П Р О Г Р А М А Всеукраїнської науково-практичної конференції «НАУКОВА СПАДЩИНА ІСТОРИКА ВІКТОРА РЕВЕГУКА (1938–2019)»

 

Департамент культури і туризму

Полтавської обласної військової адміністрації

Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека

імені І. П. Котляревського

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Кафедра історії України

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського

 

П Р О Г Р А М А

Всеукраїнської науково-практичної конференції

 

«НАУКОВА СПАДЩИНА ІСТОРИКА ВІКТОРА РЕВЕГУКА (1938–2019)»,

присвяченої 85-річчю з дня народження відомого вченого

 

2 травня 2023 року

 

Полтава

2023

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ

 

Супруненко Олександр Борисович – директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Бабенко Людмила Леонідівна – завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, доктор історичних наук, професор

Федорова Марина Анатоліївна – завідувач відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського

Усенко Владислав Миколайович – старший науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

Кушнір Леонід Леонідович – науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

 

 Регламент виступу – до 10 хвилин

Мова конференції – українська.

  

Підключитися до конференції Zoom

https://us02web.zoom.us/j/85962743555
Ідентифікатор конференції: 859 6274 3555

 

Модератор заходу:

Усенко Владислав– старший науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

 

 

ПЛАН РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ

 

10.30–10.55–реєстрація учасників конференції

 

ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ (11.00–14.00)

 

Вітальне слово

Федорченко Лілія – заступникдиректора Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації

Супруненко Олександр– директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Бабенко Людмила– завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, доктор історичних наук, професор

Відкриття експрес-виставки «Віктор Ревегук (1938–2019) – історик та громадський діяч»: до 85-річчя від дня народження відомого науковця (Федорова Марина – завідувач відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського)

 

ДОПОВІДІ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ

 

СЕКЦІЯ 1. ВІКТОР РЕВЕГУК І ЙОГО ДОБА: НА ПЕРЕДНЬОМУ КРАЇ НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

 

Бабенко Людмила. Місце наукової спадщини Віктора Ревегука в історіографії новітньої історії України

Капко Світлана. Публікації В.Я. Ревегука у наукових виданнях Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

Клочко Валентина, Кошова Віра. Співпраця В.Я. Ревегука з Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського

Нестеренко Тетяна.Тема селянства у дослідженнях Віктора Ревегука

Пустовіт Тарас. Спогади про В.Я. Ревегука

Ревегук Алла. Про чоловіка й батька

Сулима Оксана, Чеботарьова Людмила. «Фонд В.Я. Ревегука» у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

Супруненко Олександр. Слово про вчителя й історика

 

СЕКЦІЯ 2.КРАЄЗНАВЧИЙ ВИМІР НОВІТНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

 

Барська Ганна, Самородов Віктор, Сиволап Наталія. Полтавський період у житті Бориса Мартоса

Беценко Тетяна. Краєзнавство як плідне підґрунтя для вивчення історії української літературної мови (деякі міркування з досвіду роботи)

Беценко Тетяна. Спецкурс «Лінгвістичне краєзнавство» як напрям науково-освітньої діяльності у ВНЗ: зміст і завдання дисципліни у світлі сучасних вимог

Богатирьова Анастасія. Погляди гетьмана Павла Скоропадського на відносини з Росією в ході Української революції 1917–1921 рр.

Бондарчук Євгеній. Тематичний спектр української преси у Полтаві в період нацистської окупації

Бороденко Олена. Історичні уроки української національно-демократичної революції 1917‒1921 рр.

Булава Леонід. Покровська церква на Павленках у контексті процесів українізації (1917–1930 рр.)

Бурчак Костянтин. Роль фотограмметрії в сучасному музейництві

Васецька Олеся. Спортивна колекція Полтавського краєзнавчого музеюімені Василя Кричевського: нові надходження 2022–2023 рр.

Верстюк Владислав. Полтавщина в історії Української революції

Вечерок Ольга. Білий терор у Полтаві (на матеріалі щоденників та «Листів з Полтави» В.Г. Короленка)

Вільховий Юрій. Громади церкви ХЄВ Лівобережної України у перші роки нацистської окупації

Гейко Анатолій. Боротьба жителів Мачуського краю із більшовицькою владою на початку 1920-х років

Дубовська Наталія. Особливості військового мистецтва часів княжої доби в Україні

Калашник Євгеній. Дві біографії на тлі епохи: біличани в Українській революції 1917–1921 рр.

Калюжна Катерина. Каральна психіатрія як метод боротьби з інакомисленням в радянській Україні

Капустян Ганна, Мелешко Ярослав. Військовополонені і їх доля на території Полтавщини

Киридон Алла.Перший український православний церковний собор Київщини (22–26 травня 1921 р.)

Клочко Валентина, Усенко Владислав. В’ячеслав Чорновіл на Полтавщині (1991 р.)

Коваленко Оксана. Інтерактивність як засіб візуалізації археологічного знання в сучасному музейництві

Козюра Ігор. Історичне краєзнавство Полтавщини на початковому етапі української революції (1917–1918 рр.)

Кондратенко Тамара, Кондратенко Наталія. Зброярський артефакт у контексті регіональної історії

Копилець Євгеній. Патріот України Микола Баєр: маловідомі та нез’ясовані факти біографії

Крисаченко Валентин. Консолідація української нації: пріоритети людяності

Кушнір Леонід, Кушнір Людмила.Полтавський рейд Армії УНР (13–18 лютого 1920 р.) у дзеркалі історіографії

Лахно Олександр. Релігійне дисидентство в середовищі Євангельських християн-баптистів на Полтавщині у 50-60-х рр. ХХ ст.

Лимар Олександр. Духовні центри юдеїв Гадяча та повіту в ХІХ – першій половині ХХ ст.

Лобода Дмитро. Історична пам’ять VS історична наука: критичні точки конфлікту в краєзнавстві

Марченко Владислав.Трансформація соціальної ролі монастирів та монастирських приміщень упродовж другої половини 1940-х‒1950-х рр. на Полтавщині

Міщанин Віктор. Дещо з приводу «увічнення пам’яті» про боротьбистсько-більшовицького терориста Андрія Заливчого та відзначення його ювілею в незалежній Україні

Мокляк Володимир. Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства в добу української революції

Орлов Владлен. Екскурсійно-туристична інсталяція постаті Майка Йогансена в полтавський простір

Петренко Ірина.Участь краєзнавиці Віри Жук (1928–2008) у фундаментальному енциклопедичномувиданні «Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область»

Порох Наталія.Музеї Батьківщини в Японії – важлива складова системи освіти

Пошивайло Богдан, Матвієнко Вікторія. Опішненський майстер-цегельник – Яків Гресько

Пшинка Микола. Рух опору 1917–1921 рр. на Котелевщині

Рахмун Марія. Як зникали Драгомани: історія музею імені М.П.Драгоманова у Гадячі в документах і фактах

Сергієнко Вікторія. Кадровий склад органів регулювання державно-церковних відносин на Полтавщині у другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр.

Сітарчук Роман. Деякі аспекти становища протестантських священнослужителів у радянській Україні (20-ті рр. ХХ ст.)

Скаленко Олексій. Структура військово-промислового комплексу СРСР у 1980-х рр.

Скирда Олег. Полтавський Голокост

Стаценко Дмитро.Усунення небільшовицьких політичних партій та організацій на Полтавщині у 1920-х рр.: історіографічний аспект

Супруненко Руслан. Викладачі-археологи Полтавського ІНО.

Сушко Вячеслав. Представники «нетрудових елементів» за матеріалами більшовицької преси наприкінці 1920-х рр. (на прикладі газети «Робітник Полтавщини»)

Тригубенко Юлія. До питання про причини розгортання селянського повстанського руху в період Гетьманату Павла Скоропадського

Тронько Тетяна. Увічнення пам’яті сучасних поборників державної незалежності України на інтернет-сторінках ЗВО України

Труш В’ячеслав. Джерельна база та історіографія ОУН на Харківщині й Полтавщині

Усенко Владислав.Спогади Феодосія Цибулька про події 1917–1918 рр. у с. Гряковому

Федорова Марина. Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського у роки Другої світової війни

Христенко Олександр. Трагічний серпень 1941-го в Кременчуці

Шаповал Лариса.Гобелен як різновид орнаментально-тематичного килима  на  Полтавщині в ХХ ст.

Яремченко Віталій, Лавріненко Алла. Полтавська фельдшерська школа на рубежі ХІХ–ХХ ст.

 

Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)»

 

Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)»

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

2 травня 2023 р. об 11:00 год. у приміщенні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського (кім. 409) відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)». 

Захід приурочено до 85-річчя з дня народження Віктора Яковича Ревегука, відомого полтавського науковця, який своїм пером і словом здійснив вагомий внесок в історичну науку й укріплення традицій боротьби за національну свободу і державну незалежність України.Захід ініційовано колективом Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, співорганізатори конференції – Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П. Котляревського та кафедра історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

До участі в заході запрошуються рідні В. Я. Ревегука, служителі Церкви, друзі, колеги, учні дослідника, його ідейні послідовники, представники засобів масової інформації та всі, хто шанує наукову спадщину полтавського історика. 

Упродовж 2 травня 2023 р. у кім. 409 діятиме виставка світлин із родинного альбому В. Я. Ревегука, підготовлена науковцями відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, та виставка науковихвиданьісторика, презентована працівниками відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського. 

Запрошуємо відвідати захід! 

Презентація книги краєзнавця Миколи Пшинки

Дорогі друзі, чекаємо усіх небайдужих до краєзнавства та історії медицини на зустрічі з Миколою Васильовичем Пшинкою, автоом численних публікацій та книг з історії Котелевщини.

16 травня, 11-00 год., вулиця Небесної Сотні, 17, 4-й пов., 409 кімн.

Відкриття меморіальної дошки В. Н. Жук

 25 квітня 2023 року бібліотекарі відділу краєзнавства Оксана Перепьолкіна та Марина Федорова взяли участь у відкритті меморіальної дошки відомої вченої, історика, краєзнавця Віри Никанорівни Жук, якій 12 квітня виповнилося 95 років. Дошку урочисто відкрили на приміщенні гімназії у селищі Кривуші, що на Кременчуччині. Саме тут Віра Никанорівна здобувала освіту перші шість років.

Ініціаторами встановлення дошки були члени Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

Почесне право відкрити пам'ятну дошку було надано першому заступнику Піщанського сільського голови Роману Назаренку та доктору історичних наук, відповідальному секретарю ПОО НСКУ Ірині Петренко. 

На захід завітали гості з Полтави, Кременчука, Козельщини. Вітальне слово виголосили: 

- Ірина Мельникова, завідувач відділу археології Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського;

- Вікторія Ширай, науковий співробітник Кременчуцького краєзнавчого музею; 

- Григорій Сердюк, Почесний краєзнавець України;

- Сергій Козлов, автор і виконавець меморіальної дошки. 

Зазначимо, що саме у день народження Віри Жук відділ краєзнавства спільно з ПОО НСКУ, кафедрою історії України ПНПУ ім. В. Г. Короленка та Всеукраїнською асамблеєю болгар України провів всеукраїнську науково-практичну конференцію «Наукова спадщина вченої Віри Жук (1928-2008)», присвячена 95-річчю від дня народження вченої. Захід відбувся на високому рівні, охопив більше 70 науковців з Києва, Одеси, Чернігова, Харкова та Полтавщини. 

Нетлінні авторитети Полтавщини

 

Бібліотекарі відділу краєзнавства завітали на презентацію чудового і потрібного видання "Нетлінні авторитети Полтавщини", що відбулася у Полтавському літературно-меморіальному музеї І. П. Котляревського.

Про життєпис видатних людей Полтавщини написали, вибачайте за тавтологію, видатні люди Полтавщини. У виданні  - десять імен. Більшість із них відомі широкому загалу - Іван Котляревський, Григорій Сковорода, Панас Мирний, Микола Гоголь. Чи не вперше подано маловідомі імена - адвокат Микола Дмитрієв, лікар Олександр Несвіцький.

Книга написана легкою та зрозумілою мовою. Буде цікава, перш за все, шкільній та студентській аудиторії, які відкриють для себе імена тих людей, що своїм життям і діяльністю прославили наш рідний край.

Керівник видавничого проєкту - В. Закладний. Почесний голова проєкту - Семен Глузман. Свій автограф, до речі,  Семен Глузман залишив для читачів Полтавської наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського.  

Обпалені Чорнобилем

 

      26 квітня 1986 року – трагічна дата в історії України. Того дня сталася аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Слово «Чорнобиль» стало знаковим для всього світу, залишивши незагойну рану не лише на українській землі, але і в серцях людей. Після аварії утворилася радіоактивна хмара, що накрила Україну та також значну частину ь європейських країн. Жителів прилеглих міст евакуювали, радіоактивному випромінюванню піддалися тисячі людей, перш за все ліквідатори катастрофи. До ліквідації наслідків були залучені тисячі фахівців різних професій. Отримуючи великі дози опромінення, інженери, будівельники, шахтарі, енергетики, водії, лікарі, військовослужбовці – усі, хто здійснив самопожертву, втративши життя і здоров’я, щоб зупинити невидимого і підступного ворога. В результаті аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 мільйонів гектар земель, а навколо АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. В даний час над зруйнованим четвертим четвертим енергоблоком АЕС встановлено саркофаг - новий безпечний конфайнмент, запущений в експлуатацію в липні 2019 року.

    Відділ краєзнавства підготував книжково-ілюстративну виставку «Обпалені Чорнобилем», де представлені друковані матеріали з фондів бібліотеки, які розкривають деякі моменти трагедії, що чорною стрічкою перетнула життя мільйонів. Книги про Чорнобильську катастрофу актуальні завжди, адже дають можливість відчути всю повноту трагедії, яка відбулася, щоб убезпечити наступні покоління від неправильних вчинків.

     Книга «Солдати Чорнобиля» (2021 р.) розповідає про наших земляків-полтавців, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Це люди різного віку і професій – від солдат строкової служби до професійних пожежних, а також геологи, будівельники, лікарі… Всі вони об’єднані спільною бідою, а також спільною метою – захистити рідну землю і людей від біди. Книга наповнена цікавим матеріалом та документальними світлинами.

    «Книга пам’яті чорнобильців Диканщини» (2017 р.) - це книга спогадів і документів, яка вустами пересічного громадянина розповідає про відгомін Чорнобильської катастрофи в житті мешканців Диканщини, має стати пересторогою та уроком для наступних поколінь.

    У книзі «Мобілізовані Чорнобилем» (2016 р.) містяться біографічні дані про ліквідаторів, їх спогади, світлини, газетні публікації, поетичні та музичні твори, створені жителями чорнухинського краю на чорнобильську тематику.

    Книга «Полтавці, обпалені Чорнобилем», надрукована до 25-річчя трагедії, містить спогади ліквідаторів та публікації з газет за різні роки…

    Одне з видань «Чорнобиль-30. Книга слави і пам’яті. Полтавська область» (2016 р.) містить систематизовану наявну інформацію про чорнобильський період у житті полтавців, а також поіменний список близько 18 тисяч краян-ліквідаторів аварії, пошановано пам’ять тих, хто поклав своє життя у боротьбі з атомом, узагальнено дані про діяльність чорнобильських організацій Полтавської області.

 На виставці також представлені статті з газет з спогадами учасників трагічних подій:

    Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією. Подвиг ліквідаторів неможливо переоцінити, а їх героїзм, самопожертва та патріотизм гідний найбільшої шани.