четвер, 22 березня 2018 р.

Скайп-зустріч до Всесвітнього дня поезії


23 березня у медіакімнаті ІЦ "Вікно в Америку" відбулася скайп-зустріч з Сумською обласною універсальною науковою бібліотекою з нагоди Всесвітнього дня поезії "Поезія - це завжди неповторність". Організатори - відділи краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського та Сумської ОУНБ.
«Поезія. Таке коротке і таке змістовне слово! Вона і втішить, і пригорне, і приголубить. Часто спогади ніжним серпанком оповивають душу, та на серці тихий сум за втраченим. Вночі думається краще, коли навколо тиша. Часто згадується рідне село, де все було наймиліше. Думки бродять рідними місцями. Мої вірші є своєрідним поетичним щоденником. Усі свої болі, все, що почула, побачила, виливаю на папері. З поезією стає легше на душі». Це вислів поетеси Ліни Костенко, яку вважають найправдивішою поетесою сучасності.  
У Полтавську обласну універсальну наукову бібілотеку імені І. П. Котляревського на скайп-зустріч завітали члени літературної студії «Перевесло». Ця студія створена в Полтавському міському багатопрофільному ліцеї №1 ім. І. П. Котляревського з вересня 2001 року. Очолює її творчо обдарована людина, поет і журналіст, учитель української мови та літератури, Герой України Тетяна Іванівна Балагура
Об’єднує студія юних поетів, прозаїків, есеїстів та журналістів, митців фотографії. У творчому доробку ліцеїстів — 29 поетичних та прозових збірок, перемоги в міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах («Рекітське сузір’я - 2009» - 12 перемог та гран-прі); призові місця в міських, обласних та всеукраїнських конкурсах-захистах наукових робіт по лінії МАН. Творчі роботи літстудійців друкуються в газетах «Зоря Полтавщини», «Полтавський вісник», «Сузір’я», журналах «Дніпро», «Дієслово», «Колізей»; збірнику «Сто молодих поетів України»; звучать на передачах обласного та Всеукраїнського радіо.
Своєю творчістю з сумчанами поділилися учениці Катерина Ясак, Олена Лелюх, Дем'яна Кандиба, Лілія Ілляшенко, Ольга Процай, Дана Тітенко, Євгенія Загребельна.

Сумські школярі – учасники літературно-мистецького конкурсу юних поетів, прозаїків «Диво калинове» імені Дмитра Білоуса: Охтема Ангеліна, Гончарова Ярослава, сестри Усенко Софія і Маргарита, Бугера Катерина, Гордєєва Поліна та Мацькович Софія. Наймолодша учасниця – учениця 5 класу Усенко Маргарита
Керівник Ромен Людмила – поетеса, член Національної спілки письменників України, лауреат літературної премії ім. О. Олеся, Всеукраїнської премії ім. А. Погрібного, літературного конкурсу ім. Марусі Бек.
Представляла юні таланти Закорко Вікторія Вікторівна – методист інформаційно-методичного центру управління освіти і науки Сумської міської ради, член редакційної колегії збірника «Диво, диво калинове!»  - збірника кращих творів сумських школярів.
 


















вівторок, 20 березня 2018 р.

ОЛЕКСІЇ З ПОЛТАВСЬКОГО КРАЮ


З терен полтавського краю вийшла ціла плеяда дослідників, вчених, громадських діячів, письменників, художників, науковців, які своїм розумом, умінням, творіннями рук звеличили благословенну полтавську землю. Їх об’єднує любов до Батьківщини та... у даному випадку... ім’я - Олексій. Олексій у перекладі з давньогрецької означає «захисник», «помічник». Він завжди прагне до досконалості й домагається успіхів у будь-якій справі - виробництві, науці, спорті, бізнесі, літературі. У відділі краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського розгорнута книжкова виставка «Олексій, чоловік Божий, зиму нанівець зводить», що розповідає про видатних Олексіїв, які народилися чи перебували на Полтавщині та своєю працею прославили її. Виставка підготовлена до свята – Дня святого Олексія (30 березня) і триватиме з 19 по 31 березня 2018 року.

Отже, перший генерал-губернатор міста Полтави – князь Олексій Борисович Куракін. За 6 років правління зробив для краю чимало добрих справ: навів порядок у діяльності судових інституцій; домігся відкриття казенних лікарень, аптек, богаділень, пологових приютів; вперше запровадив щеплення від віспи; сприяв заснуванню навчальних закладів; надавав позички для приватного будівництва; облаштовував ботанічні й міські сади. О. Куракіну належала ідея створення нового центру Полтави, реалізована його наступниками. Не без гордості за зроблене князь писав брату: «...вы не скажете, что я дремлю, мой друг, не правда ли?». Свідок діяльності генерал-губернатора І. П. Котляревський присвятив йому оду «Пісня на Новий 1805 год Пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», у якій він хвалив князя за працелюбність.
Видатний теоретик та практик фізкультурного руху зі світовим ім'ям Олексій Дмитрович Бутовський народився у с. П’ятигірці Лубенського повіту. Він був членом першого складу і одним із засновників Міжнародного олімпійського комітету та сучасного Олімпійського руху. Викладач Полтавського кадетського корпусу. Наукова спадщина Бутовського становить близько 70 праць.
Один з провідних романістів української еміграції - Олексій Ізарський (справжнє прізвище Олексій Григорович Мальченко) народився в Полтаві у сім'ї банківського службовця і лікаря. Середню освіту, знання німецької та французької мов здобував приватно у Полтаві. Олексій Мальченко рано зацікавився літературною творчістю і почав її з щоденників. У 1930-х роках входив до літературного гуртка при Полтавській центральній науковій бібліотеці (тепер Полтавська ОУНБ ім. І. П. Котляревського), яким керував письменник Пилип Капельгородський. Власне, він перший і звернув увагу на обдарованого юнака. Заохочений Капельгородським, Олексій вже в шкільні роки написав роман «Мій дід», який був задуманий як початок серії повістей і романів про Віктора Лисенка. У 1942 році в окупованiй Полтавi почав писати повiсть «Ранок», завершену в 1943 р. в Кам’янець-Подiльському i видану в 1963 р. в Мюнхенi. Восени 1943 р. разом з батьками вирушив на Захiд. В повоєнний час сiм’я жила у Дiссенi та Мюнхенi. Пiсля смертi батька наприкiнцi 40-х з матiр’ю та братом переїхав до Америки, осiвши у місті Клiвлендi. Довгий час книги Олексія Ізарського видавалися виключно за кордоном. В Україні перша його книга – роман «Полтава» - була видана тільки в 1999 році до 80-річчя письменника
Олексій Федотович Коломієць (народ. у с. Харківці Лохвицького р-ну) – видатний драматург, лауреат Шевченківської премії 1977 року. Як драматург Коломієць не мав учнівського періоду і досить пізно увійшов у літературу: комедію «Фараони» написав у сорок років. Та вже ця перша спроба принесла йому широке визнання: вперше зіграна в Московському театрі ім. М. В. Гоголя, п'єса в 1962 p. ставилася вже в 71 театрі країни. У 1978 p. в Київському театрі ім. І. Франка відбулася її п'ятисота вистава!
Почесний громадянин Кобеляцького району Олексій Іванович Кулик народився у с. Кунівка Кобеляцького району. Олексій Іванович був директором музею літератури та мистецтва (у 2013 році Музею присвоєно ім’я О. І. Кулика). Все своє життя він присвятив збору історичних пам’яток про свій край, відображав побачене і почуте на папері та фото.
Серед сучасників варто назвати ім’я полтавського видавця, колекціонера і мецената Олексія Миколайовича Петренка (народився у с. Лихачівка Котелевського р-ну). Фундатор гільдії колекціонерів Полтавщини «Спадщина». Директор видавництва «АСМІ». Саме за ініціативи Олексія Миколайовича видавництво «АСМІ» започаткувало видання альбомних серій «Художники Полтавщини», «Меценати. Колекції. Виставки» та книг мистецького спрямування - «Павло Горобець», «Микола Ярошенко», «Мій рідний край - моя Полтава».
Олексій Іванович Неживий народився у с. Хитці Лубенського району – учений, літературознавець, письменник, журналіст, краєзнавець, педагог. Олексій Іванович вбачає своє покликання в літературознавчих дослідженнях і наголошує: «Досліджувати письменника - це оприлюднювати та поширювати його творчий доробок». Він автор більше 350 наукових і науково-популярних публікацій з літературознавства, історії педагогіки України, фольклористики, методики викладання української мови і літератури, а також більше 700 публікацій у періодичній пресі, виступів на радіо й телебаченні.
Олексій Олексійович Нестуля - ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений працівник освіти України. Голова правління Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Автор досліджень про охорону пам’яток історії та культури України та їх повернення, визначних діячів української культури і мистецтва Ф. Шміта, Ф. Ернста, С. Таранушенка, Ю. Михайліва, К. Мощенка, М. Рудинського, В. Щербаківського.
Олексій Семенович Оніщенко (народ. в c. Рудка Гребінківського району) - академік НАНУ, заслужений діяч науки і техніки України. Входив до науково-­галузевої редакції Української радянської енциклопедії.  З 1992 р. – генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Автор і співавтор понад 300 наукових праць, у т. ч. 17 монографій. Член численних наукових товариств і громадських організацій, редколегій наукових часописів.
Звісно, важко охопити увесь видатний ряд Олексіїв Полтавщини, тому відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського запрошує відвідати виставку, яка відкриє вам нові імена.



четвер, 15 березня 2018 р.

МЯКОТИН Венедикт Олександрович (14.03.1867–05.10.1937) – російський історик, публіцист, політичний діяч. Закінчив гімназію в м. Кронштадт та історико-філол. факультет Петербурзького університету, після чого був залишений при університеті для підготовки до професорського звання. У 1891–1900 рр. викладав історію в різних навчальних закладах.
Центральне місце в науково-дослідницькій роботі Мякотина займали проблеми історії України 17–18 ст. Одна з його праць - «Крестьянское землевладение в Полтавском уезде в 1767 г.» (1895). І ця праця зберігається у фонді нашої бібліотеки. На ній дарчий напис «Многуважаемому Николаю Михайловичу Коркунову от автора».



У 1920 році Мякотина заарештували, а на початку 1921 р. за ходатайством В. Г. Короленка, звільнили. Можливо, названа праця потрапила до нашої книгозбірні саме з рук Володимира Короленка?

субота, 3 березня 2018 р.

ВИДАТНІ ЖІНКИ ПОЛТАВЩИНИ

Більшості полтавців відомі імена жінок, які своєю творчістю впродовж років прославляли наш край. Це легендарна Маруся Чурай, художниця Катерина Білокур, співачка Раїса Кириченко. Їх знають і шанують не лише у Полтаві, а й в Україні та далеко за її межами.

А що скажуть нам імена Надії Дурової, Єлизавети Милорадович, Віри Холодної? Адже ці видатні жінки теж народилися на Полтавщині...
Приміром, Надія Дурова - перша жінка-офіцер, героїня війни 1812 р. Надія Дурова народилася 17 вересня 1783 р. у родині гусарського ротмістра Андрія Дурова у Пирятині. Першим вихователем дівчинки була нянька з вусами – денщик батька. Їй було десять років, коли вона почала навчатися верховій їзді, освоювати холодну зброю, стріляти з рушниці. Дівчина багато читала про військові походи, про героїзм воїнів та козаків, про Полтавську битву. Перемога Наполеона під Аустерліцом справляє велике враження на Надію. І у травні 1807 року вона тікає з дому та під виглядом юнака Олександра Васильовича Соколова вступає рядовим в уланський полк, у складі якого бере участь у походах 1807 р., в операціях проти французів у Німеччині і у 1812 р. – у боях під Смоленськом, у Бородинській битві. Деякий час вона була ад’ютантом М. І. Кутузова. А коли у бою дістала поранення, то виявилося, що поручик Олександр жіночої статі і звуть його – Надія Дурова. За виявлену хоробрість Надія Дурова була нагороджена солдатським Георгіївським хрестом, одержала звання корнета. Існує думка, що саме з неї був списаний образ Шурочки Азарової із фільму «Гусарська балада», знятого за п’єсою Г. Гладкого «Давним-давно».

Марія Башкирцева (народилася в с. Гавронцях Диканського району) стала першою жінкою-художницею, чиї роботи потрапили до Лувру. На загальному конкурсі майстерності в Парижі вона здобуває золоту медаль. А 1880 року дебютує в паризькому Салоні картиною «Молода жінка за читанням «Розлучення» Дюма», де її робота отримує високу оцінку.
Актриса німого кіно Віра Холодна – особлива людина, яка увірвалася в кінематограф зненацька і стала зіркою миттєво. Народилася майбутня кінозірка в Полтаві в родині вчителя словесності Василя Левченка. Вже у 1895 році родина Левченків переїхала до Москви, тому дехто вважає її російською актрисою. Але насправді це не так. Акторське мистецтво Віри Холодної відзначалося щирістю переживань, глибоким проникненням в суть образу, високим рівнем майстерності, художньою переконливістю. За три роки Віра Холодна знялася у п’ятидесяти фільмах (на сьогодні збереглося лише п’ять), які були надзвичайна популярними в Європі, Америці, Японії, Туреччині.

Людмила Руденко - чемпіонка світу з шахів, міжнародний гросмейстер і міжнародний гросмейстер серед чоловіків. Народилася в Лубнах у сім’ї викладача місцевої гімназії Володимира Руденка – палкого прихильника древньої гри, котрий і прищепив їй любов до шахів. Поряд з цим були серйозні заняття плаванням, де вона здобула звання чемпіонки Одеси (1924) та віце-чемпіонки України (1925) у цьому виді спорту.
Для почесної громадянки міста Миргород Анастасії Дойнікової рух і спорт є невід’ємною частиною життя. Вона змогла у 71 рік піднятися на Ельбрус, у 75 – на Казбек, щоденно пробігати по 10 кілометрів. «Мені зараз не можна зупинятися», – говорить жінка і продовжує свої щоденні тренування. Постійне прагнення до кращого результату, участь у змаганнях принесли Анастасії Дойніковій численну кількість нагород. Вона їх рахує не штуками, а на кілограмами. Зараз у неї близько 4 кілограмів медалей. Тут і призи за перемогу в змаганнях лижеролерів, у лижних перегонах, марафонах тощо. Але є серед усіх одна, особлива - за участь у естафеті несення Олімпійського вогню 1980 року. Тоді спортсменці було 40 років.
Хочеться згадати ще одну незвичайну жінку, уродженку Шишаччини Олену Чуб, яка, пропрацювавши сорок років вчителькою фізкультури в школі, у досить поважному віці почала брати участь у міжнародних турнірах, які проводяться серед ветеранів спорту. Понад 20 років на різних континентах, у багатьох країнах величаво звучав гімн України на честь її перемог. Їй аплодували глядачі в Італії, Англії, Чехії, Австралії, Франції, Норвегії, Канаді та інших країнах. У віці 75 років вона зуміла втілити у життя свою мрію – побудувати у рідних Яреськах спортивний стадіон.



Серед жінок-полтавок є ті, яким присвоєно високе звання «Герой України» - Тетяна Балагура (вчитель-методист Полтавського багатопрофільного ліцею № 1 імені І. П. Котляревського), Тетяна Корост (засновник агрофірми "Маяк"), Віра Роїк (заслужений майстер народної творчості України (1967). Упродовж життя вона створила понад 300 творів за авторськими орнаментами, загальна ж кількість виробів ручної вишивки складає близько 1000.).


До видатних науковців-істориків варто віднести постаті заслуженого працівника культури України Віри Никанорівни Жук; професора Полтавського університету економіки і торгівлі Ірини Петренко, яка отримала премію від Президента України за свою наукову роботу "Шлюб і сім'я у Гетьманщині ХVIIIст."; заслуженого працівника освіти України Людмили Бабенко.

Як бачимо, варто лише зануритися глибше і спливає ціла плеяда жінок, з багатогранними постатями яких всі бажаючі можуть ознайомитися на книжковій виставці «Видатні жінки Полтавщини». Бібліотекарі відділу краєзнавства зібрали інформацію про творчі постаті поетеси Інни Снарської, співачки Наталії Май, поетеси та журналістки Людмили Нестулі, талановитих музейників Євгенії Сторохи та Катерини Фесик, меценатів Єлизавети Милорадович та Катерини Скаржинської. Всього близько 30 імен! Виставка діятиме з 4 по 19 березня 2018 року у відділі краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського (вул. Небесної Сотні, 17; 5-й пов., 509 кімн).

Полтавському обласному центрові туризму і краєзнавства учнівської молоді - 65


5 березня 2018 року Полтавському обласному центрові туризму і краєзнавства учнівської молоді виповнюється 65 років. З нагоди ювілею у відділі краєзнавства обласної книгозбірні розгорнута масштабна книжкова виставка «Полтавському обласному центрові туризму і краєзнавства учнівської молоді - 65».

До 60-річчя Олексія Андрієнка

1 березня 2018 року виповнилося 60 років від дня народження Олексія Миколайовича Андрієнка (1958), директора Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя, заслуженого працівника культури України.

У відділі краєзнавства (5-й пов., 509 кімн.) розгорнута книжкова виставка, присвячена постаті Олексія Андрієнка, під назвою "У сутінках рампи". Всі бажаючі можуть ознайомитися з нею до 15 березня 2018 року.

четвер, 1 березня 2018 р.

автографи...

Автографи — це не просто дарчі написи.
Це дорогоцвіти людської сердечності й доброти.
Михайло Ониськів

Своєрідна колекція книг з автографами відомих письменників і поетів, вчених, дослідників зберігається у фондах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського. Це книги подаровані літераторами, краєзнавцями, науковцями Полтавщини або просто прихильниками нашої бібліотеки та знатними поціновувачами Книги. Звісно, що ці видання мають особливу цінність. Ми вирішили показати книжкові скарби нашим користувачам і принагідно подякувати дарувальникам.