четвер, 20 вересня 2018 р.

Кобелячок. Річка, що ділить ім'я з містом


У відділі краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського діє книжково-ілюстративна виставка «Кобелячок. Річка, що ділить ім’я з містом», яка присвячена процесу та результатам багаторічної пошукової діяльності вихованців Полтавського обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді. Юні краєзнавці на чолі з керівником гуртків Є. В. Копильцем неодноразово проводили гідрологічні дослідження та оцінку стану річки Кобелячка у  межах м. Кобеляк та околиць.
Перше комплексне дослідження стану р. Кобелячка у нижній течії було виконане у 2005–2006 н. р. гуртком екологічного краєзнавства Полтавського обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді спільно з гуртком пішохідного туризму Кобеляцької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату. Тоді впродовж року бригадами гідрологів та гідробіологів регулярно обстежувалася ділянка річки порядку 8 км; дослідження було підсумоване під час ступеневого походу та експедиції.

середу, 19 вересня 2018 р.

320 на чотирьох: ювілеї бібліотек Полтавщини

Сьогодні до бібліотеки користувачі йдуть не лише за книгою чи періодичним виданням, а й для того, щоб скористатися інтернетом – відправити електронного листа, поспілкуватися по скайпу, оплатити товари, отримати юридичну консультацію тощо. Бібліотека активно займається соціокультурною діяльністю – організовує зустрічі з письменниками, художниками, краєзнавцями, науковцями, народними майстринями, музикантами, акторами, психологами, медиками і цей перелік можна продовжувати далі. 


У свою чергу потреби читачів стають непростими, різноманітними за освітньою, науковою чи особистісною потребою. Це, в свою чергу, накладає відбиток на організацію роботи сучасної бібліотеки. В народі кажуть, що чим старша людина, тим вона мудріша. Цей вислів можна віднести і до бібліотек. Адже, чим поважнійший вік книгозбірні, тим більше скарбів у ній збережено, цінних надбань, доробок та досвіду. Цього року свої 80-річні ювілеї святкують чотири бібліотеки Полтавщини. «320 на чотирьох» - так назвали виставку бібліотекарі відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського.

вівторок, 4 вересня 2018 р.

Енеїді Котляревського - 220 років


До 220-річчя з дня виходу в світ "Енеїди" І. П. Котляревського у відділі краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського діє виставка однієї книги «Іронію, сатиру, щирий сміх в ній Котляревський поєднати зміг». У ювілейний для поеми рік у полтавських читачів є чудовий привід зайти до бібліотеки, взяти в руки безсмертне творіння нашого земляка і поринути в захопливий світ пригод моторного парубка Енея. Ще письменник Вадим Пассек у 1841 році констатував, що «Енеїду» із захватом читали всі, «від грамотного селянина до багатого пана».

Нам добре відомо, що Іван Петрович написав «Енеїду» на сюжет однойменної класичної поеми римського поета Вергілія 220 років тому і працював над книгою до кінця життя: «Я над малороссийской «Энеидой» 26 лет – баюшки баю», - писав він у листі Миколі Гнідичу. Але не зважаючи на такий поважний вік, поема не перестає дивувати сучасного читача. «Енеїда» – книга, яку ніколи не набридає перечитувати.
Дослідники творчості письменника кажуть, що один з прижиттєвих примірників «Енеїди» знайшов своє місце навіть на поличці особистої бібліотеки Наполеона. Звичайно, легендарний полководець не міг читати україномовний твір, але цілком ймовірно, що під час воєнного походу Наполеон зацікавився цією книгою як іноземним раритетом.
На жаль, наша бібліотека не володіє прижиттєвими виданнями поеми Котляревського, проте шанувальників творчості поета нам все ж є чим зацікавити. У фонді Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського зберігаються видання «Енеїди» різних років. Найстаріше видання – 1842 року. Це перше повне видання «Енеїди», надруковане у Харкові вже після смерті Івана Петровича Котляревського. Наступний раритет 1898 року - «Перше видання «Енеїди» І. Котляревського, передруковане в столітню річницю його» - надруковане «коштом і заходом» наукового товариства імені Шевченка у друкарні цього товариства. Збереглася також «Енеїда» 1944 року, надрукована в Українському Державному Видавництві та збірки творів 1930 і 1936 років.



Хто не знає «Енеїди» Котляревського, той все одно впізнає «Енеїду» Анатолія Базилевича. Книжка з його ілюстраціями вийшла у 1968 р., і відтоді перевидавалася не один раз. Проілюстрована А. Базилевичем «Енеїда» 1968 року стала класичним виданням, а 130 малюнків, створених митцем, стали значним внеском у скарбницю українського художнього мистецтва. У вихідних даних написано, що гарнітуру шрифту створив для цього видання художник В. Й. Хоменко. Асиметричні засічки саме завдяки шрифту Хоменка стали стереотипним символом «українськості» шрифту. А у поєднанні з прекрасними ілюстраціями А. Базилевича, видання Енеїди стало колекційним, і є таким до наших днів. 



До 200-річчя від дня народження Івана Котляревського у видавництві «Дніпро» вийшло друком ювілейне видання «Енеїди» (1969). Видання ілюстроване художником Олександром Данченком. Це подарункове видання. Переплетена кришка обтягнута чорною тканиною, по центру золотим тисненням зроблено напис «Енеїда» і зображення козака. Книга потрапила до наукової бібліотеки від Канадського Товариства Приятелів України з Торонто.
«Енеїда» зі вступом і поясненнями Богдана Лепкого надрукована у родинному видавництві Чарторийських у Нью-Йорку 1976 року теж надійшла до бібліотеки від Канадського Товариства Приятелів України. Книга видана фотодруком із берлінського видання 1922 року. Видавництво Чарторийських, високо оцінивши працю Івана Котляревського, у вступному слові зазначає: «З огляду на це, що під сучасну пору в нас читачів чимраз менше, ми рішили видавати обмежену кількість книжок, головно такі, що їх вартість не з’їдає зуб часу, й оставити для майбутніх поколінь, як свідоцтво нашої скромної праці та матеріяльного вкладу в скарбницю духовної культури...».
До речі, у науковій бібліотеці зберігається і репринтне видання «Енеїди» 1922 року: «Котляревський Іван Петрович. Енеїда: на українську мову перелицьована з переднім словом та примітками Б. Лепкого, з ілюстраціями та заставками Я. Штірен» (1998).
Загалом на виставці представлено більше 20 примірників «Енеїди» Івана Петровича Котляревського різних років видань та форматів, ілюстрована різними художниками.