Панас Мирний - корифей української прози

 28 січня 1920 року помер Панас Мирний. Поховано його в Полтаві. Згідно з постановою уряду Української РСР, в будинку, де жив письменник з 1903 року, утворено літературно-меморіальний музей. У 1951 році в Полтаві урочисто відкрито пам’ятник письменникові. 

Літературна спадщина Панаса Мирного – це унікальні для свого часу твори, що не втратили своєї актуальності сьогодні, в яких, як вища художня цінність, відображалася правда життя, реальність зображувалася такої, якою і була.
Майбутній письменник дивував рідних спокоєм і замкнутістю, - пише біограф Андрій Пітонов.

Його ранні твори друкувалися за кордоном і довго не допускалися до Росії. Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані псевдонімом Панас Мирний, з'явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» в 1872 році. Попри те, що в 1870-1880 письменник продовжує інтенсивно працювати, його твори, у зв'язку з цензурними переслідуваннями українського слова в Російській імперії, друкувались переважно за кордоном і в Наддніпрянській Україні, тому були майже невідомі широким колам читачів. Так, 1874 року в журналі «Правда» побачили світ нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» та оповідання «П'яниця», а в 1877 році в Женеві з'являється повість «Лихі люди». Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» і подано до цензури, але в зв'язку з так званим Емським указом 1876 року в Росії спрямований на обмеження використання та викладання української мовицей твір не був опублікований і теж вперше з'являється в Женеві у 1880 році.українським громадським і культурним діячем М. Драгомановим. Уперше легально роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» публікується у 1903 р. в журналі «Киевская старина» під назвою «Пропаща сила».


Сергія Єфремова вважали першим професійним читачем усієї спадщини Панаса Мирного, у тому числі і його листів. Ще 1920 року до С.Єфремова звернулася Полтавська Спілка Споживчих товариств, яка отримала від спадкоємців письменника його рукописну спадщину, з проханням вивчити та обробити архів Мирного. Проте, як пише С.Єфремов,  “тодішні часи не сприяли спокійній літературній роботі”, тому науковець тільки 1923 року зміг відвідати Полтаву й ознайомитися з літературним архівом Панаса Мирного. Детальніше читайте тут

Сергій Єфремов так пише про Панаса Мирного та Полтаву: Добре мені повелось в Полтаві: і зробив багато, і Полтаву вже звідав більше, ніж за всі попередні рази.
Цілими днями сидів над рукописами П. Мирного. Це каторжна робота, бо писав небіжчик (для себе), так, що й очі можуть повилазити, рукописи його читаючи. Дрібний-дрібнісенький «мачок», та ще до того кожна літера у його скидається на іншу, а одна і та сама пишеться ріжно по ріжних місцях. Зате, розібравши, велику втіху почуваєш. Найбільше часу віддав я, перечитуючи недруковану частку «Повії». Який це колосальний твір і яка шкода, що останньої частини так і не дописав, власне, не обробив Мирний! Навіть у недбалому, нашвидку накиданому брульоні він скоряє тебе своїм розмахом, своєю силою. Читаєш — і не одірвешся, невважаючи на всі недоладності чернового тексту. На велику міру закроєний був це талант. Але чиновництво з'їло його мало не ввесь. І ще одна жертва нашому лихоліттю.
Вечорами блукав по Полтаві, переважно по передмістях. Ніколи я не думав, що вона така оригінально гарна, так багато таїть у собі чарівно-захисних куточків. Кобищани, де жив Мирний — це якась Швейцарія, те ж саме Павленки, де обсерваторія, не кажучи вже про горяний беріг Ворскли. Повсюди такі місця, що аж дух тобі захоплює, і найголовніше — ніби зовсім несподівано вони одкриваються перед очима. Рівне місце, здається, а пройшов трохи — і перед тобою такий вигадливий рельєф, наче десь над Дністром на Поділлі. Як ми мало знаємо свій край, і мало цікавимось ним. «Ленивы и нелюбопытны» — це справді.

Творчість Панаса Мирного в літературному процесі XIX ст. розгортається, за словами М. Рудницького, як цілий перехідний етап від створення перших власне художніх зразків до нового типу письма кінця XIX — початку XX ст.: “Мирний, що одним коренем цупко тримається ґрунту, на якому зріс талант Марка Вовчка, має у своєму генеалогічному дереві такі паростки, що пахнуть нашою сучасною літературою — Коцюбинським, Стефаником, Винниченком. У зв'язку з цим можна вести мову про своєрідний процес розвитку прозового повістування в творчості “корифея української прози“. 

Бібліотекарі відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського пропонують коротенький огляд прижиттєвих, а також рідкісних видань письменника. Зокрема, звертаємо увагу на прижиттєві твори письменника – "Сон" (Полтава, 1906), "Лови" (Львів, 1901), які зберігаються у фонді бібліотеки. Цікаво, що остання книжка потрапила до нашої книгозбірні разом з іншими книжковими дарами у 1994 році. Це був подарунок з Польші від В. Піліповича. На книзі "Лови" маємо два штемпельних екслібриси - «Бібліотека Мирослава Капія». Один круглий, всередині книга, обрамлена рослинним орнаментом. І один прямокутний без рамки. Це свідчить про те, що книжка Панаса Мирного зберігалася в бібліотеці українського письменника-фантаста, історика, педагога та перекладача Мирослава Капія.

Серед рідкісних видань маємо два твори Панаса Мирного – Дитячі літа Чіпки. Уривок з оповідання «Пропаща сила». Ч. 1 (Полтава-Харків, 1923) та Серед степів (Харків-Київ, 1930). Остання книжка з передмовою Ю. Циганенка.

Значно поповнився фонд бібліотеки подарунками з Торонто від Канадського Товариства Приятелів України. Серед видань є роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хиба ревуть воли, як ясла повні?» (Нью-Йорк, 1955), Це передрук з першого женевського видання. Видавництво «Говерля» (Howerla).

Відомий літературознавець, краєзнавець, бібліофіл Петро Петрович Ротач досліджував приватні бібліотеки, зокрема, бібліотеку Панаса Мирного. У своїй книзі "І слово, і доля", зокрема, Петро Петрович пише, що деякі видання з бібліотеки Панаса Мирного у післявоєнні роки потрапили до бібліотеки педагогічного інституту (тепер бібліотека імені М. А. Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка).

Ми звернулися до завідувача сектору рідкісної книги Ірини Володимирівни Швидун, аби спростувати чи підтвердити факт існування цих книжок у Полтаві. І справді, дві книжки з автографами, адресованими Панасу Мирному, зберігаються в університетській книгозбірні.

Перша книжка з автографом Івана Зубковського, засновника Миргородського курорту "О результататх физико-химических и радиологических исследований воды из буровой скважины Миргородского артезианского колодца..." (Миргород, 1916) має напис: "Его Превосходительству Глубокоуважаемому Афанасію Яковлевичу Рудченко. Ив. Зубковский. г. Миргород. 15 апреля 1916 г."

Друга книжка - математика А. Секалова "Уяснения особіх положений "Сборника арифметических примеров и задач" А. Секалова и защита их" (Полтава, 1917) має дарчий напис: "В знак искреннейшего и глубочайшего почтения свой скромный труд посвящаю писателю Афанасию Яковлевичу Господину Рудченко. автор. 1917 года 4 августа".

У 2012 році Леонід Ушкалов представив працю про Панаса Мирного - «Реалізм - це есхатологія». З повним текстом книги можна ознайомитися тут


Цікаво, що за повістю Панаса Мирного "Повія" Іван Кавалерідзе зняв кінофільм "Гулящая" (1961). Це була друга велика роль Людмили Гурченко після фільму «Карнавальна ніч». Фільм знятий на чорно-білу плівку. 

До 170-річного ювілею І. Ф. Павловського

 Іван Францевич Павловський – історик, архівіст, краєзнавець, музейник, викладач

               «…я зустрів великого трудівника,
свого університетського товариша І. Ф. Павловського,
секретаря ученої комісії і найвичерпнішого
дослідника полтавського минулого » (М. Г. Астряб)

Іван Францевич Павловський народився 9 (21) січня 1851 року в селі Боброве Калузької губернії. 1854 року сім’я Павловських переїздить на Полтавщину: спочатку оселяється в с. Хомутець Миргородського повіту, а згодом – у Полтаві (батько працював майстром залізничних майстерень). У 1870 році Іван Францевич закінчує Полтавську цивільну гімназію, а 1874 року – історико-філологічний факультет Київського університету св. Володимира.
У цьому ж році він повертається до Полтави, де отримує посаду штатного викладача історії у Петровському Полтавському кадетському корпусі. З того часу, майже сорок років (по 15 серпня 1913 р.) його життя нерозривно пов’язане із цим навчальним закладом. Іван Францевич був талановитим і взірцевим педагогом тож користувався  авторитетом і повагою як серед кадетів, так і серед викладачів та керівництва корпусу. Його постійно обирали членом педагогічного комітету корпусу та доручали виступати на урочистих зборах і вітати педагогів-ювілярів. До речі, у Центральному державному архіві України в особистому фонді І. Ф. Павловського зберігаються підготовлені ним учбово-методичні матеріали (програми викладання російської історії, конспекти лекцій, тощо). Також тут можна віднайти різноманітні матеріали з історії кадетського корпусу, над якою вчений працював упродовж багатьох років. Зокрема, у рукописах зібрані відомості про керівний та педагогічний склад корпусу з часів його заснування, всілякі цікаві історії з життя кадетів, біографічні матеріали про викладачів, інспекторів, вихователів.
Необхідно також згадати, що частину свого життя Іван Францевич присвятив музейній діяльності, зокрема створенню музею Полтавської битви. Уже в 1895 р. у статті, надрукованій у часописі «Исторический вестник», він розмірковує над планами відкриття такого музею напередодні 200-літнього ювілею битви. 26 жовтня 1906 року за ініціативою єпископа Полтавського і Переяславського у Полтаві засновано Полтавський Церковний Історико-Археологічний Комітет, діяльним членом, а згодом, і членом Вченої Ради якого стає І. Ф. Павловський. 16 січня 1907 року на засіданні Комітету було прийнято рішення про відкриття на полі Полтавської битви музею, присвяченого цій події. У 1909 році (за тематичними планами і особисто створеними макетами І. Ф. Павловського) Музей Полтавської битви було створено. Його першим завідувачем став І. Ф. Павловський.
Та все ж І. Ф. Павловський перш за все видатний історик-архівіст: ще на початку свої викладацької діяльності у кадетському корпусі Іван Францевич у вільний від роботи час починає ретельно вивчати історичну бібліографію та досліджувати архівні матеріали з минулого Полтавщини. Високий науковий рівень діяльності І. Ф. Павловського засвідчує той факт, що дослідник був членом таких авторитетних товариств як наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка (з 1899 р.), історичне товариство Нестора-літописця (з 1896 по 1918 рр.), Київське товариство старожитностей і мистецтва (з 1901 по 1917 рр.).
Але найяскравіше талант ученого-історика розкрився тоді, коли його обирають незмінним секретарем новоствореної Полтавської вченої архівної комісії (1903). Діяльність Комісії позитивно вплинула не тільки на наукові процеси, а і на громадське життя Полтавщини, пожвавлюючи історико-культурні процеси буття полтавської наукової спільноти. Археологічні дослідження, історико-етнографічні проблеми, створення перших музеїв краєзнавчого та історичного характеру, вивчення, опис та систематизація архівних документів – усе це входило до сфери наукових інтересів і практичної діяльності членів Комісії, і, відповідно, І. Ф. Павловського. За свою наукову і педагогічну діяльність І. Ф. Павловський був відзначений п’ятьма медалями, а у 1903 році отримав дворянське звання.
Наукова спадщина І. Ф. Павловського містить історико-краєзнавчі статті, замітки, повідомлення, звіти, монографії – всього близько 150 праць. Водночас в Центральному державному архіві України (м. Київ) міститься особистий фонд І. Ф. Павловського, де, крім опублікованих документів, зібрано значний масив неопублікованих матеріалів (нотатки, підготовчі матеріали до статей, епістолярій вченого тощо). Спадщина Івана Францевича є безцінним джерелом для наукових студій сучасних дослідників. За словами знаного полтавського історика-архівіста Т. П. Пустовіта: «…справа тут не в кількості публікацій… Найцінніше – зібрано значний фактичний архівний матеріал з історії Полтавщини (і не тільки з місцевих архівів, а й з центральних – С. Петербурга, Моски та ін.) і донесено його вченим до поколінь наступних».
Останні роки І. Ф. Павловського припали на важкі і буремні часи більшовицького терору. Але він до останнього залишався людиною авторитетною і поважною для полтавців У страхітливі двадцяті до нього часто зверталися за порадою знайомі, сусіди, друзі. Нехтуючи особистою безпекою, Іван Францевич давав поради та особисто клопотав за опальних земляків перед місцевою владою.
3 червня 1922 року Полтавським ДПУ був виданий ордер на обшук квартири І. Ф. Павловського та його арешт у зв’язку із справою полтавського священика В. Зеленцова. Чекісти, які вдерлися до будинку Павловських, щоб призвести обшук та арешт Івана Францевича, змушені були констатувати у своєму звіті, І. Ф. Павловський помер 27 травня 1922 року, а 29 травня був похований.


Список праць І. Ф. Павловського, які знаходяться у фонді Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського

1. Описание городов Полтавской губернии и их окрестностей 1810 года : архивный материал / сост. И. Ф. Павловский. - [Полтава] : Б. в., [1810].-104 с.

2. Павловский И. Ф. Битва под Полтавой 27-го июня 1709 г. и ее памятники : иллюстрированное издание с 129 рисунками и планам. - Полтава : Электрическая типо-литография И. А. Дохмана, 1908. - 243 с.
3 Павловский И. Ф. Битва под Полтавой 27-го июня 1709 г. и ее памятники : иллюстрированное издание с 141 рисунком и планам. - 2-е изд., испр. и доп. - Полтава : Электрическая типо-литография И. А. Дохмана, 1909. - 252 с.
4. Павловский И. Ф. Ботанические сады в Полтаве, разведение и собрание лекарственных растений в Полтавской губернии в прошлом столетии : по архивным данням. - Полтава : б. и., 1915. - 60 с. -
5. Павловский И. Ф. Заботы кн. Н. Г. Репнина о Полтавском театре и выкупе артиста Щепкина : оттиск из журнала "Киевская Старина". - К. : Тип. Императорского ун-та св. Владимира, 1905. - 10 с.

6. Павловский И. Ф. Из записки генерал-майора Липранди о некоторых уездах Полтавской губернии в 1840 г. : оттиск из 7-го выпуска трудов Полтавской ученой Архивной Комиссии. - Полтава : б. и., 1910. - 8 с.
7. Павловский И. Ф. Из прошлого Полтавщины : к истории декабристов: издание ученой Полтавской Архивной Комиссии. - Полтава : Т-во Печатного дела, 1919. - 29 с.
8. Павловский И. Ф. Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса (1840-1890) : по официальным данным. - Полтава, 1890. - 122 с.
9. Павловский И. Ф. К биографии И. П. Котляревского : оттиск из журнала "Киевская Старина". - К. : Тип. Императорского ун-та св. Владимира, 1905. - 10 с.
10. Павловский И. Ф. К десятилетию Полтавской ученой архивной комисии. Отчет со дня открытия, с 26 октября 1903 г. по 26 окт. 1913 г. – Полтава : Т-во печатного дела, 1913. – 22 с.
11. Павловский И. Ф. К истории Малороссии во время генерал-губернаторства кн. Н. Г. Репнина : очерки, материалы и переписка : по архивным данным. - Полтава : Электрическая типо-литография И. А. Дохмана, 1905. - 112 с.
12. Павловский И. Ф.К истории Полтавского дворянства. 1802-1902 гг. : очерки по архивным данным : издание Полтавского дворянства. - Полтава : Электрическая типо-лит. торг. дома И. Фришберг и С. Зорохович. – 1906 -
Вып. 1. - 1906. - 276 с.
Вып. 2. - 1907. - 303 с.
13. Павловский И. Ф. К истории Полтавской епархии : исторические и бытовые очерки, заметки и переписка : по архивным данным : издание Полтавской Архивной Комиссии. - Полтава : Т-во Печатного дела, 1916. - 182 с.
14. Павловский.И. Ф. Каталог музея Полтавской битвы на Шведской могиле / И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография И. А. Дохмана, 1910. - 32 с.
15. Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века : издание Полтавской ученой Архивной Комиссиий. - Полтава : Типо-лит. И. А. Дохмана, 1912. - 238 с. : портр.
16. Павловский И. Ф. Магистратские крестьяне города Полтавы  : оттиск из 7-го выпуска трудов Полтавской ученой Архивной Комиссии. - Полтава : Электрическая тип. Г. И. Маркевича, 1910. - 14 с.
17. Павловский И. Ф. Массонская ложа в Полтаве : оттиск из 6-го выпуска трудов Полтавской ученой Архивной Комиссии / И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая тип. Г. И. Маркевича, 1909. - 17 с.
18. Павловский И. Ф. Немецкие колонии в Полтавской (колонии) губернии в XIX ст. (1808-1867) : по архивным данным. - Полтава : Электрическая тип. Г. И. Маркевича, 1913. - 121 с.
19. Павловский И. Ф. Описание архивов Полтавской губернии : издание Полтавской ученой Архивной Комиссии. - Полтава : б. и., 1915. – 62 с.
20. Павловский И. Ф. Отчет Полтавской ученой архивной комиссии за 1913 год. - Полтава : Электрич. типография Г. И. Маркевича, 1914. - 19 с.
21. Павловский И. Ф. Отчет Полтавской ученой архивной комиссии за 1914 год. - Полтава : Электрич. типография Г. И. Маркевича, 1915. - 21 с.
22. Павловский И. Ф. Отчет Полтавской ученой архивной комиссии за 1915 год. - Полтава : Электрич. типография Г. И. Маркевича, 1916. - 15 с.
23. Павловский И. Ф. Отчет Полтавской ученой архивной комиссии за 1916 год. - Полтава : Электрич. типография Г. И. Маркевича, 1917. - 18 с.
24. Павловский И. Ф. Очерк деятельности Малороссийского генерал-губернатора князя А. Б. Куракина (1802-1808 гг.) : по архивным данным, с рисунками. - Полтава : Т-во Печатного дела, 1914. - 132 с.
25. Павловский И. Ф. Первое дополнение к краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века : издание Полтавской ученой Архивной Комиссии. - Полтава : Т-во Печатного дела, 1913. - 85 с.
26. Павловский И. Ф. Полтава в XIX столетии : очерки по архивным данным, с рисунками: отдельный оттиск из журнала "Киевская Старина". Вып. 2. - К. : Типо-лит. Н. А. Гирич, 1906. - 100 с.
27. Павловский И. Ф. Полтавская битва 27 июня 1709 года. - Полтава : Электрическая типо-литография И. А. Дохмана, 1908. - 52 с.
28.  Павловский И. Ф..Полтавцы иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители : опыт краткого биографического словаря Полтавской губернии с половины XVIII в. с 182 портретами : издание Полтавской ученой Архивной Комиссии. - Полтава : Т-во Печатного дела, 1914. - 294 с.
29. Павловский И. Ф. Полтавцы иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители : опыт краткого биографического словаря Полтавской губернии с половины XVIII в. с 182 портретами : издание Полтавской ученой Архивной Комиссии. Ч. 2. - Полтава : Т-во Печатного дела, 1914. - 238 с.
30. Павловский И. Ф. Приходские школы в старой Малороссии и причины их уничтожения : оттиск из журнала "Киевская Старина". - К. : Тип. Императорского ун-та св. Владимира, 1904. - 40 с.
31. Павловский И. Ф. Участие И. П. Котляревского в формировании малоросских казачьих полков в 1812 г. : оттиск из журнала "Киевская Старина". - К. : Тип. Императорского ун-та св. Владимира, 1905. - 12 с.
32.  Труды Полтавской ученой архивной комиссии. – Полтава, 1906 -
Вып. 1 / ред.: В. И. Василенко, Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография И. А. Дохмана, 1905. - 214 с.
Вып. 2 : Что сказало население Полтавской губернии о своем старом быте / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича, 1906. - 163 с.
Вып. 3 / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича, 1907. - 278 с.
Вып. 4 / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича, 1907. - 254 с.
Вып. 5 / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича, 1908. - 239 с.
Вып. 6. / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича. – Ч. 1. -1909. - 146 с.: Ч. 2. – 1909. – 318 с.
Вып. 7 / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича, 1910. - 194 с.
Вып. 8 / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича, 1912. - 220 с.
Вып. 9 / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича, 1912. - 277 с.
Вып. 10 / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича, 1912. - 256 с.
Вып. 11 / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича, 1914. - 264 с.
Вып. 12 / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича, 1915. - 260 с.
Вып. 13 / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича, 1915. - 300 с.
Вып. 14 / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича, 1916. - 250 с.
Вып. 15 / ред.: Л. В. Падалка, И. Ф. Павловский. - Полтава : Электрическая типо-литография Г. И. Маркевича, 1917. - 104 с.
Анотація: також на сторінках цих «Праць…» можна віднайти чимало краєзнавчих розвідок І. Ф. Павловського різноманітної тематики.

Список репринтних видань праць І. Ф. Павловського, які знаходяться у фонді Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.. І. П. Котляревського
1. Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса (1840-1890) : сборник / сост. Б. Ю. Тристанов. - Х. : САГА, 2011. - 594 с. : ил. - (Полтавское историческое наследие).
Анотація: В кн. включено репр. изд. "Исторический очерк Петровского Полтавского..." / сост. И. Ф. Павловский. Вых. дан. ориг.: Полтава :Тип. Губерн. Правленiя, 1890.
2. Малоперещепинське диво : збірник / упоряд. О. Б. Супруненко. - Полтава : АСМI, 2013. - 104 с. : іл.  500 экз. (Шифр 63.4(4УКР-4ПОЛ)/М 19-503736756)
Анотація: В кн включено репр. воспроизведение изд. 1912 г. «Труды Полтавской Ученой Архивной Комиссии» / ред. И. Ф. Павловский
3. Павловский И. Ф. Битва под Полтавой 27-го июня 1709 года и ее памятники : репринтное воспроизведение издания 1908 г. - Х. : САГА, 2009. - 260 с. : 7 л. ил. - (Полтавское историческое наследие).
4. Павловский И. Ф. К истории Полтавского дворянства. 1802-1902 гг. : Очерк по архивным данным. - Репр. воспроизведение изд. - Х. : САГА, 2012. - 694 с. : ил. - (Полтавское историческое наследие).
5. Павловский И. Ф. К истории Полтавской епархии : Исторические и бытовые очерки, заметки и переписка : по архивным данным. - Репр. воспроизведение изд. 1916 г. - Х. : САГА, 2012. - 182 с. - (Полтавское историческое наследие).
6. Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века ; Первое дополнение к краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. - Репр. воспроизведение изд. 1912 г., 1913 г. - Х. : САГА, 2009. - 427 с. : ил. - (Полтавское историческое наследие).
7. Павловский И. Ф. Полтава. Исторический очерк ее, как губернского города в эпоху управления генерал-губернаторами (1802-1856) : по архивным данным, с 80 рис. и планом города. - Репр. воспроизведение изд. 1910 г. - Х. : САГА, 2009. - 456 с. : ил.
8. Павловский И. Ф. Полтавская битва 27 июня 1709 года. - репринтное издание 1908 года. - Х. : САГА, 2008. - 56 с. : ил.
9. Павловский И. Ф. Полтавцы: иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители : опыт краткого биографического словаря Полтавской губернии с половины XVIII в. с 182 портретами. - Репр. воспроизведение изд. 1914 г. - Х. : САГА, 2009. - 315 с. : ил. - (Полтавское историческое наследие).
10. Павловский И. Ф. И. П. Котляревский [Электронный ресурс] : биографический очерк с рисунками : из XVIII т. сборника Харьковского  Историко-Филологического Общества, изданного в честь проф. Н. Ф. Сумцова. - Электрон. текстовые дан. - Х. : Печатное дело, 1908. - 31 с. : рис.

Шановні відвідувачі нашого блогу, дорогі читачі, улюблені друзі!!!

Щиро вітаємо вас із прийдешнім Різдвом Христовим! Бажаємо всім миру, здоров'я, радості! Нехай найзаповітніші мрії здійснюються, нехай трапляються дива 

і всілякі приємності...

Завжди раді бачити усіх вас у колі друзів та відвідувачів нашого відділу краєзнавства!

мультимедійна ретро-виставка "Сторінками старих газет..."

 Наша перша у цьому році мультимедійна ретро-виставка січневих періодичних видань, яка розповість чим жила наша Полтава у січні 1944 року, 1945 і 1950 року; про що писали у газеті "Комсомолець Полтавщини" у далекому 1960 році. Чим цікавий був "Полтавський вісник" за 1991 та 1997 роки. Як змінилася "Зоря Полтавщини" та чим приваблює тепер своїх читачів.

Над виставкою працювала провідний бібліограф відділу краєзнавства Оксана Перепьолкіна.

 

Відділ краєзнавства звітує (2020)