середа, 10 серпня 2022 р.

Презентація біобібліографічного покажчика "Віталій Григор'єв"

 Дорогі друзі, шановні краєзнавці, запрошуємо вас до гостинного відділу краєзнавства!
17 серпня о 13 годині відбудеться презентація видання, присвяченого світлій пам'яті знаного краєзнавця, історика Віталія Миколайовича Григор'єва.


 

вівторок, 9 серпня 2022 р.

Мандрує світом його слава : віртуальний бібліотечний марафон до 300-річчя Г. С. Сковороди

Дорогі друзі, запрошуємо всіх бажаючих долучитися до бібліотечного марафону "Мандрує світом його слава", присвяченого 300-річчю від дня народження Г. С. Сковороди.

10 серпня, 13-00 год. відбудеться зустріч з істориком Віталієм Туканом - представником педагогічної спільноти Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди, директором музейного комплексу вишу.

Підключення до конференції Zoom за посиланням: https://us02web.zoom.us/j/83548613684




понеділок, 8 серпня 2022 р.

Книжкова виставка «Вони творили нашу незалежність»: до Дня Незалежності України

 Книжкова виставка «Вони творили нашу незалежність», запропонована увазі користувачів відділом краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського.
Ми воїни.
Не ледарі.
Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
Сьогодні слова Ліни Костенко як ніколи співзвучні стану нашого суспільства.



Відштовхуючись від назви виставки, слід зазначити, що книги, представлені увазі користувача, розповідають не тільки про полтавський аспект здобуття української незалежності. Основою виставки є література, що знайомить із особистостями творців незалежної України. Особистості ці різнопланові, жили у різні історичні періоди,  та їх внесок  у здобуття нашою країною незалежності  вагомий і значний.

Цикл бібліографічних покажчиків, укладених відділом краєзнавства Полтавської ОУНБ, висвітлює діяльність особистостей, що наближали нашу незалежність . Серед них письменники М. Зеров, В. Малик, П. Ротач, історики і громадські діячі наші сучасники В. Жук, Т. Пустовіт, О. Білоусько, Ігор та Валерій Козюри.

Згадуючи подвижників української національної ідеї, життя і діяльність яких пов’язана з Полтавщиною, не можна оминути Г.  Ващенка («Спогади. Статті», К.: Школяр, 2006) , С. Русову (Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Софія Русова та сучасна українська освіта»), В. Липинського (І. Передерій «В’ячеслав Липинський: етнічний поляк, політичний українець», Полтава, 2012), К. Осьмака (Н. Осьмак «Кирило Осьмак: автопортрет у листах на тлі Владімирського централу»,К.: Ярославів Вал, 2014), С. Петлюру (С. Литвин «Симон Петлюра у боротьбі за самостійну Україну», К.: Смолоскип, 2018). З матеріалами про цих, та ще багатьох творців української незалежності можна ознайомитися на нашій виставці.

Багатовікова боротьба нашого народу за свою незалежність завершилася створенням Незалежної Української держави. Це є головним здобутком українців. Тепер, коли підлий ворог намагається відібрати в української нації цей історичний здобуток, як ніколи важливо повертатися до справжньої історії України: вивчати, аналізувати, скидати із свого розуму облуду.
На виставці представлені посібники з вивчення історії України: «Мальована історія Незалежності України» (К.: Гамазин, 2013)братів Капранових, І. Нагаєвський «Історія української держави двадцятого століття» ( К. : Український письменник, 1994) та ще цілий ряд грунтових і оригінальних праць з історії становлення держави Україна.
Великою популярністю серед краєзнавців, дослідників рідного краю користуються роботи історика В. Ревегука, що глибоко вивчав Полтавщину буремного періоду першої половини ХХ ст.; дослідження О. Пугача, Ю. Дмитренка-Думича, Ю. Коцегуба.
Маємо сподівання, що книги, запропоновані на виставці «Вони творили нашу незалежність» допоможуть усім бажаючим глибше вивчити і зрозуміти тернистий шлях до нашої незалежності, яку весь український народ сьогодні захищає.

 

















Шануймо Сковороду! : рекомендаційний бібліографічний список літератури

 
1.    Твори

1. Сковорода Г. С. Байки Харківські. Афоризми / Г. С. Сковорода. - Х. : Прапор, 1972. - 131 с. : іл.

2. Сковорода Г. С. Байки Харківські / Г. С. Сковорода. - Львів : Terra Incognita, 2019. - 108 с. : іл.

3. Сковорода Г. С. Вибрані твори / Г. С. Сковорода. - К. : Дніпро, 1971. - 135 с. : іл., факс. - (Шкільна б-ка).

4. Сковорода Г. С. Вибрані твори : в 2 т. / Г. С. Сковорода. - К. : Дніпро,1972. - Т. 1. - 271 с. : іл.

5. Сковорода Г. С. Вибрані твори : в 2 т. / Г. С. Сковорода. - К. : Дніпро, 1972. - Т. 2. - 278 с. : іл.

6.    Сковорода Г. С. Вибрані твори / Г. С. Сковорода. - Х. : Прапор, 2007. - 384 с. : іл.
7.    Сковорода Г. С. Життя наше - це подорож / Г. С. Сковорода. - Львів : Апріорі, 2021. - 272 с. : іл.

8. Сковорода Г. С. Заповіти Григорія Сковороди / Г. С. Сковорода ; пер. Н. М. Буцька. - Полтава, 2005. - 58 с.

9. Сковорода Г. С. Избранное : песни, басни, притчи / Г. С. Сковорода. - М. : Художественная литература, 1972. - 231 с.

10. Сковорода Г. С. Літературні твори / Г. С. Сковорода. - К. : Наукова думка, 1972. - 436 с. : іл.

11. Сковорода Г. С. Найкраще / Г. С. Сковорода. - Львів : Terra Incognita, 2018. - 320 с.

12. Сковорода Г. С. Пізнай в собі людину / Г. С. Сковорода. - Львів : Світ, 1995. - 527 с.

13. Сковорода Г. С. Повна академічна : збірка творів / Г. С. Сковорода. - Х. : Майдан, 2010. - 1399 с.

14. Сковорода Г. С. Повне зібрання творів : у 2 т. / Г. С. Сковорода. - К. : Наукова думка, 1973. - Т. 1. - 531 с.

15. Сковорода Г. С. Повне зібрання творів : у 2 т. / Г. С. Сковорода. - К. : Наукова думка, 1973. - Т. 2. - 574 с. : іл.

16. Сковорода Г. С. Розмова про істинне щастя / Г. С. Сковорода. - Х. : Прапор, 2002. - 280 с.

17. Сковорода Г. С. Сад пісень : вибрані твори / Г. С. Сковорода. - К. : Веселка, 1968. - 199 с.

18. Сковорода Г. С. Сад пісень : вибрані твори / Г. С. Сковорода. - К. : Веселка, 1972. - 203 с. : іл.

19. Сковорода Г. С. Світ ловив мене, та не впіймав / Г. С. Сковорода. - Х. : Фоліо, 2006. - 608 с.

20. Сковорода Г. С. Сочинения : в 2 т. / Г. С. Сковорода. - М. : Мысль, 1973. -Т. 1. - 511 с. : портр.

21. Сковорода Г. С. Сочинения : в 2 т. / Г. С. Сковорода. - М. : Мысль, 1973. - Т. 2. - 486 с.

22. Сковорода Г. С. Сочинения в стихах и прозе : редкая книга / Г. С. Сковорода. - СПб., 1861. - 310 с.

23. Сковорода Г. С. Твори : в 2 т. / Г. С. Сковорода. - К. : Вид-во АН УРСР, 1961. - Т. 1. - 640 с.

24. Сковорода Г. С. Твори : в 2 т. / Г. С. Сковорода. - К. : Вид-во АН УРСР, 1961. - Т. 2. - 562 с.

25. Сковорода Г. С. Твори : для старшого шкільного віку / Г. С. Сковорода. - К. : Веселка, 1996. - 271 с.

26. Сковорода Г. С. Твори : у 2 т. / Г. С. Сковорода. - К. : Обереги, 1994. - Т. 1 : Поезії ; Байки ; Діалог. - 1994. - 528 с.

27. Сковорода Г. С. Твори : у 2 т. / Г. С. Сковорода. - К. : Обереги, 1994 - Т. 2 : Трактати ; Діалоги ; Притчі ; Переклади ; Листи. - 1994. - 480 с.

28. Сковорода Г. С. Твори : у 2 т. / Г. С. Сковорода. - К. : Ін-т літератури ім. Т. Шевченка НАН України, 2005. - Т. 1 : Поезії. Байки. Трактати. Діалоги. - 528 с.

29. Сковорода Г. С. Твори : у 2 т. / Г. С. Сковорода. - К. : Ін-т літератури ім. Т. Шевченка НАН України, 2005. - Т. 2 : Трактати, ; Діалоги ; Притчі ; Переклади ; Листи. - 2-е вид., випр. - 480 с.

30. Сковорода Г. С. Харківські байки / Г. С. Сковорода. - Нью-Йорк : Говерла, 1955. - 31 с.

31. Сковорода Г. С. Харьковские басни. Афоризмы / Г. С. Сковорода. - Х. : Литера Нова, 2010. - 183 с.

2. Книги про Г. С. Сковороду

1. Актуальні проблеми дослідження філософської культури східних слов'ян ХI-XVIII ст. : матеріали VIII міжнародної наукової конференції, присвяченої 270-літтю від дня народження Г. С. Сковороди / Ін-т філософії, Полтавський державний педагогічний ін-т ім. В. Г. Короленка. - Полтава : [б. в.], [б. р.]. - 126 с.

2. Барабаш Ю. Я. "Знаю человека..." : Григорий Сковорода : поэзия : философия : жизнь / Ю. Я. Барабаш. - М. : Художественная литература, 1989. - 333 с. : портр.

3. Беркович Є. С. Григорій Сковорода : біографія / Є. С. Беркович. - Х. : Вид-во Харківського ун-ту, 1968. - 183 с.

4. Булда М. І. Мудрець з Чорнухинського краю / М. І. Булда. - 2-е вид., доп. і перероб. - Чорнухи, 2006. - 48 с.

5. Вишеславський Л. Сковородинівське коло : поезії / Л. Вишеславський. - К. : Смолоскип, 1997. - 70 с.

6. Головаха І. П. Філософ-гуманіст Г.С. Сковорода / І. П. Головаха, І. П. Стогній. - К. : Політвидав України, 1972. - 76 с. : іл.

7. Григорій Сковорода - 250 : матеріали про відзначення 250-річчя з дня народження / уклад. І. П. Стогній. - К. : Наукова думка, 1975. - 256 с.

8. Григорій Сковорода - духовний орієнтир для сучасності : наукові матеріали XIII Сковородинівських читань в м. Переяславі-Хмельницькому : у 2 кн. - К. : Міленіум, 2007. - Кн. 1. - 323 с.

9. Григорій Сковорода і Паїсій Величковський: постаті на тлі епохи : збірник наукових праць за результатами Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Полтава, 29 листоп. 2012 р. : до 290-річчя з дня народження. - Полтава : ПУЕТ, 2013. - 196 с.

10. Григорій Сковорода і проблеми національної філософії : матеріали II Харківських Міжнародних Сковородинівських читань: "Національна філософія: минуле - сучасне - перспективи", присвячених 200-річчю з дня смерті Г. С. Сковороди. - Х., 1996. - 160 с.

11. Григорій Сковорода : матеріали про відзначення 250-річчя з дня народження / ред. В. І. Шинкарук. - К. : Наукова думка, 1975. - 255 с. : іл.


12. Григорій Сковорода. Тарас Шевченко. Іван Франко. Леся Українка. - Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2012. - 472 с.

13. Григорій Сковорода 1722-1794 : бібліографічний покажчик / уклад. Г. І. Гамалій. - К., 2002. - 136 с.

14. Драч І. Ф. Григорій Сковорода : біографічна повість / І. Ф. Драч, С. Б. Кримський, М. В. Попович. - К. : Молодь, 1984. - 214 с. : іл.

15. Духовні автопортрети Григорія Сковороди, Лесі Українки, Олександра Довженка, Олеся Гончара / уклад. Н. М. Буцька. - Полтава : Рік, 2009. - 303 с.

16. Єшкілєв В. Л. Усі кути Трикутника : апокриф мандрів Григорія Сковороди / В. Л. Єшкілєв. - К. : Академія, 2012. - 246 с.

17. Зуб Т. С. Велетень думки і слова : до 270-річчя від дня народження та 200-річчя з дня смерті видатного українського філософа, гуманіста і поета Г. С. Сковороди / Т. С. Зуб. - Полтава : Криниця, 1992. - 38 с.

18. Іваньо І. В. Філософія і стиль мислення Г. Сковороди / І. В. Іваньо. - К. : Наукова думка, 1983. - 270 с.

19. Івах Б. А. Український мудрець : поема про славного українського філософа-містика Григорія Сковороду / Б. А. Івах. - Вінніпег, 1945. - 16 с.

20. Лощиц Ю. М. Сковорода / Ю. М. Лощиц. - М. : Молодая гвардия, 1972. - 223 с.

21. Махновець Л. Є. Григорій Сковорода : біографія / Л. Є. Махновець. - К. : Наукова думка, 1972. - 256 с. : іл.

22. Мишанич О. В. Григорій Сковорода і усна народна творчість / О.В. Мишанич. - К. : Наукова думка, 1976. - 151 с.

23. М. І. Туган-Барановський та Г. С. Сковорода: науково-пізнавальна проща до місць життя видатних українців : матеріали мобільного семінару Київ - Чорнухи - Лохвиця. - К. : [б. в.], 2007. - 58 с. : фотоіл.

24. Ніженець А. М. Григорій Сковорода: пам'ятні місця на Україні / А. М. Ніженець, І. П. Стогній. - К. : Наукова думка, 1984. - 95 с. : іл.

25. Ніженець А. М. Г. С. Сковорода. Заповідні місця на Харківщині / А. М. Ніженець. - Х. : Прапор, 1969. - 61 с. : іл., портр., факс. - Текст парал. укр. і англ. мовами.

26. Ніженець А. М. На зламі двох світів : розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум / А. М. Ніженець. - Х. : Прапор, 1970. - 208 с. : іл.

27. Наш перворозум. Григорій Сковорода на портреті і в житті : фотокнига / укл.: В. Я. Стадниченко, М. А. Шудря. - К. : Спалах, 2004. - 180 с. : іл., фот.

28. Осмир О. Сучасність мудрости Г. Сковороди : світоглядний нарис / О. Осмир. - Львів : Література та мистецтво, 2020. - 136 с.

29. Педагогічні ідеї Г. С. Сковороди : збірник статей / ред. О. Г. Дзеверін. - К. : Вища школа, 1972. - 246 с.

30. Перепеляк І. М. Григорій Сковорода : драматична поема / І. М. Перепеляк. - Х. : Майдан, 2008. - 154 с.

31. Пізнай себе, свій рід, свій нарід : XII Всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді : тези науково-дослідницьких робіт / М-во освіти і науки України, Харківський національний ун-т ім. В. Н. Каразіна, Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди. - Х. : [б. в.], 2018. - 440 с.

32. Пільгук І. І. Григорій Сковорода : художній життєпис / І. І. Пільгук. - К. : Дніпро, 1971. - 262 с. : іл.

33. Поліщук Ф. М. Григорій Сковорода. 1722-1794 : життя і творчість / Ф. М. Поліщук. - К. : Дніпро, 1978. - 262 с. : портр.

34. Попов П. М. Григорій Сковорода / П. М. Попов. - 2-ге вид., випр. . - К. : Дніпро, 1969. - 173 с.

35. Постать Григорія Сковороди в сучасному філософсько-культурному просторі : збірник тематичних матеріалів (наукових статей) наукової конференції, присвяченої 290-річчю від дня народження Григорія Сковороди, смт. Чорнухи, 20-21 черв. 2012 р. - Полтава, 2012. - 284 с.

36. Сковорода Григорій : дослідження, розвідки, матеріали : збірник наукових праць / ред. В. Т. Береговий. - К. : Наукова думка, 1992. - 384 с.

37. Сковорода Григорій: ідейна спадщина і сучасність / Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди, Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди ; ред. І. П. Стогній. - К., 2003. - 715 с.

38. Сковорода Григорій: образ мислителя / Ін-т філософії, Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди ; ред. В. І. Шинкарук. - К., 1997. - 454 с.

39. Спадщина Григорія Сковороди і сучасність : матеріали читань до 200- річчя з дня смерті Г. Сковороди 21-22 грудня 1994 р. - Львів : Світ, 1996. - 190 с.

40. С. Р. Григорій Савич Сковорода : біографічний нарис : пер. з рос. / С. Р. - Катеринослав : Вид-во Союзу Споживчих Товариств, 1920. - 16 с.

41. Стадниченко В. Я. Іду за Сковородою : Сповідь у любові до вчителя : документальна повість-подорож / В. Я. Стадниченко. - К. : Криниця, 2002. - 176 с.

42. Стадниченко В. Я. Садівник щастя. Сковорода як дзеркало України : нариси, дослідження, спогади, поезії, світлини / В. Я. Стадниченко. - К. : Криниця, 2012. - 495 с. : іл.

43. Табачников И. А. Григорий Сковорода. 1722-1794 / И. А. Табачников. - М. : Мысль, 1972. - 207 с.

44. Учитель життя. Сковорода як гасло часу : нариси, дослідження, інтерв'ю, світлини / упоряд. В. Я. Стадниченко. - К. : Успіх і кар'єра, 2016.

45. Ушкалов Л. В. Григорій Сковорода / Л. В. Ушкалов. - Х. : Фоліо, 2009. - 124 с.

46. Ушкалов Л. В. Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди / Л. В. Ушкалов. - 2-ге вид. - К. : Дух і Літера, 2017. - 368 с.

47. Ушкалов Л. В. Нариси з філософії Григорія Сковороди / Л. В. Ушкалов, О. В. Марченко. - Х. : Основа, 1993. - 152 с.

48. Ушкалов Л. В. Сковорода та інші : причинки до історії української літератури / Л. В. Ушкалов. - К. : ФАКТ, 2007. - 552 с.

49. Філософія Григорія Сковороди / В. І. Шинкарук [та ін.] ; АН УРСР, Ін-т філософії. - К. : Наукова думка, 1972. - 311 с.

50. Хитрук В. О. Оракул духа - Григорій Сковорода : нова філософська концепція творчості / В. О. Хитрук. - 2-ге вид., доп. - К. : Ставропігіон, 2013. - 106 с.

51. Чижевський Д. І Філософія Г. С. Сковороди / Д. І. Чижевський. - Х. : Прапор, 2004. - 271 с.

52. Шаян В. Григорій Сковорода лицар святої борні / В. Шаян. - Гамільтон, 1984. - 110 с.

53. Шевчук В. А. Григорій Сковорода : роман / В. А. Шевчук. - К. : Радянський письменник, 1969. - 317 с. : іл.

54. Шевчук В. А. Предтеча : роман / В. А. Шевчук. - К. : Дніпро, 1972. - 255 с. : іл.

55. Штельмах М. Л. P. S. Григорія Сковороди / М. Л. Штельмах. - Х. : Гімназія, 2013. - 319 с.

56. Эрн В. Ф. Г. С. Сковорода : жизнь и учение / В. Ф. Эрн. - М. : Тип. А. И. Мамонтова, 1912. - 342 с.

3. Статті з книг про Г. Сковороду

1. Бузинний О. Рукопис "Асхані" Г. С. Сковороди в полт. краєз. іст. архіві / О. Бузинний // Записки Полтавського інституту народної освіти. - Т. IV за 1926 - 1927 ак. рік. - Полтава, 1927. - С. 57-61.

2. Гнатишин О. Музичне мислення та мова у філософії Г. Сковороди й О. Потебні / О. Гнатишин // Культура України : збірник наукових праць. - Х. : ХДАК, 2009. - Вип. 27. - С. 255-264.

3. Гошко Т. Творчість Г. Сковороди в ретроспективі. "Християнська філософія" Г. Сковороди / Т. Гошко // Україна в минулому. - К.-Львів : АН України, 1992. - Вип. 1. - С. 83-100.

4. Григорій Сковорода і українське письменство останнього пятдесятиліття : (впливи і постать Г. С. Сковороди в пореволюційній українській літературі) // Степаненко М. Вибрані праці : Літературно-критичні розгляди. Петлюріана. Публіцистика / М. Степаненко. - Полтава : Просвіта, 1994. - С. 21-38.

5. Григорій Сковорода : [нарис життя та творчості] // Ротач П. П. Колоски з літературної ниви : короткий літературний календар Полтавщини / П. П. Ротач. - Полтава : Полтавський літератор, 1999. - С. 512-517. : портр.

6. Ідея народності та природовідповідності виховання Г. Сковороди // Левківський М. Історія педагогіки / М. Левківський. - К. : ЦУЛ, 2003. - С. 179-186.

7. Клочко В. Рідні пенати Григорія Сковороди / В. Клочко // Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам'яток : збірник наукових статей 2004 р. / Управління культури Полтавської облдержадміністрації, Полтавський державний педагогічний ун-т ім. В. Г. Короленка, Полтавський краєзнавчий музей. - Полтава : Дивосвіт, 2005. - С. 438-445.

8. Корнєва Л. Григорій Сковорода як оратор / Л. Корнєва // Полтавський державний педагогічний ун-т ім. В. Г. Короленка : збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. - Полтава : [б. в.], 2003. - Сер. "Філологічні науки", Вип. 3 (30). - С. 78-82.

9. Литовський В. Психологічна спадщина Г. С. Сковороди через призму діалогічності української культури / В. Литовський // Історико-психологічна реконструкція психологічної думки в етнокультурному просторі України : монографія. - Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012. - С. 66-86.

10. Мацапура В. "Сад божественных пъсней" Сковороди як пам’ятка духовної поезії / В. Мацапура // Слов’янський збірник. - Полтава : Техсервіс, 2003. - Вип. 2. - С. 93-97.

11. Прозорливе око віри та істини : Григорій Сковорода // Жулинський М. Українська література: творці і твори : учням, абітурієнтам, студентам, вчителям / М. Жулинський. - К. : Либідь, 2011. - С. 31-44.

12. Сковорода - музикант // Шевчук В. Із вершин і низин : книжка цікавих фактів із історії української літератури / В. Шевчук. - К. : Днiпро, 1990. - С. 380-381.

13. Урок життя Григорія Сковороди // Слабошпицький М. З голосу нашої Кліо / М. Слабошпицький. - К. : Довіра, 1993. - С. 248-251.

14. Ушкалов Л. Біблійна герменевтика Григорія Сковороди на тлі українського барокового богомислення / Л. Ушкалов // Збірник Харківського історико-філологічного товариства : нова серія. - Х. : Харківське історико-філологічне т-во, 1999. - Т. 8. - С. 23-44.

15. "Філософія серця" за Григорієм Сковородою // Томенко М. Теорія українського кохання / М. Томенко. - К. : ГЕНЕЗА, 2010. - С. 14-17.

4. Статті про Г. Сковороду в періодичних виданнях

1. Барабаш Ю. Григорій Сковорода / Ю. Барабаш // Слово і час. - 1997. - № 7. - С. 27-29.

2. Білянська Н. Сковорода - поет, філософ, учитель / Н. Білянська // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2006. - № 16. - С. 28-30.

3. Бовсунівська Т. Образи смутку в поезії Григорія Сковороди / Т. Бовсунівська // Дивослово. - 2002. - № 3. - С. 5-8.

4. Бондар І. Аналогії між віросповідними ідеями лютеранства та релігійними поглядами Г.С.Сковороди / І.Бондар // Філософські обрії. - 2009. - № 21. - С. 188-203.

5. Бондаревська І. Проблема початку і філософське обгрунтування у Григорія Сковороди / І. Бондаревська // Філософські обрії. - 2002. - № 8. - С. 3-15.

6. Бородій М. До біографії Григорія Сковороди : (кілька нововиявлених документів) / М. Бородій // Слово і час. - 1997. - № 11/12. - С. 10-20.

7. Бородій М. Наш Григорій Сковорода : (десять нових архівних документів з його біографії та нові шляхи пошуків) / М. Бородій // Криниця. - 1998. - № 1/6. - С. 85-100.

8.  Брайчевський М. Григорій Сковорода : історична поема / М. Брайчевський // Кур’єр Кривбасу. - 1998. - № 107. - С. 88-108.

9. Бурлетова І. І. Григорій Сковорода - музикант / І. І. Бурлетова // Мистецтво в школі (музика, образотворче мистецтво, художня культура). - 2016. - № 11. - С. 32-35.

10. Верба Г. Григорій Сковорода на межі тисячоліть: проблема перекладу / Г. Верба // Київська старовина. - 2001. - № 1. - С. 156-169.

11. Верба Г. Перечитуючи Сковороду : (коментарії дослідника до кількох хрестоматійних поезій Григорія Сковороди) / Г. Верба // Дивослово. - 1998. - № 7. - С. 34-36.

12. Галіцина Л. Універсальність світогляду Григорія Сковороди : (урок узагальнення знань) / Л. Галіцина // Українська мова та література. - 1996. - № 11. - С. 1-2.

13. Галюк М. Український мислитель і пророк : [про Г. Сковороду] / М. Галюк // Народна армія. - 1995. - 1 листоп. - С. 4.

14. Гірний О. Педагог нетлінного життя : [Г. С. Сковорода] / О. Гірний // Українська мова та література. - 1999. - Верес. (№ 36). - С. 1-4.

15. Гнатюк Л. "Внутрішня людина" Григорія Сковороди : (погляд крізь призму староукраїнської літературно-мовної традиції XVІ-XVII століть) / Л. Гнатюк // Українська мова та література. - 2003. - Груд. (№ 48). - С. 16-19.

16. Гнатюк Л. Г. Сковорода: мовомислення й епоха / Л. Гнатюк // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2005. - № 34. - С. 6-8.

17. Гнатюк Л. Філософія слова Григорія Сковороди / Л. Гнатюк // Українська мова. - 2002. - № 1. - С. 63-70.

18. Голомонзина В. Антропологические идеи Г.С. Сковороды / В. Голомонзина // Вопросы культуры. - 2011. - № 9. - С. 42-48.

19. Гузар І. Скриті джерела філософії Григорія Сковороди / І. Гузар // Джерела. - 2003. - № 3. - С. 137-145.

20. Демченко С. Ідеї родинного виховання в параболах Г.Сковороди "Вдячний Еродій" та "Убогий Жайворонок" / С. Демченко // Рідна школа. - 2005. - № 11. - С. 42-43.

21. Дубовий О. Музика в діяльності Г. С. Сковороди / О. Дубовий // Рідна школа. - 2008. - № 6. - С. 73-75.

22. Жук В. Сторінка з життя філософа : [Г. Г. Сковорода] / В. Жук // Зоря Полтавщини. - 1972. - 5 берез. - С. 4.

23. Жулинський М. Григорій Сковорода: дух і слово / М. Жулинський // Голос України. - 1995. - 17 січ. - С. 15 ; Літературна Україна. - 1995. - 5 січ. (№ 1). - С. 5.

24. З архіву книжкової палати: Григорій Сковорода // Вісник Книжкової палати. - 2002. - № 11. - С. 45.

25. Ісіченко І. Сакральний простір "Саду божественних пісень" Григорія Сковороди / І. Ісіченко // Слово і час. - 2013. - № 1. - С. 52-63.

26. Йосипенко С. Л. Філософія Григорія Сковороди: проблеми, напрями і історія досліджень / С. Л. Йосипенко // Наука і суспільство. - 2012. - №11/12. - С. 8-14.

27. Карман Р. Педагогічні погляди Г. С. Сковороди / Р. Карман // Українська мова та література. - 2013. - Верес. (№ 18). - С. 33-35.

28. Ковалинський М. І. Життя Григорія Сковороди / М. І. Ковалинський // Наша віра. - 1997. - Груд. (№ 12). - С. 6 ; 1998. - Січ. (№ 1). - С. 10-11 ; Лют. (№ 2). - С. 12-13 ; Берез. (№ 3). - С. 15 ; Квіт. (№ 4). - С. 15 ; Трав. (№ 5). - С. 12 ; Черв. (№ 6). - С. 13 ; Лип. (№ 7). - С. 15.

29. Ковалінський М. Григорій С. Сковорода : (життя і деякі думки українського філософа-спіритуаліста) / М. Ковалінський // Визвольний шлях. - 1956. - № 5. - С. 545 - 552.

30. Козій Д. Три аспекти самопізнання у Сковороди : до 250-річчя народження / Д. Козій // Сучасність. - 1972. - № 12. - С. 66-78 ; Хроніка-2000. - 2000. - № 39/40. - С. 475-487.

31. Кононенко Т. Історіографія парадигм українознавства як передумова українознавчо-філософського дослідження спадщини Г. Сковороди / Т. Кононенко // Українознавство. - 2011. - № 2. - С. 102-110.

32. Коротенко В. До питання про родовід та родинні зв'язки Григорія Сковороди (за документами Державного архіву Полтавської області) / В. Коротенко // Край. - 2011. - Січ. (№ 81). - С. 15.

33. Кримський С. Феномен мудрості у творчості Григорія Сковороди : до 280-річчя від дня народження українського мислителя / С. Кримський // Вісник Національної академії наук України. - 2002. - № 12. - С. 42-46.

34. Куташ І. Категорія щастя в філософії Григорія Сковороди / І. Куташ // Хроніка-2000. - 2000. - № 37/38. - С. 332-350.

35. Максюта М. Є. "Сродність" Григорія Сковороди і національний образ буття: до актуалізації гуманістичних ідей / М. Є. Максюта, А. І. Коломієць // Гілея. - 2017. - № 126. - С. 228-231.

36. Марченко О. Криниця Григорія Сковороди : триптих / О. Марченко // Краєзнавство. - 1995. - № 1/4. - С. 82.

37. Митрович К. Портрет Сковороди : у 250-річчя його народження / К. Митрович // Сучасність. - 1972. - № 11. - С. 44-55.

38. Мушкетик Ю. Космічна згадка Григорія Сковороди на тлі гострої кризи культури в незалежній Україні / Ю. Мушкетик // Час/Тіме. - 1997. - 27 листоп.-3 груд. (№ 47). - С. 10.

39. Наливайко І. Народний любомудр : до 270-річчя Г. Сковороди / І. Наливайко // Добромисл. - 1993. - № 1. - С. 60 - 63.

40. Паласюк Г. Природна релігія та церква у системі поглядів Г.Сковороди / Г. Паласюк // Мандрівець. - 1998. - № 1. - С. 44-47.

41. Перепетченко Н. "Байки харківські" Г.С. Сковороди / Н. Перепетченко // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2006. - № 34. - С. 21-30.

42. Петров В. До характеристики філософського світогляду Сковороди : вчення Сковороди про матерію / В. Петров // Хроніка-2000. - 2000. - № 39/40. - С. 587-602.

43. Петров В. Особа Сковороди / В. Петров // Філософська і соціологічна думка. - 1995. - № 1/2 ; № 3 ; № 5/6. - С. 183-234.

44. Піч Р. Сковородинський міф про Наркіса в світлі романтичної концепції міфотворчости / Р. Піч // Сучасність. - 1995. - № 10. - С. 162-167.

45. Погорілий С Символ у Сковороди / С. Погорілий // Сучасність. - 1973. - № 3. - С. 18-24.

46. Погребенник В. Григорій Сковорода як лірик і байкар / В. Погребенник // Українська література в загальноосвітній школі. - 2007. - № 8. - С. 24-25.

47. Прокопов Д. Образ змія в діалогах Сковороди: контекст співвідношення трансцендетного та іманентного : історія української філософії / Д. Прокопов // Філософська думка. - 1998. - № 2. - С. 139-152.

48. Разуменко Т. Философия Г. С. Сковороды и ее отражение в романе М. А. Булгакова "Мастер и Маргарита" : до конспекту вчителя / Т. Разуменко // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2000. - № 2. - С. 48-50.

49. Рачек О. Любов і серце Григорія Сковороди / О. Рачек // Українська газета. - 2003. - 5 черв. (№ 21). - С. 8.

50. Романчук А. Сковорода открывает Францию / А. Романчук // Голос Украины. - 1995. - 31 окт. - С. 16.

51. Ротач П. "Вкраїни син, мудрець, пророк..." : сковородинівські етюди / П. Ротач // Полтавська думка. - 1997. - 5 груд. (№ 49). - С. 7.

52. Ротач П. Закликав до царства духу / П. Ротач // Зоря Полтавщини. - 1997. - 3 груд. - С. 3.

53. Рязанцева Т. Образ нарциса в інтерпретації Григорія Сковороди : традиції і новаторство / Т. Рязанцева // Людина і світ. - 1997. - № 11/12. - С. 23-24.

54. Сирцова О. Притча і міф в історіософії Г. Сковороди / О. Сирцова // Київська старовина. - 1995. - № 3. - С. 56-64.

55. Скакун О. Питання держави і права в філософії Г. С. Сковороди / О. Сакун // Право України. - 1995. - № 2. - С. 49-51.

56. Соловей Е. Сковорода і світ / Е. Соловей // Всесвіт. - 1996. - № 7. - С. 154-156.

57. Соя Б. Г. С. Сковорода - гордість українського народу / Б. Соя // Все для вчителя. - 1998. - № 8. - С. 30-32.

58. Степанишина Ю. Григорій Сковорода : розвиток українського байкопису / Ю. Степанишина // Українська література в загальноосвітній школі. - 2000. - № 3. - С. 55-56.

59. Стогній І. Г. С. Сковорода і українська національна ідея / І. Стогній // Рідна школа. - 2002. - № 7. - С. 58-61.

60. Стогній І. П. Про поєднання вчення і життя Г. С. Сковороди / І. П. Стогній // Рідна школа. - 2000. - № 11. - С. 75-77.

61. Стратій Я. Твори Григорія Сковороди німецькою / Я. Стратій, С. Йосипенко // Філософська думка. - 2014. - № 6. - С. 90-93.

62. Стрілько В. Мотиви християнської моралі у творчостІ Григорія Сковороди як передумова формування засад українського національного виховання / В. Стрілько // Українська література в загальноосвітній школі. - 2014. - № 6. - С. 37-38.

63. Сюндюков І. Григорій Сковорода :"Час скінчити мандрівку" / І. Сюндюков // День. - 2006. - 10 лют. - С. 8.

64. Ткаченко Л. В.  Г. С. Сковорода про особистість і розвиток особистості: педагогічний підхід / Л. Ткаченко // Педагогіка і психологія. - 2010. - № 4. - С. 31-40.

65. Ткаченко Л. Григорій Сковорода: екзистенційні домінанти життєтворення / Л. Ткаченко // Рідна школа. - 2014. - № 11. - С. 64-69.

66. Ульяновський В. Віктор Петров: осягнення Сковороди / В. Ульяновський // Київська старовина. - 2001. - № 4. - С. 104-109.

67. Ушкалов Л. Сковорода і візантійське богослів’я / Л. Ушкалов // Філософська думка. - 2014. - № 5. - С. 62-72.

68. Федів Ю. Жити велів "по натурі" і "сродності" : його називали хто українським Сократом, хто Піфагором, інші Лейбніцем. Незаперечне одне: творчість Г. С. Сковороди є важливим вузловим пунктом у розвитку філософської думки України / Ю. Федів, Г. Волинка // Віче. - 1994. - № 11. - С. 124-131.

69. Філіпчук Г. Дух сковородинства в нашому часі / Г. Філіпчук // Буковинський журнал. - 2018. - № 1. - С. 106-122.

70. Фоменко А. Філософія людини Г. С. Сковороди / А. Фоменко // Хроніка-2000. - 2007. - № 71. - С. 479-489.

71. Чапленко В. Мовна позиція і мова Григорія Сковороди / В. Чапленко // Визвольний шлях. - 1963. - № 6. - С. 649-671.

72. Черпакова Л. Дещо нове з біографії Григорія Сковороди / Л. Черпакова // Село полтавське. - 2008. - 17 жовт. (№ 40). - С. 13.

73. Чижевський Д. Теорія символів Г. С. Сковороди / Д. Чижевський // Хроніка-2000. - 2000. - № 39/40. - С. 58-67.

74. Чижевський Д. Філософія Г. Сковороди : Сковорода-містик / Д. Чижевський // Хроніка-2000. - 2000. - № 39/40. - С. 455-474.

75. Чорноморець Ю. Християнський платонізм Григорія Сковороди / Ю. Чорноморець // Філософська думка. - 2014. - № 5. - С. 88-97.

76. Шевченко В. Григорій Сковорода у спогадах та перших дослідженнях / В. Шевченко // Українська мова та література. - 1997. - № 44. - С. 1-3.

77. Шевчук В. Пізнаний і непізнаний сфінкс : Григорій Сковорода сучасними очима. Розмисел / В. Шевчук // Кур’єр Кривбасу. - 2008. - № 220/221. - С. 251-328 ; № 222/223. - С. 223-265 ; № 224/225. - С. 219-266 ; № 226/227. - С. 170-210 ; № 228/229. - С. 250-292.

78. Шевчук Т. Музичний код творчостІ Григорія Сковороди / Т. Шевчук // Слово і час. - 2011. - № 5. - С. 24-35.

79. Шибанов Г. Міг би стати сотником і... Григорій Сковорода / Г. Шибанов // Село полтавське. - 2008. - 28 листоп. (№ 46). - С. 13.

80. Яковенко А. І. Проблематика самовизначення та самореалізації особистості в євангельській метафізиці Г. С. Сковороди / А. І. Яковенко // Культура і сучасність. - 2007. - № 2. - С. 55-61.

81. Яремченко М. Питання освіти та виховання у творчій спадщинІ Г.С. Сковороди : діалоги про духовність. / М. Яремченко, Н. Калениченко // Початкова школа. - 1995. - № 12. - С. 4-7.

вівторок, 2 серпня 2022 р.

Імена в історії краю

2 серпня православна церква відзначає пам'ять пророка Іллі. Родом він був із Палестини, жив у ІХ столітті до Різдва Христового. Він був поборником істинної віри і благочестя. За переказами, коли майбутній пророк тільки народився, його батько побачив сон-видіння. У видінні достойні мужі вітали дитину, пеленали його вогнем та годували полум'ям. Коли ж Ілля став дорослим, він присвятив своє життя служінню Богові. Вважається, що за свою віддану службу на славу Бога Ілля був живим узятий на небо у вогняній колісниці, після чого його стали називати не інакше, як громовержець.

Традиційно "на Іллю" закінчувалися жнива. Наші предки в цей день ставили перший сніп у сінях. Українці вірили, що це допомагає зібрати хороший урожай. В День Іллі випікали з першого врожаю хліб, який різали і роздавали "від старшого до наймолодшого".
Від цього дня світловий день скорочується, а ніч стає довшою. Після Іллі дітям не дозволялося купатися у водоймах, оскільки ночі ставали прохолодними й вода помітно вистигала. Від Іллі починаються горобині ночі та характерний для серпня активний зорепад. Одні вважали: якщо зірка падає і згоряє, то «відьма підхопила її і сховала у глечик». Інші стверджували: коли зоря залишає по собі довгий пучок світла, то «це Україна втрачає дівчину».

До пророка Іллі моляться про зцілення, відновлення миру і гармонії в родині, захист від ворогів, гарний урожай, а для незаміжніх дівчат – про хорошого чоловіка, адже ім’я Ілля означає «міць Господня». 

Відділ краєзнавства підготував віртуальну виставку-ім'я про знаних земляків, які носять це ім'я. Принагідно вітаємо всіх іменинників! Бажаємо Божої ласки, захисту та миру на нашій землі!

Ілля Максимович Шульга справжній геній землі української, художник найвищого світового рівня, але потрапив у немилість до радянської влади за те, що свого часу  навчався своєму мистецтву у російських Москві і Петербурзі, а ось усе своє життя розмовляв виключно мовою Тараса Шевченка. Тому, що був його земляком. Митець викладав у Київському мистецькому інституті тільки українською, малював виключно лише українців, героїв козаччини, гайдамацьких повстань. А ще навідріз відмовився довести до творчого фіналу картину, замовлену владою про приїзд до Києва «визначних діячів» того часу Петровського і Косіора, котрих буцімто бурхливо зустрічає люд Києва. За все це був знищений – спершу як митець, за тим і фізично. Величезну колекцію його картин сліпі послушники влади розпорошили. 


 

Про долю художника Іллі Шульги, який народився 20 липня (2 серпня) 1878 року у с. Кропивна Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Золотніський район Черкаської області) детально розповідає письменник Олександр Горобець. Читати далі

До видатних імен додамо наступні:

Науковець, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений працівник науки і техніки України, заслужений професор ХНУ ім. В. Н. Каразіна Залюбовський Ілля Іванович

Фотограф Ілля Назаркін, член Національної спілки фотохудожників України. 

Письменник Ілля Розенфельд, який залишив свої спогади "В зеркале памяти" про Полтаву і полтавців за часів Другої світової війни.

Письменник, публіцист Дубинський Ілля Володимирович народився 29 березня 1898 року в селі Бутенки на Полтавщині. 

Актор Ілля Михайлович Галін. «Ця людина звертає на себе увагу своїм незвичайним зовнішнім виглядом, екстравагантністю своєю, нібито кидаючи виклик шаблону і сірості», - писав про друга полтавський поет Федір Гарін.
Народився Ілля Михайлович Галін 20 грудня 1924 року у Херсоні, але з дитячих років жив у Полтаві. Рано залишившись без батька, Ілля, закінчивши шість класів, починає працювати токарем на заводі «Метал» (Полтавський турбомеханічний завод). Працював і заочно навчався у технікумі. У неповні сімнадцять літ пішов добровольцем на фронт. Був мінометником. Захищав країну у складі 9-ї гвардійської стрілецької дивізії. У грудні 1942 року у бою під Великими Луками на Калінінському фронті був тяжко поранений. Лікарі робили все можливе, але врятувати хлопцеві ногу так і не вдалося... Опісля численних лікарень його, як непридатного для фронту, направили працювати у Киргизію.
На початку 1944 року сержант Ілля Галін, нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю «За відвагу», повертається до рідної Полтави. 
Йому запропонували стати диктором полтавського обласного радіо, бо мав приємного тембру голос, чудову дикцію і високу мовну культуру. Ілля Михайлович погодився - щодня розповідав полтавцям про успіхи у відродженні міст і сіл області; а у вільний від роботи час читав поетичні твори. Завдяки чудовій пам’яті міг годинами декламувати поезію. Як писав гуморист Олександр Ковінька: «Читає Ілля Галін не тільки прекрасно, а й розпрекрасно. Сам статечний, тембр голосу - приємний, і Галін – щастя йому і далі так чинити - мистецьки поєднує і тонкий гумор, і душевну ліричність, і гостру сатиру, але більше за все він полюбляє глядача…». Він наполегливо працював над собою, аналізував свої виступи, добирав нові твори, створював нові композиції.

У Полтавській ОУНБ ім. І. П. Котляревського зберігається меморіальна колекція афіш та фото, які свого часу подарувала дружина Іллі Галіна. У 2019 році бібліотекарі підготували видання, розраховане на широке коло користувачів – мистецтвознавців, істориків, краєзнавців, бібліотекарів та ін.: Колекція афіш Іллі Галіна : бібліографічний покажчик / відділ краєзнавства ; уклад. М. А. Федорова, Г. А. Дідусенко, О. П. Перепьолкіна та ін. - Полтава : АСМІ, 2019. - 35 с.: іл. - (Бібліотечні колекції; вип. 5).





 

середа, 27 липня 2022 р.

Віртуальний бібліотечний марафон: до 300-річчя Г. Сковороди - 2

Відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського продовжує знайомство з творчістю письменників, які присвятили свої твори Григорію Савичу Сковороді.

До віртуального бібліотечного марафону "Мандрує світом його слава" долучилися колеги з Полтавської міської ЦБС Людмила Артюх, зав. бібліотекою-філіалом № 12 та Влада Рябуха, бібліотекарка бібліотеки-філіалу № 9.

У заході взяли участь ТЕТЯНА БРАЖНИК, менеджер Козельщинського культурно-освітнього осередку "Смарт-простір"; Тетяна Герман, бібліотекар Новосанжарської публічної бібілотеки;  Ірина Шелемба, завідуюча комунальним закладом "Публічна бібліотека ім. Ореста Левицького" Нехворощанської сільської територіальної громади. Окрема подяка колегам директору Валентині Орєховій та Наталії Гах, завідувачеві сектору культурно-просвітницької роботи Бібліотеки імені Михайла Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

Ще на початку 1930-х років український мислитель Дмитро Чижевський писав: «Тепер є не менше, ніж 250 великих та малих праць, присвячених Сковороді, який, як це загально визнано, - є найцікавіша постать історії українського духу. В цих працях висловлено, напевне, не менше, ніж 250 різних поглядів на Сковороду...». Сьогодні число присвячених Сковороді праць в усьому світі уже давно перевалило за п'ять тисяч. І в тих працях - сила-силенна різних спостережень, присудів, тлумачень... Григорій Сковорода бентежить уми своєю глибиною та незбагненністю.
Постать Сковороди вивчали Іван Франко, Павло Тичина, Ліна Костенко. Василь Стус вважав Сковороду найкращим поетом України; Папа Римський Іван Павло ІІ цитував українського богослова: «Все мина, лиш любов зостається по всьому, все мина, та не Бог, не любов». Василь Барка, чиїм життєвим кредо стали слова: "Світ мене спіймав, але не вдержав", - говоритиме про Сковороду як про "найбільшого після перших отців Церкви християнського філософа світу".

А під добу українського Ренесансу 1920-х років Павло Тичина присвячує йому збірку «Замість сонетів і октав» та розпочинає роботу над поемою-симфонією «Сковорода», Микола Хвильовий називає його «великим українським філософом», Валер'ян Поліщук у «біографічно-ліричному» романі «Сковорода» показує філософа відважним мандрівником «у глибини духа», Максим Рильський у поезії «Китаїв» бачить Сковороду предтечею нового світу, Микола Зеров береться за переклади латиномовної сковородинської поезії, Юрій Клен розпочинає свій шлях українського поета сонетом «Сковорода»...
Дмитро Донцов присвятить останні дні свого життя праці над статтею "Дороговказ Григорія Сковороди нашій сучасності" (прикінцева сторінка рукопису так і залишилася в його друкарській машинці).
Хочу розпочати з легендарної людини, яка нещодавно отримала найвищу нагороду у Франці - орден Почесного Легіону - Ліни Костенко.
У Ліни Василівни є вірш «Ой ні, ще рано думати про все…» – це розмова поетеси з Григорієм Сковородою.
 «Ой ні, ще рано думати про все…» Ліна Костенко
Ой ні, ще рано думати про все.
Багато справ ще у моєї долі.
Коли мене снігами занесе,
тоді вже часу матиму доволі.

А поки що – ні просвітку, ні дня.
Світ мене ловить, ловить… доганя!

Час пролітає з реактивним свистом.
Жонглює будень святістю і свинством.
А я лечу, лечу, лечу, лечу!
– Григорій Савич! – тихо шепочу.
Минає день, минає день, минає день!
А де ж мій сад божественних пісень?
Он бачиш, хто сидить у тому саду?
Невже я з ним розмову заведу?
Невже я з’їм те яблуко-гібрид,
що навіть дух його мені набрид?!
…Прикипіли ноги до постаменту, хліб у торбі
закам’янів. – Біда, – каже Григорій Савич. –
Він мене таки спіймав, цей світ, добре хоч,
що на тому світі. Нічого, якось відштовхнувся
від постаменту, та й підемо.
…От ми йдемо. Йдемо удвох, із ним.
Шепоче ліс: – Живе із кам’яним!
– Диви, дива! – дивується трава. –
Він кам’яний, а з ним іде жива!
І тільки люди зморщили чоло:
— Не може бути, щоб таке було.
Та їх давно вже хтось би зупинив!
…Тим часом ми проходимо крізь час.
Він твердо ставить кам’яну стопу.
Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу.
Крізь дощ і сніг, дебати і дебюти.
Ми є тому, що нас не може бути.
Цим віршем Ліна Костенко оживлює постать мандрівного мудреця Григорія Сковороди, і лине з ним у мандрівку крізь час. Поетеса майстерно оперує словом, щоб віднайти незаперечну істину.












Павло Григорович Тичина. Він — переконаний сковородинець, серед його поем найфундаментальнішою можна вважати симфонію «Сковорода», видану посмертно книгою значного обсягу. Писав її протягом чи не всього творчого життя - із початку 1920-х по 1940-й рік. Поема має великий розмір, широке коло персонажів і охоплює значну територію – від Києва до Лейпцига, де зустрічаються молодий Радищев і Гете. Також в процесі роботи письменник змінював і власну концепцію поеми, і трактування образу головного персонажа. Чому поет звернувся до образу мандрівного філософа? 1920-ті р. позначилися зростанням інтересу до постаті Сковороди та його філософії. Світ побачили декілька книг про життя і погляди Григорія Савича. У 1922 році в Україні широко відзначили 200-річчя з дня його народження. Для живих душею людей важливою була людяність Сковороди, для Тичини він – символ світової гармонії і оборонець справедливості. це те, про що мріяла більшість людей після страшних подій революції. Образ Сковороди став близьким поетові. Але він мав на меті не біографію філософа розказати, а віднайти історичні паралелі. Слід також відзначити, що Тичина звернувся до постаті Сковороди в нелегкий для себе період, коли перед ним постала проблема переосмислення власних життєвих поглядів.
Павло Тичина також присвятив Сковороді цикл поезій «Замість сонетів і октав» (1920).
ІСПИТ
Тільки що почали ми землю любить, взяли
Заступа в руки, холоші закачали…
– ради бога, манжети надіньте, що-небудь їм
Скажіть: вони питають, чи
єсть у нас
Культура!
Якісь цибаті чужоземці покурювали
Крізь пенсне.
А навколо злидні – як гудина, як гич!
А навколо
Земля, столочена, руда…
Тут ходив Сковорода.

Антистрофа
Найглибший, найвеличніший і разом з
Тим
Найпростіший
зміст, укладений на
Двох-трьох
Нотах, – оце й є справжній гімн.
Без конкурсів, без нагород напишіть ви
сучасне
“Христос воскрес”. 1920
На продовження теми Тичини і Сковороди пропонуємо Вашій увазі вірш російською мовою київського поета Леоніда Кисельова.
Тычина и Сковорода
Проклятый век. Поэты в нем ютятся,
Как моль в пронафталиненном шкафу.
Уходят в сумасшествие, как в ссылку,
Как будто в эмиграцию уходят
В штукарство, в сумасбродство, в шутовство.
Он часто вспоминал Сковороду –
Голодного философа, поэта,
Который отказался стать столпом.
О чем он думал? Может быть, о том,
Что никакою дверью не закрыться
От мира, где давно проклятым ветром
Все двери к черту сорваны с петель?
Такой поэт бывает раз в сто лет,
И у него одна задача: выжить.
А век его за шиворот хватает
И тащит не на форум – на допрос,
На плахту, на костер, на гильотину.
И каждый нерв кричит, что быть беде.
Они в бессмертье встретятся.
Тычина
Прочтет свои стихи Сковороде. (1966)

Дмитро Павличко у своєму вірші «Сковорода» 1967 р. змалював мислителя, як мандрівного правдошукача, котрого не розуміє сите панство і котрий віддає свої сили просвітництву знедоленого люду. Разом з тим (і в цьому своєрідність павличкової інтерпретації), його Сковорода — це воїн, не усамітнений споглядальник сущого, а борець, нищитель схоластичних догм і будитель людської, національної гідності, який піднісся над своїм часом, його оманами та облудами, але не в гордині, а палкому прагненні прислужитися упосліджуваному народові.

СКОВОРОДА
Хвала і слава сонцеві і росам,
Що розсипають по мураві день.
Ганьба розледачілим малоросам,
Що не достукався до них Монтень.
А як прийшов у чорному жупані
Козацький син з чолом у небеса,
Вони його з маєтків і плебаній
Прогнали, як заразливого пса.
І, виламавши палицю із тину,
Він темними байраками пішов
Кріпацьким дітям викладать латину,
Бентежити думками рабську кров.
Де хата димом і добром зігріта,
Ставав у дверях, величав і сив,
Притулку для Платона й Демокріта
І хліба він, соромлячись, просив.
Збиралися статечно, як лелеки,
Навколо нього тихі мужики.
Він голови єпископські, як глеки,
Словами розбивав на черепки.
Не відшукати щастя для вітчизни,
Як в немочі проказній людський рід.
Він біблію, немов ріку пустизни,
Пересікав не раз уплав і вбрід.
Він риб шукав - знаходилися змії,
Чіплялися до рук і ніг вужі.
Святому сину покритки Марії
Пробачити не міг святої лжі.
Малого більший тузає й тусає -
Правдиве це і вічне, як трава.
А серце в серце гляне й замерзає:
Там звір лежить з обличчям божества.
Чи звіра брав мудрець на поворозку,
Чи бога брав мудрець на воловід?
Мала частинка світу в людськім мозку,
А в кожнім серці людськім - цілий світ.
Живем і помираєм ненароком.
Шукаєм правди, хоч вона страшна...
Над людством нахилявсь, як над потоком.
В якому видно воду аж до дна.

Неодноразово письменник, поет, перекладач, голова Українського фонду культури, Герой України Борис Ілліч Олійник у своїй творчості звертається до загальновідомого напису на могилі Г. Сковороди. Так, у ліричному зверненні «Зацний філософе Григорію Савичу» автор підкреслює цитату: Ми, звичайно, воздаємо Вам належне / За те, що зуміли втекти / в безмежне з буденного содому.

Зацний філософе Григорію Савичу (В миру — Сковорода),
Здрастуйте!
Ми, звичайно, воздаємо Вам належне
за те, що зуміли втекти
в безмежне з буденного содому.
(«Світ ловив мене, але не впіймав» — цитую. Забув, щоправда, з якого тому). Та зауважу при тому: добре було, батьку,
втікать із саквами, коли світ ганявся за Вами
...волами!
Але скажіть: як втекти чоловіку нашого, космічного, віку? Та ще оці кляті телефони:
дзвонять у всі дзвони, як на віче!..
Пробачте, що там за сміх? Ну, вже й молодь пішла,
чоловіче!
...Чи я щось не те сказав?

 

У 1976 році Б. Олійник створює ліричний цикл «Сковорода і світ», присвячений 250-літньому ювілею українського мислителя, складений із шести віршів. 

СКОВОРОДА І СВІТ
Цикл
До 250-річчя від дня народження Г. С. Сковороди
І. СЦЕНА
По сірих стернях втомлених полів,
В медовій тиші зрілого поліття
Гарбою за покорою волів
Рипіло вісімнадцяте століття.
Уже пороги вкрила сивина:
Пішли універсали на підметки.
Уже гоноровита старшина
Клейноди обміняла на маєтки.
Така задуха — вікна одчини!
Якби не сирівець —хоч до могили... Колишні рівні під мечем війни
Своїм хорунжим збіжжя молотили.
Гуляла по маєтках старшина!
Під чаркою хапалася за славу:
Таке, хоч у похід сурми, їй-право,
От тільки... де ті в чорта стремена?!
На ранок, обважнілі від спання,
Пожадно одсвіжалися з криниці.
І сухо торохтіли рахівниці,
Мов креймахи із-під копит коня.
Позиркували на сусідів тин:
«Хоч би теля... чи півня попід стріху».
Та все хвалили вдатну Розумиху, Що синові дала і брови, й чин.
—    Що — ти ж диви: сіряк із сіряків, А, певно, має чоловік кебету, Коли аж під крилом Єлизавети — Хе-хе... кахи... гніздечко звить зумів!
Жили.
Тини плодились, мов кролі.
І тепло так, і ситно.
От ще тільки, Аби не той... у чорнім, як шуліка, Що наступа на рідні мозолі,
Що не дає похрамувати всмак
І на похмілля виспаться в барлозі. То в глупу ніч сколошкає собак, Та костуром загрима на порозі:
—    Гей ви, погрязлі в смальці і гульбі, Ну, раз би чесно глянули на себе: Як недостойні праведного неба, Хоч землю не паскудьте по собі!..
То сяде край дороги, між дітьми, В уста солодкі поцілує флейту — І так воно заскімлить під грудьми Оте... забуте, що й згадати де там...
І запече щось схоже на журу, Якась тривога скинеться в задусі: Отак, бува, здригнуть домашні гуси, Коли з-під неба заголосить: «Кру!»
— І де він взявся, бий тебе громи! Чи ми найбільше завинили в світі? Ну, хай казки розповідає дітям. Але за що караємося ми?!
Безсмертний обивателю, агов!
Ти не такий простак, як дехто дума: Побивши диваків камінням глуму, Ти згодом їх чіпляв до корогов,
І вчив нащадків:
— Поклоняйтесь небу, По наших... славних вивіряйте путь... — Бо добре знав: як підуть діти в тебе, То першого ж тебе камінням заклюють.
II. ВИХІД
Межа росла. Народ косив і сіяв.
Ревли воли. Хрестилися млини.
В шкапових чоботях ішов чудний месія, 

Розхитуючи костуром тини.
Варили борщ і затірку Чорнухи.
На сонці вигрівалися коти.
Собаки ледь підводили хвости,
Ліниво позираючи на мухи.
Так пахло погребом Середньовіччя,
 Якого не торкнувся Ренесанс,
Що, аби й мамонт трапився на вічі,
Ніхто б в Європі не подивувавсь.
В оцім спекотнім полудні без руху,
Коли в криницях позіха вода,
Розсунувши плечем малі Чорнухи,
 В будучину ішов Сковорода.
Біля воріт стояв похило Сава.
У пилюзі купались горобці...
А світ уже читав грядущу славу
Крізь грань сльози на маминій щоці.


III. ДІЯ
Покіль народ стирав солоний піт,
Поки там землячок Олекса Розум
(І повезе ж людині: фаворит!) 

Припудрював сентиментальні сльози
(«Ах, як співає малоруський рід!»),
Покіль гукали дзвони мідночолі,
Що в гості йде цариця молода, —
У братській школі
на старім Подолі
Себе ліпив Грицько Сковорода.
В келійній тиші шепотіли пера,
Спливав пісок в годинниках і мер.
І наслухав замислений Коперник
Високу музику небесних сфер.
Літа гатили копитами в брук,
Життя пливло від Удаю до Стіксу:
В ту мить, як Галілей себе одрікся, Кинджал заносив непохитний Брут...
Він світом жив.
Чолом здолавши стелю, Ставав одною із вселенських гір.
Його ще згодом заберуть в капелу — Всолоджувати августійший двір.
Ще намагатиметься фаворит,
Упавши в малоруські сентименти,
Зманити земляка у позументи,
Але його не упіймає світ!
Бо знав: що нижче нахиляє спину
Твій рід під каменем тяжких турбот,
То вище право падає на сина:
Відстояти перед людьми народ.
IV. РИМ
Одного дня притихне вічний Рим, Коли в його праісторичну браму Увійде з небагатими саквами Припалий пилом дивний пілігрим.
За ним, смагу зітерши на губах, Бочком протиснуться дядьки чубаті.
І кожен чемно здійме бриль крислатий На ганку міста о семи горбах.
І вийде їм назустріч гордий Рим,
І з подивом оступиться гординя, Коли на чистій, мов сльоза, латині До нього заговорить пілігрим:
— Поети! Мудреці — мудріші змія!
Не поминайте нашого коша.
Це — мій народ.
Покіль він жне і сіє —
Я говорю. В устах — його душа.
Вергілію, Таціте і Сенеко!
Прийдіте,
Обніміть моїх батьків.
Я відчуваю день той недалеко, Коли мій рід промовить до віків.
Його мовчання — золота криниця. Я — тільки посланець його коша. Він ще запросить вас, безсмертні до світлиці,
О, ви ще взнаєте, яка в нього душа!
При Колізеї, мов при повній чаші, Стояли вище хмар і журавлів,
І золотіли тоги, патріарші
Від сяєва чорнухинських брилів.
V. ІНТЕРМЕЦО
Тяглись повільно в сутінках підводи Чумацьким шляхом млявої доби.
А він ішов. А він народ підводив
На рівень його ж власної судьби.
Минають дні, і почесті, і слава,
Спада кохання нерозквітлий цвіт.
І тихо тужить ластівка чорнява
Йому услід вже, мабуть, двісті літ.
Він усміхнеться м’яко і печально,
Він прошепоче лагідно: «Прости.
Я повернусь в неділю у клечальну,
Коли...
зумію до народу дорости».
Іде. І сяє на погожу днину
Пшеничний бриль довкруг його чола.
І золотіє на старій свитині Безсмертна у трудах своїх бджола.
VI. УТВЕРДЖЕННЯ
Іще над ієрогліфами світ
Схилявсь, як неук, над новим каноном,
Та вже з’явивсь в родині Шампольйонів Отой, що вирве тайну в пірамід.
Ще не було Чорнух ані Полтави,
Батий ще не збирав свою орду, —
Та вже слов’янство здобулось на право: Подарувати нам Сковороду.
Ніщо ніколи не минає марно:
Ще тільки-но збиралося на світ, Та вже давно дозрів шляхетний мармур,
В який ім’я його вкарбує світ.
Хай ляже на могилі незабутній
Простий вінок... ромашка і чебрець.
Але хіба він формою в майбутнім
Не нагадає дантівський вінець?

300-літтю нашого земляка відома українська поетеса Наталія Дзюбенко-Мейс присвятила книгу "Сковорода. Поеми, балади, цикли". Відкриває збірку поема про наш український перворозум - Григорія Савича Сковороду.
Двадцять перше століття…
Війна. Ковідне жахіття.
А він все мандрує розгойданим світом
Крізь часу пекельні льоди,
Людськими стежками ще він бурлакує,
Здається митарства розтягнені всує
Предвічного Сковороди…