Кобзарі із Кобеляк: Григорій та Іван Китасті

У відділі краєзнавства діє книжова виставка «Кобзарі із Кобеляк: Григорій та Іван Китасті», присвячена ювілейним датам від дня народження братів Китастих.

Григорій Трохимович Китастий народився у Кобеляках на Полтавщині. Композитор, бандурист, хоровий диригент, педагог. Він був першим і довгорічним керівником Капели бандуристів ім. Т. Шевченка. Восени 1941 р. створив Капелу, яка виступала в Києві, на Поділлі та Волині. У серпні 1942 колектив примусово був вивезений до Німеччини. У 1943-1944 роках Капела 9 місяців перебувала на гастролях в Галичині. Зокрема, 8-9 березня 1943 року Капела бандуристів знаходилась в Дрогобичі та дала в місті два концерти. З 1949 р. Капела виїхала до США в Детройт, гастролювала по містах США, Канади, Австралії, Європи. З 1964 р. Григорій Китастий жив у Чикаго. Виховав багато музикантів, які створили десятки молодіжних ансамблів бандуристів у США, Канаді, Англії, Австралії. Г. Т. Китастий - лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1992; посмертно). У 2008 р. Г. Т. Китастому присвоєно звання Героя України.

Іван Трохимович Китастий (1902–1975) теж народився у Кобеляках. Бандурист, диригент. Від 1935 р. – член Державної зразкової капели бандуристів; від 1941 р.  – член Капели бандуристів ім. Т. Шевченка. З 1949 р. мешкав у США.

Виставку організовано спільно з Полтавським обласним центром національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді (Євгеній Копилець, заступник директора). На ній представлені матеріали з фондів Полтавської наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського. Наприклад, «Збірник на пошану Григорія Китастого» (Нью-Йорк). Книга вийшла у 1980 році коштом Фундації ім. Івана Багряного й містить розвідки, статті, рецензії, спогади, а також вірші, присвячені ювілярові, та деякі його твори. Книга вийшла на честь 70-річчя диригента. А також результати пошуково-дослідницьких робіт вихованців ПОЦНПВТКУМ, розміщені у збірниках матеріалів краєзнавчих конференцій учнівської молоді – «Державотворчі процеси в Україні: через віки у ХХ століття» (Черкаси, 2019).

Цінними є періодичні діаспорні видання з Канадсько-українського бібліотечного центру – «Нові дні» та «Молода Україна», у яких відтворювалися, зокрема, матеріали про мистецьку спадщину бандуристів.

Збірник «Вставай, народе!» (К., 1996) — це перша в Україні публікація творів Григорія Китастого, написаних у різні роки. 

На виставці представлена стаття «Співак-бандурист з Кобеляк» тодішнього директора Кобеляцького музею Олексія Кулика, який свого часу провів велику роботу по відродженню пам’яті Китастого на малій батьківщині. У публікаціях кобеляцької районної газети «Колос» йдеться про вшанування пам’яті земляка у рідному місті, зокрема, про відкриття меморіальної дошки. На сьогодні у Кобеляцькому музеї літератури та мистецтва  імені Олексія Кулика Кобеляцької міської ради представлено постійнодіючу експозицію, матеріали до якої свого часу особисто передала дружина Григорія Китастого – Галина Дмитрівна (фото, платівки, афіші), а також до ювілею композитора оформлена тимчасова виставка з фондів музею.

 

 

 

ОЛЕКСІЇ З ПОЛТАВСЬКОГО КРАЮ

З терен полтавського краю вийшла ціла плеяда дослідників, вчених, громадських діячів, письменників, художників, науковців, які своїм розумом, умінням, творіннями рук звеличили благословенну полтавську землю. Їх об’єднує любов до Батьківщини та... у даному випадку... ім’я - Олексій. Олексій у перекладі з давньогрецької означає «захисник», «помічник». Він завжди прагне до досконалості й домагається успіхів у будь-якій справі - виробництві, науці, спорті, бізнесі, літературі. У відділі краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського розгорнута книжкова виставка «Олексій, чоловік Божий, зиму нанівець зводить», що розповідає про видатних Олексіїв, які народилися чи перебували на Полтавщині та своєю працею прославили її. Виставка підготовлена до свята – Дня святого Олексія (30 березня).

Отже, перший генерал-губернатор міста Полтави – князь Олексій Борисович Куракін. За 6 років правління зробив для краю чимало добрих справ: навів порядок у діяльності судових інституцій; домігся відкриття казенних лікарень, аптек, богаділень, пологових приютів; вперше запровадив щеплення від віспи; сприяв заснуванню навчальних закладів; надавав позички для приватного будівництва; облаштовував ботанічні й міські сади. О. Куракіну належала ідея створення нового центру Полтави, реалізована його наступниками. Не без гордості за зроблене князь писав брату: «...вы не скажете, что я дремлю, мой друг, не правда ли?». Свідок діяльності генерал-губернатора І. П. Котляревський присвятив йому оду «Пісня на Новий 1805 год Пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», у якій він хвалив князя за працелюбність.

Видатний теоретик та практик фізкультурного руху зі світовим ім'ям Олексій Дмитрович Бутовський народився у с. П’ятигірці Лубенського повіту. Він був членом першого складу і одним із засновників Міжнародного олімпійського комітету та сучасного Олімпійського руху. Викладач Полтавського кадетського корпусу. Наукова спадщина Бутовського становить близько 70 праць.

Один з провідних романістів української еміграції - Олексій Ізарський (справжнє прізвище Олексій Григорович Мальченко) народився в Полтаві у сім'ї банківського службовця і лікаря. Середню освіту, знання німецької та французької мов здобував приватно у Полтаві. Олексій Мальченко рано зацікавився літературною творчістю і почав її з щоденників. У 1930-х роках входив до літературного гуртка при Полтавській центральній науковій бібліотеці (тепер Полтавська ОУНБ ім. І. П. Котляревського), яким керував письменник Пилип Капельгородський. Власне, він перший і звернув увагу на обдарованого юнака. Заохочений Капельгородським, Олексій вже в шкільні роки написав роман «Мій дід», який був задуманий як початок серії повістей і романів про Віктора Лисенка. У 1942 році в окупованiй Полтавi почав писати повiсть «Ранок», завершену в 1943 р. в Кам’янець-Подiльському i видану в 1963 р. в Мюнхенi. Восени 1943 р. разом з батьками вирушив на Захiд. В повоєнний час сiм’я жила у Дiссенi та Мюнхенi. Пiсля смертi батька наприкiнцi 40-х з матiр’ю та братом переїхав до Америки, осiвши у місті Клiвлендi. Довгий час книги Олексія Ізарського видавалися виключно за кордоном. В Україні перша його книга – роман «Полтава» - була видана тільки в 1999 році до 80-річчя письменника

Олексій Федотович Коломієць (народ. у с. Харківці Лохвицького р-ну) – видатний драматург, лауреат Шевченківської премії 1977 року. Як драматург Коломієць не мав учнівського періоду і досить пізно увійшов у літературу: комедію «Фараони» написав у сорок років. Та вже ця перша спроба принесла йому широке визнання: вперше зіграна в Московському театрі ім. М. В. Гоголя, п'єса в 1962 p. ставилася вже в 71 театрі країни. У 1978 p. в Київському театрі ім. І. Франка відбулася її п'ятисота вистава!

Почесний громадянин Кобеляцького району Олексій Іванович Кулик народився у с. Кунівка Кобеляцького району. Олексій Іванович був директором музею літератури та мистецтва (у 2013 році Музею присвоєно ім’я О. І. Кулика). Все своє життя він присвятив збору історичних пам’яток про свій край, відображав побачене і почуте на папері та фото.

Серед сучасників варто назвати ім’я полтавського видавця, колекціонера і мецената Олексія Миколайовича Петренка (народився у с. Лихачівка Котелевського р-ну). Фундатор гільдії колекціонерів Полтавщини «Спадщина». Директор видавництва «АСМІ». Саме за ініціативи Олексія Миколайовича видавництво «АСМІ» започаткувало видання альбомних серій «Художники Полтавщини», «Меценати. Колекції. Виставки» та книг мистецького спрямування - «Павло Горобець», «Микола Ярошенко», «Мій рідний край - моя Полтава».

Олексій Іванович Неживий народився у с. Хитці Лубенського району – учений, літературознавець, письменник, журналіст, краєзнавець, педагог. Олексій Іванович вбачав своє покликання в літературознавчих дослідженнях і наголошував: «Досліджувати письменника - це оприлюднювати та поширювати його творчий доробок». Він автор більше 350 наукових і науково-популярних публікацій з літературознавства, історії педагогіки України, фольклористики, методики викладання української мови і літератури, а також більше 700 публікацій у періодичній пресі, виступів на радіо й телебаченні.

Олексій Олексійович Нестуля - ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений працівник освіти України. Голова правління Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Автор досліджень про охорону пам’яток історії та культури України та їх повернення, визначних діячів української культури і мистецтва Ф. Шміта, Ф. Ернста, С. Таранушенка, Ю. Михайліва, К. Мощенка, М. Рудинського, В. Щербаківського.

Олексій Семенович Оніщенко (народ. в c. Рудка Гребінківського району) - академік НАНУ, заслужений діяч науки і техніки України. Входив до науково-­галузевої редакції Української радянської енциклопедії.  З 1992 р. – генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Автор і співавтор понад 300 наукових праць, у т. ч. 17 монографій. Член численних наукових товариств і громадських організацій, редколегій наукових часописів.

Звісно, важко охопити увесь видатний ряд Олексіїв Полтавщини, тому відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського запрошує відвідати виставку, яка відкриє вам нові імена.

Від здивування - до пізнання: музеї Кобеляччини

Щороку 18 травня світова музейна спільнота відзначає Міжнародний день музеїв, нагадуючи, що музеї є важливим інструментом культурного обміну, збагачення культур, досягнення взаєморозуміння, співпраці та миру між людьми. Сьогодні це свято відзначають у 150 країнах світу. Щороку влаштовуються заходи для підвищення культурної свідомості суспільства, невід'ємною частиною якої є відвідування музейних установ.

Засідання клубу краєзнавців "Рідний край"

21 березня 2017 року у відділі краєзнавства відбулося засідання клубу краєзнавців «Рідний край», присвячене 80-й річниці від дня народження Олексія Івановича Кулика. На клуб завітали гуртківці Полтавського обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді. Учні ознайомилися з книжковою виставкою «Педагог, художник, краєзнавець: до 80-річчя з дня народження О. І. Кулика», що діє у відділі з 20 березня, короткий огляд якої для них провела завідувач відділу Марина Федорова.

Євген Вікторович Копилець, керівник гуртків ПОЦТКУМ, розповів про постать Олексія Кулика, про його величезний вклад у створення та організацію діяльності Кобеляцького музею літератури та мистецтва.