Дорогі друзі, щиро запрошуємо на зустріч!!!
22 вересня у рамках книжкової виставки-ярмарку ПОШУК відбудеться зустріч з київськими видавництвами "Видавець Вадим Карпенко", "Мамине сонечко" та "Критика".
Зокрема, Вадим Карпенко, видавець, начальник культурно-освітнього центру неформальної освіти центрального будинку офіцерів ЗСУ презентує ютуб-канал ЦБО ЗСУ.
12 вересня у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського пройшла науково-практична конференція "Енеїда" І. П. Котляревського як утвердження незнищенності нації: до 225-річчя виходу в світ першого видання поеми.
Нам, полтавцям, надзвичайно приємно, що уславлена поема «Енеїда» І. П. Котляревського стала енциклопедією життя українського народу, збагативши золотий фонд не лише української, а й світової культури. Вона продовжує жити разом з її автором, бо те, щовже протягом двох століть служить народові, не вмирає. «Енеїда» Котляревського увіковічнила самого автора, адже за висловом Івана Франка, він «з великого пожару України найбільшу спас народну святість — слово».
Відмітимо, першим значення «Енеїди» І. Котляревського для формування нової української літературної мови показав наш земляк Павло Житецький: Котляревський «угадалъ моментъ, когда создана была потребность в независимомъ поэтическом словѣ. Такова была логика самой жизни или же то, что называютъ въ наше время эволюціей явленій ея, поэтому мы смотрим на Энеиду Котляревскаго, как на синтезъ всего пережитаго, но синтезъ творческій, въ которомъ положено было начало новаго рода литературныхъ явленій, невозможныхъ в XVIII веке». До речі, бібліотека зберігає текст перших трьох частин «Енеїди», надрукований головним дослідником творчості Котляревського Павлом Житецьким з рукописного списку 1799 року – «Энеида Котляревскаго и древнѣйшій списокъ ея въ связи съ обзоромъ малорусской литературы XVIII вѣка». Книга надрукована у Києві у типографії Імператорського університету Святого Володимира у 1900 році. На титульному листі напис: «Посвящается г. Полтаве, родине Ивана Петровича Котляревскаго».
У конференції взяли участь понад сімдесят учасників - науковці, музейники, бібліотекарі та учителі з Полтави, а також з Харкова, Києва, Івано-Франківська.
Приємним сюрпризом для учасників конференції став відеозапис спеціального гостя Юрія Андруховчиа. І, звісно, не залишила нікого байдужим виставка - авторський проєкт Бориса Юрійовича Тристанова "Ілюстрована Енеїда" І. П. Котляревського. Борис Юрійовіч провів огляд виставки, детально зупинившись на кожному авторові ілюстрацій, починаючи від Порфирія Мартиновича до Анатолія Базилевича.
Як день горить, як вітер хилить віти,
Як те, що є на світі доля й час,
Між нас тобі, поете жити,
Як і між тих, що прийдуть після нас.
Пройдуть віки, настане вічне літо,
І так, як ми, як з нами це було,
Над книжкою твоєї «Енеїди»
Нащадок схилить радісне чоло.
Як день горить, як вітер хилить віти,
Як зорі ті, що світять для очей.
Земля все так же буде вдаль летіти
Й твоє ім'я сіяти між людей!
В.Сосюра
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
Відділ краєзнавства Полтавської універсальної наукової бібліотеки пропонує увазі користувачів виставку літератури «Єдиний народ, ми - одна українська родина» до Дня незалежності України.
Багатовікова боротьба нашого народу за свою незалежність завершилася створенням Незалежної Української держави. Це є головним здобутком українців. Тепер, коли підлий ворог намагається відібрати в української нації цей історичний здобуток, як ніколи важливо повертатися до справжньої історії України: вивчати, аналізувати, скидати із свого розуму облуду.
Ми воїни.
Не ледарі.
Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
Сьогодні слова Ліни Костенко як ніколи співзвучні стану нашого суспільства.
Якщо уявити, що країна – це дім, то Україна все ще в процесі будівництва. Є міцний фундамент – століття боротьби за можливість жити в єдиній і незалежній країні. Є стіни – Конституція і законодавство, що дають можливість людям мати свободу і захист своїх прав, а також обов’язки, виконання яких зробить буття у спільному просторі безпечним і комфортним. Є дах – визнання незалежності і суверенітету України іншими країнами та членство України у міжнародних організаціях. Однак поки не все добре всередині цього будинку: основні комунікації є, але все інше не доведене до ладу, не обладнане зручно, не оформлене естетично, не прибране. Та й не всі з тих, хто живе у цьому великому спільному домі, цінують його і готові докладати зусиль для його розбудови. А ще є сусід, який хоче відібрати цей дім, а його головних оборонців і будівничих знищити.
Ціла когорта славних синів Полтавщини долучилася до будівництва Української держави та здобуття нею незалежності. С. Петлюра, К. Осьмак, В. Липинський, М. Драгоманов, М. Міхновський, М. Гаврилко, С. Скрипник, М. Кульчинський, С. Наріжний, В. Симоненко, П. Ротач… Кожен із цих славних полтавців у своїй царині наближав українську незалежність.
Хроніка подій боротьби за незалежність у Полтаві та області відображається і книгах «Полтава: історичний нарис» (Полтава, 2001) та «Полтавщина: історичний нарис» (Полтава, 2005).
Фундаментальною працею, є дослідження полтавських істориків О. Білоуська, Т. Пустовіта та ін. «Полтавщина. Шлях до незалежності. 1985-1991» (Полтава, 2016). У книзі зібрані документи, свідчення очевидців, спогади, аналіз історичних подій та фактів. Еволюцію владних структур Полтавської області від найдавніших часів до доби незалежної України можна прослідкувати, скориставшись книгою «Полтавщина: влада на історичних паралелях» (Полтава, 2012).
Біографії визначних особистостей Полтавщини, яких держава відзначила своєю найвищою нагородою зафіксовані у випуску третьому серії «Герої землі Полтавської», що має назву Герої України».
На виставці представлена також упрядкована О. Пустовгаром збірка «Герої Крут і Полтавщина» (Полтава, 2020), де можна ознайомитися із життєвими шляхами полтавців, що стали учасниками доленосної для України події – битви під Крутами.
Біографічний довідник «Діячі Української Центральної Ради» (Київ, 1998) включає, серед інших, біографічні дані про видатних борців за незалежність у буремні роки української революції. Автор В. Закалюжний у праці «Козаки Полтавщин» (Полтава, 2009) подає інформацію про видатних полтавців, що зробили внесок до творення української незалежності від найдавніших часів до сьогодення. Таким чином, книжкова виставка мала за мету подати інформацію про якнайбільшу кількість наших земляків, які у різні часи, у різний спосіб наближали незалежність України.
Цікавою є колективна монографія польських і українських науковців «Спадщина Пілсудського та Петлюри. Минуле, сьогодення та майбутнє партнерства Польщі та України» (Київ, Люблін, 2021). Праця цікава глибоким вивчення історичної спільності між українським та польським народами, що характерно особливо зараз, у контексті співпраці і взаємодопомоги під час російської агресії проти України.
Шлях української незалежності пролягає до Європи. Це особливо зрозуміло і незаперечно у світлі даних історичних реалій. Цикл публіцистичних праць В. Чернявського «Народна дипломатія» (Полтава, 2012), «Ротарі – це Європа і світ» (Полтава, 2015) та ін. присвячені шляху України до Європи. Розповідаючи про плідну співпрацю міст-побратимів Кобеляків і Зінгена автор наводить приклад такого шляху.
Митці і діячі культури сучасної Полтавщини є передовими носіями ідей української незалежності. Видатна полтавська співачка Р. Кириченко все своє життя присвятила популяризації української пісні у цілому світі, відома культурологиня О. Щербань активно популяризує українські звичаї у тому числі і за межами України. На виставці представлена література присвячена полтавським композиторам, музикантам, тексти українських пісень, створених за часів незалежності. Проза і поезія наших земляків про Полтавщину та Україну представлена, зокрема книгою відомої полтавської журналістки і письменниці Г. Дениско «Про що гомонить Соборний майдан» (Полтава, 2018), та віршами лубенця С. Салівона «Війна і мир» (Лубни, 2023), що присвячені незламному українському народу, який протистоїть сьогодні рашистській навалі.
Автор збірки глибоко переконаний:
Щоночі і щодня ми з ворогом у битві
Боролися за свій життя орієнтир
І Перемоги День, як рук всіх наших витвір,
Навіки принесе до України мир!
2 серпня православна церква відзначає пам'ять пророка Іллі. Родом він був із Палестини, жив у ІХ столітті до Різдва Христового. Він був поборником істинної віри і благочестя. За переказами, коли майбутній пророк тільки народився, його батько побачив сон-видіння. У видінні достойні мужі вітали дитину, пеленали його вогнем та годували полум'ям. Коли ж Ілля став дорослим, він присвятив своє життя служінню Богові. Вважається, що за свою віддану службу на славу Бога Ілля був живим узятий на небо у вогняній колісниці, після чого його стали називати не інакше, як громовержець.
До пророка Іллі моляться про зцілення, відновлення миру і гармонії в родині, захист від ворогів, гарний урожай, а для незаміжніх дівчат – про хорошого чоловіка, адже ім’я Ілля означає «міць Господня».
Відділ краєзнавства підготував віртуальну виставку-ім'я про знаних земляків, які носять це ім'я. Принагідно вітаємо всіх іменинників! Бажаємо Божої ласки, захисту та миру на нашій землі!
Ілля Максимович Шульга справжній геній землі української, художник найвищого світового рівня, але потрапив у немилість до радянської влади за те, що свого часу навчався своєму мистецтву у російських Москві і Петербурзі, а ось усе своє життя розмовляв виключно мовою Тараса Шевченка. Тому, що був його земляком. Митець викладав у Київському мистецькому інституті тільки українською, малював виключно лише українців, героїв козаччини, гайдамацьких повстань. А ще навідріз відмовився довести до творчого фіналу картину, замовлену владою про приїзд до Києва «визначних діячів» того часу Петровського і Косіора, котрих буцімто бурхливо зустрічає люд Києва. За все це був знищений – спершу як митець, за тим і фізично. Величезну колекцію його картин сліпі послушники влади розпорошили.
Про долю художника Іллі Шульги, який народився 20 липня (2 серпня) 1878 року у с. Кропивна Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Золотніський район Черкаської області) детально розповідає письменник Олександр Горобець. Читати далі
До видатних імен додамо наступні:
Науковець, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН
України, заслужений працівник науки і техніки України, заслужений
професор ХНУ ім. В. Н. Каразіна Залюбовський Ілля Іванович
Фотограф Ілля Назаркін, член Національної спілки фотохудожників України.
Письменник Ілля Розенфельд, який залишив свої спогади "В зеркале памяти" про Полтаву і полтавців за часів Другої світової війни.
Письменник, публіцист Дубинський Ілля Володимирович народився 29 березня 1898 року в селі Бутенки на Полтавщині.
Актор Ілля Михайлович Галін. «Ця людина звертає на себе увагу своїм незвичайним зовнішнім виглядом, екстравагантністю своєю, нібито кидаючи виклик шаблону і сірості», - писав про друга полтавський поет Федір Гарін.
У Полтавській ОУНБ ім. І. П. Котляревського зберігається меморіальна колекція афіш та фото, які свого часу подарувала дружина Іллі Галіна. У 2019 році бібліотекарі підготували видання, розраховане на широке коло користувачів – мистецтвознавців, істориків, краєзнавців, бібліотекарів та ін.: Колекція афіш Іллі Галіна : бібліографічний покажчик / відділ краєзнавства ; уклад. М. А. Федорова, Г. А. Дідусенко, О. П. Перепьолкіна та ін. - Полтава : АСМІ, 2019. - 35 с.: іл. - (Бібліотечні колекції; вип. 5).
Бібліотекарі відділу краєзнавства Полтавської обласної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського підготували книжково-ілюстративну виставку «Ювілей краєзнавця» до 50-річчя Ігоря Валерійовича Козюри.
Ігор Валерійович Козюра – доктор наук з державного управління, кандидат історичних наук, краєзнавець, професор ВНЗ Укооспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», автор книг та сотні історичних нарисів, краєзнавчих розвідок і статей. Ці тексти написані на основі широкого кола історичних джерел, значну частину з яких уперше введено в науковий обіг. Їх основна тема – багата минувшина Полтавщини. Протягом багатьох років збиралися по зернятку в архівах, музеях та бібліотеках біографічні довідки та маловідомі документи про життя і діяльність призабутих видатних земляків, перебиралися тисячі сторінок довідників і енциклопедій, щоб створити яскраве мозаїчне панно історії Полтавщини, віддзеркалене біографіями кращих його синів і дочок.
Шановний Ігоре Валерійовичу, прийміть наші найщиріші вітання з Днем народження!Хай завжди Вас оточує людське тепло та радість, а доля дарує багато світлих літ у мирі, щасті, добробуті!Міцного Вам здоров’я, широкого життєвого шляху та плідної роботи на благо нашої спільної справи – вивчення історії рідного краю.
Департамент культури і туризму
Полтавської обласної військової адміністрації
Полтавська обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І. П. Котляревського
Полтавський літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
запрошуємо до участі у науково-практичній конференції
«Енеїда» І. П. Котляревського як утвердження незнищенності нації»:
( До 225-річчя виходу в світ першого видання поеми),
яка відбудеться 12 вересня 2023 р.
Тематичні напрямки:
Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях
Спадщина Івана Котляревського у європейському культурному контексті
Краєзнавство у відродженні духовності та культури нації:
❖ освітянське краєзнавство;
❖ музейне краєзнавство;
❖ літературне краєзнавство;
❖ краєзнавча персоналістика.
До участі у науково-практичній конференції запрошуємо вчених, молодих науковців, філологів, істориків, краєзнавців, бібліотекарів, книгознавців, музейних та архівних працівників, студентів, учителів, журналістів, представників громадських організацій.
За результатами роботи конференції буде видано електронний збірникматеріалів.
Заявки на участь у конференції та повідомлення згідно з викладеною тематикою прийматимуться до 1 вересня 2023 року.
Участь у конференції – безкоштовна.
Робоча мова конференції – українська.
Вимоги до оформлення:
1. Обсяг – 5-10 сторінок;
2. Параметри сторінки й тексту: аркуш А4, інтервал 1,5, формат MicrosoftWord, шрифт тексту статті TimesNewRoman 14 кегель, розширення файлу*.doc (текстовий редактор Microsoft Word);
3. Поля: ліворуч – 20 мм, праворуч – 20 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм;
4. Індекс УДК – від лівого краю сторінки без абзацу. (З питань присвоєння індексу УДК можна звертатись до працівників Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського).
5. Інформація про автора(-ів) у такій послідовності: автор, співавтор (ініціали, прізвище, науковий ступінь, вчене звання і посада (справа від центру).
6. Назва організації, у якій працюють автори (справа від центру).
7. Назва статті (по центру).
8. Наступний рядок починається зі слова «Анотація» (друкується напівжирним шрифтом, курсивом, розмір – 10 кегль). І далі текст анотації – 3-5 речень.
9. Після тексту анотації розміщуються ключові слова, розмір шрифту – 10 кегль.
10. Основний текст статті (розмір шрифту – 14 кегль, розміщення – по ширині аркуша).
11. Список використаних джерел має містити не менше 4 джерел.
12. Список використаних джерел оформлюється згідно з останніми вимогами державного стандарту ДСТУ 8302:2015, друкується в алфавітному порядку. Посилання на джерела у тексті подаються у квадратних дужках (без зносок) (зразок: [12, с. 35]).
13. Текст доповіді зі списком використаних джерел надсилати на електронну скриньку poltava_ounb@ukr.net.Листи надсилати, вказавши тему електронного листа «Енеїда_конференція». Назва прикріпленого файлу – латинськими літерами, прізвище автора та назва міста проживання автора (напр., Ivanenko_Poltava).
Автори відповідають за повноту висвітлення досліджуваних питань,системність викладу, достовірність наведених фактів, посилання на джерела,написання власних імен, географічних назв тощо.
Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для розміщення узбірнику.
Повідомлення про включення матеріалів у програму конференції та запрошення на конференцію кожному автору будуть надіслані додатково.
Конференцію буде проведено у змішаному (онлайн, офлайн) форматах.
Посилання на відео-конференцію буде надіслано напередодні конференції.
Контактні особи для уточнення інформації:
Перепьолкіна Оксана Петрівна, провідний бібліограф відділу краєзнавства, тел. (0532) 60-90-99; 066 420 01 83;
Чорноволенко Любов Іванівна, завідувачка науково-методичного відділу, тел. (0532) 60-90-99; 095 393 83 44
Адреса оргкомітету: 36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17, Полтавська
ОУНБ ім. І. П. Котляревського.
З повагою, Оргкомітет конференції
ЗАЯВКА
Відомості про автора (авторів)
Прізвище, ім’я, по батькові
Науковий ступінь, вчене звання (за наявності вказати)
Місце роботи
Посада
Тема доповіді / статті
Електронна адреса
Контактний телефон
28 червня до відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревького завітали представники Київського районного відділу філії ДУ Центру пробації у Полтавській області.
Саме сьогодні Україна відзначає 27-му річницю прийняття Конституції України. Сьогодні Конституція – ядро нацiональної правової системи України. Для нас, українців, Конституція – це про права і свободи, це про гідність, цінності, хребет нації, стійкість та нескореність. Наша Конституція справді зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між суспільством і державою. Такою вона є, зокрема, тому, що, попри досвід життя в тоталітарній системі та наявність колоніального минулого, українським землям був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою. Власне, це також робить нас частиною Європи та істотно відрізняє від Росії.
До цієї дати у відділі краєзнавства діє книжкова виставка, огляд якої провела головний бібліотекар відділу Ганна Дідусенко. Зокрема, зкцентовано увагу на праці М. Томенка, який уклав навчальний посібник «Україна: історія конституції» (К.: Генеза, 2015). У книзі вміщено аналіз конституційних документів, що характеризували суспільно-політичне життя на українських теренах. Велика увага у посібнику відведена полтавцям – творцям конституційних актів в Україні. Серед них: П. Орлик, М. Міхновський, М. Драгоманов, С. Петлюра, П. Чижевський.
На виставці маємо збірку «Конституційні акти України 1917-1920: невідомі конституції України» (К., 1992 р.). Ця книга дає можливість ознайомитися з проєктами конституції доби української революції, які ще називають конституцією С. Петлюри.
Стаття про професора Харківського юридичного інституту Марка Цвіка, опубліковану в журналі «Право України» 2014 р., який брав участь у розробці проєкту Конституції України 1996 року.
