Віртуальна мандрівка у світ Івана Котляревського

Відділ краєзнавства запрошує на віртуальну мандрівку у світ Івана Котляревського. Бібліотекарі Відділу до 254-ї річниці від дня народження славетного земляка підготували віртуальну книжкову виставку. 

На виставці зібрані видання творів Івана Котляревського – «Енеїда» 1944, 1948, 1955, 2002, 2008, 2012, 2013 років видання. Викличе інтерес малоформатна книжка «Енеїда». Для любителів творчості Івана Петровича представлено також повне зібрання творів, видане у 1952 році.

Патріот рідної землі: до дня народження Олеся Гончара

3 квітня 2023 р. виповнюється 105 років від дня народження Олеся Гончара, письменника, твори якого перекладені близько 70-ма мовами, людини планетарного масштабу, чиє ім’я добре відоме світові.  Олесь Гончар народився в незалежній Україні. Власне, він був її ровесником. «Я теж родом із Полтавщини...», - на цьому не забував при нагоді наголосити Олесь Терентійович. Дитячі роки його пройшли з дідусем і бабусею в с. Сухе Полтавської області. Бабуся замінила майбутньому письменникові матір. А ще на дитячі роки Олеся припала доба українського національного відродження, на юнацтво – час, коли те відродження стало розстріляним. Далі був Голодомор. А потім юність – фронт, полон, знову фронт. 

Віртуальна виставка «І. Ф. Павловський – історик Полтавщини»

21 січня виповнюється 172 роки від дня народження історика, архівіста та краєзнавця І. Ф. Павловського. Коло його наукових інтересів було досить широким і багатоаспектним, а свої розвідки він провадив на базі архівних документів, на які постійно робив посилання у наукових повідомленнях. (більш докладно з біографією вченого можна ознайомитися тут).

До дня народження видатного історика-архівіста бібліотекарі відділу краєзнавства підготували віртуальну виставку «І. Ф. Павловський – історик Полтавщини».
І. Ф. Павловський є знаковою постаттю для науково-дослідницького середовища Полтавського краю, а його наукова спадщина  є безцінним джерелом для наукових студій сучасних дослідників. За словами знаного полтавського історика-архівіста Т. П. Пустовіта: «…справа тут не в кількості публікацій… Найцінніше – зібрано значний фактичний архівний матеріал з історії Полтавщини (і не тільки з місцевих архівів, а й з центральних – С. Петербурга, Моски та ін.) і донесено його вченим до поколінь наступних».
Знайомство із творчим доробком І. Ф. Павловського ми розпочнемо із  енциклопедичних праць вченого, які представлені тематичними бібліографічними словниками, підготовленими  і виданими І. Ф. Павловським упродовж 1912-14 рр.  У бібліографічному відношенні словники оформленні досконально: наявність покажчиків, посилання у тексті на довідкові джерела, залучення раніше неопублікованих першоджерел і їх публікація. Серед персоналій, включених до словників, можна віднайти не тільки уродженців  нашого краю, але й видатних особистостей, пов’язаних з Полтавщиною життям і діяльністю. До речі, Іван Францевич дотримувався такого принципу наповненості позицій словників: про відомих письменників і вчених він подавав матеріалів менше, ніж про маловідомих, пояснюючи тим, що про видатну людину матеріали можна віднайти в окремих монографіях.
Досить великий масив праць у творчості І. Ф. Павловського  представлений ґрунтовними історичними дослідженнями та краєзнавчими розвідками, в яких він різнобічно вивчає цікавий і розмаїтий соціально-культурний ландшафт Полтавського краю.

Центральною  темою у творчості І. Ф. Павловського проходить історія міста Полтави. Особливо його цікавив той період, коли Полтава була центром Малоросійського генерал-губернаторства. Прискіпливо вивчаючи історію нашого міста Іван Францевич завжди підкреслював, що Могила (Шведская – авт.) и Котляревській» - вот главныя достопримечательности Полтавы…» тож окремим блоком  ідуть праці вченого з історії Полтавської битви, яку Іван Францевич вважав визначною історичною пам’яткою (до речі, саме за ініціативи і невтомного клопотання І. Ф. Павловського у 1909 році музей Полтавської битви було створено). І, звісно, досліджуючи історію Полтави, І. Ф. Павловський не міг оминути увагою постать свого іменитого земляка - І. П. Котляревського: «наши очерки о давней Полтаве и жизни полтавской были бы не полны, если бы мы обошли молчанием личность знаменитого полтавца, жившего и действовавшего как-раз в рассматриваемый нами период… в то время это была крупная знаменитость, пользовавшаяся широкою известностью не только в родной Малороссія, но и далеко за ея пределами».

Окремий блок становлять праці І. Ф. Павловського, які характеризують його діяльність як незмінного секретаря Полтавської вченої архівної комісії. Це 15 випусків колективних праць членів Комісії та щорічні звіти УПАК. Випуски «Праць», які на сьогодні вважаються одними з основних джерел для вивчення історії Полтавщини, регулярно видавалися переважно завдячуючи енергії і зусиллям І. Ф. Павловського. До речі, на сторінках цих праць активно друкувався і сам Іван Францевич.

У різний час до постаті Івана Францевича Павловського у своїх публікаціях неодноразова зверталися знані дослідники, як місцеві, так і загальноукраїнські, висвітлюючи не тільки біографічні відомості, але й окремі напрямки його досліджень.

Матеріал підготувала головний бібліотекар відділу краєзнавства Ганна Анатоліївна Дідусенко.
 

До Міжнародного дня людей з інвалідністю

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю.

Навіть фізичні вади не можуть перешкодити людині жити активним, повноцінним життям, домагатися поставлених цілей, творити, бути успішним. Інша справа, як назвати людину, яка будучи нормальною у всіх відносинах не вірить в себе, перестала мріяти і прагнути до кращого? Неможливе можливо - і тому доказ історії з життя великих людей з обмеженими можливостями, як наших сучасників, так і попередників, які досягли успіху всупереч тому, що повинно було б їх зупинити. Багато людей з обмеженими можливостями сприяли розвитку людства.
Серед людей з обмеженими можливостями, але безмежними мріями і силою духу є художники, спортсмени, співаки, поети… Існує багато прикладів, коли війна або жорстокі обставини життя обірвали політ людини, але сила духу подарувала їм крила. Можливо, ознайомившись з біографіями декого з них, хтось зможе знайти сили для власних звершень.
На Полтавщині багато талановитих людей, які не дивлячись на складні обставини життя перемогли себе і досягли успіху: дефлімпійці Максим Беленок та Анна Каюкова, художники з ураженням опорно-рухового апарату Сергій Литвишко та Сергій Пелих, поетеса Світлана Славіна.
Полтавець Юрій Дмитренко, втративши у зоні АТО ногу, взяв участь у Іграх Нескорених, а 18-річна Ярослава Лакатош з с. Дубина Новосанжарського району в результаті вибуху гранати втратила обидві ноги, але залишилася життєрадісною і активною людиною, і змогла стати провідним гравцем національної паралімпійської збірної з гри у сидячий волейбол. Один із універсальних приборкувачів долі - полтавець Дмитро Виноградець. Він - заслужений майстер спорту України міжнародного класу, неоднократний чемпіон і восьмикратний призер Паралімпійських ігор, чемпіон та багаторазовий призер чемпіонатів світу з плавання серед спортсменів з порушенням опорно-рухового апарату. Незрячий 24-річний Микола Рудник з м. Кременчука бере участь у чемпіонатах з дзюдо та захистив диплом магістра з філософії.

Вражаючим прикладом мужності є люди, які досягли успіху у різних галузях. До них належать художник Д. Дунаєвський, який малює картини ногами, бо не володіє руками, або вишивальницю з Великої Багачки У. Христенко, яка народилася без рук. Ім’я паралімпійського чемпіона, пловця Є. Богодайка  відоме далеко за межами України. Незряча співачка О. Ковтун стала відомою після перемоги у телешоу «Україна має талант», а полтавець Максим Терлецький, маючи діагноз «ДЦП» став спортивним інструктором для дітей з відхиленнями у розвитку. Цим  особистостям присвячена віртуальна виставка «А їхній дух – незламний і палкий», яку підготував відділ краєзнавства до Міжнародного дня людей з інвалідінстю.

.

Книжкова виставка «Вони творили нашу незалежність»: до Дня Незалежності України

 Книжкова виставка «Вони творили нашу незалежність», запропонована увазі користувачів відділом краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського.
Ми воїни.
Не ледарі.
Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
Сьогодні слова Ліни Костенко як ніколи співзвучні стану нашого суспільства.

Відштовхуючись від назви виставки, слід зазначити, що книги, представлені увазі користувача, розповідають не тільки про полтавський аспект здобуття української незалежності. Основою виставки є література, що знайомить із особистостями творців незалежної України. Особистості ці різнопланові, жили у різні історичні періоди,  та їх внесок  у здобуття нашою країною незалежності  вагомий і значний.

Цикл бібліографічних покажчиків, укладених відділом краєзнавства Полтавської ОУНБ, висвітлює діяльність особистостей, що наближали нашу незалежність . Серед них письменники М. Зеров, В. Малик, П. Ротач, історики і громадські діячі наші сучасники В. Жук, Т. Пустовіт, О. Білоусько, Ігор та Валерій Козюри.

Згадуючи подвижників української національної ідеї, життя і діяльність яких пов’язана з Полтавщиною, не можна оминути Г.  Ващенка («Спогади. Статті», К.: Школяр, 2006) , С. Русову (Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Софія Русова та сучасна українська освіта»), В. Липинського (І. Передерій «В’ячеслав Липинський: етнічний поляк, політичний українець», Полтава, 2012), К. Осьмака (Н. Осьмак «Кирило Осьмак: автопортрет у листах на тлі Владімирського централу»,К.: Ярославів Вал, 2014), С. Петлюру (С. Литвин «Симон Петлюра у боротьбі за самостійну Україну», К.: Смолоскип, 2018). З матеріалами про цих, та ще багатьох творців української незалежності можна ознайомитися на нашій виставці.

Багатовікова боротьба нашого народу за свою незалежність завершилася створенням Незалежної Української держави. Це є головним здобутком українців. Тепер, коли підлий ворог намагається відібрати в української нації цей історичний здобуток, як ніколи важливо повертатися до справжньої історії України: вивчати, аналізувати, скидати із свого розуму облуду.
На виставці представлені посібники з вивчення історії України: «Мальована історія Незалежності України» (К.: Гамазин, 2013)братів Капранових, І. Нагаєвський «Історія української держави двадцятого століття» ( К. : Український письменник, 1994) та ще цілий ряд грунтових і оригінальних праць з історії становлення держави Україна.
Великою популярністю серед краєзнавців, дослідників рідного краю користуються роботи історика В. Ревегука, що глибоко вивчав Полтавщину буремного періоду першої половини ХХ ст.; дослідження О. Пугача, Ю. Дмитренка-Думича, Ю. Коцегуба.
Маємо сподівання, що книги, запропоновані на виставці «Вони творили нашу незалежність» допоможуть усім бажаючим глибше вивчити і зрозуміти тернистий шлях до нашої незалежності, яку весь український народ сьогодні захищає.

 

Совість Бреусівки: до 70-річчя від дня народження Г. Д. Сердюка

 До 70-річного ювілею Григорія Дмитровича Сердюка - історика-краєзнавця, педагога, члена Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України – відділ краєзнавства підготував книжкову виставку «Совість Бреусівки».

 

Народився ювіляр 21 січня 1952 року у селі Бреусівка на Козельщині і все своє життя він присвятив детальному та глибокому дослідженню малої батьківщини. Григорій Дмитрович – поважний автор статей і досліджень з історії рідного краю. У 1988–1899 рр. підготував історичні матеріали про пам’ятники на території Бреусівської сільської ради.
У 1989 - 1992 рр. спільно з кандидатом історичних наук, заслуженим працівником культури України Вірою Никанорівною Жук провів пошукову роботу і підготував близько 50 фундаментальних статей по Козельщинському району до енциклопедичного довідника "Полтавщина"; а у 2000 році написав статтю про Козельщинський район до ЕСУ. Оформив тематичні папки з цінними матеріалами про видатних та відомих людей Козельщинського району, Полтавської області і України.
Багато років провідний краєзнавець займається дослідженням історії собору Різдва Пресвятої Богородиці та однойменного монастиря, результатом роботи є декілька перевидань книги "Перлина Козельщини", у якій Григорій Сердюк є співавтором.
Також Григорій Дмитрович написав близько десяти статей про історію церков і релігійне життя на території району, став співавтором 12-го тому енциклопедії Полтавщини "Полтавіка" - "Церква і релігія".
У 2018 р. побачила світ книга "Величний подвиг Козельщинського краю", присвячена участі земляків у Другій світовій війні. У 2020 р. вийшла ще одна праця — "З минулого —у вічність", у якій описана історія Козельщинського краю від найдавніших часів до сьогодення, містяться маловідомі фото, історії та документи. Матеріали для цієї книги автор збирав понад 40 років!
Всі названі видання представлені на книжковій виставці у відділі краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського.
Окрім краєзнавчої роботи, ювіляр є автором сотень оповідань, новел, нарисів, етюдів, образків, замальовок. У його творчому доробку міститься поетична збірка «Все починається з любові».
Г. Д. Сердюк - лауреат літературно-мистецької премії ім. В. Малика (2009) та Полтавської обласної премії імені Антона Семеновича Макаренка. Голова Козельщинського районного товариства краєзнавців. Член редакційної колегії районної газети «Козельщинські вісті». У 2008 році був визнаний "Людиною року села Бреусівка". Був занесений до Всеукраїнської книги величі та пошани 1991-2011.
У житті Григорій Дмитрович Сердюк дуже щира і привітна людина, залюблена у рідну землю. Він щедро ділиться своїми здобутками, передає пам’ять для наступних поколінь.
Дорогий Григорію Дмитровичу, ми щиро вітаємо Вас з ювілеєм. Бажаємо здоров’я, миру, радості і Божого благословення на Ваші пошуки. Збирайте, пишіть, друкуйте, презентуйте, примножуйте добро на землі! Многая і благая літа!!!

«Історик Полтавщини» до 160-річчя від дня народження Лева Васильовича Падалки

Відділ краєзнавства підготував книжкову виставку «Історик Полтавщини» до 160-річчя від дня народження Лева Васильовича Падалки.

Л. Падалка (1859-1927) широко знаний в Україні та поза її межами історик, статистик, археолог, етнограф, громадський діяч, який, на думку більшості дослідників минулого, уособлював полтавське краєзнавство у кращому розумінні цього слова. Уродженець Чорнух, земляк генія української філософської думки Г. Сковороди, присвятив своє життя служінню Батьківщині, створенню наукових і культурницьких засад розбудови незалежної Української держави.
Початкову освіту він отримав у Лубенському духовному училищі, середню – в Полтавській семінарії та екстерном у Першій Полтавській гімназії, вищу – на історико-філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира. Провідником талановитого полтавця до Великої науки стали історик В. Антонович та відомий полтавець М. Драгоманов. Тож не дивно, що молодий учений посів гідне місце серед членів історичного товариства Нестора-літописця при Київському університеті. Доля пов’язала його наступне життя з Полтавщиною і Херсонщиною, а наукова творчість і активна громадянська позиція  сформували особистість. Література, представлена на виставці, охоплює широкий спектр діяльності цієї непересічної особистості.
Історичні дослідження вченого стосувалися минувшини краю доби пізнього середньовіччя. Археологічна діяльність межувала у його дослідженнях з пам’яткооохоронною діяльністю. Л. Падалка був серед ініціаторів створення у Полтаві краєзнавчого музею, музею Полтавської битви. Він був талановитим педагогом – вихователем майбутніх вчених серед яких Н. Мірза-Авакянц, М. Ренський, П. Репетін та інші.
Багата наукова спадщина визначного дослідника –земляка – це наша гордість, адже Л. Падалка вписав світлу сторінку у велику книгу мудрості талановитої полтавської родини.

«Ніс Україну країнами» : Григорій Китастий

Відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського спільно з Євгеном Вікторовичем Копильцем,  керівником гуртків Полтавського обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді підготували розгорнуту документальну виставку «Ніс Україну країнами» : Григорій Китастий (17.01.1907-06.04.1984)», присвячену 35-м роковинам від дня смерті бандуриста, композитора, диригента Григорія Трохимовича Китастого. Григорій Китастий народився у Кобеляках на Полтавщині. З 1964 жив у Чикаго. Помер Григорій Китастий 6 квітня 1984 року в Сан-Діеґо, Каліфорнії. Похований на українському православному кладовищі, побіч церкви-пам’ятника в Баунд-Бруці, в штаті Нью-Джерсі (США). Він був першим і довгорічним керівником Капели бандуристів ім. Т. Шевченка. У листопаді 2008 року за визначний особистий внесок у справу національного і духовного відродження України, поширення української культури і кобзарського мистецтва у світі колишньому диригенту і керівнику Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка у США Григорію Китастому посмертно було присвоєно звання Герой України.

На виставці, яка діє у відділі краєзнавства з 1 по 19 квітня 2019 року, представлено більшість діаспорних видань.
До 60-річчя існування Капели бандуристів у Детройті вийшла друком книжка Уласа Самчука «Живі струни» (1976). Самі члени Капели звернулися з проханням до знаного письменника укласти літопис колективу бандуристів, які опинилися в еміграції і продовжили свою творчість у нових реаліях, подвижницьки утверджують і пропагують кобзарське мистецтво у всьому світі. У книзі подано матеріал, який повністю опирається на документальні джерела, що дало можливість авторові проаналізувати історію становлення і розвитку Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка, її ідейну місію в українському еміграційному середовищі.

15 квітня 1967 року у Чикаго відбувся ювілейний концерт до 60-річчя Григорія Китастого. На виставці експонується бібліографічна рідкість - «Програма ювілейного концерту творів Григорія Китастого 15 квітня 1967, авдиторія школи Шопена в Чікаго».

На честь 70-річчя Григорія Китастого осередок Української Революційної Демократичної Партії (УРДП), членом якої він був, привітав його виданням «Збірника на пошану Григорія Китастого» (Нью-Йорк). Книга вийшла у 1980 році коштом Фундації ім. Івана Багряного й містить розвідки, статті, рецензії, спогади, а також вірші, присвячені ювілярові, та деякі його твори.

Ще один подарунок від Фундації ім. І. Багряного – видання 2011 року «Україна – ХХ: національна ідея і чин» Михайла Воскобійника. Михайло Воскобійник – наш земляк (нар. у м. Миргород), професор, історик, один з організаторів Фундації ім. І. Багряного. У даній книзі міститься його ювілейне слово на бенкеті для вшанування 75-ліття Григорія Китастого в Детройті 30 травня 1982 року.

Окрім книг, на виставці представлено маловідомі періодичні джерела української діаспори (Торонто) - ілюстрований щомісячник «Нові дні», журнал Української Демократичної Молоді «Молода Україна» та «Пластовий шлях», що містять статті про Григорія Китастого.

В Україні декілька раз гастролювала Українська капела бандуристів Північної Америки ім. Т. Шевченка. У 2018 році Капела відзначила свій столітній ювілей. З цієї нагоди колектив на чолі зі своїм мистецьким керівником і диригентом Олегом Махлаєм побував в Україні з гастрольним туром «З Україною в серці». Завдяки Тетяні Миколаївні Чешко, директору Кобеляцького музею літератури і мистецтва ім. О. Кулика, програма ювілейного туру з автографами музикантів експонується на книжковій виставці і всі бажаючі мають змогу з нею ознайомитися.