четвер, 25 березня 2021 р.

Віршовані вислови про Полтаву


                       

Моя Полтаво, ти благословенна
З твоїх джерел натхнення спраглі п’ють,
Добра й любові сходять мудрі зерна…
Твоїх дітей у світі впізнають
                               М. Бойко


У вінку чорнобривців і слави,
Не підкорена владою літ,
Моя тиха зелена Полтаво,
І врочистий і будній мій світ
                             Г. Вовченко



Де пахне травами блакить,
Мов квітонька ласкава,
На сивих пагорбах стоїть
Моя любов – Полтава
                            В. Тарасенко

Полтаво, Полтаво, стоїш величаво
Посеред зелених садів і ланів.
Козацька витає навкруг тебе слава
І слава сучасних синів
                                Я. Шутько

Зорею ореол
Восьми століть
Вінчає вічно юне
Місто слави
Мов дівчина,
Над Ворсклою стоїть
Красою зачарована
Полтава
                   А. Пашко


Сонцелика і мила, як воля єдина
Як наш подих могутній на повнії груди.
Якщо будемо ми – буде наша Вкраїна
І Полтава довіку безсмертною буде.
                                    М. Костенко


Здавен ми славні, так ведеться
Запам’ятали нас віки,
Наш дім – і місто, і фортеця,
Не завойована ніким
                       Л. Вернигора


Не позичати тобі слави,
Збагнути велич не зуміть,
Вже над чолом твоїм, Полтаво,
Стоїть одинадцять століть…
Палають квіти незів’ялі у нашій пам’яті завжди
І я гукаю «Чуєш, Лялю,
Пройди Полтавою, пройди»…
Полтава лине в майбуття…
                     А. Шевченко


Пригадую свої минулі дні…
І скільки вже себе я пам’ятаю…
Живе це слово зоряне в мені,
Це слово ніжне й лагідне:
Полтава.
                            Ф. Гарін


Полтава, як можна прожити без тебе?
Пісня моя – тобі
Снились мені і під іншим небом
Очі твої голубі
                           Г. Величко
                                           
Полтава

Здраствуй, Полтаво!
Я знову з тобою –
зеленії трави
покрились росою…
Вдихаю повітря,
а серце від щастя
шепоче: «Полтаво,
ти стала ще краща…»

В садах мальовничих
красиві будови…
Не бачились рік ми,
а місто вже нове.
Світлієш, красуне,
в цвітінні каштанів,
І образ твій в усмішці
юній тюльпанів.
Я хочу, щоб вічно
цвіла ти, Полтаво,
у праці звитяжній
росла твоя слава!
    Олексій Дмитренко

Моя ти, Полтава, Вкраїни перлина,
У буйно зелених садах,
Немов у віночок убралась дівчина,
Мов писанка в майстра руках.
А скільки талантів у тебе, Полтаво,
А скільки чудових людей.
Так дай же їм, боже, многії літа
Й досягнення нових ідей.
А. Васильєва

Мов яхта біленька,
у зелені плава
мирна моя Полтава.
О. Гончар

(З пісні «Величальна Полтаві»)
Приспів:
Ти стоїш у віках величаво,
Заквітчалася в парки-сади,
Неповторна красуне Полтаво,
Сивочола і юна завжди

Крізь віки-століття,
Крізь тисячоліття
Світить твоя слава, слава світова
Золота перлино
Неньки України
Життєдайна земле, земле трудова.
В. Мартусь

ПОЛТАВЩИНА

Хто народився на Полтавщині, полтавцем залишається довіку.
М. Любивий

Полтавщина була, є і пребуде осердям духовної енергії України.
Б. Олійник

Полтавщина… щедрий на таланти край. Що не ім’я – то зірка першої величини.
П. Тичина

Полтавський край вабить до себе чудовою природою і славною історією, народними традиціями і високою сучасною культурою.
Д. Санжаревський


пʼятниця, 19 березня 2021 р.

"Все, що душа довірила словам" (поетичні сторінки Полтавщини)

У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.
„Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу...».
Оскільки на поезію не здатний ні розум, ні почуття обов’язку, а здатна лише душа (справжня й красива), то нам лишається лише дивуватися та захоплюватися красою душі й багатством почуттів поетів. Хочемо розкрити, зокрема, тему поетів нашої рідної Полтавщини.
Стривожено завмер і час, і простір,
Вдивляючись у вир стрімкий душі:
Хто ми – господарі чи гості –
На цьому перехресті двох стежин?..
Марія Бойко

Поет – це не просто майстер написати хороші, красиві, пристрасні вірші. Справжній поет, це, найперше, характер, особистість, людина особливих почуттів, які спонукають а інколи навіть провокують на надзвичайні дії та вчинки.
Марійка Бойко - заслужений діяч мистецтв України, поетеса-піснярка, журналістка. У фонді Полтавської ОУНб ім. І. П. Котляревського представлені всі збірки авторки "Мелодії сопілки", "Струни душі", "Квітка папороті", "Промінь сонця" та ін.
 Коли йдеться про характер, особистість, хочемо згадати Леоніда Вернигору. Але коли його перо виконує волю поета, тут на повну силу розгортається дух романтизму, якогось особливого історичного героїзму. Саме Л. Вернигора написав гімн Полтави, щоб не «сиротіла» вона поміж міст, музична слава яких уже звучала в Україні. Поезії Леоніда Михайловича відзначаються тонким відчуттям людської душі та природи, любов’ю до своєї Батьківщини, чіткою громадянською позицією, романтизмом.
Красивий романтизм, підсвічений непояснимим смутком і приглушений особливою стриманістю сяє в рядках Лідії Віцені і болить її проникливість у наші дикі реалії і тривожить її поезія у цьому несправедливому світі.
Різьблено-точна логіка мислення, філософічність і якась особлива строгість публіцистичності поетичного світу Наталки Фурси. А як не сказати про дивовижно «народну» поезію Наталії Баклай, дещо раціоналістичну, але світлу й чесну поезію Раїси Плотникової.
Вічне протиборство любові й смерті на руїнах пам’яті, спроба зупинити чорну течію скорботи й відродити, бодай словом, втрачений вирій – все це у поезії Сергія Осоки.
Головною темою поетичної збірки Тарас Юхна «Від витоку до джерела» проходить думка про святі джерела людського існування, призначення людини на землі.
Вірші Олександра Печори виболені, образні, виразні, надійно заземлені, по-симоненківські непоступливі, наповнені поняттям національно-звичаєві доброти, традиційної сердечності.
Своєю книгою вибраних поезій «Аж до останнього причастя» наша колега і поетеса Галина Вовченко менш за все хоче підвести якісь підсумки. Скоріше – просто переглянути, перебрати свою торбу перед продовженням дороги. Дороги, якою, дякувати Богу, жила досі і якою, дай Боже, жити аж до останнього причастя…
Інна Дідик-Снарська – поетеса з Полоцька, яка свою долю знайшла у нашому місті. У книзі поезій «Вересовыя песні Зары. Вересові пісні Зорі» пропонує читачеві відчути смак, дух і чари мови наших сусідів-білорусів. У її поезії багато неочікуваного і трепетного, підсвідомого. Її твори здебільшого – це поетичне оркестрування народних пісень, вірувань, легенд. Ми радіємо з того, що Інна Снарська знайшла свого читача в Україні, саме у Полтаві. А допомогли їй у цьому полтавські поети Микола Костенко, Сергій Осока, Наталка Фурса, Катерина Туз, з творами яких можна ознайомитись у нашій бібліотеці. 
Поетичні твори нашої колеги, бібліотекаря Галини Вовченко вражають правдою життя, особливим поглядом на, здається, звичайні речі. Творчість Галини Василівни особлива. Ця людина відкрита до спілкування на будь-які теми. Вона пише ліричні і патріотичні поезії, історичні вірші та вірші для дітей. І пише дуже просто, але водночас настільки вишукано, що про будь-яку просту річ у її поезії можна прочитати у зовсім неординарному стилі.
У сузір’ї поетів Полтавщини є лірики, піснярі, байкарі, є молоді й досвідчені, є ті, хто пишуть для дітей, а також ті, чиїми творами зачитується старше покоління. Так чи інакше, але вся поезія сповнена доброти, ніжності, любові до своєї землі, до своїх витоків.
Варто згадати Надію Гринь - це відома поетка-піснярка, член Полтавської спілки літераторів, лауреат премій імені І. П. Котляревського (2014), імені Панаса Мирного (2016), ХІV Міжнародного телерадіофестивалю «Прем’єра пісні», ХV Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання», дипломант літературно-мистецької премії імені В. Малика (2015).
Тетяна Ваценко пише вірші для дітей. Вона є авторкою поетичних збірок "Країна навпакинія", "Курдуплик".
Володарем найвищої нагороди НСЖУ "Золота медаль української журналістики" є відомий поет Михайло Григорович Любивий, який має у своєму творчому доробку більше 20 поетичних і прозових збірок.
Віртуальну виставку-огляд підготувала провідний бібліотекар відділу краєзнавства Наталія Миколаївна Лисенко.






вівторок, 16 березня 2021 р.

Час в об’єктиві Йозефа Хмелевського

                                       Через очі фотографа теперішнє стає минулим…
                                       (Береніс Ебот)
Фотограф Йозеф Хмелевський, дякуючи йому, до нас дійшли, як писав «Фотограф любитель» у 1896 році, «безукоризненные во всех отношениях» фотопортрети класиків науки та культури: М. Скліфосовського, Г. Мясоєдова, В. Короленка. Панаса Мирного, Лесі Українки, М. Коцюбинського, Г. Хотчевича, М. Заньковецької та багатьох інших. Що про нього можна дізнатися, завітавши до Полтавської наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського?





Експрес-виставка однієї книги «Невідомий автограф»

 Співробітництво відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського з науковими, культурними, краєзнавчими осередками триває вже не один рік. 


Завдяки цьому розширюється діапазон бібліотечних послуг та урізноманітнюється їх діяльність, встановлюються нові партнерські зв’язки, збільшується коло контактів.
Бібліотека залюбки співпрацює з науковцями Полтавського краєзнавчого музею імені В. Кричевського. Бібліотечна установа надає музейникам як бібліографічну інформацію, так, власне, і самі книжки з універсального за змістом бібліотечного фонду для створення музейних експозицій.


Остання співпраця подарувала нам надзвичайний унікальний культурний артефакт – автограф племінника Лесі Українки – Василя Кривинюка - на книзі Ольги Косач-Кривинюк «Леся Українка : хронологія життя і творчості» (Нью-Йорк, 1970).
Бібліотекарі відділу краєзнавства спільно з Олесею Миколаївною Васецькою, старшим науковим співробітником Науково-дослідного експозиційного відділу історії пізнього середньовіччя та нової історії Полтавського краєзнавчого музею імені В. Кричевського провели захід - експрес-виставка однієї книги «Невідомий автограф»: до 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Мета заходу – вперше на широкий загал показати полтавській громаді невідомий донині автограф племінника Лесі Українки – Василя Кривинюка, який було знайдено старшим науковим співробітником Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського Лесею Васецькою та атрибутовано відомою дослідницею біографії Лесі Українки та родини Косачів загалом, головною хранителькою фондів Архіву-музею УВАН у США Тамарою Скрипкою.

Саме Леся Васецька провела дослідження, зв’язалася з Тамарою Скрипкою і отримала підтвердження про достовірність автографу Василя Кривинюка.
Зберігається названий раритет у Канадсько-українському бібліотечному центрі, видання до якого надходять від української діаспори.

Відеосюжет - на телеканалі "Центральний"