матері "Аз есть с вами и никтоже на вы". 

ЩИРА ПОДЯКА УСІМ КОЛЕГАМ З ЧЕРНІГІВЩИНИ, ЯКІ ТАК ТУРБОТЛИВО ТА ЗМІСТОВНО, НЕПОВТОРНО, ПІЗНАВАЛЬНО ОРГАНІЗУВАЛИ НАШЕ ДОЗВІЛЛЯ!!!

Полтава - Чернігів. День другий

Другий день професійної поїздки бібліотекарів Полтавщини пройшов у місті Чернігові,  історія якого має більше 1300 років. Місто вражає своїми історико-архітектурними пам"ятками та зеленню. Наш земляк Леонід Глібов жартівливо називав Чернігів "губернським хутором".

Полтава - Ніжин. День перший

Полтавське відділення Української бібліотечної асоціації (Голова відділення Надія Влезько) організувало 3-денну поїздку до Чернігівщини для бібліотекарів Полтавської області. Мета поїздки - професійна (обмін досвідом, налагодження контактів) та культурна (знайомство з культурними та історичними пам"ятками).
Отже, о 9-й годині ранку бібліотекарі з Полтави, Миргорода, Кременчука, Хоролу, Опішні, Заводського, Машівки, Лубен, Великої Багачки розпочали свою подрож...

Штрихи до портрета справжнього інтелігента

Пересвідчувати когось у знаковості цієї постаті на духовній ниві України просто немає потреби: сьогодні це ім’я знає уся материкова україна та діаспора. Петро Петрович Ротач (1925–2007) – відомий громадськості передовсім як письменник та літературознавець. Проте діапазон його зацікавлень є настільки широким, що він вважався за свого у колах істориків, краєзнавців, музеєзнавців, архівістів та ін. Словом – справжній інтелектуал та енциклопедист. 

дізнайся більше про Європу!

чудова вікторина!!!
https://learningapps.org/watch?v=pfa0gt6v317#EULIB

Від здивування - до пізнання: музеї Кобеляччини

Щороку 18 травня світова музейна спільнота відзначає Міжнародний день музеїв, нагадуючи, що музеї є важливим інструментом культурного обміну, збагачення культур, досягнення взаєморозуміння, співпраці та миру між людьми. Сьогодні це свято відзначають у 150 країнах світу. Щороку влаштовуються заходи для підвищення культурної свідомості суспільства, невід'ємною частиною якої є відвідування музейних установ.

Подвижник музейної справи

Відділ краєзнавства підготував книжкову виставку «Подвижник музейної справи», присвячену 60-річчю від дня народження яскравої особистості, археолога, музейника, видавця, талановитого організатора Олександра Борисовича Супруненка.

Презентація книги полтавського історика Віктора Ревегука

20 квітня 2017 року відділ краєзнавства провів презентацію книги відомого полтавського історика, краєзнавця Віктора Яковича Ревегука «Полтавці – поборники державної незалежності України». Видання побачило світ до 100-річчя української революції 1917-1921 рр. Перше видання книги «Полтавці – поборники державної незалежності України» (2015 р.) включає в себе персоналії борців за українську незалежність від 1917 р. до героїв загиблих у АТО у 2014-15 рр.

«Думи мої, думи...» : до 80-річчя від дня народження Миколи Касьяна

Лікар з великої літери. Лікар, відданий своїй справі, - Микола Андрійович Касьян. Його рід завжди проживав на Полтавщині. Від покоління до покоління – від діда – відомого на всю околицю костоправа – до батька – Андрія Касьяна – від батька до сина передавався цей Богом даний дар.

Історія лікаря Миколи Касьяна почалася із започаткування ним методики лікування хреба, яку визнали у всьому світі.