середа, 8 травня 2019 р.

Китай відкриває ПОЛТАВЩИНУ

Відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ підготував книжкову виставку «Китай відкриває Україну. До Року Китаю в Україні».

У 2019-му виповнюється 25 років від дня встановлення дипломатичних відносин між Україною і Китаєм. Під час зустрічі прем’єр-міністра України В. Гройсмана і віце-прем’єр міністра Державної Ради Китаю Ма Кая було прийнто рішення про проголошення Року Китаю в Україні.
Далека, загадкова, довгий час закрита для європейської цивілізації країна Китай сьогодні стрімко розвивається. Економіка Китаю вже зараз входть до числа провідних економік світу. Країна широко співпрацює практично з усім світом у найрізноманітніших галузях людського буття: в економіці, інвестиціях, кульурі, мистецтві.
Полтавщина має свої традиції і новації в галузі співпраці з Китаєм. Зокрема, полтавські підприємства машинобудівної галузі мають свою історію співпраці з китайськими підприємствами, зокрема Крюківський вагонобудівний завод, Полтавський машинобудівний, ГЗК. Традиційно співпрацює з китайськими колегами Полтавська торгово-промислова палата.
Широка палітра взаємозв’язків Полтавської області з Китаєм в галузі культури та мистецтва. Кілька років тому обмінялися досвідом митці Полтавського театру ляльок із своїми китайськими колегами.






Давня історія козацтва на Полтавщині теж має свій китайський слід: сотенне містечко на Полтавщині мало назву Китайгород… Працівники Полтавського краєзнавчого музею вивчають у своїх фондах колекцію китайської зброї і військового спорядження.
Вищі навчальні заклади Полтави давно співпрацюють із китайськими колегами в обміні досвідом, стажуванні студентів. Науковець Полтавської державної аграрної академії В. Самородов, зокрема, розповідає у своїх статтях у місцевій пресі про китайське гутаперчеве дерево, що росте у м. Кременчуці. Жителька м. Гадяча Р. Шаповал уже не преший рік працює викладачем ангілійської мови в одній із китайських провінцій.
І звичайно, багато полтавців, що живуть і працюють у Китаї, на сторінаках полтавської преси діляться своїми враженнями про чудову, далеку і загадкову країну – Китай, де гори до неба, де Велика китайська стіна сягає за горизонт, адже друга назва країни – Піднебесна.

понеділок, 6 травня 2019 р.

Імена в історії краю

Відділ краєзнавства, продовжуючи цикл виставок «Імена в історії краю», чергову виставку присвятив славетним землякам, які мають ім’я Георгій або Юрій з нагоди дня вшанування святого великомученика Георгія (Юрія) Побідоносця.
Нагадаємо коротко про цього святого. Великомученик Георгій був сином багатих і благочестивих батьків, які виховали його в християнській вірі. Народився він у місті Бейрут біля підніжжя Ліванських гір. Великомученик Георгій виділявся серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою виправкою та красою. Досягнувши звання тисяцького, Георгій став улюбленцем імператора Діоклетіана. Проте саме цей імператор наприкінці ІІІ століття посилив гоніння на християн.
Одним з перших, хто відкрито повстав проти імператора був Георгій. Почувши одного разу на суді черговий нелюдський вирок щодо знищення християн, майбутній великомученик пройнявся співчуттям до них. Передбачаючи, що його теж очікують страждання, святий Георгій роздав своє майно бідним, відпустив на волю своїх рабів, прийшов до Діоклетіана і, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості та несправедливості. Слово святого Георгія було сповненим сильних і переконливих аргументів проти імператорського наказу переслідувати християн. Розгніваний Діоклетіан наказав кинути Георгія до в’язниці. Святий мученик терпляче переносив усі муки й зрештою, імператор наказав обезголовити його. Великомученика Георгія за мужність і за духовну перемогу над мучителями, які не змогли змусити його відректися від християнства, а також за чудодійну допомогу людям у небезпеці – називають ще Побідоносцем.
У дореволюційні часи в день пам’яті святого Георгія Побідоносця жителі сіл уперше після холодної зими виганяли худобу на пасовище, звершивши молебень святому великомученику з окропленням будинків і тварин святою водою. День великомученика Георгія в народі ще називають «Юріїв день».
На нашій полтавській землі проживає багато талановитих і відомих людей з ім’ям Юрій чи Георгій - Кондратюк, Липа, Думич, Гулак, Попов, Митропольський, Ларіонов, Антипович, Погода, Меліхов, Самойленко, Роговий, Вороний, Пошивайло, Береговий, Майборода, Андрузький, Гапон, Фединський, Тимошенко…

Юрій Дольд-Михайлик, країнський прозаїк і драматург, автор роману "І один у полі воїн", який тільки в СРСР друкувався багатомільйонним накладом. Цей роман вважається найпершим шпигунським романом у Радянському Союзі. Письменник отримував тисячі листів від читачів. Відповідаючи на один із них, автор писав, що головний герой твору — Григорій Гончаренко — був написаний ним за матеріалами біографій кількох людей, які в роки війни діяли і працювали у ворожому тилу. Але лише цих матеріалів було  замало. Автору довелося  використовувати архіви, щоденники, факти й документи з найрізноманітніших джерел.

Георгій Майборода кожну вільну хвилину присвячував участі в оркестрі. Вирішив продовжувати музичну освіту: спочатку в Київському музичному училищі, згодом – у столичній  консерваторії. В студентські роки створює симфонічні поеми «Лілея», «Каменярі» («Лілея» одразу вийшла на «велику сцену», привернула увагу знавців і поціновувачів). По закінченні Другої світової війни Георгій повернувся до улюбленої справи. Закінчив аспірантуру Київської консерваторії (під науковим керівництвом відомого композитора Л.Ревуцького). Створив знані опери «Тарас Шевченко», «Мілана», «Ярослав Мудрий», симфонії, рапсодії, концерти для скрипки з оркестром, романси, численні обробки народних пісень. 1960р. став народним артистом СРСР, 1963р. – лауреатом Шевченківської премії. Очолював Спілку композиторів. Двічі обирався депутатом Верховної Ради УРСР.
Юрій Олексійович Митропольський — відомий математик і механік, академік НАН України (1961). Герой Соціалістичної Праці (1986), лауреат Ленінської премії (1965), Державної премії УРСР (1980), академічних премій ім. М. М. Крилова (1969) та М.М. Боголюбова (1993), заслужений діяч науки України (1967). Герой України (з нагородженням орденом Держави, 2007), його нагороджено орденами князя Ярослава Мудрого IV (2002) та V ст. (1996), орденами та медалями СРСР, золотою медаллю ім. В.І. Вернадського (2007), нагородами та відзнаками інших держав. Академік АН СРСР (1984). Президією НАН України засновано премію імені Ю.О. Митропольського (2010). Його ім’я присвоєно Міжнародному математичному центру НАН України.
Юрій Роговий - український поет і прозаїк. Член Національної спілки письменників України. Син українського письменника Рогового Феодосія Кириловича (1925—1992) — лауреата Шевченківської премії(1992).

Юрій Тимошенко (сценічний псевдонім Тарапунька)— український радянський актор, артист розмовного жанру. Народний артист УРСР (з 1960), лауреат Сталінської премії (1950)....
Отже, ми запрошуємо згадати талановитих земляків і ознайомитися з книжковою виставкою, яка діятиме у відділі краєзнавства Полтавської наукової бібліотеки з 6 по 31 травня 2019 року.



Духовні витоки Полтавщини

Полтавська земля - одна із мальовничих регіонів України, багата на родючі чорноземи, значні поклади корисних копалин із м’яким кліматом та цілющим повітрям. Але найцінніший скарб – це люди. Згадуючи наших талановитих земляків досить часто ми кажемо «перший». «Батько нової української літератури» І. Котляревський; патріарх Мстислав - перший патріарх незалежної української церкви; перша людина, що проторувала людству шлях до Місяця – Ю. Кондратюк; М. Башкирцева – перша жінка-художник, чиї картини зберігаються у Луврі. Також досить часто, у цьому контексті, ми говоримо «всесвітньо відомий». М. Остроградський – математик світового рівня; М. Гоголь та його вісесвітно відома літературна спадщина; В. Ремесло, «конструктор миронівських пшениць», які колосяться у багатьох країних світу; художниця К. Білокур, яка своїми мальовничими квітами полонила П. Пікассо; незабутня В. Холодна – світова «королева німого кіно».
Вшановуючи пам'ять славетних полтавців, бібліотекарі відділу краєзнавства підготували виставку «Духовні витоки Полтавщини: славетні земляки в контексті світової культури», яка відкрита для перегляду з 6 травня 2019 року (відділ краєзнавства, V поверх, кім. 509).




середа, 24 квітня 2019 р.

Презентація книжкової виставки "Обпалені чорнобильською бідою"


На цій виставці представлені друковані видання із фондів відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського. Вони  присвячені подіям та людям пов’язаним з чорнобильською трагедією. Декілька слів про декого з них…

понеділок, 22 квітня 2019 р.

автографи...

Автографи — це не просто дарчі написи.
Це дорогоцвіти людської сердечності й доброти.
Михайло Ониськів

Своєрідна колекція книг з автографами відомих письменників і поетів, вчених, дослідників зберігається у фондах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського. Це книги подаровані літераторами, краєзнавцями, науковцями Полтавщини або просто прихильниками нашої бібліотеки та знатними поціновувачами Книги. Звісно, що ці видання мають особливу цінність. Ми вирішили показати книжкові скарби нашим користувачам і принагідно подякувати дарувальникам.

четвер, 18 квітня 2019 р.

Свідки давнини і сьогоденності

18 квітня відзначається День пам’яток історії та культури. Полтавщина має давню історію, закарбовану в нерухомих об’єктах культурної спадщини, саме через них відбувається реконструкція подій давнини, що є важливим для формування історичної пам’яті нашого народу.


середа, 3 квітня 2019 р.

«Ніс Україну країнами» : Григорій Китастий


Відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського спільно з Євгеном Вікторовичем Копильцем,  керівником гуртків Полтавського обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді підготували розгорнуту документальну виставку «Ніс Україну країнами» : Григорій Китастий (17.01.1907-06.04.1984)», присвячену 35-м роковинам від дня смерті бандуриста, композитора, диригента Григорія Трохимовича Китастого. Григорій Китастий народився у Кобеляках на Полтавщині. З 1964 жив у Чикаго. Помер Григорій Китастий 6 квітня 1984 року в Сан-Діеґо, Каліфорнії. Похований на українському православному кладовищі, побіч церкви-пам’ятника в Баунд-Бруці, в штаті Нью-Джерсі (США). Він був першим і довгорічним керівником Капели бандуристів ім. Т. Шевченка. У листопаді 2008 року за визначний особистий внесок у справу національного і духовного відродження України, поширення української культури і кобзарського мистецтва у світі колишньому диригенту і керівнику Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка у США Григорію Китастому посмертно було присвоєно звання Герой України.



На виставці, яка діє у відділі краєзнавства з 1 по 19 квітня 2019 року, представлено більшість діаспорних видань.
До 60-річчя існування Капели бандуристів у Детройті вийшла друком книжка Уласа Самчука «Живі струни» (1976). Самі члени Капели звернулися з проханням до знаного письменника укласти літопис колективу бандуристів, які опинилися в еміграції і продовжили свою творчість у нових реаліях, подвижницьки утверджують і пропагують кобзарське мистецтво у всьому світі. У книзі подано матеріал, який повністю опирається на документальні джерела, що дало можливість авторові проаналізувати історію становлення і розвитку Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка, її ідейну місію в українському еміграційному середовищі.

15 квітня 1967 року у Чикаго відбувся ювілейний концерт до 60-річчя Григорія Китастого. На виставці експонується бібліографічна рідкість - «Програма ювілейного концерту творів Григорія Китастого 15 квітня 1967, авдиторія школи Шопена в Чікаго».

На честь 70-річчя Григорія Китастого осередок Української Революційної Демократичної Партії (УРДП), членом якої він був, привітав його виданням «Збірника на пошану Григорія Китастого» (Нью-Йорк). Книга вийшла у 1980 році коштом Фундації ім. Івана Багряного й містить розвідки, статті, рецензії, спогади, а також вірші, присвячені ювілярові, та деякі його твори.

Ще один подарунок від Фундації ім. І. Багряного – видання 2011 року «Україна – ХХ: національна ідея і чин» Михайла Воскобійника. Михайло Воскобійник – наш земляк (нар. у м. Миргород), професор, історик, один з організаторів Фундації ім. І. Багряного. У даній книзі міститься його ювілейне слово на бенкеті для вшанування 75-ліття Григорія Китастого в Детройті 30 травня 1982 року.

Окрім книг, на виставці представлено маловідомі періодичні джерела української діаспори (Торонто) - ілюстрований щомісячник «Нові дні», журнал Української Демократичної Молоді «Молода Україна» та «Пластовий шлях», що містять статті про Григорія Китастого.

В Україні декілька раз гастролювала Українська капела бандуристів Північної Америки ім. Т. Шевченка. У 2018 році Капела відзначила свій столітній ювілей. З цієї нагоди колектив на чолі зі своїм мистецьким керівником і диригентом Олегом Махлаєм побував в Україні з гастрольним туром «З Україною в серці». Завдяки Тетяні Миколаївні Чешко, директору Кобеляцького музею літератури і мистецтва ім. О. Кулика, програма ювілейного туру з автографами музикантів експонується на книжковій виставці і всі бажаючі мають змогу з нею ознайомитися.

понеділок, 1 квітня 2019 р.

Геній з душею козака-характерника

Микола Васильович Гоголь - видатний прозаїк і драматург, творчість якого однаковою мірою належить російській та українській літературі, один з перших представників світового реалізму. Народився у селі Сорочинцях Миргородського повіту (тепер – Великі Сорочинці) в поміщицькій сім’ї. Дитинство його минуло у селі Василівці (Яновщині, тепер – Гоголеве Шишацького р-ну). У духовному розвитку майбутнього письменника певну роль відіграв батько – Василь Панасович, поет і драматург того часу. Навчався Гоголь у Полтавському повітовому училищі, потім в Ніжинській гімназії вищих наук. У 1828 р. Гоголь переїжджає до Петербурга, де навчається в Академії мистецтв.

пʼятниця, 29 березня 2019 р.

ДО 210-річного ювілею Миколи Гоголя



«Я вважаюсь загадкою для всіх, 
ніхто не розгадав мене абсолютно...»
Микола Гоголь
 

Філософ, критик, перекладач Максим Климентьєв у своїй статті «Перші двісті років гоголівського світу» (знайдено в мережі Інтернет) вичерпно і лаконічно сказав про нашого земляка Миколу Гоголя: «...Україна відома в світі двома славнозвісними джерелами радіації - Гоголем і Чорнобилем. Якщо останній повинен таки колись згаснути, то щодо Гоголя можна бути впевненим, що його перші двісті років в цьому світі не є останніми».
1 квітня 2019 року святкуємо 210-ту річницю від дня народження Миколи Васильовича. До цієї дати відділ краєзнавства Полтавської наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського зібрав інформацію про рідкісні твори письменника. Запрошуємо переглянути презентацію

Твори Гоголя у фоді Полтавської наукової бібліотеки


понеділок, 18 березня 2019 р.

Час в об’єктиві Йозефа Хмелевського

                                       Через очі фотографа теперішнє стає минулим…
                                       (Береніс Ебот)
Фотограф Йозеф Хмелевський, дякуючи йому, до нас дійшли, як писав «Фотограф любитель» у 1896 році, «безукоризненные во всех отношениях» фотопортрети класиків науки та культури: М. Скліфосовського, Г. Мясоєдова, В. Короленка. Панаса Мирного, Лесі Українки, М. Коцюбинського, Г. Хотчевича, М. Заньковецької та багатьох інших. Що про нього можна дізнатися, завітавши до Полтавської наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського? У відділі краєзнавства розгорнута книжкова виставка «Час в об’єктиві Йозефа Хмелевського», присвячена 170-річчю від дня народження видатного фотографа.