четвер, 29 вересня 2016 р.

Дерево життя Надії Бабенко



Археологічні дані свідчать, що вже за часів Київської Русі на території сучасної України побутували візерунчасті тканини-килими. Ними завішували стіни, покривали ліжка, столи, лави, долівку. Килимами платили данину, використовувли у святкових, поховальних та інших обрядах. Згадки про українські килими містяться у билинах, літописах, історичних піснях, подорожніх записах іноземних мандрівників того часу.

вівторок, 20 вересня 2016 р.

Млинарство Кобеляччини

До Всесвітнього дня туризму (27 вересня) відділ краєзнавства спільно з Полтавським обласним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді презентує книжково-ілюстративну виставку "Млинарство Кобеляччини: ретроспектива та культурний слід".

середа, 14 вересня 2016 р.

Декомунізація у Полтаві



Перейменування вулиць у Полтаві, як відомо, було не один раз. Так, ще у далекому 1908 році полтавський губернатор граф М. Л. Муравйов змушений був затвердити прохання міської управи про перейменування вулиць у Полтаві. Вулиця Протопопівська була названа на честь Івана Петровича Котляревського. Вулиця Новополтавська була названа іменем Т. Г. Шевченка. Вулицю Кузнецьку перейменували на Пушкінську.
Олександр Несвіцький у своєму щоденнику «Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.» зазначає, що у 1918 р. під час засідань міської Думи було внесено пропозиції щодо перейменування вулиць та площ. У проекті передбачалося перейменувати Корпусний сад на Мазепин гай, вулиці Куракінську та Олександрівську (Жовтневу) – на честь українських гетьманів Пилипа Орлика та Івана Мазепи, відповідно. Дворянську вулицю (Паризької Комуни (з 2016 р. Пилипа Орлика)) – на Козацьку, Петровську (Леніна (з 2016 р. Небесної Сотні)) – Миколи Лисенка. Але цей проект так і лишився на папері.

Вулиці Полтави перейменовувалися і після війни. У 1953 році деякі вулиці та провулки Полтави змінили свої назви. У газеті «Зоря Полтавщини» від 19 вересня читаємо: «Виконком Полтавської міської Ради депутатів трудящих прийняв рішення про перейменування деяких вулиць і провулків в м. Полтава та про утворення нових вулиць в окремих районах міста». Провулок Антонцівський перейменовано на пров. Щєпкіна, Безименний – на пров. Олени Пчілки, пров. Джона Уатта – на вулицю Ползунова, провулок Наливайка – на провулок Бібліотечний (!).



Змінюються назви вулиць і зараз. Про сучасні назви розповість виставка, організовна у відділі краєзнавства «Декомунізація у Полтаві». Для неї використано 79 джерел інформації.
У 2017 році відділ краєзнавства підготував видання, яке проінформує про нові назви вулиць. Деталі за посиланням:  https://drive.google.com/file/d/0Bzo3D20UB2qKMldrSG9lMzZua2M/view

середа, 24 серпня 2016 р.

Директорські підписи

Відділ краєзнавства, незупинно вивчаючи історію своєї бібліотеки, пропонує ряд фото підписів людей, які в різний час очолювали обласну книгозібрню. Приблизно з 1934 по 1941 р. та у 1944 р. обласну бібліотеку для дорослих очолювала Надія Сергіївна Косенко; у 1943 р. - Сергій Васильович Бєльський; 1944-1945 - Марія Гаврилівна Гавришенко; 1945-1950 рр. обласну бібліотеку для дорослих імені І. П. Котляревського - Григорій Максимович Янбих; 1950-1962 рр. - Іван Ілліч Хорунжий; 1962-1969 рр. - Єлизавета Михайлівна Медяник; 1969-1979 рр. - Євген Михайлович Турчин; 1979-2003 рр. - Валерій Дмитрович Загорулько.
З 2003 року бібліотеку очолює заслужений працівник культури України Тетяна Іванівна Зеленська.
Також бібліотека неодноразово змінювала свої назви. Працюючи з документами в Державному архіві Полтавської області, бібліотекарям відділу краєзнавства вдалося віднайти ці назви:

1894 р. – Полтавська Громадська бібліотека;

1919 р. – Центральна наукова бібліотека;

1937 р. - обласна бібліотека для дорослих;

1943 р. – Полтавська обласна бібліотека для дорослих відділу народної освіти виконкому Полтавської обласної ради депутатів трудящих;

1945 р. - Полтавська обласна бібліотека для дорослих відділу в справах культурно-освітньої роботи Полтавського облвиконкому.

22 червня 1949 року Постановою Ради Міністрів Української РСР № 1603 бібліотеці присвоєно ім’я І. П. Котляревського.

З 1953 р. - Полтавська обласна бібліотека імені І. П. Котляревського Управління культури Полтавського облвиконкому;

1966 р. – Полтавська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського;

2008 р. - Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського.

 







середа, 17 серпня 2016 р.

Полтавські міські голови


Згідно «Городского Положения» Катерини ІІ (1785 р) «городским обывателям» дозволялося складдати загальну міську Думу на чолі з міським головою. Така Дума була і в Полтаві.
Полтавські міські голови за період 1800-1917 рр. :

Яків Кіщенко (1800-1802)
Ілля Прокофьєв (1803-1805)
Яків Локощенко (1806-1808)
Ілля Прокофьєв (1808-1811)
Микола Черкасов (1811-1814)
Іван Михайловський (1815-1818)
Ілля Прокофьєв (1818-1819)
Абрам Зеленський (1820-1822)
Павло Артемович Чубенко (1823-1829)
Петро Гаврилович Ворожейкін (1830-1932)
Андрій Панасенко (1832-1835)
Степан Григорович Комарь (1835-1838)
Степан Медведев (1838-1841)
Петро Гаврилович Ворожейкін (1841-1943)
Семен Михайлович Беляєв (1843-1850)
Степан Григорович Комарь (1850-1852)
Микола Вакуленко (1852-1855)
Іван Тенгелеєв (1855-1864)
Степан Андрійович Панасенко (1865-1868)
Олександр Михайлович Абаза
Віктор Павлович Трегубов


Петро Іванович Кулябко-Корецький


Олександр Олександрович Черненко


Сергій Степанович Заньковський


Полтавські міські голови за період Незалежності України:

Анатолій Тихонович Кукоба (1998-2002); (2002-2006)
Олександр Федорович Мамай
Андрій Всеволодович Матковський

Анатолій Тихонович Кукоба