Полтава - Козелець. День третій

Козелець – невеличке селище з кількістю жителів до 9 тис. осіб.

Храм Різдва Богородиці. Тут знаходиться усипальниця Наталки Розум (Розумовської) - матері братів Розумовських - Олексія та Кирила. Саме вона була фундаторкою зведення храму.

Його будували протягом 11 років (1752-1763). Керували будівництвом архітектори Квасов та Григорович-Барський. Храм звели у стилі пізнього бароко, але з елементами української народної архітектури. Трохи пізніше (у 1770) поряд з храмом було збудовано велику (висотою 50 метрів) дзвіницю. Липовий іконостас висотою у 27 метрів.

Козелецька бібліотека. Це колишнє приміщення полкової канцелярії, побудоване за ініціативи Юхима Дорогана, чоловіка Віри Розумовської (сестри Кирила та Олексія). Приміщення будували 9 років (1756-1765).

З 1958 року тут знаходиться бібліотека. Щиро і привітно зустріли нас колеги у Козельці. Їхнім піклуванням ми потрапили до Свято-Георгіївського жіночого монастиря, аби вклонитися чудотворній іконі Божої Матері "Аз есть с вами и никтоже на вы". 

ЩИРА ПОДЯКА УСІМ КОЛЕГАМ З ЧЕРНІГІВЩИНИ, ЯКІ ТАК ТУРБОТЛИВО ТА ЗМІСТОВНО, НЕПОВТОРНО, ПІЗНАВАЛЬНО ОРГАНІЗУВАЛИ НАШЕ ДОЗВІЛЛЯ!!!

Полтава - Чернігів. День другий

Другий день професійної поїздки бібліотекарів Полтавщини пройшов у місті Чернігові,  історія якого має більше 1300 років. Місто вражає своїми історико-архітектурними пам"ятками та зеленню. Наш земляк Леонід Глібов жартівливо називав Чернігів "губернським хутором".

Полтава - Ніжин. День перший

Полтавське відділення Української бібліотечної асоціації (Голова відділення Надія Влезько) організувало 3-денну поїздку до Чернігівщини для бібліотекарів Полтавської області. Мета поїздки - професійна (обмін досвідом, налагодження контактів) та культурна (знайомство з культурними та історичними пам"ятками).
Отже, о 9-й годині ранку бібліотекарі з Полтави, Миргорода, Кременчука, Хоролу, Опішні, Заводського, Машівки, Лубен, Великої Багачки розпочали свою подрож...

Штрихи до портрета справжнього інтелігента

Пересвідчувати когось у знаковості цієї постаті на духовній ниві України просто немає потреби: сьогодні це ім’я знає уся материкова україна та діаспора. Петро Петрович Ротач (1925–2007) – відомий громадськості передовсім як письменник та літературознавець. Проте діапазон його зацікавлень є настільки широким, що він вважався за свого у колах істориків, краєзнавців, музеєзнавців, архівістів та ін. Словом – справжній інтелектуал та енциклопедист.