неділя, 31 січня 2021 р.

Історія бібліотеки на титульному аркуші

Найважливішим ресурсом будь-якої бібліотеки є фонд. Не випадково бібліотечний фонд бібліотекознавці часто називають колективним розумом,енергетичним центром науки та історії. Бібліотечний фонд має свою історію комплектування, а також пов’язаний з діяльністю певного кола науковців, істориків, культурно-мистецьких діячів, представників української діаспори, а також діяльністю різних закладів. Протягом останнього десятиріччя в Україні почало активно розвиватися історичне бібліотекознавство. З'явилося багато наукових праць, пов'язаних з дослідженням історії формування, встановлення походження, реконструкції складу та змісту бібліотек; а  виявлення та дослідження провенієнцій є також  невід'ємною частиною книгознавчих та бібліотекознавчих досліджень.

У книгознавстві та бібліотекознавстві власницькі записи, екслібриси, суперекслібриси, печатки, наклейки тощо є важливими документальними джерелами при дослідженні історії побутування та розповсюдження книги, історії розвитку бібліотек, вивчення читацьких інтересів, а також одним із основних інструментів при фізичному та бібліографічному відтворенні книжкових фондів бібліотечних зібрань та книжкових колекцій.
"Історія бібліотеки на титульному аркуші" – так назвали віртуальну виставку бібліотекарі відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ. До уваги читачів представлено екслібриси, штампи бібліотек, написи, за допомогою яких, власне, можна спробувати відслідкувати історію книги та бібліотеки.

Титульний аркуш є певним «входом» у книжку, ідентифікуєїї за основними характеристиками, надаєвиданню статусу одиниці друку, предмета ринкових відносин. Титульний аркуш з’являється в інкунабульний період книгодрукування (друга половина 15 ст.). Його роль відігравав колофон — текст на останньому аркуші, що повідомляв назву твору, місце і час виходу видання у світ, імена друкарів. Уперше колофон розміщено у Майнцькому Псалтирі (1457) Йоганна Фуста і Петера Шеффера. На початку 16 ст. титульні аркуші поширилися в німецьких книгах.
Тож про що говорять написи, штемпелі та екслібриси на виданнях головної бібліотеки Полтавщини, яка має свою 125-річну історію?
За увесь час свого існування бібліотека комплектувалася з різних джерел. Громадська установа отримувала в дар як окремі видання, так і книжкові колекції, поповнювали фонд приватні особи, а також різні установи та організації. Згодом фонд бібліотеки поповнювався з обмінно-резервних фондів великих наукових бібліотек (Всеросійської публічної бібліотеки ім. В. Леніна,  Державної бібліотеки ім. Салтикова-Щедріна, Харківської державної бібліотеки ім. В. Короленка, Херсонської обласної б-ки, Вінницької обласної б-ки та ін). Про це свідчать і штампи бібліотек-фондоутримувачів і штампи переобліків.

На виданнях полтавської наукової книгозбірні присутні круглі печатки – «Лікаря Олександра Несвіцького», «Власна бібліотека Володимира Рожка м. Луцьк». Зустрічаються шрифтові екслібриси - «Князь Григорий Платонович Трубецкой» (був дійсним статським радником, працював у Міністерстві внутрішніх справ, 1901-1902 рр.), "Петр Павлович Старицкий".


 

 
На сторінках видань маємо печатки «Библиотека Тульского губернського музея», «Земская управа Вологодская губерния», «Библиотека Архангельского общества изучения Русского Севера», «Бібліотека Полтавського вечірнього робітничого університету», «Білоруська державна бібліотека імені Леніна», «Книгозбірня Полтавського губпрофбуду», «Полтавський земський музей», «Библиотека Полтавской Духовной Семинарии», "Центральная справочная библиотека Нижегородского губернского стат. бюро", книгозбірні Полтавського ІНО (інституту народної освіти), Полтавського Петровського кадетського корпусу, бібліотеки економічного відділу Полтавського губернського земства, бібліотеки Полтавського ремеісничого училища, Вірменської обласної бібліотеки імені Мяснікяна, міської театрально-музичної бібліотеки...

Печатка «Центральна наукова бібліотека Полтава» - розкриває нам колишню назву Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського.

Як бачимо, обласна наукова бібліотека зберігає багатовікову культурну спадщину і є одним з центрів просвітництва та розвитку наукової думки.












 














































Библиотека ИМЭЛ - Бібліотека інституту марксизма-ленінізма при ЦК КПРС у Москві, центральне книгосховище Комуністич. партії Рад. Союзу.
штампи ИМЭЛ на деяких книжках нашої книгозбірні.