20 липня відбулася презентація краєзнавчого видання «Маловідома Новосанжарщина» Юрія Коцегуба. Книга вийшла у видавництві «Дивосвіт» цього року. Книга розповідає про маловідомі сторінки з минулого Нових Санжар. Видання розраховане на широку аудиторію – краєзнавців, учителів, студентів, а також усіх, хто цікавиться історією України. Юрій Коцегуб вивчає історію України та своєї малої Батьківщини, зокрема, історичні події на Новосанжарщині, досліджує сторінки життя видатних уродженців краю, невідомі пам'ятки історії і культури.
У заході взяли участь: Ганна Петрівна Грибан, директор видавництва «Дивосвіт»;
Ірина Миколаївна Петренко, доктор історичних наук, професорка і завідувач кафедри педагогіки та суспільних наук ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» (онлайн). Чудовий музичний дарунок отримали від бандуриста Назара Божинського.
Перший тираж книги невеликий - всього 50 примірників. З виданням можна ознайомитись у
Полтавській ОУНБ ім. І. П. Котляревського та у Полтавському
краєзнавчому музеї імені В. Кричевського.
Інформація про презентацію розміщена також на сайті ЗМІСТ
До 70-річного ювілею Григорія Дмитровича Сердюка - історика-краєзнавця, педагога, члена Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України – відділ краєзнавства підготував книжкову виставку «Совість Бреусівки».
Народився ювіляр 21 січня 1952 року у селі Бреусівка на Козельщині і все своє життя він присвятив детальному та глибокому дослідженню малої батьківщини. Григорій Дмитрович – поважний автор статей і досліджень з історії рідного краю. У 1988–1899 рр. підготував історичні матеріали про пам’ятники на території Бреусівської сільської ради. У 1989 - 1992 рр. спільно з кандидатом історичних наук, заслуженим працівником культури України Вірою Никанорівною Жук провів пошукову роботу і підготував близько 50 фундаментальних статей по Козельщинському району до енциклопедичного довідника "Полтавщина"; а у 2000 році написав статтю про Козельщинський район до ЕСУ. Оформив тематичні папки з цінними матеріалами про видатних та відомих людей Козельщинського району, Полтавської області і України. Багато років провідний краєзнавець займається дослідженням історії собору Різдва Пресвятої Богородиці та однойменного монастиря, результатом роботи є декілька перевидань книги "Перлина Козельщини", у якій Григорій Сердюк є співавтором. Також Григорій Дмитрович написав близько десяти статей про історію церков і релігійне життя на території району, став співавтором 12-го тому енциклопедії Полтавщини "Полтавіка" - "Церква і релігія". У 2018 р. побачила світ книга "Величний подвиг Козельщинського краю", присвячена участі земляків у Другій світовій війні. У 2020 р. вийшла ще одна праця — "З минулого —у вічність", у якій описана історія Козельщинського краю від найдавніших часів до сьогодення, містяться маловідомі фото, історії та документи. Матеріали для цієї книги автор збирав понад 40 років! Всі названі видання представлені на книжковій виставці у відділі краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського. Окрім краєзнавчої роботи, ювіляр є автором сотень оповідань, новел, нарисів, етюдів, образків, замальовок. У його творчому доробку міститься поетична збірка «Все починається з любові». Г. Д. Сердюк - лауреат літературно-мистецької премії ім. В. Малика (2009) та Полтавської обласної премії імені Антона Семеновича Макаренка. Голова Козельщинського районного товариства краєзнавців. Член редакційної колегії районної газети «Козельщинські вісті». У 2008 році був визнаний "Людиною року села Бреусівка". Був занесений до Всеукраїнської книги величі та пошани 1991-2011. У житті Григорій Дмитрович Сердюк дуже щира і привітна людина, залюблена у рідну землю. Він щедро ділиться своїми здобутками, передає пам’ять для наступних поколінь. Дорогий Григорію Дмитровичу, ми щиро вітаємо Вас з ювілеєм. Бажаємо здоров’я, миру, радості і Божого благословення на Ваші пошуки. Збирайте, пишіть, друкуйте, презентуйте, примножуйте добро на землі! Многая і благая літа!!!
3 лютого 2021 року відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ спільно з ПОО НСКУ організував вечір пам’яті педагога, краєзнавця, публіциста Віталія Миколайовича Григор’єва. 28 грудня 2020 року перестало битися серце патріота, щирого українця, літописця рідного краю, творчої особистості, людини, яка залишила по собі добрі спогади у всіх, хто його знав, кому довелося з ним працювати та спілкуватися.
У 2020 році Віталій Миколайович став лауреатом престижної всеукраїнської премії імені Дмитра Яворницького, але нагороду отримати не встиг. Сьогодні на нашому заході Олексій Олексійович Нестуля, доктор історичних наук, профессор, академік Української академії історичних наук, Голова правління Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України вручив цю відзнаку донці Віталія Миколайовича - Інні Віталіївні.
На вечорі були присутні Ірина Миколаївна Петренко, доктор історичних наук, професор і завідувач кафедри педагогіки та суспільних наук ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», секретар ПОО НСКУ.
Доктор історичних наук Людмила Леонідівна Бабенко закцентувала на значному вкладі Віталія Миколайовича Григор'єва у розвиток історичного краєзнавства, відзначила його активну участь у наукових конференціях та інших заходах краєзнавчого спрямування.
Його захопленням завжди були історія, краєзнавство. Він, як посадова особа, брав участь у підготовці матеріалів до енциклопедичного довідника «Полтавщина» за редакцією А. В. Кудрицького про м. Глобине та Глобинський район. Був керівником робочої групи по підготовці до видання 3-го тому Книги Пам’яті України Полтавська область Глобинський район, яка була видана у 1995 році. До неї було знайдено і внесено 11 тис. 085 імен земляків жертв другої світової війни.
Він один з авторів ідеї увічнення пам’яті писаря останньої Запорозької Січі І. Я. Глоби та затвердження прапорів і гербів району та м. Глобине, встановлення пам’ятного знака до 200-річчя козацько-селянського повстання в с. Турбаї «Щоб і діти знали, внукам розказали», сценаріїв обласних свят «200 років Турбаївського повстання» та «Пісенне джерело» у Градизьку. Автор книг «Роде наш прекрасний» (2007), у якій вміщено 138 біографій відомих земляків (з них 25 жителів міста), «Бувальщини» (2008), «Розкажи, Пивихо..» (2012), «О. Д. Бутовський (родовід генерала-олімпійця). Історико-біографічний нарис (2012), «На вітрах історії» (2012), «Полтавці під олімпійським прапором» (2017).
Його історичні розвідки друкувалися у дванадцятитомному виданні «Полтавіка. Енциклопедія Полтавщини», збірнику «Спортивна слава Полтавщини», «Історії комсомолу Полтавщини», другому виданні книги «Полтавщина: влада на історичних паралелях», «Зводі пам’яток історії та культури: Полтавська область. Глобинський район», альманаху «Чебрецевий цвіт». Друкувався в газетах: «Зоря Полтавщини», «Вечірня Полтава», «Село полтавське», «Третій тост», «Зайнятість», «Зоря Придніпров’я», «Районні вісті», «Хлібороб», журналі «Постметодика», публікував свої твори на інтернет-сайті «Поетичні майстерні». Лауреат премій імені Олексія Бутовського (2019), Самійла Величка (2013), Володимира Малика (2008). Член Градизької спілки літераторів «Цвіт чебрецевий» ім. Івана Білика. Член Національних спілок журналістів (2007) та краєзнавців України (2012).
Член президії Громадського об’єднання «Полтавська обласна спілка краєзнавців». Почесний громадянин с. Землянок. Постійний і активний учасник Всеукраїнських науково-практичних конференцій. І після виходу на заслужений відпочинок Віталій Миколайович не припинив активної життєвої та творчої діяльності. Його ерудованість, обізнаність з історичним минулим та культурою рідного Глобинського краю знайшли своє відображення в краєзнавчих дослідженнях та публіцистичних публікаціях, що принесли йому заслужену повагу та авторитет.
Нагороджений сімома медалями, Почесною Грамотою Полтавської обласної ради з врученням нагрудного знака, Почесними Грамотами Полтавської обласної держадміністрації, Державного та обласного центрів зайнятості, обласної телерадіокомпанії «Лтава», Національної спілки краєзнавців України, відзнаками ХІІ (2011 р. ), ХV (2014 р.), ХVІ (2015 р.) Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» в номінації «На видноті всього світу» у м. Одесі, за друге та треті місця. Грамотою (2017) та Подякою Національного олімпійського комітету «За внесок у розвиток олімпійського руху» (2015), дипломом Глобинської міської громади «Гордість міста» (2016). Подякою Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, спорту та туризму (2018).
Не забували про свого славного земляка і глобинці. Він – почесний громадянин рідного села Землянки. 24 вересня 2016 року до Дня міста Глобине був номінований відзнакою «Гордість міста 2016 року».
17 березня 2017 року в районному будинку культури в м. Глобине було проведено творчий вечір Віталія Миколайовича Григор’єва, який став визначною культурною подією в місті.
З 2008 по 2015 рік В. Григор'єв працював у Полтавській обласній телерадіокомпанії «Лтава». Брав участь у створенні документальних телефільмів «О. Д. Бутовський – олімпієць із полтавського степу», «Лтава» - роки становлення», «Вогонь любові, вогонь добра».
«Між відступом та визволенням. Полтавщина 1941-1943 р.р.»
22 січня вся Україна відзначає День Соборності. Ця подія була знаковою для українського державотворення.Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Незалежність і суверенність – запорука існування нації. Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань.
Саме сьогодні у цей день відділ краєзнавства у колі полтавських істориків, архівістів, музейників, освітян, колег-бібліотекарів має честь презентувати видання, присвячене дослідникові доби Української революції 1917–1921 років – Тарасу Павловичу Пустовіту. Адже Тарас Палович поряд з Василем Грабом, Віктором Ревегуком та ін. – один з перших на Полтавщині, хто вивчав події Української революції 1917–1921 років.
Тарас Пустовіт – досвідчений фахівець з архівної справи, знаний історик-енциклопедист, краєзнавець.
Привітати науковця з минулим ювілеєм, а також з виходом вагомого доробку завітала справжня еліта Полтавщини - Володимир Мокляк, історик, заслужений працівник культури України; заступник директора Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
Олександр Білоусько, історик-краєзнавець, заслужений вчитель України;
Олег Пустовгар, заступник голови обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській обл.;
Ганна Антипович, журналіст, поетеса;
Григорій Титаренко, краєзнавець;
Микола Храпач, церковний діяч;
Віталій Григор’єв, краєзнавець, член НСКУ та НСЖУ;
Юрій Самойленко, заслужений діяч мистецтв України, голова ПОО НСХУ;
Олександр Ротач, краєзнавець;
Віктор Самородов, науковець, краєзнавець.
З вітальним словом виступила Надія Влезько, заступник директора з наукової роботи Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського. Вона зазначила, що не випадково, саме 22 січня ми проводимо презентацію, шануємо одного з перших дослідників Української революції 1917-1921 рр. на Полтавщині.
Багато теплих та щирих слів звучало як на адресу Тараса Павловича, так і на адресу бібліотекарів відділу краєзнавства, які підготували видання до друку. Окрема подяка полтавському видавництву "АСМІ" і директорові Олексію Петренку за спільну працю.
Стаття Ганни Антипович про нашу презентацію у газеті Слово Просвіти - Путівник на віки
Відділ краєзнавства підготував книжково-ілюстративну виставку «Перегортаючи сторінки життя», присвячену світлій пам’яті журналіста, публіциста, краєзнавця, поета, редактора газети «Зоря Полтавщини» (1965-1971 років) Івана Микитовича Наливайка.
Він народився на Слобожанщині, але усе свідоме життя, більше піввіку, прожив на Полтавщині. Наш край став йому рідним і любов до нього він проніс через роки. Народився і ріс у важкі часи, як він сам писав «тож належу до покоління, якому довелося пережити все, що тільки могла дати людині доля». Весь свій досвід, усе пережите, знайдене він вклав у декілька книг, які, безумовно заслуговують на увагу та повагу. Разом із основною діяльністю, Іван Наливайко писав книги про минулі часи Полтавщини, діячів культури та мистецтва. З-під його пера вийшли сотні краєзнавчих розвідок та біографічних замальовок. Природна допитливість, помножена на неабияку працездатність допомогли по крупинці зібрати цікаві факти про полтавський край. А скільки матеріалів на історичну тематику опубліковано ним у періодичній пресі «Зоря Полтавщини», «Вечірня Полтава», «Полтавський вісник» та інших видання! Лише електронний каталог відділу краєзнавства, який ведеться з 1994 року, містить більше 400 записів.
На виставці можна переглянути матеріали, присвячені Івану Микитовичу. Його постать висвітлена у довідниках «Літератори Полтавщини» (1993 та 2008 р.в.). Також його біографія вміщена у книзі Петра Петровича Ротача «Полтавська Шевченкіана». Як згадував Іван Микитович в одному з своїх інтерв’ю, він був «приємно вражений» кількістю посилань в статті на публікації, присвячені відвідуванню Т. Г. Шевченком полтавського краю, адже це була одна з його улюблених краєзнавчих тем. У книзі «Зоря Полтавщини» - газета рідного краю» (Полтава, 2008) вміщені спогади Івана Наливайка про свої редакторські будні, а також співробітників газети про нього.
На виставці представлені як книги, так і статті з газет. Наприклад, в газеті «Вечірня Полтава» за 13 листопада 2013 року вміщено інтерв’ю з Іваном Микитовичем, де він ділиться спогадами про життя, особливо про період роботи в газеті «Зоря Полтавщини».
Іван Микитович був автором статей до енциклопедичного довідника «Полтавщина» (К, 1992) та збірки «Працею звеличені» (К, 1967).
На виставці представлене видання Івана Микитовича Наливайка «Через літа, через віки: історичні фрагменти про Полтаву і полтавців», видане 1997 року у Полтаві. Друге виправлене і доповнене видання «З глибин віків відлунюють малинові дзвони» вийшла 2001 р. у Полтаві, а пізніше його творчий доробок перетворився на солідну добірку історико-публіцистичних нарисів «Через літа, через віки» (Полтава, 2008 ). Це захоплюючий екскурс в історію Полтави та Полтавщини. До того ж поданий так, ніби минуле і сучасність існують поряд, і ми можемо їх осягнути. Книга дає можливість оглянутися довкола, по-новому подивитися на звичні речі, які нас оточують і побачити багато цікавого. Краєзнавчі розвідки, розповіді про Божі храми, які прикрашали наш рідний край, біографічні нариси про призабутих творців національної культури, висвітлюються невідомі сторінки життя Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Леоніда Глібова та багатьох інших…
Художньо-публіцистична книга «Перегортаючи сторінки життя» (Полтава, Дивосвіт, 2010) - спогади про людей, які залишили в житті автора помітний слід, стали частиною його життя. Це письменники Петро Панч, Олександр Ковінька, Леонід Бразов, Дмитро Луценко, Федір Гарін, Петро Лубенський, редактори та журналісти газет та інші видатні постаті краю. У кожному нарисі можна дізнатися про невідомий штрих з біографії діяча. Книга розділена на дві частини. Перша складається зі спогадів про сучасників, а друга - газетярські будні Івана Микитовича. З відстані літ автор відтворює минуле, свої трудові будні, не оминаючи абсурдних цензорських обмежень, з якими йому доводилося працювати. Прочитавши цю книгу, кожен може відкрити для себе щось нове про конкретну людину, або якийсь нюанс в історії країни, або просто згадає тих, кого немає вже з нами...
Книга «Невгамовний біль навіки» (Полтава: Дивосвіт, 2006) включає 22 нариси про репресованих і реабілітованих наших земляків. Вони створені на унікальних відомостях, що їх Іван Микитович збирав в архівах КДБ, записував з уст рідних постраждалих людей від репресій другої половини 30-х років 20 століття, коли «ворогом народу» в одну мить міг стати кожен. У результаті – сотні загублених життів, мільйони скалічених доль. Географія нарисів охоплює майже всю Полтавську область. Були опубліковані у різний час в обласних, міських та районних газетах, а також у книзі «Реабілітовані історією» (К, 1992) та «Реабілітовані історією» (К, 2007), зараз зібрані у один збірник, який розрахований на широке коло читачів, адресований, як старшому поколінню так і молодшому. Щоб подібне більше не повторилося, потрібно пам’ятати про своє минуле. Автор не осучаснював свої нариси, залишивши їх в первісному вигляді, як і при перших публікаціях, адже це є погляд у не таке вже й далеке минуле.
До книги «Славні діла козацького роду» (Полтава, 2013 р.) увійшли нариси, що друкувалися на шпальтах обласної преси в різні роки, коли автор працював власкором газети «Зоря Полтавщини», редактором районних газет. На сторінках видання висвітлюються події, що відбувалися на Полтавщині в добу козацтва. Розповідається про видатних козацьких ватажків, які боролися і помирали за волю українського народу. На сторінках цієї книги оживають десятки імен – Іван Сірко, Мартин Пушкар, Михайло Вишневецький, Петро Апостол, Леонтій Свічка та багато інших. Також включено нариси про церкви та монастирі, знищені за часів радянської влади, та про життя Полтавського полку. Багато нарисів присвячені історії сотенних міст, козацьких хуторів і сіл, іноді вони охоплюють величезні часові відрізки: від заснування поселення до нашого часу. В книзі присутні блискучі перемоги, а також зради і поразки, розбрат між козацькою старшиною, який зводить нанівець всі досягнення, але наскрізною темою книги є героїзм і воїнська доблесть українських лицарів, які боронили рідну землю від чисельних загарбників, а загальний настрій розвідок життєстверджуючий.
Виставка діятиме у відділі краєзнавства до 30 листопада 2018 року.
Євген Копилець, керівник гуртків Полтавського обласного
центру туризму і краєзнавства учнівської молоді ініціював створення книжкової
виставки, присвяченої ювілею колишнього директора Кобеляцького музею літератури та
мистецтва Олексія Кулика. Так, спільними зусиллями бібліотекарів відділу
краєзнавства та Євгена Вікторовича у відділі краєзнавства відкрито виставку «Педагог, художник, краєзнавець: до 80-річчя з дня народження О. І.
Кулика», яка діятиме з 20 по 31 березня 2017 року.
