понеділок, 28 листопада 2022 р.

Я - агроном і став ним саме у Полтаві

Певне місце в житті Миколи Івановича Вавилова займала Полтава. У 1910 році ще студентом Московського сільськогосподарського інституту він приїхав на практику до Полтавської дослідної станції. Саме тут Вавилов почав опановувати практичну агрономію. Уже ставши відомим вченим, М. І. Вавилов говорив: «Особисто для мене Дослідне Поле, весь його колектив дав імпульс для подальшої праці, віру в агрономічну роботу. Найкращі спогади пов’язані з Полтавським Полем».
 «Я – агроном, і став ним саме у Полтаві», - неодноразово повторював Микола Вавилов, до 135-річного ювілею якого відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку. Геніальний генетик, агроном, біолог, географ, автор величезної кількості відкриттів та наукових праць. До речі, перші наукові праці написані вченим теж у Полтаві і надруковані на сторінках журналу «Хуторянин»
У фонді бібліотеки ми знайшли одне видання - "Труды Полтавской с.-х. опытной станции. вып. № 56" з печаткою "Библиотека профессора Н. И. Вавилова".




вівторок, 22 листопада 2022 р.

Презентація книжкової виставки до роковин Голодмору 1932-1933 рр.

 22 листопада у відділі краєзнавства відбулося відкриття документальної виставки до річниці Голодомору 1932-33 рр. На виставку завітали учні Полтавського міського багатопрофільного ліцею № 1 імені І. П. Котляревського та ЗОШ № 38. 

Про Голодомор на Полтавщині та роботу над виданнями, присвяченими цій трагічній темі говорив Тарас Павлович Пустовіт, заступник директора Державного архіву Полатвської області. Питання висвітлення Голодомору у художній літературі розкрив Олександр Вікторович Лук'яненко, доктор історичних наук, завідувач кафедри культурології ПНПУ ім. В. Г. Короленка.   Наталія Михайлівна Граїцька, бібліотекар, розповіла про виставку малюнків, підготовлених ліцеїстами ПМБЛ № 1 до цієї дати.











 



Виставка літератури, запропонована відділом краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Котляревського, присвячена події трагічній не лише для України. Ганебне явище голодомору, коли у ХХ столітті у центрі Європи на найродючіших у світі чорноземах, тисячі людей гинули від голоду, змушує здригнутися від жаху кожну свідому людину. Здоровий глузд відмовляється сприймати те, що у голодні для України 1932-33 рр. СРСР масово експортував зерно та інші харчові товари за кордон. У той час, коли голод охоплював дедалі ширші території, повним ходом ішло відвантаження зерна на експорт. Таких дій більшовицького уряду, щодо вбивства українського народу, не можна пояснити жодною цинічною економічною доцільністю.
Голодомор – це спершу страшно. Потім боляче. А пізніше розумієш, що ця трагедія стала символом відкритої правди.
Ілюстрацією цієї правди є виставка літератури з фондів Полтавської ОУНБ. Електронна база відділу краєзнавства нараховує близько 500 записів – це книги і статті у періодичних виданнях присвячені темі голодомору 1932-33 рр. на Полтавщині.
Багато років ця болюча тема спростовувалася і замовчувалася на державному рівні та у засобах масової інформації. Лише із здобуттям Україною незалежності про трагедію Голодомору почали говорити у повний голос.
Такі книжкові виставки традиційно відбуваються до цієї скорботної дати у нашому відділі краєзнавства і уже не вперше по цій темі ми співпрацюємо із Службою безпеки України у Полтавській області, безпосередньо документи на всиатвку надала Олена Євгеніївна Євдокимова, адміністратор інформаційно-довідкової зали.
Традиційно наша виставка безпосередньо стосується голодомору на Полтавщині. Але сьогодні ми звертаємо увагу на книги видані опираючись на матеріали Служби безпеки України. Це «Розсекречена пам'ять», видана ще 2007 року київським видавництвом «Стилос». У виданні представлено документи радянських органів державної безпеки – Державного політичного управління та Народного комісаріату внутрішніх справ, що містять додаткову архівну інформацію про причини, перебіг і наслідки найстрашнішої трагедії в історії українського народу ХХ ст. – Голодомору 1932-1933 рр.
Саме так «Розсекречена пам'ять» було названо виставку документів, організовану Службою безпеки України у 2006-07 рр. у Києві, Автономній республіці Крим, обласних центрах України, а також за кордоном у Москві та Мінську.
Спогади та враження відвідувачів виставки було зібрано у книзі «Дзеркало душі народної» (Київ, 2008 р.).
Це факсимільне видання, у цьому його цінність і оригінальність. Якщо ви почнете листати книгу ви побачите не друковані рядки, а факсимільні копії відгуків відвідувачів цієї виставки.
Першою книгою про голодомор, що з’явилася у нашій бібліотеці, стала збірка Олександра Міщенка «Безкровна війна: книга свідчень», видана 1991 р. у Києві. Молодий на той час письменник, зібрав і опублікував книгу спогадів очевидців трагедії, у тому числі з Полтавщини. У анотації зазначено: «У книзі немає жодного слова вимислу. З тих далеких 30-х років до нас промовляє сам народ, його правда, розіп’ята на хрестах доля…». Зрозуміло, що це була перша ластівка, яка принесла весну. Полтавщина – один із регіонів, що найбільше постраждав від голодомору. Демографічні втрати на теренах області обчислюються сотнями тисяч загиблих. Ця трагічна тема стала об’єктом дослідження, темою для літературних творів, щоб пам’ятали… Наступною книгою цього ж автора була, видана 1993 р. спільно з канадським християнським видавництвом «Дорога правди», збірка «Мор: книга буття України». Епіграфом до неї взято біблейський вислів: «Від великої скорботи і туги серця я писав вам з рясними сльозами не для того, щоб вас засмутити, а щоб ви пізнали любов, яку без міри я маю до вас».
До 70-річчя голодомору (2002 р.) Полтавська обласна державна адміністрація, Полтавський державний педагогічний університет, обласний інститут післядипломної педагогічної освіти та Полтавське відділення Асоціації дослідників голодоморів в Україні зібрали і видали книгою «Злочин проти народу» матеріали регіональної науково-теоретичної конференції.
Полтавська обласна державна адміністрація і Державний архів Полтавської області 2008 р. випустив збірку документів і матеріалів «Голодомор на Полтавщині: до 75-х роковин». До видання увійшли документальні свідчення про трагедію українського села на Полтавщині 1932-33 рр.
Не можна обійти увагою Національну книгу пам’яті жертв голодомору 1932-33 рр. в Україні. Том присвячений Полтавській області редагували відомі полтавські історики Олександр Білоусько, Юрій Варченко, Володимир Мокляк, Тарас  Пустовіт. Книга містить вступне слово полтавського історика Миколи Якименка «Голодомор 1932-33 років на Полтавщині: як це було?». Книга включає списки загиблих у всіх районах області, документи, свідчення очевидців. Це фундаментальне видання об’ємом у 1200 сторінок.
Редакційна колегія Книги пам’яті України включила списки загиблих жителів Полтавської області та спогади очевидців у багатотомник «Книга скорботи України. Голодомор. Полтавська область».
Збірка документів і матеріалів «Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині 1929-1933» видана у Полтаві 1997 р. У вступній статті полтавського історика Олександра Єрмака питання голодомору розглядається більш широко - як наслідок примусової колективізації селянських господарств.
2008 року полтавська громадськість провела «круглий стіл» на тему «Актуальні проблеми дослідження голодомору та політичних репресій 1930-х років в Україні», на захід було запрошено дослідників питання з Києва, Переяслава-Хмельницького, Черкас. Матеріали були зібрані у книзі.
Перша інформація, окремі свідчення очевидців про голодні роки стали доходити до нас із закордону. Письменники, журналісти, громадські діячі і просто пересічні громадяни, які пережили голодомор, а пізніше з різних причин стали жити у інших країнах світу, старалися через «залізну завісу» радянської ідеології донести до молодого покоління правду. У радіопередачах, книгах, вони фіксували свої спогади про пережите. У фонді канадсько-українського бібліотечного центру нашої бібліотеки зберігається література зі спогадами про голодомор, у тому числі і спогади полтавців, чи розповіді про тогочасні події на Полтавщині видані за період із 1950-х до 1980-х років, тобто саме за той період, коли відомості про жахливий голод 1932-33 рр. замовчувалися у радянській Україні. Такими є дослідження відомого письменника і літературознавця Дмитра Нитченка (псевдонім Чуб) «Відлуння великого голоду в спогадах очевидців і в українській літературі», видана у Канаді 1984 р. Книга нашого земляка Левка Суслика (справжнє прізвище Рись) «Сумні спогади. 1933 рік на Полтавщині» (1951). Він писав: «На полях гойдалися достигаючі колоски жита й пшениці, а вкрай виснажена людність уже не мала змоги триматися більше… Смерть із своєю косою мала в цей місяць рясні жнива…». Цієї ж теми торкаються спогади Олександра Лисенка, якого доля закинула в Австралію, його спогади опубліковані полтавським видавництвом «Криниця» (1993 р.) називаються «Прокляті роки».
Ми з вами переживаємо зараз тривожні та бентежні часи. Над Україною зійде сонце перемоги і ми усі, однозначно, будемо згадувати, переповідати, писати вірші та мемуари про російсько-українську війну. З’явиться публіцистика, епістолярія, проза, поезія і, звісно ж, буде зібрано фольклор. Так само, як було зібрано фольклорні матеріали ось у цю збірочку з смішною на перший погляд назвою «Штани латані у клітку – виконуємо п’ятилітку» ( видано у Буенос-Айресі) приблизно у 60-х роках ХХ століття. Року видання на книзі немає. У невеличкій книжечці на 34 сторінки автор зібрав народний український фольклор часів колективізації та голодомору. Здавалося б теж часи для гумору були невластиві. Але відкрила я цю книжечку і читаю:
Москалики, соколики
Забрали наші волики.
Як повернетеся здорові –
То заберете ще й корови
Або
Вставай Гаврило і Данило
Беріть кочерги й рогачі,
Гоніть кацапів з України
Нехай не псують нам харчів.
Або
Я на бочці  сиджу
Під бочкою каша,
Не думайте москалі,
Що Вкраїна ваша
Це ж про нашу війну писано. Нагадаю книга видана в середині ХХ століття. Воістину – часи завжди однакові.
У фонді нашої бібліотеки маємо ще одну книгу видану до 30 річчя голодомору в Україні. Видання 1963 року, коли радянська влада вперто замовчувала ганебне явище штучного голоду. Видання Добрус в США, Нью-Йорк 1963 р. автор Василь Гришко «Москва сльозам не вірить. Трагедія України 1933 року з перспективи 30-річчя (1933 - 1963)».
Думки, якими автор завершував свою працю у 1963 році, можна сміливо застосувати до нашої нинішньої війни проти російських загарбників: «… після … жахливого національного народовбивства , що його пережила Україна в 1933 році, її національна свідомість і національна відпорність не тільки не впала, а навпаки, … ще більше зросла і зміцніла. Змінює Москва свої методи національного нищення українців, але змінюються відповідно й методи українського народу в боротьбі за своє національне самозбереження… Сьогодні вже всі українці знають, що не сльозами, а тривкими мовчазними ділами відстоюють себе нації навіть і в найтяжчих історичних обставинах.»
У 2006 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про голодомор 1932-33 рр. в Україні». Почалося ґрунтовне дослідження факту примусового голоду на всіх адміністративних рівнях і за період 2006-2008 рр. з’явилася література з науковими розробками і документальними свідченнями. На місцях – у районах області, окремих селах, силами місцевих краєзнавців було проведено роботу по вивченню питання голодомору і, як результат цієї величезної роботи, світ побачили ціла низка книг. На виставці представлені краєзнавчі дослідження з питань голодомору 1932-33 р. усіх районів і багатьох сіл Полтавської області. Ці дослідження дають можливість поглянути на далекі трагічні події з середини, з місця. Про сумні, а часом і жахливі події згадують їх безпосередні свідки і учасники, таким чином історія стає реальністю, факти стають долями окремих людей. Прикладом такого дослідження може, зокрема, стати укладена доктором історичних наук Ганна Капустян збірка «Пам’ять 33-го кличе молодих: сповіді свідків і слово історика». Узяті за основу матеріали і документи про голодні роки у Кременчуцькому районі. Матеріали збірки простежують концепцію геноциду голодом в основі якої лежить національний чинник, і слугують доказом визнання Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу. Полтавщина, як відомо, є регіоном що якнайсильніше постраждав від грабіжницької сталінської хлібозаготівлі 1932-33 рр. Кожен великий і малий населений пункт має свою історію голодомору. На виставці маємо документальні свідчення з Кременчуччини, Семенівщини, Миргородщини,Чорнухинщини, Оржиччини, Кобеляччини. Дослідник Євген Бутенко 1999 р. уклав книгу про сталінський голодомор у с. Очеретуватому. Книга побачила світ у редакції районної газети «Семенівський вісник». У передмові до видання сказано: «Після закінчення першої сталінської п’ятирічки (1926-1933 рр.) офіційні документи і преса повідомляли, що, крім усього іншого, п’ятирічка ще й «успішно завершилася проведенням колективізації в сільському господарстві», «величними і небаченими звершеннями» в галузі сільського господарства.
Проте історики й економісти нашого часу не знаходять тому підтвердження. Зате мають неспростовні докази організованої трагедії, якою завершилася перша сталінська п’ятирічка…».
2017 р. у опішненському видавництві «Українське народознавство» побачили світ спогади видатного українського філософа-естетика, керамолога й колекціонера  старожитностей Леоніда Сморжа. Його дитинство припало на голодні роки і дитячі спогади відображені у книзі «Розповіді про незабутнє і незабутніх».
2008 року в київському видавництві «Веселка» побачила світ збірка «Я приніс вам хліба, мамо…». Книга проілюстрована унікальними малюнками, що створені учнями образотворчого відділення Полтавського міського ліцею № 1 ім. І.Котляревського та інших шкіл Полтавщини. Нещодавно історію створення цього унікального видання повідала нам координатор проекту «Пам’ятай свій рід» Наталя Михайлівна Граїцька.
До 85-ї річниці трагедії зусиллями Засульської територіальної громади було видано збірку «Дзвін вічної пам’яті», де зібрано спогади про трагічні події а також є матеріали про створення меморіалу пам’яті голодомору на Зажур-горі під Лубнами.
2013 р. у Львові (видавництво «Часопис») побачило світ видання «Людяність у нелюдяний час: доброчинці в часи Голодомору». Книга видана за сприяння Світового Конгресу Українців Союзу, Українських Організацій Австралії, Конгресу українців Канади Україно-Американської фундації «Воля» Організації оборони чотирьох свобід України, Світової управи Спілки Української молоді.
Книгу присвячено доброчинцям, які у 1932-33 рр. допомагали вижити тим, хто голодував. У виданні подано інформацію про понад 140 праведних людей часів Голодомору, прізвища та імена яких встановлено на основі документальних даних та усних свідчень.
Ще одна книга видана 2013 р. у київському видавництві «Просвіта»  - Лариса Ковалівська «Не згасни, свічко пам’яті. Документальні свідчення очевидців та розповіді їхніх рідних про  голодомори 1921-22, 1932-33, 1946-47 років в Україні, що призвели до масового вимирання селян». Епіграфом до збірки стали слова: «Усе це потрібно нині сущим, а ще більше – прийдешнім поколінням, як величезна пересторога».

Фотобуклет «Засвіти свічку» відображає панахиду по жертвах Голодомору в Україні:
…і не зійшло сонце,
І знялася буря,
І налетіли чорні ворони,
І почувся скрегіт зубів,
І кільчився страх,
І реготала біда,
І блискав голод,
І гриміло ридання
І цілували постріли,
І вагітніла земля
Мільйонами
На очах світу,
На очах Бога
Трожествував чорт,
І світ німів ,
І ридав Господь…
Тема трагедії українського села не оминула творчості полтавських письменників. На нашій виставці В. Барка «Жовтий князь», М. Олефіренко «Пора цвітіння терну», М. Петренко «Сни про окраєць хліба», І. Цюпа «Ненаситні жорна», А. Сазанський «Тридцять тертя сльоза» та інші твори наших земляків, що спонукають запам’ятати, повідати наступним поколінням і зробити все для того, щоб такі трагедЇ не повторилися ніколи  і ніде у світі.


пʼятниця, 11 листопада 2022 р.

Презентація книги Г. Титаренка "Історія села Чернечий Яр"

 11 листопада відділ краєзнавства провів презентацію книги краєзнавця, журналіста Григорія Володимировича Титаренка. Григорій Титаренко - уродженець села Чернечий Яр. Працював над  книгою близько семи років, опитував старожилів, збирав документи з архівів та бібліотек. У книзі зібрано повний перелік будинків з номерами, прізвища та імена тих, хто там живуть чи жили. Окрасою є кольорові ілюстрації. Науковості виданню додає іменний покажчик, уміщений у кінці книги.

На заході виступали Тарас Пустовіт, заступник ДАПО; Василь Голуб, народний артист України; Іван Новобранець, лірник, кобзар-бандурист. Багато вдячних та захопливих слів на адресу Г. Титаренка звучало від уродженців Чернечого Яру. 

Примірник презентованого видання автор подарував нашій бібліотеці. Тож тепер всі бажаючі матимуть змогу з ним ознайомитися.

Фото - Ксенія Перепьолкіна, провідний бібліограф відділу краєзнавства.





























четвер, 3 листопада 2022 р.

Презентація видання "Газета Гадяцького земства"

Відділ краєзнавства підготував та провів презентацію репринтного видання "Газета Гадяцького земства" за 1917 рік. Це унікальна колекція газет, зібрана з різних місць зберігання, яку упордяник збирав майже протягом трьох років!

Упорядник книги - голова Громадської спілки "Українська культурна спадщина", директор Центру вивчення сімейної історії «МЕТРИКА» Олексій Новіков. 


 

Газета Гадяцького земства почала виходити у Гадячі в січні 1906 року. Це перший друкований засіб інформації у місті. Відповідальним редактором був Пилип Мельников – голова земської управи.
У грудні 1917 року газета отримала назву «Рідний край», редактором призначено Олену Пчілку. Видання стало одним з перших україномовних на Полтавщині.







четвер, 6 жовтня 2022 р.

Календар знаменних дат Полтавщини на 2023 рік

 

Департамент культури

Полтавської обласної державної адміністрації

Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека

ім. І. П. Котляревського

Відділ краєзнавства

ЗНАМЕННІ Й ПАМ’ЯТНІ ДАТИ

ПОЛТАВЩИНИ

2023 року

Бібліографічний посібник

Передмова

Бібліографічні посібники «Знаменні й пам’ятні дати Полтавщини» видаються Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. П. Котляревського з 1966 р. До нього включаються матеріали про визначні події історії, громадсько-політичного, культурного та наукового життя області, ювілеї видатних уродженців краю та відомих діячів, життя і діяльність яких пов’язані з Полтавщиною.

Пропонований випуск відкривається переліком основних знаменних і памятних дат 2023 року.

Посібник допоможе в доборі та популяризації літератури, організації діяльності закладів культури по відзначенню ювілейних та пам'ятних дат краю, а також в підготовці книжкових виставок, переглядів, проведенні масових заходів.

Для виявлення та уточнення даних були використані наступні джерела:

Енциклопедія історії України: в 5 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2003 - . – Т. 1-5.

Енциклопедія Сучасної України. – К., 2001- . – Т. 1-14.

УРЕ: в 12 т. – 2-е вид. – К., 1977-1985. – Т. 1-12.

УРЕС: у 3 т. – 2-е вид. – К., 1986-1987. – Т. 1-3.

Українська Літературна Енциклопедія: в 5 т. – К., 1988. – Т. 1-3.

Енциклопедія Українознавства: в 11 т. – Перевидання в Україні: репринтне відтворення видання 1955-1984 рр. – К.: Глобус, 1993. – Т. 1-4.

Мистецтво України: біографічний довід. / ред. Кудрицький А. В. – К., 1997. – 697 с.

Митці України: енцикл. довід. – К., 1992. – 848 с.

Полтавщина: енцикл. довід./ за ред. А. В. Кудрицького. – К., 1992. – 1024 с.: іл.

Письменники Радянської України: 1917-1987. – К., 1988. – 719 с.

Ханко В. Словник мистців Полтавщини. – Полтава, 2002. – 232 с.

Видання розраховане на працівників наукових установ, культурно-мистецьких та освітніх закладів області, краєзнавців, дослідників та ін.

Свої доповнення і зауваження просимо надсилати до відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського на адресу fedorova1878@gmail.com

 

 

СІЧЕНЬ

 

7 – 75 років від дня народження Василя Васильовича Малика (1948), заслуженого лікаря України (1992), почесного професора УМСА (1996), головного лікаря Першої міської клінічної лікарні м. Полтави (з 1989 р.). Народився в с. Мала Бузова Диканського р-ну (тепер Полтавського р-ну).

11 – 125 років від дня народження Петра Захаровича Ванченка (Іващенка) (1898-1937), українського письменника, репресованого. Народився у с. Жуки Полтавської губ (тепер Полтавського р-ну).

13 – 170 років від дня народження Василя Петровича Горленка (1853-1907), українського письменника, мистецтвознавця, фольклориста. Народився у с. Ярошівка Прилуцького пов. на Полтавщині (тепер с. Українське Талалаївського р-ну на Чернігівщині).

17 – 130 років від дня народження Бориса Олександровича Ларіна (1893-1964), російського і українського мовознавця, академіка АН Литовської РСР, члена-кореспондента АН УРСР. Народився у м. Полтава.

18 – 90 років від дня народження Віктора Олександровича Трохимця-Милютіна (1933-2018), українського живописця і графіка, оформлювача експозицій музеїв, члена НСХУ. Народився у м. Липецьку, з 1937 р. жив і працював у м. Полтава.

19 – 125 років від дня народження Олександра Юхимовича Яценка (1898-1978), українського вченого в галузі тваринництва. Народився у с. Говтва Козельщинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).

20 – 85 років від дня народження Дмитра Романовича Шупти (1938), українського поета. Лауреат премії імені Г. Сковороди. Народився у с. Курінька Чорнухинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).

20 – 140 років від дня народження Гната Омеляновича Ручка (1883-1937), мікробіолога, доктора наук. Народ. у с. Великі Сорочинці Миргород. р-ну.

22 – 75 років від дня народження Володимира Івановича Білоуса (1948-2003), українського скульптора, члена НСХУ, заслуженого художника України (2001). Народився у с. Оболонь Семенівського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).

24 – 155 років від дня народження Григорія Олексійовича Коваленка (1868-1937), українського письменника, художника, етнографа, репресованого. Народився у с. Баришівка Полтавської губ. (тепер Київська обл.).

25 – 135 років від дня народження Григорія Дмитровича Саливона (псевд. Григорій Тисяченко) (1888-1927), книгознавця, бібліотекаря, краєзнавця, видавця, культурно-освітнього діяча. Народився в с. Мелехи Чорнухинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).

26 - 125 років від дня народження Юрія Юрійовича Горліса-Горського (справжнє прізвище – Городянин-Лісовський) (1898-1946), українського письменника, борця за незалежну Україну, з діаспори. Народився у с. Демидівка Решетилівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).

28 – 135 років від дня народження Катерини Абрамівни Флейшиц (1888-1968), юриста. У 1907 р. закінчила юридичний факультет Сорбонни (Париж). Перша жінка-адвокат. Народилася у м. Кременчук.

30 – 95 років від дня народження Анатолія Трохимовича Мороза (1928), українського письменника, літературознавця, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка. Народився на хуторі Запсілля, тепер село Кременчуцького р-ну.

30 – 125 років від дня народження Симона (Семена) Наріжного (1898-1983), історика, директора Музею Визвольної Боротьби України в Празі, автора фундаментальної монографії «Українська еміграція» (Прага, 1942) та «Матеріялів до історії Музею Визвольної Боротьби України в Празі» (Женева, 1957-59). Народився у с. Сокілка на Полтавщині.

30 – 80 років від дня народження Юрія Анатолійовича Антиповича (1943-2016), письменника, журналіста. Народився у с. Волевачі Козелецького р-ну Чернігівської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавою.

30 65 років від дня народження Світлани Василівни Гапон (1958), доктора біологічних наук. Народилася у с. Іванівка Семенівського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).

31 – 120 років від дня народження Юрія Опанасовича Сластьона (Сластіона) (1903-1980), українського архітектора, живописця, графіка і композитора. Народився у м. Миргород.

31 – 110 років від дня народження Семена Івановича Онипка (1913-1975), актора. Нар. у с. Тахтаулове Полтавського р-ну.

 

ЛЮТИЙ

 

11 – 115 років від дня народження Олексія Артемовича Бородіна (1908-1995), українського історика, доктора історичних наук, заслуженого діяча науки УРСР. Народився у с. Піски Козельщинського р-ну. (тепер Кременчуцького р-ну).

14 – 155 років від дня народження Віктора Васильовича Курдиновського (Соловйова) (1868-1937), оперного співака. Нар. у с. Жуки тепер Полтавського р-ну.

15 – 190 років із дня смерті Миколи Івановича Гнідича (Гнєдича) (1784–1833), поета, перекладача. Народився у м. Полтава. Дитячі роки провів у Котельві та в с. Бригадирівка (територія Котелевського р-ну). З 9 років навчався в Полтавській слов’янській семінарії, Харківському колегіумі та Московському університеті. Працював у петербурзькій Публічній бібліотеці. У 1825 р. Гнєдич тяжко захворів. Виїхав в Україну, відвідав Полтаву, Бригадирівку. Основна праця - переклад російською мовою «Іліади» Гомера. М. І. Гнєдич добре знав мову, історію й культуру українського народу, листувався з І. П. Котляревським. Присвятив Україні ряд віршів («Ластівка» та ін.). Заповів Полтаві свою велику бібліотеку. Похований у Петербурзі в Олександро-Невській лаврі.

20 – 125 років від дня народження Луки Петровича Калениченка (1898-1968), українського художника-реставратора і мистецтвознавця. Народився у м. Карлівка (тепер Полтавського р-ну).

20 – 100 років від дня народження Івана Мусійовича Третяка (1923-2007), військового діяча, Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної праці СРСР. Народився у с. Мала Попівка Хорольського р-ну (тепер Лубенського р-ну).

23 – 265 років від дня народження Василя Васильовича Капніста (1758-1823), українського і російського письменника. Народився у с. Обухівка Миргородського р-ну.

24 – 65 років від дня народження Наталії Михайлівни Баклай (1958), української поетеси. Народилася у с. Терни Лубенського р-ну.

27 – 95 років від дня народження Валентина Кузьмича Нагнибіди (1928-1985), українського різьбяра. Народився у с. Солониця Лубенського р-ну.

28 – 125 років від дня народження Юрія Зіновійовича Жилка (1898-1938), українського письменника, репресованого. Народився у с. Головіно колишнього Ровенського пов. Проживав на Полтавщині.

29 (12.03.) – 155 років від дня народження Єлизавети Григорівни Азерської (1868-1946), оперної співачки. Народилася у м. Полтава.

 

БЕРЕЗЕНЬ

 

1 – 65 років від дня народження Олексія Миколайовича Андрієнка (1958), директора Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя, заслуженого працівника культури України. Народився у м. Красноярськ, РФ. Мешкає у Полтаві з 1967 року.

10 – 75 років від дня народження Олександра Миколайовича Левадного (1948), художника, члена НСХУ. Народився у м. Миргород.

11 – 135 років від дня народження Василя Михайловича Чечвянського (Губенка) (1888-1938), українського письменника-сатирика, репресованого. Народився на хуторі Чечва (тепер Сумської обл.). Брат Остапа Вишні.

12 – 160 років від дня народження Володимира Івановича Вернадського (1863-1945), природознавця. Народився у м. Петербург. Життя та наукова діяльність повязані з Полтавщиною.

17 – 90 років від дня народження Олексія Семеновича Онищенка (1933), вченого-філософа і культуролога, заслуженого діяча науки і техніки України, генерального директора Національної б-ки України ім. В. І. Вернадського, академіка НАНУ, члена президії НАНУ, громадського діяча. Народився в с. Рудка Гребінківського р-ну (тепер Лубенського р-ну).

23 – 145 років від дня народження Дмитра Івановича Рознатовського (1878-1957), українського співака. Народився у с. Грабарівка Пирятинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).

29 – 160 років від дня народження Леоніда Яковича Манька (1863-1922), українського актора і драматурга. Народився у м. Полтава.

31 – 150 років від дня народження Миколи Івановича Міхновського (1873-1924), громадського діяча, адвоката, публіциста, ідеолога самостійницької течії в українському русі початку ХХ століття. Автор програмного документу Браства тарасівців «Кредо молодого українця» та брошури «Самостійна Україна». Нар. на історичній Полтавщині.

КВІТЕНЬ

 

3 – 115 років від дня народження Олеся (Олександра) Терентійовича Гончара (1918-1995), українського письменника, громадського діяча. Народився у с. Сухій Кобеляцького р-ну (тепер Полтавського р-ну).

3 – 100 років від дня народження Віталія Павловича Деркача (1923-2012), ученого-кібернетика. Народ. у с. Минівка Полтав. р-ну.

4 – 65 років від дня народження Сергія Даниловича Роя (1958), художника. Народився у м. Полтава. Навчався у художній школі, закінчив Харківський інститут мистецтва та дизайну. Бере участь у багатьох всеукраїнських і міжнародних виставках та мистецьких проектах. Працює викладачем кафедри основ архітектури ПНТУ ім. Юрія Кондратюка. В тематичних роботах Сергія Роя прочитуються біблійні й літературні сюжети.

6 – 150 років від дня народження Бориса Володимировича Підгорецького (1873-1919), українського композитора, етнографа, музичного критика, педагога. Народився у м. Лубни.

9 – 200 років від дня народження Івана Яковича Посяди (Пасяди, Посяденка) (1823-1894), українського громадського і культурного діяча, педагога. Народився у м. Зіньків Полтавського р-ну.

10 – 85 років від дня народження Григорія Івановича Булаха (1938), громадського діяча, художника, письменника, публіциста, народного артиста України. Народився в с. Піски Лохвицького р-ну (тепер Миргородського р-ну).

10 – 125 років від дня народження Мстислава, першоієрарха – Патріарха Київського і всієї України УАПЦ (1990-1993). У миру Степан Іванович Скрипник (1898-1993). Народився у м. Полтава.

12 – 95 років від дня народження Віри Никанорівни Жук (1928-2008), архівіста, краєзнавця, кандидата історичних наук, заслуженого працівника культури України. Народилася у с. Кривуші Кременчуцького р-ну.

15 – 45 років від дня народження Анатолія Леонідовича Щербаня (1978), археолога, керамолога, краєзнавця. Народився у смт Диканька (тепер Полтавського р-ну).

23 – 145 років від дня народження Григорія Григоровича Ващенка (1878-1967), українського педагога, психолога, письменника. Народився у с. Богданівка Прилуцького пов. Полтавської губ. (історична Полтавщина).

26 – 65 років від дня народження Людмили Кирилівни Шендрик (1958), історика. Народилася у смт Диканька (тепер Полтавського р-ну).

28 – 155 років від дня народження Георгія Федосійовича Вороного (1868-1908), українського математика. Народився у містечку Журавці Полтавської губ. (нині село Варвинського р-ну Чернігівської обл.).

28 - 90 років від дня народження Івана Григоровича Аполлонова (1933-2018), художника декор. скла. Народ. у с. Веселий Поділ Семенів. р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).

 

ТРАВЕНЬ

 

1 – 75 років від дня народження Людмили Миколаївни Овдієнко (1948-2015), української поетеси. Народилася у с. Нова Гребля Сумської обл., жила і працювала на Полтавщині.

2 – 85 років від дня народження Віктора Яковича Ревегука (1938-2019), кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. В. Я. - автор близько 140 наукових праць із різних питань історії України та історичного краєзнавства. У своїй науково-дослідницькій роботі спеціалізується на багатьох темах, які свого часу були «закритими». Серед них і історія української революції, повстанський рух на Полтавщині, історія голодоморів 19211923 рр, 1932–1933 рр., 1947 р.; останні роки життя в Полтаві видатного російського письменника-гуманіста В. Г. Короленка, організація національно-патріотичного підпілля полтавців та їх життя у роки німецької окупації. Народився в с. Малі Будища Гадяцького р-ну (тепер Миргородського р-ну).

8 – 75 років від дня народження Миколи Федоровича Грибана (1948), художника, монументаліста, графіка. Народився у смт Червоноармійськ Житомир. обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

15 – 65 років від дня народження Миколи Миколайовича Демченка (1958), директора Полтавського музичного училища імені М. В. Лисенка, заслуженого працівника культури України (2008). Народився у м. Полтава.

23 – 125 років від дня народження Володимира Мусійовича Ярошенка (Воляра) (1898-1937), українського письменника, поета, мовознавця. Народився у с. Яхники Лохвицького р-ну (тепер Миргородського р-ну).

25 – 85 років від дня народження Юрія Дмитровича Усенка (1938), ученого-медика, одного із засновників вітчизняної пульмонології, доктора медичних і технічних наук. Народився в с. Пилиповичі Оржицького р-ну (тепер Лубенського р-ну).

25 – 55 років від дня народження Наталії Михайлівни Май (Ситник) (1968), української співачки, композитора, заслуженої артистки України (2009), керівника творчого центру Н. Май Полтавського міського Будинку культури. Народилася у м. Свердловськ Луганської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

 

ЧЕРВЕНЬ

 

8 – 125 років від дня народження Юлія Абрамовича Ганфа (1898-1973), графіка-карикатуриста. Народився у м. Полтава.

9 - 185 років від дня народження Олексія Дмитровича Бутовського (1838-1917), одного із ініціаторів відродження новітніх Олімпійських ігор. Народився в с. П’ятигірка Лубенського пов. Полтавської губ.

1155 років від дня народження Олександра Федоровича Мамая (1968), мера Полтави (з 2010 р.). Народився у м. Полтава.

15 – 160 років від дня народження Марії Проскурівни (справжнє прізвище, ім’я та по батькові Семенко Марія Степанівна) (1863-1945), української письменниці. Мати М. Семенка. Народилася у с. Кибинці Миргородського р-ну.

18 – 130 років від дня народження Петра Михайловича Супруненка (1893-1945), українського вченого у галузі механіки, академіка АН УРСР. Народився у м. Кременчук.

20 – 100 років від дня народження Дмитра Григоровича Соснового (1923-1995), українського архітектора, члена Спілки архітекторів України, заслуженого архітектора України, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевчека. Народився у с. Старий Орлик (Радянське) Кобеляцького р-ну (тепер с. Придніпрянське Полтавського р-ну).

20 – 55 років від дня народження Едуарда Анатолійовича Головашича (1968), педагога, диригента, керівника міського духового оркестру «Полтава», заслуженого артиста України (2004). Народився у м. Карлівка.

24 – 150 років від дня народження Івана Матвійовича Стешенка (1873-1918), українського літературознавця й письменника. Народився у м. Полтава.

28 – 85 років від дня народження Івана Махтейовича Балюка (1938), директора агрофірми «Україна», Героя України (2007). Народився у с. Радивонівка Великобагачанського р-ну (тепер Миргородського р-ну).

 

ЛИПЕНЬ

 

2 – 70 років від дня народження Ольги Іванівни Хало (1953), української поетеси. Народилася у смт Оржиця (тепер Лубенського р-ну).

7 – 125 років із дня смерті Миколи Олександровича Ярошенка (1846-1898), російського живописця. Народився у м. Полтава.

12 – 80 років від дня народження Петра Павловича Линовицького (1943-2002), українського поета. Народився у с. Паризька Комуна Гребінківського р-ну (тепер с. Польове Лубенського р-ну).

15 – 100 років від дня народження Сергія Олександровича Висоцького (1923-1998), українського історика і археолога, доктора історичних наук. Народився у м. Полтава.

16 – 115 років від дня народження Василя Костянтиновича Барки (1908-2003), українського письменника з діаспори. Народився у с. Солониці Лубенського р-ну.

17 – 120 років від дня народження Богдана Миколайовича Шемета (1903-1992), українського громадсько-політичного діяча, члена Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, з діаспори. Нащадок відомого шляхетського козацького роду Шеметів. Народився у с. Олександрівка на Лубенщині.

26 – 85 років від дня народження Кіма Григоровича Скалацького (1938), українського популяризатора і дослідника мистецтва. Народився у с. Червоному Лимані Петрівського р-ну на Харківщині, живе і працює в м. Полтава.

27 – 170 років від дня народження Володимира Галактіоновича Короленка (1853-1921), письменника, публіциста, громадського діяча. Народився у м. Житомирі. Життя і діяльність тісно пов’язані з Полтавою.

28 – 210 років від дня народження Якова Петровича Бальмена (1813-1845), художника, письменника. Нар. у с. Линовиця Прилуцького пов. (історчина Полтавщина).

30 – 115 років від дня народження Івана Івановича Гончаренка (1908-1988), українського поета. Народився у с. Яблуневе Оржицького р-ну (тепер Лубенського р-ну).

31 – 85 років від дня народження Анатолія Івановича Повзика (1938), заслуженого працівника промисловості УРСР, заслуженого будівельника України, заслуженого раціоналізатора, дійсного члена Академії будівництва України. Народився у м. Миргород.

31 – 280 років від дня народження Семена Івановича Гамалії (1743-1822), філософа-ідеаліста, ідеолога масон. руху. Нар. у м. Китайгород Полтавського полку.

 

СЕРПЕНЬ

1 – 50 років від дня народження Ігоря Валерійовича Козюри (1973), науковця, історика, краєзнавця. Член НСКУ. Народився у м. Решетилівка.

3 (15) – 195 від дня народження Степана Івановича Пономарьова (1828-1913), українського філолога і бібліографа. Працював у м. Полтава.

5 (9) – 130 років від дня народження Віри Василівни Холодної (1893-1919) кіноактриси, зірки німого кіно. Народилася у м. Полтаві. Народилася в сім’ї вчителя гімназії; у 1895 р. переїхала з батьками до Москви. У дитячі роки навчалася в балетній школі при Большому театрі; пізніше відвідувала аматорську театральну студію. З 1914 р. знімалася в кіно (епізодична роль у фільмі реж. В. Гардіна «Анна Кареніна»); у 1915 р. зіграла головні ролі в фільмах «Пісня переможного кохання» і «Полум’я неба» (реж. Є. Бауер), які принесли їй велику популярність. У квітні 1918 р. у складі експедиції кіноательє Д. Харитонова виїхала до Одеси, де знімалася на кіностудії «Мирограф» (фільми П. Чардиніна «Княжна Тараканова» і «Циганка Аза»), виступала з естрадними номерами (зокрема, з Л. Утьосовим). Померла в лютому 1919 р. у 26-річному віці (за офіційною версією — від грипу, за припущеннями деяких дослідників — отруєна денікінською контррозвідкою за підозрою у зв’язках з більшовиками); похована в Одесі на Першому християнському кладовищі (могила не збереглася).

6 (18) – 135 років від дня народження Івана Калениковича Українця (1888-1945), українського художника, маляра, майстра розпису на фарфорі. Народився на Волині. Життя і діяльність повязані з Миргородом.

12 – 90 років від дня народження Григорія Семеновича Левченка (1933), українського хорового диригента, викладача музичних дисциплін, художнього керівника українського народного хору «Калина». Народився в с. Грабарівка Пирятинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).

13 – 125 років від дня народження Володимира Гнатовича Заболотного (1898–1962), видатного українського архітектора, засновника і президента Академії архітектури Української РСР. Народився у с. Карані Переяслівського р-ну на Полтавщині (історична Полтавщина).

14 – 75 років від дня народження Володимира Васильовича Попенка (1948), художника-графіка. Народився у с. Слиньків Яр Диканського р-ну (тепер Полтавського р-ну).

16 – 75 років від дня народження Григорія Олександровича Ковтуна (1948), доктора хімічних наук, члена-кореспондента НАНУ, лауреата премії ім. Л. В. Писаржевського НАНУ (1995). Народився в с. Сазонівка Оржицького р-ну (тепер Лубенського р-ну).

17 – 165 років від дня народження Володимира Федоровича Тимофєєва (1858-1923), українського хіміка. Народився у м. Полтава.

17115 років від дня народження Анатолія Ілліча Костенка (1908-1997), ученого-літературознавця, письменника Народився у с. Балаклія тепер Миргородського р-ну.

18 – 100 років від дня народження Андрія Андрійовича Сербутовського (1923-2006), українського живописця, члена НСХУ, заслуженого художника України (1993). Народився у м. Полтава.

20 - 100 років від дня народження Ніни Миколаївни Уварової-Латинської (1923-2011), хореографа, заслуженого працівника культури УРСР (1967), почесний громадянин міста Кобеляки та району і кавалер ордена Миколи Чудотворця. За період своєї творчої діяльності Н. М. Уварова-Латинська виплекала два танцювальні колективи, яким присвоєно звання народного - це "Барвінок" (м. Кобеляки) і "Полтавські рушники" (м. Полтава). Саме робота в Кобеляках стала періодом розквіту її таланту.  Славу танцювальному колективу робили разом: і керівник, і артисти. Назву "Барвінок" придумали також колективом. Були різні пропозиції та Ніна Миколаївна запропонувала "Барвінок" і всім назва сподобалась.  Ніна Миколаївна багато їздила по селах району, збирала й записувала танцювальні елементи, фрагменти місцевих танців. Так народились "Рогоза", "Кружало", "Сито", "Василечки", "Чорбівські підківки"... З танцювальним колективом у різні роки працювали найкращі баяністи, сузір'я музикантів: О. Бутко, С. Чернишов, О. Вовк, В. Прядко,  Ю. Бутко, М. Ягольник.  

25 – 85 років від дня народження Тамари Олександрівни Гриценко (1938), української співачки, бандуристки, народної артистки УРСР (1990), лауреата Державної премії України імені Т. Шевченка (1975). Народилася у с. Старий Орлик (тепер Полтавського р-ну).

28 – 115 років від дня народження Валентина Гавриловича Литвиненка (1908-1979), українського графіка, живописця, письменника, народного художника УРСР. Народився у м. Кременчук.

 

ВЕРЕСЕНЬ

 

6 – 90 років від дня народження Григорія Андрійовича Шанька (1933-2001), полтавського літератора. Народився на хуторі Кіблицькому Гадяцького р-ну (тепер Миргородського р-ну).

9 – 75 від дня народження Надії Володимирівни Ткаченко (1948), української спортсменки-легкоатлетки. Народилася у м. Кременчук.

12 – 120 років тому (1903) у м. Полтаві відкрито пам’ятник класику нової української літератури І. П. Котляревському.

13  – 125 років від дня народження Миколи Івановича Терещенка (1898-1966), українського літератора. Народився у с. Щербинівка Золотоніського пов. (на історичній Полтавщині).

14  95 років від дня народження Анатолія Олексійовича Лихошвая (1928-2010), кандидата економічних наук, поета-пісняра. Народився у м. Полтава.

21 – 85 років від дня народження Жанни Костянтинівни Северин (1938-2013), народної артистки України. Народилася у м. Полтава.

23 – 105 років від дня народження Клавдія Васильовича Гладиша (1918-1995), краєзнавця, памяткоохоронця. Народився у с. Гороховець Владимирської губ., жив і працював в Полтаві.

23 – 80 років (1943) з дня звільнення м. Полтави від нацистських загарбників  

28 – 165 років від дня народження Парфенія (в народі – Памфіла Левицького) (1858-1922), релігійного діяча. Народився у с. Плішивець Гадяцького р-ну (тепер Миргородського р-ну).

29 – 125 років від дня народження Трохима Денисовича Лисенка (1898-1976), українського агронома, біолога. Народився у м. Карлівка (тепер Полтавського р-ну).

30 – 95 років від дня народження Олексія Мусійовича Онищенка (1928-2006), українського економіста-аграрника, академіка, видатного вченого, знаного не лише в Україні, а й в усіх постсоціалістичних країнах. Народився у с. Нова Україна Козельщинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).

 

ЖОВТЕНЬ

 

1 – 85 років від дня народження Віктора Петровича Кучера (1938), музиканта, викладача, директора Полтавського музичного училища імені М. В. Лисенка (1984-2004), заслуженого працівника культури України. Народився у с. Ватажкове Полтавського р-ну.

1 – 75 років від дня народження Анатолія Івановича Устименка (1948), українського літератора. Народився у м. Лубни.

5 – 100 років від дня народження Володимира Васильовича Канівця (1923-2017), українського письменника. Народився у с. Весела Долина Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).

11 – 95 років від дня народження Дмитра Андрійовича Чвали (1928), українського живописця, члена НСХУ. Народився у с. Якимове Покровобагачанського р-ну Лубенської округи, тепер Миргородського р-ну. З 1950 р. мешкав у Полтаві. Твори зберігаються в Полтавському художньому музеї, лубенській галереї образотворчих мистецтв.

14 – 80 років від дня народження Раїси Опанасівни Кириченко (1943-2005), Героя України, народної артистки України, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка, повного кавалера ордена Княгині Ольги, лауреата премії ім. Д. Луценка «Осіннє золото». Народилася у с. Корещина Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).

14 – 65 років від дня народження Миколи Івановича Степаненка (1958), ученого-мовознавця, літературознавця, публіциста, педагога, ректора ПНПУ ім. В. Г. Короленка (з 2009 р.). Народився у с. Великоселецьке Оржицького р-ну (тепер Лубенського р-ну).

16 – 95 років від дня народження Петра Пантелеймоновича Панченка (1928-2016), українського історика. Народився в с. Мгар Лубенського р-ну.

21 – 65 років від дня народження Ольги Володимирівни Герасим’юк (1958), тележурналістки, ведучої телевізійних програм. Народилася у м. Пирятин.

22 – 85 років від дня народження Ольги Федорівни Ботушанської (1938), бібліотекаря, директора Одеської обласної наукової бібліотеки. Народилася у с. Суха Маячка Новосанжарського р-ну (тепер Полтавського р-ну).

23 – 75 років від дня народження Володимира Олександровича Тарасенка (1948-2012), українського поета. Народився у с. Борисах Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).

24 – 200 років від дня народження Глафіри Іванівни Псьол (за чоловіком Дуніної-Борковської) (1823-1886), української художниці. Народилася у с. Псьолівці (тепер Псільське) Великобагачанського р-ну (тепер Миргородського р-ну).

29 – 75 років від дня народження Віктора Павловича Семеняки (1948), українського письменника. Народився у с. Нечипорівка Київської обл. Діяльність пов’язана з Полтавщиною.

 

ЛИСТОПАД

 

4 – 135 років від дня народження Дмитра Федоровича Соловя (1888-1966), українського письменника з діаспори. Народився у м. Срібне Прилуцького пов. (на історичній Полтавщині).

4 – 130 років від дня народження Миколи Федоровича Тищенка (1893-1969), укр. архівіста. Народ. у с Вельбівка Гадяцького р-ну (тепер Миргородського р-ну).

6 – 65 років від дня народження Олеся Миколайовича Пошивайла (1958), керамолога, етнолога, музеєзнавця. Народився у смт. Опішня Зіньківського р-ну.

7 175 років від дня народження Дмитра Васильовича Марковича (1848-1920), письменника, політичного діяча. Народився у м Полтава.

7 – 85 років від дня народження Анатолія Петровича Василенка (1938), українського графіка. Народився у с. Нижня Ланна Карлівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).

8 – 135 років від дня народження Дмитра Діомидовича Ровинського (1888-1942), українського актора, режисера. Народився у м. Зіньків (тепер Полтавського р-ну).

8 – 75 років від дня народження Анатолія Тихоновича Кукоби (1948-2011), заслуженого будівельника України, кандидата технічних наук, кавалера ордена князя Ярослава Мудрого ІV ступеня. Почесний громадянин міста Полтави. Народився у м. Полтаві. А. Т. Кукоба – єдиний в Україні міський голова який пять разів (1990, 1994, 1998, 2002, 2006) обирався головною посадовою особою міста.

9 – 115 років від дня народження Михайла Сергійовича Дмитренка (1908-1997), українського художника-новатора, майстра іконопису і монументальних настінних розписів в укр. церквах Канади і США. Народився у м. Лохвиця.

9 - 100 років від дня народження Івана Микитовича Наливайка (1923-2017), журналіста, краєзнавця, публіциста. Народився на Слобожанщині. Життя і діяльність пов’язані з Полтавою.

10 – 185 років із дня смерті Івана Петровича Котляревського (1769-1838), українського письменника. Народився у м. Полтава.

10 – 130 років із дня смерті Леоніда Івановича Глібова (1827-1893), українського поета-байкаря. Народився в с. Веселий Поділ Хорольського р-ну.

12 – 215 років від дня народження Осипа Максимовича Бодянського (1808-1877), письменника. Народився в с. Варва Лохвицького пов. (тепер Миргородського р-ну)

17 – 75 років від дня народження Катерини Григорівни Городенської (1948), мовознавця. Автор понад 250 наукових праць. Багато працює над проблемами українського правопису. Лауреат премії імені О. О. Потебні НАН України (2005). Народилася у с. Мелюшки Хорольського р-ну.

21 – 80 років від дня народження Михайла Григоровича Любивого (1943), українського поета. Народився у с. Михайликах Шишацького р-ну.

25 – 175 років від дня народження Івана Андрійовича Зубковського (1848-1933), лікаря. Народився у м. Миргород.

26 – 75 років від дня народження Валентини Петрівни Титаренко (1948), педагога. Народилася у с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну.

29 – 200 років від дня народження Матвія Терентійовича Номиса (М. Т. Симонов) (1823-1901), українського етнографа, фольклориста, письменника і педагога. Народився у с. Заріг Оржицького р-ну (тепер Лубенського р-ну).

 

ГРУДЕНЬ

 

1 – 110 років від дня народження Георгія Іларіоновича Майбороди (1913-1992), композитора. Нар. на хуторі Пелехівщина Глобин. р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).

1 – 85 років від дня народження Віри Іванівни Баринової-Кулеби (1938), української малярки, члена НСХУ. Автор станкових малярських композицій із житя рідного народу, його минулого, серії «По Полтавщині». Народилася у с. Римарівка Гадяцького р-ну (тепер Миргородського р-ну).

6 – 330 років від дня народження Миколи Даниловича Ханенка (1693-1760), генерального бунчужного, полкового судді, мемуариста. Народ. у м. Лохвиця (тепер Миргородського р-ну).

15 – 140 років від дня народження Ганни Федосіївни Собачко-Шостак (1883-1965), української малювальниці, майстра народного мистецтва УРСР, члена Спілки радянських художників. Народилася у с. Скопцях Переяславського пов. на Полтавщині (тепер с. Веселинівка Київської обл.).

19 – 150 років від дня народження Миколи Григоровича Філянського (1873-1938), українського поета, репресованого. Народився у с. Попівка Миргородського р-ну.

23 – 95 років від дня народження Григорія Васильовича Куляби (1928), хорового диригента, педагога, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1972). Народився у м. Полтава.

25 – 175 років від дня народження Овксентія Трохимовича Богаєвського (1848- 1930), українського хірурга-новатора, науковця. Народився у с. Устивиця Миргородського р-ну.

25 – 175 років від дня народження Ореста Івановича Левицького (1848-1922), українського історика. Народився у с. Маячка Новосанжарського р-ну (тепер Полтавського р-ну).

28 – 85 років від дня народження Михайла Прокоповича Булаха (1938-1979), українського поета-лірика, журналіста. Народився в с. Сакалівка Миргородського р-ну.

29 – 85 років від дня народження Олександра Пантелеймоновича Руденка (1938-2019), українського вченого-фізика, педагога. Народився на хуторі Чекисине Лубенського р-ну.

30 – 115 років від дня народження Зиновія Осиповича Дунаєвського (1908-1981), композитора. Нар. у м. Лохвиця (тепер Миргородського р-ну).

31 – 100 років від дня народження Василя Трохимовича Бондара (1923-1969), українського письменника. Народився у с. Бурбине Семенівського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).

  ЦЬОГО РОКУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ :

 

– 1035 років тому (988) було засновано м. Лубни;

– 940 років тому (1083) стало відомим м. Хорол;

– 365 років тому (1658) вперше документально засвідчене м. Диканька;

– 285 років від дня народження Петра Васильовича Петрашіва (1738-1772), українського живописця. Народився у с. Рибцях Полтавського р-ну;

– 275 років від дня народження Олександра Михайловича Шумлянського (1748-1795), лікаря. Народився у с. Яківці, тепер територія м. Полтави;

– 240 років від дня народження Михайла Михайловича Макаровського (1783-1846), українського поета. Народився на Полтавщині;

– 225 років тому (1798) вийшла у світ «Енеїда» І. П. Котляревського;

– 220 років із дня смерті Петра Івановича Калнишевського (1690-1803), українського політика, воєначальника, кошового отамана Запорозької Січі;

– 220 років з дня народження Остапа Микитовича Вересая (1803-1890), українського кобзаря, славетного виконавця народних дум та пісень. Народився у с. Калюжинці Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Срібнянського р-ну Чернігівської обл.);

– 215 років від дня народження Миколи Івановича Савича (1808-1892), члена Кирило-Мефодіївського товариства, належав до революційно-демократичного крила, очолюваного Т. Шевченком. Народився у с. Середняках Гадяцького р-ну;

– 165 років від дня народження Михайла Степановича Кравченка (1858-1917), українського кобзаря. Народився в містечку Сорочинці, тепер с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну;

– 165 років від дня народження Івана Миколайовича Скубія (1858-1909), українського лірника. Народився у с. Лелюхівка Новосанжарського р-ну;

– 160 років від дня народження Петра Семеновича Древченка (Древкіна) (бл. 1863-1934), українського кобзаря. Народився на Полтавщині;

– 160 років від дня народження Антона Яковича Скоби (1863-1908), українського лірника. Народився у с. Багачці, тепер смт Велика Багачка;

– 135 років від дня народження Ганни Василівни Супруненко (за чоловіком – Стеллецької) (1888-1962), української поетеси і педагога. Народилася у м. Лубнах;

-         135 років від дня народження Наталії Юстівни Мірзи-Авакянц (1888-1939), історика, педагога. Народилася в м. Бориспіль Полтавської губернії (тепер Київської обл.)

– 135 років Дібрівському кінному заводу (1888). Знаходиться у с. Дібрівка Миргород. р-ну Полтав. обл. Заснований великим князем Д. Романовим. Є одним з найдавніших та найбільших центрів розведення рисистих коней в Україні;

– 130 років (1893) з часу заснування Устимівського дендропарку;

– 125 років від дня народження Никифора Прохоровича Манжоли (1898-1961), українського різьбяра, бандуриста. Народився у с. Гамаліївка Лохвицького р-ну;

– 120 років від дня народження Василя Яковича Вражливого (справж. Штанько) (1903-1938), українського письменника. Народився у смт Опішне;

– 105 років тому (серпень, 1918) засновано Державний архів Полтавської області (Центральний історичний архів Полтавщини при музеї Полтавської Губернської народної управи);

105 років від дня народження Юрія Соломоновича Сомова (1918-2004), радянського архітектора і дизайнера, кандидата мистецтвознавства. Виграв ряд архітектурних конкурсів. Як дизайнер створив в 60-70-ті роки ряд проектних робіт. Один із засновників Спілки дизайнерів СРСР (1987). Автор 20 книг та великої кількості статей з питань теорії архітектури та дизайну. Книга «Композиція в техніці» витримала кілька видань і донині є настільною книгою багатьох професіоналів. Роботи художника знаходяться в престижних приватних колекціях більш ніж 40 країн. Народився у м. Гадяч;

– 95 років з дня відкриття Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка (1928);

85 років з дня заснування (1938) Полтавського обласного академічного театру ляльок;

– 85 років з часу заснування (1938) Карлівської районної бібліотеки для дітей;

– 85 років з часу заснування (1938) Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного;

– 85 років з часу заснування Полтавської обласної наукової медичної бібліотеки (1938);

– 85 років з часу заснування (1938) Центральної бібліотеки Оржицької районної ЦБС;

– 45 років тому (1978) відкрито народний музей «Музична Полтавщина» у приміщенні музичного училища ім. М. В. Лисенка.