вівторок, 25 серпня 2015 р.

Володимир Галактіонович Короленко

Один з дослідників літератури А. Г. Горнфельд у 1918 році писав: «Про кращий твір Короленка навряд чи можна сперечатися: кращий його твір не «Сон Макара», не «Мороз», не «Без язика». Кращий його твір – він сам, його життя, його сутність».
Невпинна подвижницька праця письменника була втілена в конкретні справи, а саме – в створення громадських, просвітницьких організацій, товариств, публічних бібліотек. В. Г. Короленко був переконаний у тому, що успішний розвиток бібліотек залежить від уміння управляти ними, від умілого використання книги як великої впливової сили. Особистим прикладом він упроваджував своє бачення признання загальнодоступних бібліотек у м. Глазгові Пермської губернії, Нижньому Новгороді та у Полтаві. Уміння письменника відчувати громадські проблеми знадобилося при заснуванні бібліотеки у м. Пермі, де він перебував у засланні у 1880-1881 рр.
У 1900 році Короленко переїхав в Полтаву. І відразу занурився у громадське життя міста. Володимир Галактіонович і його дружина Євдокія Семенівна були членами громадських організацій, благодійних об’єднань, у тому числі, і членами комітету Полтавської громадської бібліотеки. У 1904 році Короленка обрали головою комітету і протягом 4–х років, до 1 вересня 1908 року він обіймав цю посаду.