понеділок, 24 червня 2019 р.

Творення української конституції: полтавський аспект

До дня Конституції України відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ пропонує переглянути віртуальну книжкову виставку «Творення української конституції: полтавський аспект».
Вивчаючи історію Полтавщини не можна не звернути увагу на певну закономірність: у складні для держави часи до творення конституції України завжди долучалися наші земляки.

Без сумніву всесвітньо відома Конституція Пилипа Орлика була проголошена 5 квітня 1710 р., коли її автор був обраний гетьманом України. Повна назва документа «Уклад прав і вольностей Війська Запорізького та угоди , укладені поміж ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорізького, і генеральною старшиною, полковниками, а рівно і самим Військом Запорізьким, схвалені обома сторонами і скріплені найяснішим гетьманом на вільних виборах відповідною присягою року божого 1710 квітня п’ятого дня у Бендерах. Існує дві версії тексту цього документа – латинська та українська. Латинський варіант був призначений для міжнародного використання. П. Орлик так згадував про процес створення цього документа: «Над цим ми працювали більше місяця. Мої висланці їздили і приїжджали два рази на Україну та з України. Мені це найбільше завдавало праці, бо я мусив зложити цифрами проект для знатної старшини України».

Жінка з роду Драгоманових

«Яка краса – відродження країни!Яка печаль – надій сумні руїни» - ці пророчі слова написала жінка з серцем, сповненим незгасимої любові до України, до рідної землі. Перша жінка-журналістка в Україні, науковець-етнограф, поетеса, письменниця, громадська діячка Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова-Косач) – жінка з славнозвісного Драгоманівського роду. Разом із старшим братом Михайлом Драгомановим Олена Пчілка стала окрасою і гордістю всієї української культури, помітною частиною слави як рідної Полтавщини, так і Волині, Києва та всієї України.

Нагадаємо, Олена Пчілка народилася 170 років, а саме 29 червня 1849 р. у невеличкому повітовому містечку Гадяч. Початкову освіту отримала вдома, а згодом у зразковому пансіоні шляхетних дівчат. Іспити з вищих наук складала при першій чоловічій гімназії у Києві.
Дослідники життєтворчості Олени Пчілки відзначають великий вплив на становлення особистості й формування ідейно-естетичного світогляду студентське оточення старшого брата Михайла Драгоманова, коло інтересів якого вона поділяла.
Цікаво, що перше оповідання Олени Пчілки було надруковане німецькою мовою. Це було під час навчання у пансіонаті. Вчитель німецької мови дав завдання ученицям написати гумористичне оповідання на будь-яку тему, але з умовою не наслідувати друковані твори. Після перевірки, вчитель почав зачитувати твори, які йому були до вподоби. Серед прочитаного вчителем твору Олени Пчілки не було… Вона запитала вчителя про свій твір, на що він відповів: «Почекайте, майте терпеливість». І вже через деякий час приніс друковане видання і сказав: «Ну ось, я вам прочитаю, як пишуть гумористичні оповідання в часописі «Для молоді» (нім. мовою). Це було оповідання Олени Пчілки!



Після одруження з П. Косачем проживала на Волині: у Звягелі, Луцьку, с. Колодяжному. Тут вона збирає цінний етнографічний матеріал, надрукований 1876 р. під назвою «Український орнамент», розвідку «Вислід про волинські колядки». Цікавість до народної творчості письменниця не втратила до кінця життя. Як видатного знавця в цій галузі, у 1927 р. Олену Пчілку обрали членом-кореспондентом Академії наук УРСР.
У 1903 р. на відкритті пам’ятника І. П. Котляревському у Полтаві, всупереч офіційній забороні, діячка виголосила свою промову українською мовою.
У 1905 р. у складі делегації вимагала від російського уряду скасувати заборону на українське слово. Відповідна заява за підписами Лесі Українки, Олени Пчілки, Миколи Лисенка, Павла Житецького була надіслана у міністерство освіти.
Олена Пчілка – авторка численних виступів, доповідей, публіцистичних, літературно-критичних, суспільно-політичних статей, етнографічних розвідок, бібліографічних заміток, фейлетонів. Їй належать статті й нариси про Т. Шевченка, Є. Гребінку, Д. Яворницького, О. Сластіона, М. Кропивницького, М. Коцюбинського та ін.,спогади про М. Драгоманова, М. Старицького, М. Лисенка.
Вона перекладала світову класику (Овідія, Гомера, Гі де Мопассана, В. Гюго, Г. Гейне, О. Уайльда, Л. Толстого та ін.).
Як педагог, на власному досвіді заклала основи родинної материнської школи: виховання дітей на засадах патріотизму і національної самосвідомості. Через серце матері пройшла початкова творчість її дітей, яким вона дібрала промовисті псевдоніми: Леся Українка, Михайло Обачний, Олеся Зірка. Турбота про підростаюче покоління спонукала Олену Пчілку до праці в галузі дитячої літератури.
В останні роки свого життя Олена Пчілка зазнала переслідувань: лише тяжка недуга врятувала її від репресій.
На виставці «Жінка з роду Драгоманових» представлені дослідження Григорія Шанька «Непідвладна забуттю», Любові Дрофань «Берегиня», сторінки епістолярної спадщини письменниці а також багатий біографічний матеріал, представлений у часописах та газетно-журнальних виданнях. На жаль, ми маємо небагато творів Олени Пчілки, але у нашій бібліотеці збереглися два надзвичайно цінних видання брата письменниці – Михайла Петровича Драгоманова. Перше видання 1900 року, видане у Львові накладом наукового товариства імені Шевченка, - Розвідки Михайла Драгоманова про українську народню словесність і письменство. Том ІІ. Друге видання – 1906 року, надруковане у Києві тов. «Просвіта» - «Про українських козаків, татар та турків».
Запрошуємо до перегляду!


четвер, 6 червня 2019 р.

Ювілейні Котляревські читання


Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації
Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського
Полтавська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Полтавський літературно-меморіальний музей Івана Котляревського

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

4-5 вересня 2019 року на базі Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського відбудуться краєзнавчі Котляревські читання «Будеш, батьку панувати», присвячені 250-річчю від дня народження І. П. Котляревського.
До участі у краєзнавчих Котляревських читаннях запрошуються науковці, працівники бібліотечних, музейних та архівних установ, краєзнавці, аспіранти, магістранти, студенти, вчителі.
Напрями роботи краєзнавчих Котляревських читань:
üПолтава часів Івана Котляревського.
üВплив І. П. Котляревського на розвиток українського та світового письменства
üІсторія та сьогодення творів І. П. Котляревського
üСпадщина І. П. Котляревського у фондах бібліотек, музеїв та архівних установ
üВивчення творів Івана Котляревського в закладах середньої та вищої освіти України
üПостать Котляревського і сучасність

Для участі у краєзнавчих Котляревських читаннях необхідно до 20 серпня 2019 року надіслати Заявку (зразок додається) і текст доповіді, прикріплені як додаток (назва файлу з матеріалами пишеться українською мовою і складається з прізвища та ініціалів автора, напр.: Петренко_О._М.)
Матеріали надсилати на електронну адресу vnv.poltava@gmail.com
За матеріалами краєзнавчих Котляревських читань буде надрукований збірник. Публікація матеріалів безкоштовна.
         Вимоги до оформлення:
Обсяг роботи до 5-7 сторінок тексту у форматі doc чи rtf(шрифт Times New Roman 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля – 2 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см. Посилання на джерела подаються у квадратних дужках [8, с. 12], список джерел наприкінці тексту у відповідності до правил бібліографічного опису.

Автори відповідають за повноту висвітлення досліджуваних питань, системність викладу, достовірність наведених фактів, посилання на джерела, написання власних імен, географічних назв тощо.

Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для друкування у збірнику. Повідомлення про включення матеріалів у програму краєзнавчих Котляревських читань та запрошення кожному автору будуть надіслані додатково.

Оргкомітет:
Удовіченко Ірина Анатоліївна, заступник директора Департамента культури і туризму Полтавської ОДА, начальник управління культури, мистецтв, національностей і релігій та планування
Зеленська Тетяна Іванівна, директор Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського
Влезько Надія Володимирівна, заступник директора з наукової роботи Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського
Стороха Євгенія Всеволодівна, провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею І. П. Котляревського
Федорова Марина Анатоліївна, завідувач відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського
Чорноволенко Любов Іванівна, завідувач науково-методичного відділу Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського

Адреса: 36000 м. Полтава вул. Небесної Сотні, 17 Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. П. Котляревського

Телефони для довідок: (0532) 60-90-98; 60-90-99; 099 781 07 11.




ЗАЯВКА
на участь у краєзнавчих Котляревських читаннях «Будеш, батьку, панувати», присвячених 250-річчю від дня народження І. П. Котляревського
Прізвище____________________________________________
Ім’я__________________________________________________
По-батькові____________________________________________
Науковий ступінь, вчене звання_____________________________
Назва доповіді (тез)_______________________________________
Потреба в житлі – так/ні
Телефон__________________________________________________
E-mail_____________________________________________________