четвер, 22 лютого 2018 р.

До ювілею Наталії Баклай

Наталя Баклай  - сучасна письменниця із Лубен. Її твори звучать по радіо, друкуються у багатьох періодичних виданнях та колективних збірниках як в Україні, так і за кордоном. На сьогодні її творчий доробок складає тринадцять книжок і є помітним явищем в сучасній український літературі. 

вівторок, 20 лютого 2018 р.

Засідання клубу "Рідний край"


22 лютого  у медіа кімнаті ІЦ "Вікно в Америку" (4-й пов., кімн. 409) відбулося засідання клубу краєзнавців "Рідний край". Тема засідання - презентація літературно-краєзнавчої розвідки «Життя і творчість Лесі Українки у дослідженнях А. І. Костенка», яку підготували учні та педагоги Балакліївського навчально-виховного закладу «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний заклад» Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району.

Анатолій Костенко… був наподив цільною і сильною натурою. Не кожному вистачило б сил після 20-річного літературного небуття повернутися до робочого столу. (М. Слабошпицький).

понеділок, 12 лютого 2018 р.

15 лютого — церковне свято Стрітення

свято зустрічі людини з Богом


Про подію Стрітення, з нагоди якої встановлено свято, відомо з Євангелія від Луки.
На сороковий день після народження Христа, після закінчення днів законного очищення, Пречиста Богородиця разом з Йосифом Обручником та немовлям прийшла з Вифлеєма до Єрусалимського храму. За законом Мойсея, батьки повинні були приносити в храм для посвячення Богу своїх первістків (перших синів) на сороковий день після народження. При цьому покладалося в подяку Богу принести жертву.
На виконання закону Матір Божа з Йосифом і принесли Іісуса до храму, а для жертви принесли двох голубенят.
Слов’янське слово «Стрітення» перекладається як «зустріч». Стрітення — це зустріч людства в особі старця Симеона з Богом.

У відділі краєзнавства до цього свята розгорнута виставка "На Стрітення птиця повертається до гнізда, а хлібороб - до плуга". 




Микола Гнідич - рапсод романтичної доби

Ім’я Миколи Івановича Гнідича для більшості асоціюється з перекладом «Іліади» Гомера російською мовою. Василь Жуковський писав, що «переводчик в прозе есть раб, переводчик в стихах — соперник». Саме таке змагання розпочав Гнідич з Гомером і гідно його завершив. Бо праця Миколи Гнідича до наших днів залишається єдиним повноцінним поетичним перекладом, що відповідає першоджерелу.
Микола Іванович Гнідич народився у Полтаві, деякий час (до переїзду в Харків, а потім до Петербургу) навчався у Полтавській слов’янській семінарії. Саме у цьому місті був початок його навчання, саме тут він пережив ті враження, які здійснили вплив на його творчість. Тому не дивно, що Микола Гнідич подарував «Полтаве, родной стране своей, как благодарный сын, за первое образование юных способностей свою библиотеку...».