вівторок, 15 грудня 2015 р.

"Світ Котляревського" від решетилівських майстрів

Для оформлення інтер'єру нового приміщення Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського (1993 р.) долучилися заслужені художники України М. Підгорний та В. Колесников. Вони подарували портрети видатних земляків, серед яких І. П. Котляревський, М. В. Гоголь, П. Я. Рудченко (Панас Мирний), М. І. Гнєдич, літописець С. В. Величко, математик М. В. Остроградський.
Але бібліотеку прикрашає ще один подарунок від працівників Решетилівської майстерні художніх виробів.

Це гобелен "Світ Котляревського" розміром 4х4 м. Автор полотна - наш земляк Олександр Бабенко, заслужений майстер народної творчості України, кавалер ордена "За заслуги перед Батьківщиною", член НСХУ. На вовняному полотні зображено героїв безсмертних творів І. П. Котляревського - "Енеїди", "Наталки Полтавки", а також легендарного козака Мамая та лелек як носіїв сімейного щастя. Втілили задум в життя килимарниці Галина Шипоша, Галина Романчук та Антоніна Білоусько.

"Свій гобелен я спеціально створив для інтер’єру обласної бібліотеки ім. І. Котляревського, - розповів автор. – У центрі композиції знаходиться козак Мамай, якого я уособлюю із видатним письменником, а також із собою. Шлейф лелек, що летить угору - то його думки. Велика лелека – це моя матір. Дві птахи у яйці-райці – це чоловік і жінка, українська сім’я. На гобелені зображений Вселенський океан, образи Наталки і Петра, козаків. Видніється і Хрестовоздвиженський монастир. Тобто моя робота так само сповнена алегорії, як і твори Котляревського".
У 2014 році Бабенко Олександр Олексійович став лауреатом премії імені Катерини Білокур за видатні твори традиційного народного мистецтва.

середа, 21 жовтня 2015 р.

145 років від дня народження Івана Буніна

«Головне, що дали йому полтавські роки, - це можливість глибоко заглянути у свою душу, подумати про Бога, про життя…», - сказала дружина Івана Буніна про період перебування поета у нашому місті. Вперше Іван Бунін приїхав до Полтави у 1891 році. Він мешкав у брата Юлія, який перебував у Полтаві під наглядом поліції за участь у друкуванні революційної літератури.
Іван Олексійович друкував дописи у газетах, співпрацював з «Полтавськими губернськими відомостями». Деякий час Іван Бунін був бібліотекарем! А його брат Юлій входив до складу Комітету громадської бібліотеки, яка відкрилася у 1895 році. "Життя моє стало ще вільніше, — пише він згодом в автобіографічній повісті "Ліка", — Я цілі дні сидів... в повній самотності, писав, читав, а коли хотів, міг тиждень не заглядати сюди".
Також він пробував відкрити у Полтаві «Книжковий магазин Буніна», але покупців виявилося дуже мало. Тоді Бунін почав роздавати книжки та, побачивши, що їх використовують на цигарки, вирішив продавати видання з рук на базарах і ярмарках. За це у Кобеляках на базарі його затримав урядник «для составления протокола за торговлю без законного на то разрешения». Але порушник був помилуваний з нагоди приходу на престол Миколи ІІ.
У Петербурзі в 1915 році у видавництві А. Ф. Маркса виходить "Повне зібрання творів" Буніна в шести томах. Як писав автор, туди "входить усе, що я вважаю більш-менш гідним друку". Полтавська ОУНБ ім. І. П. Котляревського має два перші томи Буніна з повного зібрання: перший том містить вірші, а другий – оповідання.
1933 року зі Стокгольма прийшла звістка про присудження Буніну Нобелівської премії. Він був першим з російських письменників, який її одержав.
Принагідно зазначити, що на сьогодні у електронному каталозі обласної бібліотеки є близько 100 записів під автором «Бунін». Бібліотека містить зібрання творів у 9-ти томах (1965), у 6-ти томах (1987), вибрані твори у 2х томах (1993), а також окремо видані збірки оповідань, віршів, повістей.
Також є ще одна цікава збірка оповідань 1928 року видання із серії «Дешевая библиотека классиков». Збірка має 79 сторінок. Видання невеличкого формату, але воно теж, на мою думку, заслуговує на увагу!

вівторок, 25 серпня 2015 р.

Володимир Галактіонович Короленко

Один з дослідників літератури А. Г. Горнфельд у 1918 році писав: «Про кращий твір Короленка навряд чи можна сперечатися: кращий його твір не «Сон Макара», не «Мороз», не «Без язика». Кращий його твір – він сам, його життя, його сутність».
Невпинна подвижницька праця письменника була втілена в конкретні справи, а саме – в створення громадських, просвітницьких організацій, товариств, публічних бібліотек. В. Г. Короленко був переконаний у тому, що успішний розвиток бібліотек залежить від уміння управляти ними, від умілого використання книги як великої впливової сили. Особистим прикладом він упроваджував своє бачення признання загальнодоступних бібліотек у м. Глазгові Пермської губернії, Нижньому Новгороді та у Полтаві. Уміння письменника відчувати громадські проблеми знадобилося при заснуванні бібліотеки у м. Пермі, де він перебував у засланні у 1880-1881 рр.
У 1900 році Короленко переїхав в Полтаву. І відразу занурився у громадське життя міста. Володимир Галактіонович і його дружина Євдокія Семенівна були членами громадських організацій, благодійних об’єднань, у тому числі, і членами комітету Полтавської громадської бібліотеки. У 1904 році Короленка обрали головою комітету і протягом 4–х років, до 1 вересня 1908 року він обіймав цю посаду.

понеділок, 20 квітня 2015 р.

120-річна історія Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського

Цікаво було досліджувати і буквально по крупинкам збирати окремі факти, що стосуються діяльності нашої книгозбірні. Робота ще не завершена. Думаю, вона триватиме деякий час для уточнення та поповнення інформації.
А поки що допис в українську бібліотечну енциклопедію.

P.S. : От субботы до субботы публикуй свои работы. Опубликовав, не ликуй, делай новые и публикуй! :)

четвер, 22 січня 2015 р.

Він дивиться на світ через об’єктив фотоапарата

22 січня 2015 року у віртуальній фотогалереї «Дивлюсь на світ через об’єктив фотоапарата» відкрилась виставка стріт-фотосвітлин фотографа Олега Тетянка «На деревах паморозь заграла»
Це не перша виставка Олега у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського! Маємо надію, що він ще не один раз поділиться з нами цією красою. Адже саме краса врятує світ!!!