Нащадок козацького роду з Полтавщини

Симон Наріжний народився у селі Сокілці Кобеляцького повіту 30 січня 1898 року. Навчався у комерційній школі в Кобеляках та Українському університеті в Полтаві. З 1919 р. працював у редакції полтавської газети «Рідне слово». Наприкінці 1922 р. родина Наріжних виїхала з України до Чехословаччини. Симон навчався на філософському факультеті Карлового університету (Прага), в Українському Вільному університеті (Мюнхен). Очолював Музей визвольної боротьби України у Празі. У лютому 1945 р. врятував фонди музею від американського бомбардування, а в червні того ж року – від заборони Смершу. Однак у 1948 році музей було закрито. Симон Наріжний виїхав до Австралії. Помер 23 липня 1983 р. Похований на сіднейському цвинтарі "Руквуд", на українській православній дільниці.

Центральне місце у його науковій спадщині посідає фундаментальна книга «Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами», перша 600-сторінкова частина якої з 830 документальними фотографіями видана у 1942 р у Празі. Книга зберігається у фонді Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського. До Полтави книга потрапила у 1998 році від академіка НАН України, професора Пряшівського університету (Словаччина), мистецтвознавця, українознавця Миколи Івановича Мушинки. Саме у 1998 році у Полтаві проходила науково-практична конференція «Симон Наріжний і празька еміграція 20-30 рр. ХХ ст», присвячена видатним постатям української еміграції. Полтавська ОУНБ ім. І. П. Котляревського теж була в числі організаторів конференції. На базі бібліотеки було проведено секційне засідання «Духовні витоки Полтавщини: славетні земляки в контексті світової культури» під головуванням професора В. Скнара. Бібліотекарі підготували відкриті перегляди літератури "Полтавці на еміграції", "Періодичні видання української еміграції", "Літературно-мистецька Полтавщина". Робота цієї секції засвідчила, що тема "Духовні витоки Полтавщини" може слугувати основою для проведення окремої міжнародної наукової конференції.

За словами М. І. Мушинки, «це перша конференція, на якій, скажемо прямо, було реабілітовано Симона Наріжного, показано його таким, яким він був».

Совість Бреусівки: до 70-річчя від дня народження Г. Д. Сердюка

 До 70-річного ювілею Григорія Дмитровича Сердюка - історика-краєзнавця, педагога, члена Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України – відділ краєзнавства підготував книжкову виставку «Совість Бреусівки».

 

Народився ювіляр 21 січня 1952 року у селі Бреусівка на Козельщині і все своє життя він присвятив детальному та глибокому дослідженню малої батьківщини. Григорій Дмитрович – поважний автор статей і досліджень з історії рідного краю. У 1988–1899 рр. підготував історичні матеріали про пам’ятники на території Бреусівської сільської ради.
У 1989 - 1992 рр. спільно з кандидатом історичних наук, заслуженим працівником культури України Вірою Никанорівною Жук провів пошукову роботу і підготував близько 50 фундаментальних статей по Козельщинському району до енциклопедичного довідника "Полтавщина"; а у 2000 році написав статтю про Козельщинський район до ЕСУ. Оформив тематичні папки з цінними матеріалами про видатних та відомих людей Козельщинського району, Полтавської області і України.
Багато років провідний краєзнавець займається дослідженням історії собору Різдва Пресвятої Богородиці та однойменного монастиря, результатом роботи є декілька перевидань книги "Перлина Козельщини", у якій Григорій Сердюк є співавтором.
Також Григорій Дмитрович написав близько десяти статей про історію церков і релігійне життя на території району, став співавтором 12-го тому енциклопедії Полтавщини "Полтавіка" - "Церква і релігія".
У 2018 р. побачила світ книга "Величний подвиг Козельщинського краю", присвячена участі земляків у Другій світовій війні. У 2020 р. вийшла ще одна праця — "З минулого —у вічність", у якій описана історія Козельщинського краю від найдавніших часів до сьогодення, містяться маловідомі фото, історії та документи. Матеріали для цієї книги автор збирав понад 40 років!
Всі названі видання представлені на книжковій виставці у відділі краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського.
Окрім краєзнавчої роботи, ювіляр є автором сотень оповідань, новел, нарисів, етюдів, образків, замальовок. У його творчому доробку міститься поетична збірка «Все починається з любові».
Г. Д. Сердюк - лауреат літературно-мистецької премії ім. В. Малика (2009) та Полтавської обласної премії імені Антона Семеновича Макаренка. Голова Козельщинського районного товариства краєзнавців. Член редакційної колегії районної газети «Козельщинські вісті». У 2008 році був визнаний "Людиною року села Бреусівка". Був занесений до Всеукраїнської книги величі та пошани 1991-2011.
У житті Григорій Дмитрович Сердюк дуже щира і привітна людина, залюблена у рідну землю. Він щедро ділиться своїми здобутками, передає пам’ять для наступних поколінь.
Дорогий Григорію Дмитровичу, ми щиро вітаємо Вас з ювілеєм. Бажаємо здоров’я, миру, радості і Божого благословення на Ваші пошуки. Збирайте, пишіть, друкуйте, презентуйте, примножуйте добро на землі! Многая і благая літа!!!

А що третє свято - свята Водохреща... (Свято Богоявлення на Полтавщині)

19 січня - Водохреща або Богоявлення – одне з 12 найбільших християнських свят різдвяно-новорічного циклу. 

Кобзарі із Кобеляк: Григорій та Іван Китасті

У відділі краєзнавства діє книжова виставка «Кобзарі із Кобеляк: Григорій та Іван Китасті», присвячена ювілейним датам від дня народження братів Китастих.

Григорій Трохимович Китастий народився у Кобеляках на Полтавщині. Композитор, бандурист, хоровий диригент, педагог. Він був першим і довгорічним керівником Капели бандуристів ім. Т. Шевченка. Восени 1941 р. створив Капелу, яка виступала в Києві, на Поділлі та Волині. У серпні 1942 колектив примусово був вивезений до Німеччини. У 1943-1944 роках Капела 9 місяців перебувала на гастролях в Галичині. Зокрема, 8-9 березня 1943 року Капела бандуристів знаходилась в Дрогобичі та дала в місті два концерти. З 1949 р. Капела виїхала до США в Детройт, гастролювала по містах США, Канади, Австралії, Європи. З 1964 р. Григорій Китастий жив у Чикаго. Виховав багато музикантів, які створили десятки молодіжних ансамблів бандуристів у США, Канаді, Англії, Австралії. Г. Т. Китастий - лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1992; посмертно). У 2008 р. Г. Т. Китастому присвоєно звання Героя України.

Іван Трохимович Китастий (1902–1975) теж народився у Кобеляках. Бандурист, диригент. Від 1935 р. – член Державної зразкової капели бандуристів; від 1941 р.  – член Капели бандуристів ім. Т. Шевченка. З 1949 р. мешкав у США.

Виставку організовано спільно з Полтавським обласним центром національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді (Євгеній Копилець, заступник директора). На ній представлені матеріали з фондів Полтавської наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського. Наприклад, «Збірник на пошану Григорія Китастого» (Нью-Йорк). Книга вийшла у 1980 році коштом Фундації ім. Івана Багряного й містить розвідки, статті, рецензії, спогади, а також вірші, присвячені ювілярові, та деякі його твори. Книга вийшла на честь 70-річчя диригента. А також результати пошуково-дослідницьких робіт вихованців ПОЦНПВТКУМ, розміщені у збірниках матеріалів краєзнавчих конференцій учнівської молоді – «Державотворчі процеси в Україні: через віки у ХХ століття» (Черкаси, 2019).

Цінними є періодичні діаспорні видання з Канадсько-українського бібліотечного центру – «Нові дні» та «Молода Україна», у яких відтворювалися, зокрема, матеріали про мистецьку спадщину бандуристів.

Збірник «Вставай, народе!» (К., 1996) — це перша в Україні публікація творів Григорія Китастого, написаних у різні роки. 

На виставці представлена стаття «Співак-бандурист з Кобеляк» тодішнього директора Кобеляцького музею Олексія Кулика, який свого часу провів велику роботу по відродженню пам’яті Китастого на малій батьківщині. У публікаціях кобеляцької районної газети «Колос» йдеться про вшанування пам’яті земляка у рідному місті, зокрема, про відкриття меморіальної дошки. На сьогодні у Кобеляцькому музеї літератури та мистецтва  імені Олексія Кулика Кобеляцької міської ради представлено постійнодіючу експозицію, матеріали до якої свого часу особисто передала дружина Григорія Китастого – Галина Дмитрівна (фото, платівки, афіші), а також до ювілею композитора оформлена тимчасова виставка з фондів музею.