пʼятниця, 23 жовтня 2020 р.

Робота відділу краєзнавства (1 вересня-жовтень 2020)

  •  Бібліотекарі відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського взяли участь у ХХІІІ Всеукраїнській (з міжнародною участю) дистанційній науково-практичній конференції, присвяченої 190-річчю від часу заснування ХДНБ ім. В. Г. Короленка КОРОЛЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ 2020 «Бібліотеки, архіви, музеї: історичний досвід та актуальні тенденції розвитку»

    22-23 жовтня 2020 рік

    До Енциклопедичного вісника України підготовлена стаття "Внесок Петра Ротача в українську енциклопедистику, літературознавство, краєзнавство: до 95-річчя від дня народження письменника"

    Долучилися до ІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
    «ЛІТЕРАТУРНЕ КРАЄЗНАВСТВО: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ПЕРСПЕКТИВИ»

    15 жовтня 2020 року


     

      Бібліотекарі-краєзнавці долучилися до Всеукраїнської науково-практичної конференції  «Сучасні проблеми національно-культурної ідентичності: регіональний вимір»

     24-25 вересня 2020 року

    Були в числі організаторів телемосту «Поруч з І. П. Котляревським» між музеєм І. Котляревського та Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. П. Котляревського

    Дата проведення: 08.09.2020


    Виступили на науково-просвітницькій інтернет-конференції «Вічне слово Івана Котляревського» з нагоди 251-ї річниці від дня народження письменника 

    14 вересня 2020 р.



    Презентували бібліографічний покажчик до 125-річчя Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського

    29 вересня 2020 р.



     

    Взяли участь  у засіданні круглого столу «Сповнене народолюбством серце», присвяченого 175-річчю від дня народження Івана Білика (І.Я.Рудченка)

    10 вересня 2020 р.

    Крім вищеназваного, бібліотекарі провели інформаційну годину, присвячену Л. Вайнгорту

    Для студентів УМСА було провдено краєзнавчий урок "Визначні місця Полтави"


    Крім того, обслуговуємо читачів, надаємо довідки, консультації. 

    Бібліографування джерел -це взагалі щоденна поточна робота

    Готуємо декілька нових бібліографічних покажчиків....

    якось так...




Кольори щастя Андрія Пашка

Сьогодні Андрію Пашкові виповнюється 102 роки від дня народження. Звісно, дата не кругла, але ми впевнені, що цей автор гідний пошанування не лише у ювілейні роки. 
Андрій Єфремович Пашко народився 23 жовтня 1918 р. у м. Полтава, де і пройшло все його життя. Біографія Пашка — це, насамперед, праця, творчість, прагнення робити добро, даруючи людям пісню і свою щиру усмішку, яка завжди прикрашала його обличчя. Те добре, що було в нього від матері, знайшло свій вияв і в піснях, серед яких було немало по-справжньому хвилюючих душу.

Вірші А. Пашка відзначались мелодійністю і художнім смаком, тому композитори охоче писали до них музику. Композитор Платон Майборода влучно охарактеризував творчу особистість Андрія Пашка: «...Пашко народився саме поетом-піснярем. Тому його композитори так і полюбляють. До його вірша треба лише прислухатися – він сам підкаже мелодію, яку лише запишеш – і пісня готова». 



Андрій Пашко був частим гостем Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського. У 50-60-х рр. ХХ ст. були популярними вечори-зустрічі з учасниками Другої світової війни, в яких з величезним задоволенням брав участь Андрій Єфремович. У 1958 році вийшла перша збірка Пашка. Автор сам подарував декілька примірників бібліотеці. Він завжди говорив, що бібліотекарі – перші читачі його книг, перші критики і невтомні пропагандисти його пісенної творчості.
У відділі краєзнавства до 100-річного ювілею поета-пісняра діяла книжкова виставка, яка мала на меті ознайомити з творами автора, а також біографічними відомостями.
 
Свого часу Андрій Єфремович Пашко подарував відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського колекцію книжок, яку ми дбайливо зберігаємо у відділі. 
Нижче всі бажаючі можуть переглянути коротеньку презентацію цієї книжкової колекції.
 
 



четвер, 22 жовтня 2020 р.

Шевченківські місця на Полтавщині

Земля полтавська не має права забувати, що по ній ступав колись Великий Кобзар, описував її, малював, жив радощами і болями наших предків, отримував спалахи натхнення саме тут. Росте і шумить у його славу дуб, посаджений у травні 1861 році у м. Полтава.
Ім’я Тараса Шевченка стало символом України. До нього в українській художній літературі слово «Україна» майже не зустрічається. На нашій славетній Полтавщині є безліч місць, які пам’ятають Т. Г. Шевченка. Зв’язки Великого Кобзаря з Полтавським краєм тісніші, ніж із будь-яким іншим куточком України, хоча в цілому він провів на Полтавщині не так багато часу – в сукупності близько півтора року. Поет побував на території Полтавської губернії в 1843–1844, 1845–1846 роках, востаннє – влітку 1859 року - так званий період «трьох літ». Полтавці шанують пам'ять видатного поета і діяча. Відразу після зняття заборони з його імені, були встановлені пам’ятники у Полтаві та у багатьох містах і селах нашого краю.


Іван Бунін і Полтавщина

«В ніч з суботи на неділю 8 листопада (1953 р. — В.П.) у Франції помер письменник Іван Бунін. Прізвище це не зовсім чуже нашій літературі: Бунін у свій час перекладав Шевченка (м. ін. «Заповіт»). Але не чужий був він також і нашій батьківщині, де довгі періоди проживав у Полтаві й Одесі. Він дуже глибоко відчував чар України, якій присвятив досить сторінок у своїй творчості, особливо в останнім (біографічнім) романі «Життя Арсеньєва».
Евген Маланюк. З нотатника // Київ (Філадельфія). — 1953. — Ч.6.



Іван Олексійович Бунін (1870-1953) - знаменитий письменник і поет, перший російський володар Нобелівської премії з літератури, академік Санкт-Петербурзької Академії наук. Провів багато років життя в еміграції, ставши одним з головних письменників російського зарубіжжя.
Народився Іван Бунін в небагатій дворянській родині 10 жовтня 1870 року. Іван Олексійович походив із давнього дворянського роду Бунянських, що бере свій початок з XV століття на Полтавщині. Рід Буніна дуже великий і розгалужений, і історія його надзвичайно цікава. З роду Буніних вийшли такі представники російської культури і науки, як знаменитий поет, перекладач Василій Жуковський, поетеса Анна Петрівна Буніна, географ-мандрівник Петро Петрович Семенов-Тянь-Шанський.
Дитинство Буніна пройшло саме в маєтку Орловської губернії неподалік від міста Єлець серед природної краси полів.У 1881 році молодий поет вступив в Єлецькому гімназію. Однак, не закінчивши її, повернувся додому в 1886 році. Подальшу освіту Іван Олексійович Бунін отримав завдяки старшому братові Юлію, що закінчив університет з відзнакою.
Вперше вірші Буніна були опубліковані в 1888 році. У наступному році Бунін переїхав в Орел, ставши працювати коректором у місцевій газеті. Поезія Буніна, зібрана в збірник під назвою «Вірші», стала першою опублікованою книжкою. Незабаром творчість Буніна отримує популярність. Наступні вірші були опубліковані в збірниках «Під відкритим небом» (1898), «Листопад» (1901). Знайомства з видатними письменниками (Горьким, Толстим, Чеховим і ін.) залишає значний відбиток в житті і творчості Буніна. Виходять розповіді «Антонівські яблука», «Сосни».
Уперше Іван Бунін приїхав до Полтави в лютому 1891 року. Це була гостина у старшого брата Юлія, котрий завідував статистичним бюро Полтавської міської управи. В. М. Муромцева-Буніна, дружина письменника, у своїй книжці "Життя Буніна" (Париж, 1958) писала, що обох братів "зачарували околиці Полтави... Своїми чистенькими білими хатами в садочках з височезними тополями і черешнями". Часто вони гуляли за містом, катались човнами на Ворсклі. Добре освічений Юлій Олексійович мав позитивний вплив на розвиток таланту свого брата.
Буніни в Полтаві деякий час знімали квартиру в Женжуристів — Івана Мироновича і Лідії Олександрівни — «неблагонадійної сім’ї», знайомих Володимира Короленка. На зимовий сезон сюди приїхала театральна трупа із Заньковецькою, Кропивницьким і Саксаганським. Іван Олексійович бачив драми з участю Марії Заньковецької ще в Орлі, був зачарований українським театром, його талановитими артистами. Тут, у Полтаві, збиралися на квартирах друзів і своїм «інтелігентським клубом», читали реферати на різні суспільні й літературні теми, вірші, співали пісні. Тут Бунін написав одне зі своїх оповідань, що увійшло в збірку «На дачі».
1891 року він відвідує Ромни і гоголівські місця, які, за словами дружини Буніна, "зачарували його на все життя". У Полтаві починається його спільне життя з Варварою Пащенковою, донькою орловського лікаря, який не дав згоди на їхнє одруження. Розпочинається служба в статвідділі, який очолював брат Юлій. До речі, Юлій Олексійович входив до складу Комітету Полтавської громадської бібліотеки, яка відкрилася у 1895 році.
У той же час Іван Бунін почав дописувати до газет, співпрацював і з "Полтавськими губернськими відомостями". Згодом став бібліотекарем земської управи. "Життя моє стало ще вільніше, — писав згодом в автобіографічній повісті "Ліка". — Я цілі дні сидів... в повній самотності, писав, читав, а коли хотів, міг тиждень не заглядати сюди".

Також він пробував відкрити у Полтаві «Книжковий магазин Буніна», але покупців виявилося дуже мало. Тоді Бунін почав роздавати книжки та, побачивши, що їх використовують на цигарки, вирішив продавати видання з рук на базарах і ярмарках. За це  на базарі його затримав урядник «для составления протокола за торговлю без законного на то разрешения» Бунін був засуджений до трьох місяців тюрми. Правда, відсиджувати строк не довелося, бо оголосили амністію у зв’язку з коронуванням на престол імператора Миколи ІІ.
У Полтаві Іван Бунін започаткувався як прозаїк. Його перші оповідання в основі своїй мали спостереження з місцевого життя, яке він бачив і в Полтаві, і далеко за її межами. Свої мандрівки по селах і степах України Бунін пам’ятав до кінця життя, про них він згадував у багатьох творах. Ось хоч би "Лірник Родіон" (в першій редакції — "Псальма"). Все оповідання пройняте гарячим співчуттям до українського народу, захопленням його фольклором. Цей твір свідчить про те, як серйозно вивчав молодий Бунін народну творчість і проникав у самобутність українських кобзарів і лірників. Мотиви і образи фольклору, записані на Полтавщині, посідають помітне місце в ранніх творах Буніна, таких як "На край світу", "Суходіл", повість "Ліка".
1893 рік ознаменувався в житті молодого письменника захопленням толстовством. У Полтаві теж була колонія толстовців, і Бунін знайомиться з ними — це Дудченко, Фейнерман, Волкенштейн, Леонтьєв... В оповіданні "В серпні" розповідається про відвідання хутора толстовців поблизу Полтави. "Здається, ніколи не любив я так Малоросію, як тієї пори, ніколи не хотів так жити, як тієї осені..." Це так за оповіданням, але майже те саме знаходимо й на сторінках роману "Життя Арсеньєва", що писався через 30 років після того. Цей хутір є й досі, тепер це село Щербані, там похований князь Хілков і над його могилою шумить голуба ялина, привезена 1910 року з Ясної Поляни М. С. Дудченком.
Оповідання "На край світу" написане в 1894 році, а опубліковане наступного року в Петербурзі. Воно присвячене проводам переселенців з полтавського села в Уссурійський край. Правдиве за змістом оповідання сповнене глибокого співчуття до того безвихідного становища, в якому перебували селяни з Великого Перевозу, що в пошуках кращої долі назавжди кидали рідне село, вирушаючи "на край світу".
Полтава органічно ввійшла до творів Буніна, насамперед до роману "Життя Арсеньєва", хоч вона там названа лише як "малоросійське місто". Полтаву не важко пізнати вже ось за цим описом: "Місто все в густих садах, з гетьманським собором на кручі... В східній долині окремо стояв крутий горб з давнім монастирем на шпилі..." У названому романі взагалі дуже багато штрихів різного характеру — архітектурного, історичного, етнографічного, ландшафтного, які характеризують Полтаву кінця XIX сторіччя. У Полтаві Бунін цікавився українським письменством, ходив на українські вистави, де насолоджувався грою Марії Заньковецької.
Полтава для Івана Олексійовича Буніна — то ворота, через які він увійшов у багатобарвний світ України — її культури, поетичних образів минулого, природи, фольклору. Вражень, набутих у полтавські роки, письменникові вистачило на все довге творче життя.
Джерело: http://histpol.pl.ua/ru/component/content/article?id=1271
Віра Миколаївна Муромцева-Буніна міркувала: "Головне, що дали йому полтавські роки, — це захоплення толстовством, тобто можливість глибоко заглянути в свою душу, подумати про Бога, про життя і хоч не довго й не цілком — жити в духовно моральному "послусі". Такий висновок не видається достатнім. Полтавські роки привернули Буніна до України, української культури, до Тараса Шевченка, якого він називав "цілком геніальним поетом". У цьому й полягає значення того періоду в житті і творчості видатного російського письменника, лауреата Нобелівської премії Івана Олексійовича Буніна, який називаємо полтавським.
Три полтавських роки для Буніна були своєрідним життєвим університетом. Тут він намагався «служити», працював статистом, бібліотекарем, писав у газети й журнали, пережив захоплення толстовством і, найголовніше, набув першого, аж ніяк не надихаючого досвіду сімейного життя. Але це вже зовсім інша історія.

Біографія Івана Олексійовича Буніна майже вся складається з переїздів, подорожей (Європа, Азія, Африка). В еміграції Бунін активно продовжує займатися літературною діяльністю, пише кращі свої твори: «Митина любов» (1924), «Сонячний удар» (1925), а також головний в житті письменника роман - «Життя Арсеньєва» (1927-1929, 1933), який приносить Буніну Нобелівську премію в 1933 році. У 1944 році Іван Олексійович пише оповідання «Чистий понеділок».
Перед смертю письменник часто хворів, але при цьому не переставав працювати і творити. В останні кілька місяців життя Бунін був зайнятий роботою над літературним портретом А. П. Чехова, але робота так і залишилася незавершеною. Помер Іван Олексійович Бунін 8 листопада 1953 року. Його поховали на кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа в Парижі.
Твори  Буніна була опублікована в «Повному зібранні творів» (1915). У Петербурзі в 1915 році у видавництві А. Ф. Маркса виходить "Повне зібрання творів" Буніна в шести томах. Як писав автор, туди "входить усе, що я вважаю більш-менш гідним друку". Полтавська ОУНБ ім. І. П. Котляревського має два перші томи Буніна з повного зібрання.

Принагідно зазначити, що на сьогодні у електронному каталозі обласної бібліотеки є більше 100 записів під автором «Бунін». Бібліотека містить зібрання творів у 9-ти томах (1965), у 6-ти томах (1987), вибрані твори у 2х томах (1993), а також окремо видані збірки оповідань, віршів, повістей.



вівторок, 13 жовтня 2020 р.

Календар знаменних і пам'ятних дат Полтавщини

 Департамент культури і туризму
Полтавської обласної державної адміністрації

Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. І. П. Котляревського

Відділ краєзнавства

ЗНАМЕННІ Й ПАМ’ЯТНІ ДАТИ
ПОЛТАВЩИНИ
2021 року





Передмова

Бібліографічний посібник «Знаменні й пам’ятні дати Полтавщини» видаються Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. П. Котляревського з 1966 р. Посібник містить матеріали про визначні події історії, суспільно-політичного, економічного і культурного життя області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, життя і діяльність яких пов'язані з Полтавщиною.
Мета посібника – надати бібліотекарям та читачам довідковий матеріал про важливі події історії області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, які життям і діяльністю пов’язані з Полтавщиною.
Видання відкривається переліком основних знаменних і пам'ятних дат 2021 року. Календар адресований вчителям, бібліотекарям, працівникам засобів масової інформації, студентам, учням, і всім, хто цікавиться краєзнавством. Радимо використовувати покажчик для відзначення ювілейних і пам'ятних дат краю. Він допоможе в організації книжкових виставок, оглядів, проведенні масових заходів.
За додатковою інформацією рекомендуємо звертатися до відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського. Працівники відділу підготують необхідні підбірки матеріалів.
Усі дати дано за друкованими джерелами, за можливі неточності в них бібліотека не відповідає.

Свої доповнення і зауваження просимо надсилати на електронну адресу відділу краєзнавства        fedorova1878@gmail.com

СІЧЕНЬ

1    155 років від дня народження Петра Федоровича Залозного (1866-1921), українського мовознавця, педагога. Народився у с. Рашівка Гадяцького р-ну.

    75 років від дня народження Людмили Іванівни Ларіонової (Горлиці Дар’ї) (1946-2014), української літераторки – поетеси, гумористки. Народилася у смт. Котельва.

2    95 років від дня народження Панаса Яковича Михайлика (1926-2011), українського літератора і краєзнавця. Народився на хуторі Чернечий Яр Диканського р-ну.

3    95 років від дня народження Івана Івановича Сиволапа (1926), українського письменника. Народився у с. Кустолово-Суходілці Машівського р-ну.

85 років від дня народження Василя Івановича Захарченка (1936-2018), українського письменника, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка. Народився у с. Гутирівка Полтавського р-ну.


6    120 років від дня народження Миколи Миколайовича Гришка (1901-1964), чиє ім’я увійшло в історію біології як автора багатьох праць із генетики, селекції, інтродукції та акліматизації рослин. Він талановито поєднав у собі ботаніка, генетика, ландшафтного архітектора та агронома-селекціонера. Академік АН УРСР (з 1939 р.). Народився у м. Полтава.

8    135 років від дня народження Степана Йосиповича Шкурата (1886-1973), українського актора, народного артиста УРСР (1971), заслуженого артиста РСФСР (1935). Народився у м. Кобеляки.

8    100 років із дня смерті Леоніда Володимировича Позена (1849-1921), українського скульптора, дійсного члена Петербурзької АН (1894). Значне місце в творчості належить портрету (погруддя Г. Мясоєдова (1890); Ф. Стравинського (1897); М. Ярошенка (1898 і 1899) та ін.). Автор пам’ятників І. Котляревському і М. Гоголю (обидва в м. Полтава). Народився у с. Оболонь Семенівського р-ну.

9    110 років від дня народження Василя Федоровича Мироненка (1911-1964), українського графіка, народного художника УРСР (1963). Народився у с. Оріхівка Лубенського р-ну.

10    90 років від дня народження Едуарда Григоровича Кухаренка (1936-2016), українського літератора. Народився у м. Вовчанськ Харківської обл. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.

12     70 років від дня народження Олександра Андрійовича Печори (1951), українського поета. Народився у с-щі Ромодан Миргородського р-ну.

13    175 років від дня народження Василя Петровича Милорадовича (1846-1911), українського фольклориста, етнографа. Народився у с. Токарі Лохвицького р-ну.
    
15    70 років від дня народження Юрія Євгеновича Меліхова (1951), гумориста, колекціонера. Народився у м. Таганрог Ростовської обл. (Росія). Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

17    120 років від дня народження Григорія Даниловича Епіка (1901-1937), українського письменника. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

18    50 років від дня народження Олександра Михайловича Міщенка (1971), українського письменника. Народився у м. Лубни.

21    170 років від дня народження Івана Францовича Павловського (1851-1922), українського історика-архівіста. Народився у с. Бобровому Калузької обл. (Росія). Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

23    65 років від дня народження Наталії Никифорівни Харасайло (1956), поетеси. Народ. у м. Миргород.

28    110 років від дня народження Семена Яковича Брауде (1911-2003), українського радіофізика, академіка АН УРСР (з 1969 р.) Народився у м. Полтава.

ЛЮТИЙ

2    85 років від дня народження Григорія Івановича Шведа (1936), українського літератора. Народився у с. Сиделівці Чернігівської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

3    85 років від дня народження Домни Федосіївни Єфремової (1936), заслуженого майстра народної творчості України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1986). Народилася у смт. Решетилівка.

12    120 років від дня народження Івана Юхимовича Сенченка (1901-1975), українського письменника. Народився у с. Наталиному на Полтавщині, тепер село Красноградського р-ну Харківської обл.

15    75 років від дня народження Павла Сергійовича Стороженка (1946), українського гумориста, прозаїка, поета-пародиста. Народився у с. Долина Диканського (нині Полтавського) р-ну.

16    80 років від дня народження Валерія Михайловича Черкаса (1941), фотохудожника, заслуженого журналіста України. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

18    165 років від дня народження Софії Федорівни Русової (1856-1940), української громадської та культурно-освітньої діячки. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

19    95 років від дня народження Якима Івановича Давиденка (1926), українського письменника, гумориста. Народився у с. Новопавлівці Дніпропетровської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

21    100 років від дня народження Володимира Кириловича Малика (1921-1998), українського письменника. Народився у с. Новосілках Макарівського р-ну Київської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

22    215 років від дня народження Левка Івановича Боровиковського (1806-1889), українського поета-романтика, фольклориста, етнографа. Народився у с. Мелюшки Хорольського р-ну.

24    135 років від дня народження Олекси Івановича Діхтяра (1886-1936), українського письменника і перекладача. Народився у с.Кустолове Костянтиноградського пов. (тепер Новосанжарський р-н Полтавської обл.).

24    160 років від дня народження Олексія Миколайовича Лісовського (1861-1934), українського літературознавця і фольклориста. Народився у с. Мачухи Полтавського р-ну.

25    160 років від дня народження Якова Васильовича Жарка (1861-1933), українського письменника і актора. У 1886-1896 рр. брав участь у театральних трупах М. Старицького, М. Кропивницького, П. Саксаганського. Народився у м. Полтава.

25    150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) (1871-1913), української поетеси, громадської діячки. Народилася у м. Новоград-Волинському Житомирської обл. Життя пов’язане з Полтавщиною.

28    195 років від дня народження Памфіла Даниловича Юркевича (1826–1874), видатного українського філософа, педагога, професора Київської духовної академії, професора філософії Московського університету. Памфіл Юркевич – глибокий християнський антрополог, людина, яка упродовж життя прагнула здійснення ідеї, закладеної в основу свого етичного вчення – ідеї «миру з ближнім як умови християнського співжиття». Народився у с. Ліпляве Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер Канівський р-н Черкаської обл.).
 
БЕРЕЗЕНЬ
1    175 років від дня народження Василя Васильовича Докучаєва (1846 – 1903), фундатора генетичного грунтознавства, вчення про географічні зони, наукової класифікації грунтів. Народився у с. Милюковому на Смоленщині (Росія). У 1871 р. закінчив Петербурзький університет, з 1883р. – його професор. У 1888-1894 рр. на запрошення Полтавського губернського земства очолював експедицію, що вивчала ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини. Було складено ґрунтові карти губернії, створено природничо-історичний музей. Серед учасників експедиції були учні В. В. Докучаєва, згодом видатні природознавці академік В. І. Вернадський, академік К. Д. Глінка (1867-1927), академік Ф. Ю. Левінсон-Лессінг (1861-1939).

1     70 років від дня народження Олександра Андрійовича Білоуська (1951), заслуженого учителя України, директора Центру дослідження історії Полтавщини ОДА, народ. в с. Нова Галещина Козельщинського р-ну

6    90 років від дня народження Олександра Івановича Білаша (1931-2003), українського композитора, поета, громадського діяча, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка. Народився у с. Градизьк, тепер смт. Глобинського р-ну.

6    170 років від дня народження Олександра Олексійовича Ізмаїльського (1851–1914), українського вченого, агронома. Народився в Саратівській обл. (Росія). Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною, був віце-президентом Полтавського сільськогосподарського товариства (з 1883 р.).

7    165 років від дня народження Порфирія Денисовича Мартиновича (1856-1933), українського художника, фольклориста, етнографа. Народився у с. Костянтинівка Полтавської губ. (тепер Харківська обл.).


12    95 років тому (1926) у м. Полтаві відкрито пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку, українському поету, художнику, мислителю. Пам’ятник було споруджено за проектом І. П. Кавалерідзе із залізобетону.

12    75 років від дня народження Олексія Васильовича Микитенка (1946), українського письменника. Народився у с. Бутівці Хорольського р-ну.

14    125 років від дня народження Іллі Аркадійовича Віленського (1896-1973), українського композитора, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1947). Народився у м. Кременчук.

14    200 років від дня народження Петра Дмитровича Селецького (1821-1879), українського піаніста і композитора. Народився в с. Малютинці Пирятинського пов.

15    95 років (1926) з часу будівництва Полтавської беконної фабрики товариства «Бекон» – першої в мережі беконних фабрик на Україні. ЇЇ продукція йшла здебільшого на зовнішній ринок. Вироби фабрики одержали на виставці в Парижі (1927) найвищу нагороду – «Гран прі». Після закінчення в лютому 1929 р. будівництва в Полтаві м’ясокомбінату, беконна фабрика була включена до його складу.
17    145 років від дня народження Вадима Михайловича Щербаківського (1876-1957), українського етнографа, археолога. Народився у с. Шпиченцях Сквирського пов. Київської губ. (нині Житомирська обл.). Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

20    130 років із дня смерті Федора Івановича Камінського (1845-1891), археолога, етнографа, зачинателя музейного будівництва на Полтавщині. Дійсний член Історичного товариства Нестора-літописця, член-кореспондент Одеського товариства історії та старожитностей. Народився в м-ку Кожан-городок Мінської губ. Закінчив Переяславську духовну семінарію, фізико-математичний ф-т Київського ун-ту (1868). Працював учителем гімназії в Переяславі (1868-1871, нині м. Переяслав-Хмельницький), Хорольському повітовому училищі (1871-1872), в лубенських гімназіях (1872-1880), Прилуцькій гімназії (1881), хранителем музею К. Скаржинської в с. Круглик (1881-1891; нині село в межах м. Лубни). Виявив першу в Україні стоянку доби пізнього палеоліту в с. Гінці (нині село Лубенського р-ну Полтавської обл.) і провів 1873р. її розкопки, чим започаткував вивчення палеолітичних пам’яток на території Східної Європи. Його праця «Следы эпохи каменного века по р. Суле и ее притокам», яка містила опис цих досліджень, була опублікована і зачитана 1874 р. Д. Самоквасовим на засіданні 3-го Археологічного з’їзду. Був першим дослідником археологічних старожитностей Нижнього Посулля: поселень доби енеоліту і бронзового віку на Лисій Горі в околиці м. Лубни, поховальних пам’яток доби бронзи і скіфського часу (кургани Посулля), городища скіфської доби та давньоруських пам’яток в околицях с. Клепачі (нині село Лубенського р-ну), зробив описи цих пам’яток, які не втратили свого наукового значення до наших днів. Збагатив методику польової археології, залучивши спеціалістів природничих наук до дослідження пізньопалеолітичних пам’яток. Будучи хранителем і завідуючим приватного музею К. Скаржинської, визначив, систематизував і описав археологічну, нумізматичну, геологічну колекції, провадив велику пошукову роботу. Автор семи наукових праць, у т. ч.: «Раскопки в окрестностях Лубен» (Київ, 1888).

21    185 років від дня народження Василя Степановича Гнилосирова (1836-1900), українського педагога, журналіста, письменника. Друкувався під псевдонімом А. Гавриш на сторінках журналів «Основи», «Київської старовини». Народився на Полтавщині.
21    80 років від дня народження Павла Івановича Волика (1941-2018), заслуженого художника України. Народився у смт Котельва.

21    70 років від дня народження Володимира Васильовича Ковпака (1951), українського письменника. Народився у с. Ковалівка Драбівського р-ну Черкаської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

30      120 років від дня народження Олексія Лукича Боцули (1901-1977), театрального діяча. Народ. у м. Гадяч.

КВІТЕНЬ

1    60 років від дня народження Надії Іванівни Гринь (1961) української поетеси. Народилася у с. Березоточі Лубенського р-ну.

5    140 років від дня народження Дмитра Миколайовича Ревуцького (1881-1941), видатного музикознавця, фольклориста, філолога, історика культури і педагога. Народився в с. Іржавець Полтавської губ. (тепер Ічнянський р-н Чернігівської обл.). Старший брат композитора Левка Миколайовича Ревуцького (1889-1977), чий музичний доробок став надбанням світової духовної культури.

6    185 років від дня народження Миколи Васильовича Скліфосовського (1836-1904), хірурга, ученого, педагога. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
 
6    55 років від дня народження Юрія Миколайовича Гужви (1966), краєзнавця. Народився у с. Пасічне Новосанжарського р-ну.
6    45 років від дня народження Тетяни Володимирівни Луньової (1976), письменниці, мовознавця. Народ. у м. Київ. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.

7    95 років тому (1926) засновано Полтавську гравіметричну обсерваторію, тепер Гравіметрична обсерваторія інституту геофізики ім. Субботіна.

13    115 років від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко (1906-1997), української письменниці, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, літературної премії ім. Лесі Українки (1974). Працювала в дитячій колонії ім. Горького під керівництвом А. С. Макаренка. Народилася у м. Полтава.

15    100 років від дня народження Георгія Тимофійовича Берегового (1921-1995), льотчика-космонавта СРСР, двічі Героя Радянського Союзу (1944, 1968), заслуженого льотчика-випробувача СРСР (1961). Народився у с. Федорівці Карлівського р-ну. У жовтні 1968 р. здійснив тривалий політ на космічному кораблі «Союз – 3» і маневрування та зближення з безпілотним космічним кораблем «Союз – 2», нагороджений 2 орденами Леніна, іншими орденами та медалями.

21    80 років від дня народження Віктора Васильовича Сухенка (1941-1998), українського скульптора, члена НСХУ, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, професора Академії образотворчого мистецтва і архітектури. Народився у с. Рибці Полтавського р-ну.

24    140 років від дня народження Леонори Абрамівни Блох (1881–1943), української скульпторки і педагога. Навчалася в Петербурзі та в студії О. Родена в Парижі (1898-1905). Народилася у м. Кременчук.

25    110 років від дня народження Віри Сергіївни Роїк (1911–2010), українського майстра художньої вишивки, заслуженого майстра народної творчості УРСР (1967). З 1952 р. жила і працювала в м. Сімферополі. Народилася у м. Лубни.

25    115 років від дня народження Лариси Костянтинівни Волошиної (1906-1975), української поетеси. Народилася у с. Лютенька Гадяцького р-ну.

ТРАВЕНЬ

1    90 років тому (1936) прем’єрою опери М. Мусоргського «Сорочинський ярмарок» відкрито Державний театр музичної драми (з 1937 р. – обласний), тепер Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя.

4    70 років від дня народження Юрія Михайловича Дмитренка (1951), українського письменника. Народився у с. Глодосах Кіровоградської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

6    100 років від дня народження Олександри Федорівни Селюченко (1921-1987), класика українського народного мистецтва, славетної гончарівни, заслуженого майстра народної творчості УРСР (1973), члена СХУ. Народилася у с. Опішне, зараз смт.

6    160 років тому (1861) у м. Полтаві, в саду І. Гуссона в пам’ять про Т. Г. Шевченка його полтавськими друзями було посаджено дуб – живий пам’ятник поету.

9    85 років від дня народження Володимира Олексійовича Підпалого (1936-1973), українського поета. Народився у с. Лазірки, тепер Оржицького р-ну.

11    55 років від дня народження Ольги Миколаївни Ніколенко (1966), доктора філологічних наук, літературознавця, публіциста. Народилася у м. Полтава.

14    70 років від дня народження Юрія Олександровича Волкова (1951), українського гумориста, публіциста. Народився у м. Куп’янську Харківської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

17    140 років від дня народження Андроника Архиповича Чайки (1881-1968), уролога, професора, вченого, заслуженого діяча науки УРСР. Народився у с. Ручки Гадяцького р-ну.

20    60 років від дня народження Володимира Анатолійовича Слєпцова (1961), українського літератора – поета, публіциста. Народився у м. Харків. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

25     70 років від дня народження Леоніда Олеговича Колеснікова (1951), художника, кандидата біологічних наук. Нар. у м. Полтава.

30    90 років від дня народження Василя Федоровича Котляра (1931-2011), українського письменника, драматурга. Народився у с. Горбанівка Полтавського р-ну.

31    150 років від дня народження Юлії Степанівни Шостаківської (1871-1939), української актриси. Народилася у м. Полтава.

ЧЕРВЕНЬ

3    95 років від дня народження Олександра Семеновича Жовніра (1926), українського письменника, публіциста. Народився у с. Великі Будища Диканського р-ну.

15    80 років від дня народження Івана Миколайовича Моцара (1941-2016), українського письменника, журналіста. Народився у с. Огирівка Великобагачанського р-ну.

16      60 років від дня народження Валентини Іванівни Аранчій (1961), ректор ПДАА. Народилася у с. Лазірки Оржицького р-ну.

17    70 років від дня народження Володимира Вікторовича Вертія (1951), українського літератора – поета, прозаїка, гумориста. Народився у с. Грякове Чутівського р-ну.

20    145 років від дня народження Федора Івановича Левченка (1876-1937), українського грунтознавця. Його праці та карти використані при складанні карти грунтів УРСР. Народився у с. Кононівці Лубенського р-ну.

26     60 років від дня народження Володимира Олександровича Мокляка (1961), бібліографа, музейника, заступника директора Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Народився у с. Руденківка Новосанжар. р-ну

28     90 років від дня народження Лесі Богуславець (Ткач Олександра Дмитрівна) (1931), письменниці, журналістки. Народилася у м. Зіньків.


ЛИПЕНЬ

4    85 років від дня народження Анатолія Федосійовича Островерхого (1936-1978), українського поета, публіциста. Народився у с. Мала Перещепина Новосанжарського р-ну.

5    95 років від дня народження Івана Івановича Лободи (1926), українського живописця, заслуженого художника УРСР (1976). Народився у с. Малі Кринки Глобинського р-ну.

11    65 років від дня народження Валентини Григорівни Якубенко (1956), української поетеси. Народилася у смт. Оржиця.

12    100 років від дня народження Андрія Андрійовича Євженка (1921-2002), співака. Народився у с. Березова Лука Гадяцького р-ну.

17-18    55 років (1966) з часу пуску першої черги Кременчуцького нафтопереробного заводу.

23    80 років від дня народження Андрія Андрійовича Нанкевича (1941-1997), українського письменника, публіциста, критика. Народився у с. Дружелюбівка Дніпропетровської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

23    100 років від дня народження Володимира Зіновійовича Шевченка (1921-1970), українського письменника і журналіста. Народився у м. Кременчук.

28    120 років від дня народження Марії Михайлівни Романівської (1901-1983), української письменниці. Народилася у с. Єрки Миргородського р-ну.

30    160 років від дня народження Любові Олександрівни Яновської (1861-1933), української письменниці, драматурга. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.


СЕРПЕНЬ

1    45 років тому (1976) засновано Полтавську обласну бібліотеку для юнацтва ім. Олеся Гончара;

5    155 років від дня народження Володимира Миколайовича Леонтовича (1866-1933), українського письменника, літературного критика, історика, мемуариста. Народився в с. Оріхівка Лубенського повіту Полтавської губ. (тепер Лубенський р-н Полтавської обл.).

5    70 років від дня народження Віктора Миколайовича Самородова (1951), доцента кафедри захисту рослин ПДАА, голова Полтавського відділення Українського ботанічного товарства, заслужений винахідник України. Нар. у м. Саратов. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

10    90 років від дня народження Григорія Матвійовича Сивоконя (1931-2014), видатного ученого, фахівця у галузях теорії та історії української літератури, члена-кореспондента НАН України. Народився у с. Артемівка Чутівського р-ну.

14     130 років від дня народження Олексія Михайловича Ватулі (1891-1955), актора. Народився у с. Трубайці Хоролського р-ну.

16    140 років від дня народження Івана Кириловича Дряпаченка (1881-1936), українського живописця і графіка. Народився у с. Василівка Кременчуцького повіту, тепер Семенівського району.

18    185 років від дня народження Олександра Яковича Кониського (1836-1900), українського письменника, педагога, громадського діяча. Народився у с. Переходівці Полтавської губ. (тепер Ніжинський р-н Чернігівської обл.).

19     100 років від дня народження Миколи Гордійовича В’ялика (1921-2007), публіциста, журналіста, краєзнавця. Народ у с. Петрівка Миргород. р-ну.

29    60 років із дня смерті Григорія Михайловича Тютюнника (1920-1961), українського письменника, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1963). Народився у с. Шилівка Зіньківського р-ну.


ВЕРЕСЕНЬ


5    75 років від дня народження Бориса Миколайовича Чіпа (1946), українського поета, драматурга, перекладача та журналіста. Народився у с. Покровська Багачка Хорольського р-ну.

13    90 років від дня народження Бориса Микитовича Харчука (1931-1988), українського письменника. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.

15    50 років від дня народження Миколи Миколайовича Кочерги (1971), українського літератора – поета, прозаїка. Народився у с. Вищий Булатець Лубенського р-ну.

17    110 років від дня народження Вячеслава Вікторовича Срібного (справжнє прізвище – Срібницький) (1911-1999), українського письменника, гумориста. Народився у с. Мігії Миколаївської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

18    80 років тому (1941) м. Полтава була окупована фашистськими військами.

21    85 років від дня народження Віктора Панасовича Мірошниченка (1936-2001), українського актора, народного артиста УРСР (1984). Народився у м. Полтава.

24    220 років від дня народження Михайла Васильовича Остроградського (1801-1862), українського і російського математика, академіка Петербурзької АН (1830). Народився у с. Пашенівка Козельщинського р-ну.

28    65 років від дня смерті Остапа Вишні (Павло Михайлович Губенко) (1889-1956), українського письменника, сатирика, гумориста. Народився на хут. Чечва, тепер с. Грунь, (історична Полтавщина). Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

29    95 років від дня народження Григорія Матвійовича Манова (1926), українського поета, прозаїка. Народився у м. Полтава.

    70 років від дня народження Наума Борисовича Левіна (1951), українського письменника. Народився у м. Вінниця. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

30    95 років від дня народження Надії Несторівни Бабенко (1926-2009), заслуженого майстра народної творчості України, художниці, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Народилася у с. Вересочі Чернігівської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

30     180 років від дня народження Михайла Петровича Драгоманова (псевдоніми – М. Галицький, П. Кузьмічанський, П. Петрик, Українець та ін.) (1841-1895), історика, філософа, економіста, публіциста, літературознавця, фольклориста. Народився у м. Гадяч.


ЖОВТЕНЬ

2    115 років від дня народження Івана Павловича Багряного (Лозов’яга) (1906-1963), українського письменника, публіциста, політичного діяча з діаспори, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка (1992, посмертно). Народився у м. Охтирка, тепер Сумської обл.

4    80 років від дня народження Леоніда Васильовича Губерського (1941), ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора філософських наук, професора, академіка НАН України, НАПН України та АН ВШ України, заслуженого працівника народної освіти України (1996), Героя України (2009). Народився у м. Миргород.
5    140 років від дня народження Івана Митрофановича Северина (1881-1964), українського живописця. Народився у с. Остапівка Миргородського р-ну.

6    75 років від дня народження Юрія Олексійовича Самойленка (1946), художника, вітражиста. Голова ПОО НСХУ. Народився у с. Великі Липняги Семенів. р-ну.

8    100 років від дня народження Івана Антоновича Маценка (1921-2011), українського письменника, журналіста. Народився у с. Шевченківка Решетилівського р-ну.

9    165 років від дня народження Софії Миколаївни Богомолець (дівоче прізвище – Присецька) (1856-1892), української революційної народниці. Народилася в с. Ковалівка Шишацького р-ну. Мати О. О. Богомольця, академіка (1932), віце-президента АН СРСР (з 1942 р.), президента АН УРСР (з 1930 р.), Героя Соціалістичної Праці (1944).

15    100 років від дня народження Дмитра Омеляновича Луценка (1921-1989), українського поета, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Автор багатьох відомих пісень («Києве мій», «Фронтовики», «Сивина» тощо), створених у співдружності з композиторами О. Білашем, В. Верменичем, П. Майбородою, І. Шамо та ін. Народився у с. Березова Рудка Пирятинського р-ну.

16    75 років від дня народження Володимира Максимовича Денисенка (1946), українського публіциста, поета, журналіста. Народився у м. Полтава.

20    85 років від дня народження Віктора Васильовича Женченка (1936), українського співака, поета, перекладача. Народився у с. Оболонь Семенівського р-ну. Закінчив Харківську державну консерваторію. Заслужений артист України. Заслужений діяч мистецтв України. Працює в українському фонді культури. Нагороджений орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого. Автор поетичних збірок "Струна", "Батькова скрипка", "Сонячний бік вулиці", "У сяйві тополиних грацій", "Яринчин віночок", "Поезії", "Зневаж свій страх", "Зорова поезія", "Спрага на двох", переклав з казахської повість К. Найманбаєва, з узбецької повісті Х. Назіра, С. Анарбаєва; окремі переклади з татарської, білоруської, російської, азербайджанської, латвійської та інших мов. Лауреат літературної премії імені А. Малишка.

21    85 років від дня народження Михайла Єгоровича Китриша (1936), заслуженого майстра народної творчості, члена НСХУ, гончара, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Народився у смт. Опішня.

22    120 років від дня народження Якова Павловича Склярова (1901-1992), фізіолога, доктора медичних наук, професора, вченого. Народився у с. Довгалівка Великобагач. р-ну.

25    120 років від дня народження Івана Івановича Лукашова (1901-1970), українського епізоотолога, професора (1940), доктора ветеринарних наук (1940), заслуженого діяча науки УРСР (1948), члена-кореспондента ВАСГНІЛ (1956). Дослідження з питань епізоології, діагностики, профілактики та заходів боротьби з хронічними інфекціями (туберкульоз, паратуберкульоз, атрофічний риніт) і вірусними хворобами. Народився у с. Опішня, тепер смт. Зіньківського р-ну.

25    150 років від дня народження Володимира Михайловича Гордона (1871-1926), українського юриста, спеціаліста в галузі цивільного права і процесу, доктора юридичних наук, академіка АН УРСР (з 1925). Народився у м. Лохвиця. У 1894 р. закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. З 1900 р. викладав в університеті та Демидовському юридичному ліцеї в Ярославлі, а з 1906 р. – у Харківському університеті та інших закладах цивільне право і цивільний процес. У 1917 р. став сенатором цивільного касаційного департаменту. Протягом 1919-1920 рр. – професор Таврійського університету, з 1920 р. – завідувач кафедри цивільного і торгового права, а також декан правового факультету Харківського інституту народного господарства. Водночас був завідувачем правового відділу Наркомату внутрішньої торгівлі УРСР, брав участь у розробці багатьох законопроектів. Наукова діяльність В. М. Гордона значно вплинула на розвиток науки в галузі як матеріального, так і процесуального права. За час своєї тридцятирічної наукової діяльності написав близько 100 наукових праць. Усі вони відзначалися фундаментальністю, широтою і глибиною досліджень, логікою викладання. Певна кількість наукових праць, зокрема таких, як «Право на позов», «Передача позовів», «Збільшення позову процентами», «Відсутність права на позов» тощо, а також магістерська і докторська дисертації були присвячені поглибленій розробці питань цивільного процесу. І нині докторська дисертація «Позови про визнання» (1906) є однією з основних робіт у галузі науки про позови. Вважається засновником харківської наукової школи правознавців. Помер В. М. Гордон 3 січня 1926 р.

27    100 років від дня народження Андрія Федоровича Лубченка (1921-1977), українського фізика-теоретика, доктора фізико-математичних наук (1964), професора (1967). Основні праці – з оптичних властивостей твердих тіл, ефекту Мессбауера, дифузії в кристалах. Нагороджений орденами Червоної зірки та Вітчизняної війни 2-го ступеня, медалями, Ленінською премією (1966). Народився на хуторі Ломаківський Миргородського р-ну.

28    135 років від дня народження Софії Володимирівни Короленко (1886-1957), доньки письменника В. Г. Короленка, літературної та громадської діячки. Народилася у м. Нижній Новгород. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.

29    110 років від дня народження Івана Антоновича Цюпи (1911-2004), українського письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Народився у с. Бірки Зіньківського р-ну.

30    100 років від дня народження Пилипа Дмитровича Бабанського (1921-1994), українського письменника. Народився у с. Дудникове Полтавського р-ну.

ЛИСТОПАД

1    85 років від дня народження Євгена Васильовича Путрі (1936), скульптора, графіка, члена НСХУ. Народився у с. Дмухалівка на Дніпропетровщині, з дитячих років живе в м. Полтава.


13    125 років від дня народження Доміана Івановича Козачківського (1896-1967), українського актора і режисера, народного артиста УРСР (з 1954 р.). Народився в с. Лисичій Чутівського району.

24    215 років від дня народження Олекси Петровича Стороженка (1806-1874), українського письменника. Дитячі роки провів у с. Великі Будища Зіньківського р-ну.

26    125 років від дня народження Григорія Івановича Коляди (1896-1977), українського і російського книгознавця, доктора філологічних наук (1962). Народився у с. Чорнухи, тепер смт.

27    120 років від дня народження Михайла Ореста (Зерова) (1901-1963), українського поета другої хвилі еміграції. Його поезія засвідчила новий, вищий, щабель філософської й естетичної зрілості української літератури. Народився у м. Зіньків.
 
28    50 років від дня народження Олександра Михайловича Кияна (1971), українського поета. Народився у м. Лубни.

29    255 років від дня народження Платона Яковича Гамалії (1766-1817), педагога, перекладача, вченого, почесного члена Петербурзької академії наук (1801), дійсного члена Російської академії наук та Вільного економічного товариства; кавалера орденів св. Анни 3-го (1798) і 2-го (1800) ступенів, св. Володимира 3-го ступеню (1811). Народився у с. Малютинці Лубенського полку, тепер село Пирятинського р-ну. Походить зі старовинного козацько-старшинського роду Гамаліїв.


ГРУДЕНЬ

5    90 років від дня народження Григора Михайловича Тютюнника (1931-1980), українського письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Народився у с. Шилівка Зіньківського р-ну.

7    120 років від дня народження Георгія Олексійовича Петровського (1901-1957), українського фармаколога і терапевта, заслуженого діяча науки УРСР (1954). Народився у с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну.

8    120 років від дня народження Дмитра Прокоповича Гордієнка (1901-1974), українського письменника. Народився у с. Плужниках Пирятинського пов. Полтавської губ. (тепер Яготинський р-н Київської обл.).

11    130 років із дня смерті Олександра Опанасовича Потебні (1835-1891), українського мовознавця, літературознавця, етнографа, фольклориста. Народився у с. Гаврилівка (за іншими даними на хут. Манів біля Гаврилівки) Роменського пов. Полтавської губ. (зараз с. Гришине Роменського р-ну Сумської обл.).

13    175 років від дня народження Миколи Олександровича Ярошенка (1846-1898), художника. Народився у м. Полтава.

16    135 років від дня народження Миколи Миколайовича Баєра (1886-?), природоохоронця, землевпорядника, поета, перекладача, науковця, політичного діяча доби Української революції. Нар. у с. Бобрик на Харківщині Життя і творчість пов’язані з м. Полтава.

17    85 років від дня народження Едуарда Петровича Голубєва (1936-1996), українського письменника (писав російською мовою, псевдонім – Федір Курай). Народився в ст. Кужорській Краснодарського краю. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

25    100 років із дня смерті Володимира Галактіоновича Короленка (1853-1921), письменника. Народився у м. Житомир. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.

25    75 років тому (1946) у м. Полтава відновлено літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка. У період нацистської окупації Полтави експозицію музею евакуйовують до м. Свердловськ. Сам будинок зазнав значних руйнувань. У грудні 1946 року до 25-ої річниці від дня смерті письменника дім-музей В. Г. Короленка було відновлено. Протягом 1978 року проведено реекспозицію – відновлено меморіальну квартиру письменника.

ЦЬОГО РОКУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ:
    465 років тому (1556-1561) було перекладене Пересопницьке Євангеліє.
Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови й мистецтва, переклад Євангелія так званою простою мовою, досить близькою до народної.
Як свідчить приписка в рукопису, переклали Євангеліє 1556-1561 син протопопа М. Василевич та архімандрит Пречистенського монастиря Григорій у с. Двірці й м. Пересопниці (тепер Рівненська обл.). Замовила книгу княгиня А. Заславська.
Пересопницьке Євангеліє – розкішна книга, вагою 9 кг 300 гр, писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Книга складається з 482 аркушів. Рукопис богато орнаментований, прикрашений високохудожніми  різнокольоровими заставками й мініатюрами. За красою й богатством оформлення Пересопницьке Євангеліє не має рівних собі серед українських рукописів.
Після зруйнування Пречистенського монастиря доля книги тривалий час не була відома. Майже через півтораста років (1701) її подарував Переяславському єпископському престолові гетьман Іван Мазепа. Згодом пам'ятка опинилася в бібліотеці Переяславської семінарії, де 1837 з нею ознайомився славіст О. М. Бодянський (1808-1877). Після переведення духовної семинарії з Переяслава до Полтави (1862) Пересопницьке Євангеліє теж було перевезено. На поч. ХХ ст. рукопис передано до Полтавського давньосховища. Тут його вивчали літературознавець В. М. Перетц (1870-1935) та філолог і палеограф О. С. Грузинський (1881-1954). У 1919 р. рукопис Пересопницького Євангелія поступив у центральний пролетарський музей Полтавщини (тепер Полтавський краєзнавчий музей) і зберігався в картинній галереї музею. Після створення у 1940 р. Полтавського художнього музею – в останньому.
 Під час війни Пересопницьке Євангеліє евакуйовано. З 1947 року Пересопницьке Євангеліє в фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Сьогодні ця духовна святиня українського народу набула значення політичного символу нації – на Пересопницькому Євангеліє під час інавгурації присягають Президенти України.
    450 років тому (1571) – перша згадка про м. Кременчук як Кременчуцьку фортецю, яка була заснована для оборони Лівобережного Придніпров’я.
Офіційною датою заснування Кременчука вважається 1571 рік. Саме 1571 р. було видано наказ польським королем Сигизмундом ІІ про необхідність побудови фортеці в урочищі Кременчук для захисту південних кордонів Речі Посполитої від набігів татар та убезпечення втеч посполитого населення на козацькі вольниці.
    430 років тому (1591) м. Лубни, першому на Лівобережній Україні, було надане магдебурзьке право. Тоді ж було затверджено герб м. Лубен.
    425 років тому (1596) відбувся вирішальний бій в урочищі Солониця поблизу м. Лубен під час повстання 1594-1596 рр. під керівництвом Северина Наливайка, відомий як Солоницький бій.
    360 років тому (1661) були створені Кременчуцький та Зіньківський полки.
    315 років тому (1706) у м. Полтава було збудовано дерев’яну Спаську церкву. У 1845 році за проектом архітектора А. Тона спорудили мурований футляр у вигляді однобанної церкви.
    315 років від дня народження Феоктиста Павловського (Язловського) (1706-1744), українського живописця. Навчався в Київській академії. З 1730 р. працював разом з І. Максимовичем у Лаврській іконописній майстерні. Писав ікони, пейзажі й портрети. Народився у с. Лютенька Гадяцького р-ну;
    285 років від дня народження Захарія Петровича Голубовського (1736-1810), українського живописця. Народився у м. Полтава;
    275 років (1746) першому відомому плану м. Гадяча;
    235 років тому (1786) збудовано дзвіницю Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. Вона має 4 яруси висотою 47 метрів. Стиль – пізнє бароко. На дзвіниці було 10 дзвонів, найбільший – вагою 400 пудів. Своїм величним виглядом вона нагадує дзвіницю Києво-Печерської Лаври;
    235 років від дня народження Василя Івановича Григоровича (1786-1865), російського історика мистецтва. Сприяв розвитку мистецької освіти на Україні, допомагав молодим українським художникам, які навчалися в Петербурзі. Брав діяльну участь у звільненні Т. Г. Шевченка з кріпацтва (поет присвятив йому поему «Гайдамаки»). Народився у м. Пирятин;
    215 років від дня народження Олександра Власовича Терещенка (1806-1865), українського письменника, етнографа. Народився в м. Зінькові Полтавської губ.;
    185 років від дня народження Григорія Олексійовича Маренича (1836-1918), українського та російського композитора і педагога. В 1872-1909 рр. викладач (з 1883 – професор) Петербурзької консерваторії. Писав переважно для дітей, автор музикознавчих праць «Практичний курс елементарного співу» і «Про початкове навчання співу». Народився в Полтавській губернії;
    180 років від дня народження Михайла Петровича Коробкіна (1841- після 1916) хірурга, який у 1883 р. вперше у Росії виконав операцію на легенях. Народився у м. Полтаві. Вчився на медичному факультеті Київського університету. З 1878 р. працював у Кременчуці, потім у Полтаві провідним хірургом губернської земської лікарні. На південному фасаді хірургічного корпусу клінічної лікарні ім. М. В. Скліфосовського йому встановлена меморіальна дошка;
    180 років від дня народження Миколи Васильовича Ковалевського (1841-1897), українського письменника і громадського діяча, члена Старої громади, друга Михайла Драгоманова. Народився на х. Ковалевщині в Гадяцькому повіті (тепер с. Степаненки Гадяцького р-ну);
    160 років тому (1861) було засновано Гадяцьку громадську книгозбірню. Тепер це – Гадяцька центральна районна бібліотека ім. Лесі Українки;
    160 років тому (1861) засновано першу Миргородську міську громадську бібліотеку, тепер Миргородська міська бібліотека ім. Д. Гурамішвілі.
    140 років від дня народження Івана Мироновича Горіздри (1881-1937), архівіста. Народ. у м. Полтава.
    130 років тому (1891) засновано Полтавський краєзнавчий музей;
Полтавський краєзнавчий музей – найбільше зібрання пам'яток і предметів історії, археології, природознавства, етнографії і культури в цілому, свідчень і матеріалів про видатних осіб Полтавщини.
Музей засновано у 1891 році за ініціативою вченого-грунтознавця професора В. В. Докучаєва. В основу музею лягли колекції, що зібрала експедиція професора – зразки ґрунтів – 4 тисяч одиниць; зразки гірських порід – 500 одиниць; гербарій – до 800 аркушів. На чолі музею став Михайло Олеховський. Спочатку експозиція займала три кімнати флігеля у дворі земства, а з 1908 року йому відвели третій поверх у новозбудованому приміщенні губернського земства.
У 1906 році Полтавському губернському земству Катериною Скаржинською була подарована значна колекція – 20 тисяч експонатів, яка була нею зібрана у своєму маєтку – х. Круглику на Лубенщині. На початку ХХ століття до Музею Полтавського земства надійшла колекція Павла Бобровського. У 1920 році відбулося відкриття експозиції Центрального пролетарського музею Полтавщини, якому було передано весь будинок губернського земства. До 1941 року заклад мав багату експозицію: його фонди нараховували 117900 експонатів. У полум’ї війни майже повністю була втрачена колекційна збірка музею, зруйновано саму будівлю. Та все ж частину експонатів вдалося врятувати. Після війни експозиція розміщувалася в малопристосованому приміщенні, і тільки в 1964 р. було урочисто відкрито реконструйовану будівлю з новою експозицією.
Сучасна збірка налічує близько 300 тисяч одиниць і є однією з найзначиміших в Україні за унікальністю.
Будинок музею – програмний витвір архітектури в стилі українського модерну, зведений у 1903-1908 роках. Автор – художник і архітектор В. Ф. Кричевський, створив цілісний ансамбль, у якому органічно сплелися традиції народного будівництва, чудові українські орнаменти, конструкторські форми. Вражають красою і художньо-декоративні розписи у вестибюлі і центральному залі музею. Їх автори – художники С. Васильківський і М. Самокиш творчо використали спадщину української народної архітектури та мистецтва.
Музей – лауреат та дипломант І та ІІ Всеукраїнських музейних фестивалів «Музей ІІІ тисячоліття», володар медалі «За вірність традиціям» за участь у проекті «Знайомтесь – Україна. Туристичними стежками». 2013 року музею присвоєне ім’я Василя Кричевського.
    125 років тому (1896) створено художньо-промислову школу імені М. В. Гоголя, тепер Миргородський керамічний технікум імені М. В. Гоголя;
    115 років тому (1906) було засновано Полтавський історико-археологічний комітет;
    115 років тому (1906) у м. Полтава було споруджено будинок у так званому «мавританському» стилі в якості власного житлового будинку відомим полтавським підрядником Бахмутським (будинок Бахмутського);
    110 років тому (1911) було відкрито пам’ятник М. В. Гоголю у с. Великих Сорочинцях Миргородського р-ну;
    105 років тому (1916) засновано Лубенську дослідну станцію лікарських рослин, тепер Інститут лікарських рослин Української Академії аграрних наук;
    100 років від дня народження Петра Василенка (літ. псевдонім – Волош, Гетьманець, Полтавець) (1921-1946), українського поета і публіциста, редактора підпільних видань ОУН і УПА, старшини УПА. Народився у с. Війтовцях Яготинського р-ну на Полтавщині (тепер Київська обл.). Автор збірки віршів «Мої повстанські марші» (перевид. 1996 у Львові);
    70 років тому (1951) було відкрито музей А. С. Макаренка у м. Кременчук;
    65 років тому (1956) розпочалася газифікація м. Полтави.
    55 років (1966) з часу пуску Полтавського заводу штучних алмазів та алмазного інструменту, тепер ВАТ «Полтавський алмазний завод».
    45 років тому (1976) споруджено меморіальний комплекс воїнам Південно-Західного фронту на території Шумейкового урочища, що розташоване біля с. Дрюківщини Лохвицького р-ну.
    35 років тому (1986) вчений Кримської астрофізичної обсерваторії АН СССР М. С. Черних відкрив нову планету, яка отримала назву на честь м. Полтава;   

20 років тому (2001) у м. Полтава було відкрито Музей авіації та космонавтики.