Бібліотечний сомельє

 

Цей випуск «Бібліотечного сомельє» дає можливість ознайомитися з літературою про історію міста Кременчука від найдавніших часів до сьогодення. Місто входить до списку історичних місць України, а також є промисловим та адміністративним центром. Тут представлені книги з містобудівної, соціально-політичної, економічної і культурної історії міста Кременчука. Перегляд літератури зацікавить кожного, хто досліджує минуле свого краю, особливо Наддніпрянщини.

Презентація видання М. В. Пшинки "Розвиток медицини на Котелевщині"

 

16 травня відділ краєзнавства організував презентацію видання М. В. Пшинки "Розвиток медицини на Котелевщині" (Полтава: АСМІ, 2023).

Микола Васильович народився на Харківщині. Та вже більше 40 років проживає на Полтавщині. Краєзнавець за покликом душі, допитливий пошуковець, справжній патріот нашого краю. Праюцював учителем, інспектором, начальником районного відділу освіти, директором позашкільного дитячого закладу. Микола Васильович у своєму творчому доробку має численні публікації у котелевській районній газеті «Народна трибуна», в обласній пресі. Його статті присвячені історії освіти на Котелевщині, видатним персоналіям краю. Саме Микола Васильович організував районний музей історії освіти на Котелевщині. Він не зупиняється на досягнутому. Активно працює і, що надзвичайно приємно, за свою працю має нагороди.

Микола Пшинка - лауреат обласної премії імені Петра Ротача (2019) та районної премії імені Юрія Артюшенка. У 2021 році він отримав літературно-мистецьку премію імені Володимира Малика.

У творчому доробку має п’ять друкованих видань. Сьогодні ми мали приємність презентувати книгу про історію медичної галузі на Котелевщині від початку її існування у 1864 році до 2010 року.

До заходу приєдналися поважні гості: Ігор Корост, директор історико-культурного заповідника "Більськ"; Оксана Дорошенко, співробітниця історико-культурного заповідника "Більськ"; Катерина Кулинич, колишня директорка краєзнавчого музею ім. С. Ковпака; Олексій Петренко, директор видавництва "АСМІ"; Леонід Булава, краєзнавець.

Фото - Оксани Перепьолкіної, провідного бібліографа відділу краєзнавства.

Імена в історії краю

З нагоди дня вшанування святого великомученика Георгія (Юрія) Побідоносця (6 травня) відділ краєзнавства пропонує ознайомитися з віртуальною книжковою виставкою «Імена в історії краю», присвячену славетним землякам, які мають ім’я Георгій або Юрій.
Нагадаємо коротко про цього святого. Великомученик Георгій був сином багатих і благочестивих батьків, які виховали його в християнській вірі. Народився він у місті Бейрут біля підніжжя Ліванських гір. Великомученик Георгій виділявся серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою виправкою та красою. Досягнувши звання тисяцького, Георгій став улюбленцем імператора Діоклетіана. Проте саме цей імператор наприкінці ІІІ століття посилив гоніння на християн.
Одним з перших, хто відкрито повстав проти імператора був Георгій. Почувши одного разу на суді черговий нелюдський вирок щодо знищення християн, майбутній великомученик пройнявся співчуттям до них. Передбачаючи, що його теж очікують страждання, святий Георгій роздав своє майно бідним, відпустив на волю своїх рабів, прийшов до Діоклетіана і, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості та несправедливості. Слово святого Георгія було сповненим сильних і переконливих аргументів проти імператорського наказу переслідувати християн. Розгніваний Діоклетіан наказав кинути Георгія до в’язниці. Святий мученик терпляче переносив усі муки й зрештою, імператор наказав обезголовити його. Великомученика Георгія за мужність і за духовну перемогу над мучителями, які не змогли змусити його відректися від християнства, а також за чудодійну допомогу людям у небезпеці – називають ще Побідоносцем.
У дореволюційні часи в день пам’яті святого Георгія Побідоносця жителі сіл уперше після холодної зими виганяли худобу на пасовище, звершивши молебень святому великомученику з окропленням будинків і тварин святою водою. День великомученика Георгія в народі ще називають «Юріїв день».
На нашій полтавській землі було і є багато талановитих і відомих людей з ім’ям Юрій чи Георгій - Кондратюк, Липа, Думич, Гулак, Попов, Митропольський, Ларіонов, Антипович, Погода, Меліхов, Самойленко, Роговий, Вороний, Пошивайло, Береговий, Майборода, Орлов,  Андрузький, Гапон, Фединський, Тимошенко, Шибанов, Коцегуб, Писаренко, Горліс-Горський, Кулик, Погода, Бідаш …

Юрій Дольд-Михайлик, країнський прозаїк і драматург, автор роману "І один у полі воїн", який тільки в СРСР друкувався багатомільйонним накладом. Цей роман вважається найпершим шпигунським романом у Радянському Союзі. Письменник отримував тисячі листів від читачів. Відповідаючи на один із них, автор писав, що головний герой твору — Григорій Гончаренко — був написаний ним за матеріалами біографій кількох людей, які в роки війни діяли і працювали у ворожому тилу. Але лише цих матеріалів було замало. Автору довелося  використовувати архіви, щоденники, факти й документи з найрізноманітніших джерел.

Георгій Майборода кожну вільну хвилину присвячував участі в оркестрі. Вирішив продовжувати музичну освіту: спочатку в Київському музичному училищі, згодом – у столичній  консерваторії. В студентські роки створює симфонічні поеми «Лілея», «Каменярі» («Лілея» одразу вийшла на «велику сцену», привернула увагу знавців і поціновувачів). По закінченні Другої світової війни Георгій повернувся до улюбленої справи. Закінчив аспірантуру Київської консерваторії (під науковим керівництвом відомого композитора Л.Ревуцького). Створив знані опери «Тарас Шевченко», «Мілана», «Ярослав Мудрий», симфонії, рапсодії, концерти для скрипки з оркестром, романси, численні обробки народних пісень. 1960р. став народним артистом СРСР, 1963р. – лауреатом Шевченківської премії. Очолював Спілку композиторів. Двічі обирався депутатом Верховної Ради УРСР.

Юрій Олексійович Митропольський — відомий математик і механік, академік НАН України (1961). Герой Соціалістичної Праці (1986), лауреат Ленінської премії (1965), Державної премії УРСР (1980), академічних премій ім. М. М. Крилова (1969) та М.М. Боголюбова (1993), заслужений діяч науки України (1967). Герой України (з нагородженням орденом Держави, 2007), його нагороджено орденами князя Ярослава Мудрого IV (2002) та V ст. (1996), орденами та медалями СРСР, золотою медаллю ім. В.І. Вернадського (2007), нагородами та відзнаками інших держав. Академік АН СРСР (1984). Президією НАН України засновано премію імені Ю.О. Митропольського (2010). Його ім’я присвоєно Міжнародному математичному центру НАН України.

Юрій Роговий - український поет і прозаїк. Член Національної спілки письменників України. Син українського письменника Рогового Феодосія Кириловича (1925—1992) — лауреата Шевченківської премії (1992).

Юрій Тимошенко (сценічний псевдонім Тарапунька)— український радянський актор, артист розмовного жанру. Народний артист УРСР (з 1960), лауреат Сталінської премії (1950), народний артист Української РСР (1960).

Історик Полтавщини: до 85-річчя від дня народження В. Я. Ревегука

 Ім’я Віктора Яковича Ревегука добре відоме на Полтавщині усім, хто цікавиться історією рідного краю. І передусім тим, хто прагнув і прагне вивчати її не за академічними підручниками, а хоче знати про реальні події, про реальних людей. Адже упродовж багатьох років, ще за радянського режиму, Ревегук досліджував сааме цю історію України і Полтавщини. Потяг до правдивих досліджень, не спотворених радянською пропагандою Віктор Якович упродовж багатьох років прищеплював і своїм вихованцям – студентам історичного факультету ПНПУ ім. І. П. Котляревського. Його відносять до числа краєзнавців-енциклопедистів, за підручниками і науковими працями якого сьогодні навчаються школярі і студенти, поповнюють інтелектуальний запас учителі-історики.

Бібліографія праць Віктора Ревегука налічує більше 400 найменувань, середяких монографії, підручники та навчальні посібники, брошури, наукові статті. Його внесок у наукові дослідження історії України і Полтавщини налічує понад 30 одноосібних і колективних монографій і підручників, понад 300 статей з різних питань історії України та історичного краєзнавства.

Варто відмітити, що переважну більшість своїх друкованих праць Віктор Якович презентував у нашій бібліотеці. Обов'язково з дарчими написами передавав примірники до наукової книгозбірні. 

На виставці до ювілею історика представлено більшість монографій Віктора Яковича, які розкривають його науково-дослідницьку роботу – історія Української революції, повстанський рух на Полтавщині, історія голодоморів 1921–1923 рр, 1932–1933 рр., 1947 р.; останні роки життя в Полтаві видатного письменника-гуманіста В. Г. Короленка, організація національно-патріотичного підпілля полтавців та їх життя у роки німецької окупації.

Назвемо деякі видання: 

«Полтавщина в добу Української революції 1917-1920 рр.» (2002) – це чи не перша спроба наукового дослідження автором подій української революції. 

Вже на жаль без дарчих написів до фонду нукової книгозбірні потрапили нариси з історії «Лохвицький край у добу Української революції». Написана, як завжди, на основі чисельних архівних документів та матеріалів періодичної преси тих часів. Ще одне видання, присвячене 100-річчю Української революції 1917-1921 рр. - Гадяцький край у добу Української революції.

Витримала не одне видання монографія «Короленко в Полтаві (1917-1921)» (1998, 2003, 2009, 2014), написана у співавторстві з Надією Кочергою. Книга розкриває маловідомі факти з життя Короленка, містить прекрасну бібліографію до кожного розділу та світлини. Кожне наступне видання значно доповнене новими фактами та доопрацьованими матеріалами. 

«Полтавщина. Протибільшовицький рух опору 20-30-х років XX століття» (2016) – це робота Віктора Яковича з архівними документами Управління СБУ в Полтавській області. Оскільки протибільшовистський рух був малодослідженим, історик описав про українське підпілля 1920 року у Полтаві, про трагедію полтавських кобзарів, засуджених у звинуваченні в контрреволюційній діяльності, про Голодомор 1932-33 рр. 

"Погляд через об’єктив фотокамер. Полтавщина в роки німецько-радянської війни 1941-1945 рр." (2019) – поєднання грунтовних історичних досліджень В. Я. Ревегука з колекцією світлин (понад 200), які були знайдені в архівах Німеччини, Сполучених Штатів та рф військовим істориком і краєзнавцем Олегом Безверхнім. 

«Полтавці – поборники державної незалежності України» вийшла друком у 2015 році. Це збірка біографій тих, хто поклав своє життя за незалежність нашої держави. Вміщено також короткі дані про 98 полтавців, учасників неоголошеної війни 2014 року. У 2016 році вийшло друге доповнене видання. І Віктор Якович з болем сказав, що минув всього рік, а в книзі зібрано дані про 166 полтавців, які загинули під час проведення антитерористичної операції (АТО), захищаючи свободу і територіальну цілісність своєї Батьківщини.

Остання стаття Віктора Яковича - Кобеляцький край в добу Української революції (1917-1921 рр.) вийшла вже у 2021 році у 16 випуску музейного збірника наукових статей "Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам'яток". 

Науковець друкувався в альманахові "Рідний край", журналах "Постметодика", "Український історичний журнал", місцевих періодичних виданнях - "Зоря Полтавщини", "Комсомолець Полтавщини", "Вечірня Полтава". 

Історик був активним учасником всеукраїнських та регіональних краєзнавчих конференцій. Зокрема, його статті увійшли до збірників «Держава і церква в новітній історії України», Наукові записки Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка, Полтавщина в українській революції 1917-1921 рр., та ін. 

Презентована виставка буде діяти у відділі краєзнаства до кінця травня і всі бажаючі мають змогу відвідати та детальніше з нею ознайомитися.

Наукова спадщина історика Віктора Ревегука

 У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. П. Котляревського 2 травня 2023 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція "Наукова спадщина історика Віктора Ревегука".

Організаторами заходу виступили ПКМ імені Василя Кричевського, відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського та кафедра історії України ПНПУ ім. В. Г. Короленка. 

Конференція зібрала близько 50-ти учасників, серед присутніх були учні Віктора Яковича, друзі, колеги, а також дружина Алла Федотівна та донька ювіляра Аліна Вікторівна.

 До наукового зібрання долучилися заступник директора Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Лілія Федорченко, яка наголосила на важливості вшанування пам'яті історика у непростий для українського народу час.

На конференції звучали виступи Олександра Супруненка, директора ПКМ ім. Василя Кричевського; Алли Киридон, доктора історичних наук, колишньої завідувачки кафедри історії України ПНПУ ім. В. Г. Короленка. 

Упродовж багатьох років із Віктором Яковичем працювала професорка Людмила Бабенко, яка зараз очолює кафедру історії України ПНПУ ім. В. Г. Короленка. Людмила Леонідівна долучилася до кофнеренції у режимі он лайн. Вона подякувала всім учасникам наукового зібрання за вшанування пам'яті видатного історика. 

Від ПКМ ім. Василя Кричевського слово тримали Оксана Сулима, випускниця історичного факультету, одна з останнніх учениць Віктора Яковича.

Відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського провів презентацію книжкової виставки, на якій було представлено майже п'ятдесят видань дослідника - монографії, статті у збірниках матералів коференцій, альманахах тощо.

Наостанок можемо сказати тривіальне, але точне: людина живе доти, допоки її пам'ятають. Тож Віктору Ревегуку, власне, як і його працям , ще жити не одне століття, надихати на нові пошуки та розвідки.

 Модератор заходу - Владислав Усенко, старший науковий співробітник ПКМ імені Василя Кричевського.

Фото - Оксани Перепьолкіної, провідного бібліографа відділу краєзнавства ПОУНБ.