Полтавські міські голови

Згідно «Городского Положения» Катерини ІІ (1785 р) «городским обывателям» дозволялося складдати загальну міську Думу на чолі з міським головою. Така Дума була і в Полтаві.

Полтавські міські голови за період 1800-1917 рр. :

Яків Кіщенко (1800-1802)

Ілля Прокофьєв (1803-1805)

Яків Локощенко (1806-1808)

Ілля Прокофьєв (1808-1811)

Микола Черкасов (1811-1814)

Іван Михайловський (1815-1818)

Ілля Прокофьєв (1818-1819)

Абрам Зеленський (1820-1822)

Павло Артемович Чубенко (1823-1829)

Петро Гаврилович Ворожейкін (1830-1932)

Андрій Панасенко (1832-1835)

Степан Григорович Комарь (1835-1838)

Степан Медведев (1838-1841)

Петро Гаврилович Ворожейкін (1841-1943)

Семен Михайлович Беляєв (1843-1850)

Степан Григорович Комарь (1850-1852)

Микола Вакуленко (1852-1855)

Іван Тенгелеєв (1855-1864)

Степан Андрійович Панасенко (1865-1868)

Семен Миколайович Кованько (1868-1871)

Олександр Михайлович Абаза (1872-1888)

Віктор Павлович Трегубов (1889-1906)

Петро Іванович Кулябко-Корецький (1906-1908)

Олександр Олександрович Черненко (1909-1913)

Сергій Степанович Заньковський (1913-1917)

Олександр Михайлович Абаза

Віктор Павлович Трегубов

Петро Іванович Кулябко-Корецький

Олександр Олександрович Черненко

Сергій Степанович Заньковський

Полтавські міські голови за період Незалежності України:

Олександр Федорович Мамай (2010-2015); (2015-)

Андрій Всеволодович Матковський  (2006-2010)

Анатолій Тихонович Кукоба (1998-2002); (2002-2006)

Олександр Федорович Мамай

Андрій Всеволодович Матковський

Анатолій Тихонович Кукоба

Художник ранкової зорі (до 135-річчя від дня народження І. К. Дряпаченка)

Художник Іван Кирилович Дряпаченко народився 16 серпня 1881 року у с. Василівці Кобеляцького повіту (нині Козельщинського р-ну). За свідченнями односельців мав гарну зовнішність, чудовий голос  та великий хист до малювання. 

Полтава. Вулиця Пушкіна

У 1870 році на початку вулиці Кузнецької (сучасна вул. Пушкіна) було закладено сквер. Посадив його почесний громадянин міста Полтави Михайло Андрійович Білуха-Кохановський. Він упродовж всього свого життя піклувався про озеленення міста, закладення нових парків та бульварів. Як зазначає Іван Наливайко у своїй книзі «Через літа, через віки» (є у відділі краєзнавства!), «він, дійсний статський радник, кавалер багатьох орденів, не вважав за сором узяти до рук лопату й посадити білокорі берізки». А 15 березня 1877 року міська дума прийняла рішення назвати Березовий сквер іменем Білухи-Кохановського.