вівторок, 26 жовтня 2021 р.

Календар знаменних і пам'ятних дат 2022

 Відділ краєзнавства
ЗНАМЕННІ Й ПАМ’ЯТНІ ДАТИ
ПОЛТАВЩИНИ
2022 року
Бібліографічний посібник

Передмова
Бібліографічні посібники «Знаменні й пам’ятні дати Полтавщини» видаються Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. П. Котляревського з 1966 р. До нього включаються матеріали про визначні події історії, громадсько-політичного, культурного та наукового життя області, ювілеї видатних уродженців краю та відомих діячів, життя і діяльність яких пов’язані з Полтавщиною.
Пропонований випуск відкривається переліком основних знаменних і пам'ятних дат 2022 року.
Посібник допоможе в доборі та популяризації літератури, організації діяльності закладів культури по відзначенню ювілейних та пам'ятних дат краю, а також в підготовці книжкових виставок, переглядів, проведенні масових заходів.
Для уточнення даних були використані наступні джерела:
Енциклопедія історії України: в 5 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2003 - . – Т. 1-5.
Енциклопедія Сучасної України. – К., 2001- . – Т. 1-9.
УРЕ: в 12 т. – 2-е вид. – К., 1977-1985. – Т. 1-12.
УРЕС: у 3 т. – 2-е вид. – К., 1986-1987. – Т. 1-3.
Українська Літературна Енциклопедія: в 5 т. – К., 1988. – Т. 1-3.
Енциклопедія Українознавства: в 11 т. – Перевидання в Україні: репринтне відтворення видання 1955-1984 рр. – К.: Глобус, 1993. – Т. 1-4.
Мистецтво України: біографічний довід./ ред. Кудрицький А. В. – К., 1997. – 697 с.
Митці України: енцикл. довід. – К., 1992. – 848 с.
Полтавщина: енцикл. довід./ за ред. А. В. Кудрицького. – К., 1992. – 1024 с.: іл.
Письменники Радянської України: 1917-1987. – К., 1988. – 719 с.
Полтавіка. Полтавська енциклопедія : у 12 т. / Центр дослідження історії Полтавщини Полтавської обласної ради; ред. О. А. Білоусько. - Полтава : АСМІ, 2009 -
Т. 9 : Образотворче і декоративне мистецтво, 2009. -
Кн. 1 : А - Л. - 2015. - 760 с. : іл. + ССXVI с. фотоіл.
Кн. 2 : М - Я. - 2015. - 864 с. : іл. + ССLXXXVIII с. фотоіл.
Полтавіка. Полтавська енциклопедія : у 12 т. / Центр дослідження історії Полтавщини, Полтавська обласна державна адміністрація; ред. О. А. Білоусько. - Полтава : Полтавський літератор, 2009 - .
Т. 6. Освіта і наука, Кн. 1 : Абаза-Крекотень. - 2017. - 1263 с. : іл.
Кн. 2 : Кременчук - Полтава. - 2019. - 1135 с. : іл.
Полтавіка. Полтавська енциклопедія : у 12 т. / Центр дослідження історії Полтавщини, Полтавська обласна державна адміністрація; ред. О. А. Білоусько. - Полтава : Полтавський літератор, 2009 - .
Т. 12 : Релігія і церква. - 2009. - 756 с. : il., карти, схеми, табл.
Ротач П. П. Полтавщина літературна : енциклопедичний біобібліографічний словник : у 3-х кн. / П. П. Ротач, О. П. Ротач. - Полтава : Дивосвіт.
Кн. 1 : А - Ж. - 2020. - 920 с.
Кн. 2 : З - О. - 2020. - 872 с.
Кн. 3.1 : П - С. - 2020. - 576 с.
Ханко В. Словник мистців Полтавщини. – Полтава, 2002. – 232 с.

Видання розраховане на працівників наукових установ, культурно-мистецьких та освітніх закладів області, краєзнавців, дослідників та ін.
Свої доповнення і зауваження просимо надсилати до відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського на адресу fedorova1878@gmail.com



СІЧЕНЬ

4 – 185 років від дня народження Павла Гнатовича Житецького (1837-1911), українського філолога, фольклориста, педагога, громадського діяча. Доктор російської словесності (1908), член-кореспондент Петербурзької АН (1898), дійсний член Історичного товариства Нестора-літописця (1879), Наукового товариства імені Шевченка (1903). Народився у м. Кременчук. Активний учасник українського національно-культурного руху. Перший історик української літературної мови, автор наукових досліджень і публікацій про українські писемні пам’ятки, зокрема Пересопницьке Євангеліє, «Енеїду» І. Котляревського, народні думи та ін. Лінгвістично обгрунтував концепцію безперервного розвитку українського народу, його мови і традиційної культури з часів Київської Русі. Лауреат Уваровської премії Петербурзької АН (1877, 1890), премії Петра Великого за підручники «Теория поэзии» та «Очерки из истории поэзии» (1902).
6 – 105 років від дня народження Всеволода Ігоровича Скаржинського (1917-1997), геолога, доктора геолого-мінералогічних наук, лауреата Державної премії України (1973). Народився у м. Лубни.
7 – 85 років від дня народження Валентина Федоровича Ковтуна (1937), голови обласної ради фізкультурно-спортивного товариства «Україна», заслуженого працівника фізкультури і спорту України (2006). За його активної участі у Полтаві збудовано Палац спорту, шахово-шашковий клуб, два спортивно-оздоровчих табори для юних спортсменів. Народився в смт. Градизьк Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
12 – 190 років від дня народження Єлизавети Іванівни Милорадович (1832-1890), української громадської діячки, меценатки. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
15 – 85 років від дня народження Раїси Іванівни Павленко (1937), українського бібліотекознавця, бібліографа, заслуженого працівника культури України. З 2006 року – генеральний директор ННМБУ. Народилася у с. Гільці Чорнухинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
-80 років від дня народження Василя Яковича Вакуленка (1942), художника. Нар. у с. Опришки Глобин. р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
17 – 115 років від дня народження Григорія Трохимовича Китастого (1907-1984), українського композитора, диригента, бандуриста. Г. Китастий перший і довгорічний керівник Капели бандуристів ім. Т. Шевченка, створеної в Києві під час Другої світової війни. Народився у м. Кобеляки (тепер Полтавського р-ну).
- 85 років від дня народження Алли Михайлівни Анищенко (1937), українського архітектора, заслуженого архітектора УРСР. Народилася у м. Полтава.
20 – 145 років від дня народження Миколи Клеофасійовича Альбиківського [Альбиковського, Альбіковського (1877-після 1933)], драматурга, актора, театрального діяча. Народився у с. Гільці Чорнухинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
21 – 70 років від дня народження Григорія Дмитровича Сердюка (1952), педагог, відмінника народної освіти, почесного громадянина Козельщинського р-ну. Член НСЖУ. Член НСКУ. Нар. в с. Бреусівка Козельщинського р-ну, тепер Кременчуцького р-ну.
22 – 80 років від дня народження Олександра Григоровича Коросташова (1942-2021), голови правління СВК «Батьківщина», заслуженого працівника сільского господарства України, Героя України, Почесного громадянина смт Котельви (2002). Народився в с. Камінне Котелевського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
23 – 85 років від дня народження Григорія Савича Калайди (1937), хормейстера, заслуженого працівника культури України. Народився у с. Городище Чорнухинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
26 – 245 років від дня народження Василя Яковича Ломиковського (1777-бл. 1848), українського історика, етнографа, агронома. Народився у с. Мелюшки Хорольського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
27 – 185 років від дня народження Володимира Вікторовича Лесевича (1837-1905), українського філософа, етнографа, мецената. Народився у с. Денисівка Оржицького р-ну (тепер Лубенського р-ну).
- 65 років від дня народження Світлани Іванівни Свищевої (1957), керівника проекту «Сорочинський ярмарок». Народилася в ст. Тракт, Республіка Комі (Росія). Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
30 – 150 років від дня народження Гліба Євгеновича Котельникова (1872–1944), творця першого у світі авіаційного ранцевого парашута. Народився у м. Петербург. Його генеалогічні корені – полтавські, а крім того життя і діяльність були пов’язані з м. Полтава.
– 100 років від дня народження Юрія Юрійовича Кондуфора (1922–1997), українського історика, доктора історичних наук (1966), члена-кореспондента АН УРСР (1979), заслуженого діяча наук України. Народився у с. Зубані Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).


ЛЮТИЙ

2 – 210 років від дня народження Євгена Павловича Гребінки (1812-1848), українського письменника, байкаря, перекладача, педагога, громадського діяча. Народився на хут. Убіжище Пирятинського повіту, тепер у складі с. Мар'янівка Гребінківського р-ну (тепер Лубенського р-ну) в родині відставного гусарського офіцера, дрібного поміщика. Походив зі старовинного козацько-старшинського роду Граб’янок. В 1836 році познайомився з Тарасом Шевченком, сприяв викупові його з кріпацтва, допоміг видати «Кобзар» (1840). Підготував і видав один із перших українських альманахів «Ластівка» (1841).
4 – 145 років від дня народження Миколи Омельяновича Макаренка (1877-1938), археолога, історика, графіка, художника. Народ. у с. Москалівка Ромен. пов. (історична Полтавщина).
6 – 75 років від дня народження Віталія Миколайовича Григор’єва (1947-2020), краєзнавця, члена НСКУ. Народився у с. Землянки Глобинського р-ну.
7 – 175 років від дня народження Володимира Володимировича Заленського (1847-1918), українського та російського зоолога, ембріолога, академіка Петербурзької АН (1897). Працював у галузі порівняльної ембріології, вивчав зародковий розвиток безхребетних, а також анатомію хребетних тварин. Народився у с. Шахворостівка Миргородського р-ну.
- 115 років від дня народження Юрія Олександровича Побєдоносцева (1907-1973), конструктора ракетної техніки. Народився у м. Москва, життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
8 (27.01) – 200 років від дня народження Опанаса Васильовича Марковича (1822–1867), громадського діяча, українського фольклориста і етнографа, члена Кирило-Мефодіївського братства. Народився у с. Кулажинцях Гребінківського р-ну (тепер Лубенського р-ну). Походив з давнього козацько-старшинського роду. У 1846 р. закінчив Київський університет. Належав до поміркованого крила братства. 1847 р. заарештований і висланий під нагляд поліції до Орла. Служив там у губернській канцелярії. У 1851 р. після одруження з М. Вілінською (згодом українська письменниця Марко Вовчок) повернувся в Україну. Невдовзі сім'я розпалась. Брав участь у виданні журналу "Основа", займався фольклористичними та етнографічними дослідженнями, зібрав, зокрема, близько 30000 прислів’їв і приповідок. Матеріали публікувалися в різних виданнях, у т. ч. етнографічних збірках В. Антоновича, М. Драгоманова, А. Метлинського. Останні роки життя провів у Чернігові.
8 – 95 років від дня народження Митрофана Яковича Гриценка (1927-?), сучасного українського літератора – поета, прозаїка. Народився у с. Іщенківці Зіньківського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
9 – 75 років від дня народження Сергія Олександровича Юренка (1947), українського поета. Народився у с. Суха Чубурка Щербинівського р-ну Краснодарського краю. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
10 – 115 років від дня народження Василя Миколайовича Ремесла (1907-1983), українського селекціонера, академіка АН СРСР (1974) і ВАСГНІЛ (1964), доктора сільськогосподарських наук, професора, двічі Героя Соціалістичної Праці (1966, 1977), заслуженого діяча науки УРСР (1967). Автор багатьох сортів озимої і ярої пшениці. Нагороджений 4 орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Вітчизняної війни 2-го ступеня, іншими орденами, медалями, Ленінською премією (1963), Державною премією СРСР (1979). У м. Пирятині В. М. Ремеслу споруджено бронзовий бюст. Народився у с. Теплівка Пирятинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
11 – 155 років від дня народження Олени Андріївни Зініної (дівоче прізвище – Максимович) (1867-1943), української актриси. Народилася у м. Лубни. Творчу діяльність розпочала 1887 р. в трупі М. Старицького, потім працювала в трупах П. Саксаганського (1893-1895), М. Ярошенка (1896-1914, з перервами) та ін.
15 – 85 років від дня народження Леоніда Олексійовича Рибалка (1937), українського письменника. Народився у м. Запоріжжя. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
- 70 років від дня народження Галини Іванівни Рідної (1952) – малярки, графіка. Член СХУ (1988). Працювала декоратором обласного музично-драматичного театру ім. М. Гоголя. Створює експресивні й декоративні за характером малярські й графічні твори, присвячені гоголівській тематиці, природі, довкіллю тощо. Нар у с. Степне Полтавського р-ну.
19 (7.02) – 170 років від дня народження Катерини Миколаївни Скаржинської (1852-1932), меценатки, фундаторки першого приватного краєзнавчого музею Лівобережної України. Народилася в м. Лубни.
23 – 90 років від дня народження Григорія Анатолійовича Олійника (1932-2004), педагога, викладача, директора ПАКУП. Нар. в с. Снітин Лубенського р-ну.
25 – 310 років від дня народження Афанасія, I (Вольховський Петро) (1712-1776), проповідника Московської слов.-грек.-лат. академії, ректора Троїце-Сергієвської семінарії, Тверської семінарії, єпископа Іверського і Кашинського, Ростовського і Ярославського. Народ. у м. Полтава.
26 – 105 років від дня народження Вадима Івановича Гопкала (1917-1995) — українського архітектора, члена спілки архітекторів СРСР та України, заслуженого архітектора УРСР, почесного члена Української Академії архітектури, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка за архітектуру і художнє оформлення Київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна (1985). Народився в м. Полтава.
- 145 років від дня народження Федора Миколайовича Попадича (1877-1943), хорового диригента, композитора і педагога. Навчався у Полтавському музичному училищі. З 1918 р. організував Полтавську хорову капелу, якою керував до 1934 р. Народився у с. Великі Будища Зіньківського повіту (тепер Полтавського р-ну).
27 – 100 років від дня народження Анастасії Трохимівни Рак (1922-2014), української самобутньої художниці (живопис на склі). Народилася у с. Васильки Лохвицького р-ну (тепер Миргородського р-ну).

БЕРЕЗЕНЬ

2 – 140 років від дня народження Архипа Юхимовича Тесленка (1882-1911), українського письменника, визначного представника критичного реалізму в українській прозі початку ХХ ст. Найвидатніший твір – повість «Страчене життя» (1911), в центрі якої – знівечена доля обдарованої сільської жінки. Народився у с. Харківці Лохвицького р-ну (тепер Миргородського р-ну).
3 – 175 років від дня народження Павла Івановича Калашника (1847-1909), українського гончара. Виготовляв куманці, свічники, вази (зокрема, з 4 рельєфними портретами М. Гоголя, 1901). Народився у с. Хомутець Миргородського р-ну.
4 – 170 років із дня смерті Миколи Васильовича Гоголя (1809–1852), російського і українського письменника. Народився у м-ку Великі Сорочинці (тепер село Миргородського р-ну). Став одним із засновників реалізму в російській літературі. Вершиною творчості письменника стала поема «Мертві душі» (1842). Твори Миколи Гоголя посіли чільне місце в скарбниці світової класичної літератури. Окрім літературної діяльності займався історичними дослідженнями. На жаль, останнє, попри те, що, його статті з історичної тематики були опубліковані та входили майже в усі видання його творів, до цього часу залишились поза увагою багатьох дослідників. За часів СРСР це було зумовлено тим, що погляди Миколи Гоголя на історичне минуле України та на всесвітню історію не вписувалися в загальноприйнятні канони.
5 – 195 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова (1827-1893), українського поета, байкаря і лірика. Народився у с. Веселий Поділ Семенівського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну) в родині управителя поміщицького маєтку. Започаткував жанр поетичного фейлетону, практикував у жанрі поетичних роздумів та сатиричних поезій. Перша збірка байок, яка принесла йому широку популярність, була надрукована у м. Києві 1863 р. Л. І. Глібов написав понад 100 оригінальних байок, в яких із прихильністю відображав життя простих трударів, викривав та висміював існуючі порядки, у сатиричній формі відтворював широку панораму соціального життя в Україні. До його літературного доробку належать і численні твори, написані для дітей. Поезії «Журба» («Стоїть гора високая»), «Вечір», «Пісня» («Скажіть мені правду, добрі люди») покладені на музику і стали відомими українськими піснями та романсами. Помер у м. Чернігів.
9 – 220 років тому (1802) утворено Полтавську губернію.
Згідно із указом Сенату від 27 лютого 1802 р. була створена Полтавська губернія, до складу якої спочатку входило 10 повітів: Гадяцький, Золотоніський, Кременчуцький, Лубенський, Переяславський, Пирятинський, Полтавський, Прилуцький, Роменський, Хорольський. В цьому ж році було створено ще 2 повіти: Костянтиноградський та Миргородський, згодом (27 березня 1803 р.) – ще три: Зіньківський, Кобеляцький, Лохвицький. Таким чином до складу Полтавської губернії стало входити 15 повітів загальною площею понад 43 тис. квадратних верст. Без особливих змін такий адміністративно-територіальний поділ губернії проіснував до 1917 р. На час утворення губернії на історичній Полтавщині проживало 1 343 029 чол. Урочисте відкриття Полтавської губернії відбулося 9 березня 1802 року. Того дня з цієї нагоди відбувся молебень, обід у губернатора, а ввечері - концерт та вечеря.
- 115 років від дня народження Леоніда Георгійовича Добрунова (1907-1982), фізіолога, доктора біологічних наук, члена-кореспондента АН Казахської РСР. Під його керівництвом були розроблені способи підвищення врожаю і цукровитості цукрового буряка. Народився у м. Полтава.
- 65 років від дня народження Олексія Івановича Неживого (1957-2019), українського письменника, літературознавця, краєзнавця, члена НСПУ, НСЖУ. Народився у с. Хитці Лубенського р-ну.
10 – 155 років від дня народження Василя Леонідовича Омелянського (1867-1928), мікробіолога, академіка АН СРСР (1923). Наукові праці присвячені вивченню ролі мікробів у кругообігу речовин. На основі поєднання морфологічних та фізіологічних методів дослідження В. Л. Омелянський всебічно висвітлив роль мікроорганізмів у кругообігу азоту та вуглецю. Автор першого російського підручника «Основи мікробіології» (1909). Народився у м. Полтава.
- 100 років від дня народження Миколи Мусійовича Авраменка (1922-2011), письменника, сатирика, конструктора. Народ. у м. Кременчук.
11 – 100 років від дня народження Бориса Львовича Яровинського (1922-2000), українського композитора, народного артиста УРСР (1977), члена НСКУ. Народився у м. Полтава.
12 – 130 років від дня народження Євгена Петровича Терлецького (1892-1938), українського державного та громадського діяча. Народився у с. Лозовий Яр Пирятинського повіту (тепер Лубенського р-ну).
- 70 років від дня народження Вадима Митрофановича Вадимова (1952), українського архітектора. Народився у м. Полтава.
14 – 125 років від дня народження Уляни Василівни Бобир (1897-1980), української народної вишивальниці. Народилася у м. Миргород.
80 років від дня народження Леоніда Івановича Андрієвського (1942), графіка, живописця, художника книги, журналіста, мистецтвознавця, заслуженого художника України (1994), народного художника України (1998). Народився у м. Лубни.
15 – 140 років від дня народження Євдокії Онисіївни Білик (1882-2000), довгожительки, вишивальниці. Народ. у с. Абазівка Полтав. р-ну.
16 – 100 років від дня народження Юрія Ісеровіча Аксельрода (1922-?), полковника, учасника Параду Перемоги. Народ. у м. Полтава.
17 – 175 років від дня народження Федора Кіндратовича Волкова (Вовка) (1847-1918), українського етнографа, антрополога, археолога. Народився у с. Крячківка Пирятинського р-ну в старовинній козацькій родині.
В еміграції перебував понад чверть століття (1879-1905). У Європі створив низку праць з порівняльної етнографії, там вийшли друком його праці про українців і росіян Добруджі та Задунайської Січі, ремісників Болгарії, про весільні обряди слов’янських народів.
У 1887 р. оселився в Парижі, наполегливо студіював антропологію, порівняльну етнографію, первісну археологію, водночас читаючи лекції з цих дисциплін. За видатні досягнення в галузі палеоантропології нагороджений Паризьким антропологічним товариством великою медаллю відомого природознавця П. Брока. Одержав ступінь доктора природничих наук.
Після тривалої заборони царський уряд дозволив йому повернутися в Росію. Наприкінці 1905 р. почався останній, петербурзький період його життя. Федір Кіндратович обраний президентом Російського антропологічного т-ва, очолив видання «Ежегодник Русского антропологического общества», організував український розділ експозиції Російського музею в Санкт-Петербурзі.
- 175 років від дня народження відомого історика, краєзнавця Олексія Івановича Маркевича (1847-1903 рр.). Народився у с. Смоша Прилуцького повіту Полтавської губернії (історична Полтавщина).
18 – 90 років від дня народження Анатолія Павловича Непокупного (1932-2006), поета, перекладача, члена-кореспондента АН УРСР (нині НАН України) (1988). Нар. у м. Полтава. Закінчив СШ № 4 м. Полтави, філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1955). А. П. Непокупний – учений-балтист, славіст, германіст. Досліджував проблеми балто-слов’янських мовних зв’язків. Володів українською, російською, чеською, польською, литовською та ін. мовами. Автор близько 300 друкованих праць. Нагороджений орденом Великого литовського князя Гедиміна ІІІ ступеня Литовської Республіки (1998).
22 – 180 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912), українського композитора, основоположника української класичної музики. Народився у с. Гриньки Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
23 – 75 років від дня народження Анатолія Мойсейовича Мучника (1947-2015), науковця, освітянина. Життя і діяльність пов’язані з Полтавою.
24 – 85 років від дня народження Олексія Івановича Кулика (1937-2002), краєзнавця, історика, фотохудожника. Народився у с. Кунівка Кобеляцького р-ну (тепер Полтавського р-ну).
– 65 років від дня народження Галини Василівни Вовченко (1957), сучасної української літераторки-поетеси, гумористки. Народилася у м. Карлівка (тепер Полтавського р-ну).
25 – 65 років від дня народження Олексія Олексійовича Нестулі (1957), доктора історичних наук, професора, ректора Полтавського університету економіки і торгівлі, лауреата державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженого працівника освіти України. Народився у с. Веселе Харківської обл. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
28 – 95 років від дня народження Тараса Сергійовича Лебедєва (1927-?), геофізика, петрографа, кандидата геолого-мінералогічних наук, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки. Народився у м. Полтава.
29 – 70 років від дня народження Олександра Дмитровича Педяша (1952-2006), поета, журналіста. Члена НСПУ(1996). Нар. у м Пирятин (тепер Лубенського р-ну).

КВІТЕНЬ
4 – 115 років від дня народження Миколи Терентійовича Коляди (1907-1935), українського композитора. Народився у с. Березівка Гребінківського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
10 – 85 років від дня народження Миколи Андрійовича Касьяна (1937-2009), українського лікаря-остеопата, фахівця в галузі мануальної терапії, мецената, заслуженого лікаря України. Народився у м. Кобеляки (тепер Полтавського р-ну).
14 - 135 років Кавалерідзе, Івана Петровича Кавалерідзе (1887-1978), скульптора кінорежисера і драматурга. Нар. на історичній Полтавщині.
17 (5.04) – 150 років від дня народження Павла Григоровича Ріттера (1872-1939), літературознавця, мовознавця, фахівця з індійської культури та санскриту, перекладача, педагога. Народився у с. Чутове Полтавського пов. (тепер Полтавського р-ну).
19 (7.04) – 165 років від дня народження Миколи Васильовича Пірського (1857-1935), священнослужителя, краєзнавця. Нар. у с. Солошине Кобеляцького повіту (тепер Полтавського р-ну).
21 (9.04) – 140 років від дня народження Бориса Дмитровича Грекова (1882–1953), історика, громадського діяча, академіка АН СРСР (1935). Лауреат Державної премії СРСР (1943, 1948, 1952), нагороджений двома орденами Леніна. Народився у м. Миргород. Головну увагу приділяв економічній історії слов’янства. Найбільш повно погляди Грекова на соціально-економічну та політичну історію Давньої Русі були викладені в його монографії «Киевская Русь» (М.-Л., 1939), яка зазнала багатьох перевидань у радянський час. До класичних можна зарахувати й узагальнюючі монографії «Культура Киевской Руси» (М.-Л., 1944) та «Крестьяне на Руси с древнейших времен до ХІІ века» (М.-Л., 1946).  У 1982 р. у м. Миргород з нагоди 100-річчя від дня народження Б. Д. Грекова встановлено пам’ятник.
25 – 135 років від дня народження Василя Автономовича Стефановича (1887-1984), археолога, краєзнавця. Народився у с. Вечірки Полтавської губ. (тепер Пирятинський р-н).
26 – 75 років від дня народження Миколи Матвійовича Сулими (1947), літературознавця, критика, доктора філологічних наук. Народився в с. Загрунівці Зіньківського р-ну. У 1981 р. М. М. Сулима випустив грамплатівку Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», у 1984-1989 рр. – шість грамплатівок з творами Т. Г. Шевченка. У 1993 р. за сценарієм М. М. Сулими та М. Г. Саченка знято документальний фільм про Михайля Семенка «Я незнаний поет».

ТРАВЕНЬ
1 – 65 років від дня народження Олександра Борисовича Супруненка (1957), українського археолога, історіографа та музеєзнавця, кандидата історичних наук, заслуженого працівника культури України. Автора близько 500 наукових праць. Наукова, громадська діяльність О. Б. Супруненка спрямована на збереження та популяризацію найдавнішої історико-культурної спадщини області. Народився у м. Полтава.
4 – 60 років від дня народження Оксани Володимирівни Кравченко (1962), сучасної української літераторки. Народилася у м. Мукачевому Закарпатської обл., життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
7 – 35 років від дня народження Антона Юрійовича Грицая (1987-2015), учасник антитерористичної операції на Сході України, доброволець. Воював у батальйоні «Азов». Загинув у с. Широкине Донецької обл. Нар. у м. Полтава.
9 – 85 років від дня народження Володимира Петровича Мілікова (1937-2002), українського літератора-прозаїка, краєзнавця. Народився у с. Милорадово Котелевського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
11 – 115 років від дня народження Костянтина (Костя) Михайловича Герасименка (1907-1942), українського поета і драматурга. Народився у с. Прихідьки Пирятинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
- 85 років від дня народження Володимира Семеновича Костенка (1937-1990), кінорежисера, сценариста, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1991 р., посмертно). Народився у м. Полтава.
12 – 110 років від дня народження Віктора Аврамовича Подольського (1912-1994), українського письменника-гумориста. Нар. у м. Кременчук.
14 – 100 років із дня смерті Івана Францевича Павловського (1851-1922), дослідника історії Полтавщини, архівознавця, засновника музею Полтавської битви та Полтавської губернської вченої архівної комісії. Народився у с. Боброві Калузької губернії. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
16 – 40 років від дня народження Руслана Івановича Батира (1982-2015), військовослужбовця. Загинув у зоні АТО (2015). Нар. у смт Нова Галещина Кременчуцького р-ну.
17 – 100 років від дня народження Анатолія Андрійовича Дімарова (справжнє ім’я – Анатолій Андронікович Гарасюта) (1922-2014), українського письменника. Народився у м. Миргороді. Учасник війни, нагороджений орденами і медалями. Автор творів: "Його сім'я", "Ідол", "І будуть люди", "Біль і гнів", "Сільські історії", "Містечкові історії"; повістей і оповідань "Вершини", "В тіні Сталіна", "Зблиски", "На коні й під конем", "Син капітана", "Зінське щеня", "На поруки", "Самосуд", "Прожити й розповісти"; казок для дітей "Про хлопчика, який не хотів їсти", "Для чого людині серце", "Блакитна дитина". Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1981).
18    - 65 років від дня народження Людмили Василівни Ольховської (1957), головного хранителя фондів музею В. Г. Короленка. Народилася у м. Новоград-Волинський Житомирської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

19 – 240 років від дня народження Івана Федоровича Паскевича (1782-1856), російського військового діяча, генерала-фельдмаршала (1829). Був однією з наближених до Миколи І осіб. Член Верховного суду в справі декабристів. З 1826 р. – командуючий військами в Закавказзі, з березня 1827 р. – намісник на Кавказі. Керував придушенням польського повстання 1830-1831, після чого був призначений намісником Царства Польського. У 1849 р. командував військами, які придушували революцію (1848-1849) в Угорщині. Під час Кримської війни (1853-1856) – головнокомандуючий військами на західних кордонах і (1853-1854) на Дунаї. Народився у м. Полтава.

21 – 165 років від дня народження Миколи Дмитровича Пильчикова (1857-1908), українського фізика, поета, перекладача. Автор низки працьіз геофізики, оптики, радіотехніки. Народився у м. Полтава.

25 – 135 років від дня народження Сидора Артемовича Ковпака (1887-1967), двічі Героя Радянського Союзу (1942, 1944), генерал-майора (1943), одного з організаторів партизанського руху на Україні в роки Другої світової війни. Народився у с. Котельва, тепер смт. Полтавського р-ну.
- 100 років від дня народження Михайла Федосійовича Позивайла (1922–1999), українського художника. Народився у с. Гусине Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну.
- 65 років від дня народження Віталія Петровича Закладного (1957), сучасного українського літератора – прозаїка, публіциста. Народився у с. Степанівка Полтавського р-ну.

28 – 125 років від дня народження Мойсея Лазаровича Авіосора (1897-1969), українського лікаря-терапевта. Народився у м. Ромни Полтавської губ., тепер Сумської обл.

ЧЕРВЕНЬ
3 – 85 років від дня народження Віктора Миколайовича Батурина (1937-1993), архітектора, живописця, заслуженого художника України. Народився у м. Полтава.

6 – 135 років від дня народження Олександра Павловича (Олелька – сценічне ім’я) Островського (1887-1919), українського актора, драматурга. режисера, письменника, громадсько-політичного діяча. Народився у м. Золотоноша (тепер Черкаської обл.).

– 70 років від дня народження Олександра Володимировича Сиченка (1952), заслуженого лікаря України, письменника, громадського діяча. Син В. К. Малика. Народився у м. Лубни.

8 – 195 років від дня народження Георгія (Юрія) Львовича Андрузького (1827-?) – громадсько-політичного діяча, ученого-юриста, поета, наймолодшого члена Кирило-Мефодіївського братства. Народився в с. Вечірки Пирятинського повіту (тепер Лубенського р-ну), в багатодітній сім'ї відставного майора. Після навчання у шляхетному пансіоні Першої Київської гімназії у 1845 p. вступив на юридичний факультет Київського університету. Належав до радикального крила братства, ідейним лідером визнавав Т. Шевченка. Серйозно займався політико-правовими пошуками. Написав у 1846-1847 рр. два проекти Конституції: "Проект досягнення можливого ступеня рівності і свободи (переважно в слов'янських землях)" та "Ідеал держави". Погляди автора еволюціонували від обмеження до заміни монархічної форми влади. Під час арешту 30 березня 1847 p. обидва проекти, а також зошит віршів були вилучені й притягнуті до справи. На жаль, твори нашого земляка знаходилися в архівах жандармського управління, тому були невідомі широкому загалу і не змогли вплинути на розвиток української політичної думки.
На поетичній творчості позначився вплив Т. Г. Шевченка («Не плачте, ріднесенька мамо», «Україна» та ін.). Як прожив останні роки і коли помер – невідомо.
9 – 85 років від дня народження Івана Григоровича Кулика (1937), українського письменника. Народився у с. Старий Іржавець Оржицького р-ну (тепер Лубенського р-ну).
10 – 155 років з дня смерті Павла Ілліча Бодянського (1809-1867), українського письменника, історика, етнографа. Як редактор неофіційної частини "Полтавских губернских ведомостей" він сприяв публікації на сторінках газети серії літературно-етнографічних матеріалів і заміток з історії та природи краю. Автор краєзнавчих видань «Достопримечательности Полтавы», «Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 год». Народився на історичній Полтавщині (м. Прилуки).
- 100 років від дня народження Володимира Івановича Бабенка (1922-1981), журналіста, краєзнавця. Народ. у с. Великі Будища Диканського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
11 – 260 років від дня народження Івана Якимовича Фальківського (в чернецтві – Іринея) (1762-1823), науковця, письменника, історика, математика, професора і ректора Києво-Могилянської академії. Народився у с. Білоцерківці Пирятинської сотні Лубенського полку, тепер Лубенського р-ну.

13 – 15 років із дня смерті Петра Петровича Ротача (1925-2007), письменника, літературознавця, краєзнавця. Народився на хуторі Калениківщина Талалаївської волості Роменського повіту на Полтавщині (тепер село Слобідка Талалаївського р-ну на Чернігівщині).

15 – 120 років від дня народження Наталії Андріївни Лівицької-Холодної (1902-2005), поетеси, письменниці, емігрантки. Нар. на іст. Полтавщині.
17 – 55 років від дня народження Наталії Олександрівни Свиридюк (1967), заслуженого майстра народної творчості України (2015), члена НСМНМУ, майстра народної ляльки. Народилася у м. Полтава.
21 – 125 років від дня народження Юрія Васильовича Кондратюка (О. Г. Шаргея) (1897-1941), українського вченого-винахідника, одного з піонерів розробки ракетної техніки й теорії космічних польотів. Народився у м. Полтава.
24 – 70 років від дня народження Володимира Івановича Попика (1952), укр. ученого у галузі інформаційної культури, соціальних комунікацій, розбудови та функціонування національного науково-інформаційного простору, проблем бібліотекознавства, книгознавства, біографістики та бібліографії, міжкультурних взаємодій. Нар. у м. Полтава.
27 – 95 років від дня народження Зінаїди Степанівни Колишкіної (1927-2003), поетеси. Народилася у с. Великі Будища Диканського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
28 – 110 років від дня народження Володимира Григоровича Максименка (1912–1994), українського актора, народного артиста УРСР (1972). Народився у с. Рублівка (тепер с. Погреби Кременчуцького р-ну). Нагороджений орденом «Знак Пошани», лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1978).
- 55 років від дня народження Ігоря Володимировича Пошивайла (1967), етнолога, керамолога, музеєзнавця, громадського діяча. Нар. у м. Полтава.
35 років тому (1987) у м. Полтаві відкрито Співоче поле Марусі Чурай.

ЛИПЕНЬ

4 – 125 років від дня народження Андрія Андрійовича Верменича (1897-1979), українського актора, народного артиста УРСР (1957), лауреата Державної премії СРСР (1952). Народився у с. Градизьку Глобинського р-ну, тепер Кременчуцького р-ну.
13 – 75 років від дня народження Віктора Андрійовича Куща (1947), українського кінооператора, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1980). Народився у смт Нові Санжари Полтавського р-ну.
15 – 130 років від дня народження Володимира Андрійовича Кабачка (1892-1957), українського бандуриста, організатора і художнього керівника Полтавської капели бандуристів. Народився у с. Петрівка Миргородського р-ну.
18 – 75 років від дня народження Ванди Василівни Лис (Закревської) (1947), української літераторки, заслуженої журналістки України, кавалера ордена княгині Ольги ІІІ ст. Народилася у смт Вороновиці Вінницької обл. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
19 – 75 років від дня народження Тараса Григоровича Нікітіна (1947-1993), українського поета, публіциста, одного з організаторів видавничої справи на Полтавщині, члена правління НСПУ. Народився у с. Тен-Теку Курганської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
25 – 120 років від дня народження Михайла Федоровича Сидоренка (1902–1989), українського вченого-садовода, кандидата сільськогосподарських наук (1948), заслуженого діяча наук УРСР (1948), Героя Соціалістичної праці (1971). Народився у с. Сидорівщина Великобагачанського р-ну (тепер Миргородського р-ну).
28 – 135 років від дня народження Павла Григоровича Савченка (1887-1920), українського поета. Народився у с. Жабки, тепер с. Луценки Лохвицького р-ну (тепер Миргородського р-ну).
31 – 35 років від дня народження Антона Ігоревича Цедіка (1987-2014), учасника антитерористичної організації. Стрілець 3-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії України «Донбас». Молодший сержант. Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з оточення поблизу м. Іловайськ Донецької обл. Нар. у м. Полтава.
СЕРПЕНЬ
1 – 230 років із дня смерті Давида Георгійовича Гурамішвілі (1705-1792), видатного грузинського поета. Народився в с. Сагурамо (Грузія). Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

4 – 265 років від дня народження Володимира Лукича Боровиковського (1757-1825), українського живописця і портретиста. Народився у м. Миргород.

6 - 130 років від дня народження Михайла Миколайовича Крата (1892-1979), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР. Народ. у м. Гадяч.
7 – 75 років від дня народження Євгена Івановича Пілюгіна (1947), заслуженого майстра народної творчості, члена НСХУ, лауреата обласної премії імені І. П. Котляревського, художника. Автор Герба та Прапора Решетилівщини. Народився в селі Замостя Чернігівського району Запорізької області. Проживає і працює в смт. Решетилівка Полтавського р-ну.
- 65 років від дня народження Олени Миколаївни Байрак (1957-2018), біолога, доктора біологічних наук. Автор природоохоронних фотовиставок, проекту створення регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський». Народилася у м. Полтава.

9 - 65 років від дня народження Людмили Анатоліївни Нестулі (1957), журналіста, історика. Народилася у м. Тюмень. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
13 – 100 років від дня народження Леоніда Івановича Лимана (1922-2003), письменника, публіциста. Нар. у с. Малі Сорочинці Миргородського р-ну.
14 - 75 років від дня народження Володимира Олександровича Пащенка (1947-2010), педагога, ректора ПНПУ ім. В. Г. Короленка, члена АПН України. Народився у с. Дружба Решетилівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
15 – 150 років від дня народження Степана Онисимовича Сірополка (1872-1959), педагога, бібліолога, журналіста, музеєзнавця, краєзнавця. Нар. на історичній Полтавщині.
– 115 років тому (1907) відкрито Полтавську другу чоловічу гімназію. Відкрита на кошти полтавського дворянства. Серед викладачів гімназії були: М. Г. Астряб, Ф. М. Попадич. У 1910-1916 рр. в гімназії навчався О. Г. Шаргей (Ю. В. Кондратюк, основоположник сучасної космонавтики). Закрито гімназію на початку 1919 р. (тепер старий корпус ПНПУ ім. В. Г. Короленка).

16 – 85 років від дня народження Марії Василівни Переверзіної (1937), заслуженого майстра народної творчості України. Народилася у с. Максимівка Кременчуцького р-ну.
18 – 135 років від дня народження Андрія Євгеновича Багмета (1887-1966), мовознавця, фольклориста, письменника. Нар. в с. Максимівка Карлівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).

65 років від дня народження Олександра Васильовича Удовіченка (1957), українського політика, голови громадської організації «Рідне місто, Рідний край». Голова Полтавської ОДА (2010-2014). Народився в с. Орілька Лозівського р-ну Харківської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
19 – 120 років від дня народження Олеся (Олександра) Васильовича Донченка (1902–1954), українського письменника, поета, казкаря. Народився у с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну.

26 – 135 років від дня народження Дмитра Михайловича Дяченка (1887–1942), українського архітектора, одного з засновників українського архітектурного стилю. Народився у с. Патлаївка Полтавського р-ну. Репресований.

31 – 85 років від дня народження Віталія Миколайовича Ханка (1937), мистецтвознавця, бібліографа, музейника, викладача, краєзнавця, заслуженого працівника культури України (1994), члена НСХУ (1987), НСМНМУ (1992), члена міжнародної Асоціації арткритиків (АІСА, 1997, у Парижі при ЮНЕСКО). Автор понад 1700 праць, серед них – присвячені мистецькій спадщині краю, храмовій архітектурі, діячам культури і мистецтва, меценатам церкви. Народ. у м. Полтава.

ВЕРЕСЕНЬ

1 - 100 років від дня народження Солод, Олександра Павловича Солода (1922-2017), літератора, журналіста. Народ. у с. Якимове Великобагачанського р-ну (тепер Миргородського р-ну).
– 65 років від дня народження Леоніда Борисовича Митька (1957), українського прозаїка, гумориста. Член НСЖУ та ПСЛ. Народився у м. Кобеляки (тепер Полтавського р-ну).

60 років (1962) від початку руху тролейбусів у м. Полтава.
8 – 100 років від дня народження Наталії Федорівни Меклін (1922-2005), Героя Радянського Союзу, в роки Другої світової війни – військової льотчиці. Автора багатьох прозових творів воєнної тематики. Народилася у м. Лубни.
- 85 років від дня народження Леоніда Матвійовича Кашина (1937-2006), лікаря-гігієніста, кандидата медичних наук. Основні напрямки наукових досліджень – гігієна праці в машинобудуванні. Народився у м. Гребінка (тепер Лубенського р-ну).
75 років від дня народження Миколи Сергійовича Шопші (1947-2006), українського оперного і концертно-камерного співака (бас), народного артиста України, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1995). Народився у с. Вереміївка Семенівського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
10 – 70 років від дня народження Ольги Анатоліївни Розсохань (1952), майстрині прикладного мистецтва. Народ. у м. Карлівка (тепер Полтавського р-ну).
- 60 років від дня народження Віктора Даниловича Міщанина (1962), керамолога, краєзнавця. Народ. у с. Малі Будища Зіньків. р-ну (тепер Полтавського р-ну).
17 – 65 років від дня народження Людмили Михайлівни Пономаренко (Таран-Пономаренко) (1957), української літераторки–поетеси, гумористки, композиторки. Народилася у с. Озера Кобеляцького р-ну (тепер Полтавського р-ну).
22 – 85 років тому (1937) утворено Полтавську область з центром у м. Полтаві.
27 - 130 років від дня народження Дмитра Юрійовича Андрієвського (1892-1976), громадсько-політичного діяча, дипломата, публіциста. Нар. у с. Бодаква Лохвиц. р-ну (тепер Миргородського р-ну).
28 – 125 років від дня народження Віталія Мойсейовича Рабіновича (1897-?), вченого-селекціонера, доктора сільскогосподарських наук. Народився у м. Димитрів Курської обл. Близько 40 років працював на Полтавській обласній сільськогосподарській дослідній станції. Довгі роки сорти люцерни Полтавської дослідної станції займали провідне місце в Україні та ін. країнах.
ЖОВТЕНЬ
1 – 160 років від дня народження Дмитра Петровича Мілера (1862-1913), українського історика буржуазно-ліберального напряму. Народився у смт. Котельва (тепер Полтавського р-ну). Автор праць з історії Слобідської і Лівобережної України 18 ст. Учень академіка Д. Багалія. У своїх працях він ідеалізував діяльність царської адміністрації в Україні.
4 – 85 років від дня народження Віктора Тимофійовича Грінченка (1937), директора інституту гідромеханіки НАНУ, дійсного члена НАНУ, заслуженого діяча науки і техніки України. Народився у м. Полтава.
5 – 140 років від дня народження Михайла Омеляновича Гаврилка (1882-1920), українського скульптора, учасника українських визвольних змагань початку ХХ ст. Народився на Козацьких хуторах поблизу села Рунівщини (тепер село Гаврилки Полтавського р-ну). Навчався в Миргородській художньо-промисловій школі у Опанаса Сластіона. Найбільшим досягненням був проект пам'ятника Т. Шевченку в Києві (1912 p.): грізного велета у киреї оточували внизу групи козаків і селян. Створив проект пам'ятника Т. Шевченку для Харкова. Виконав барельєф-медальйон та бюст для Полтавського театру (1919 p.).
6 – 130 років від дня народження Якова Мартиновича Дзябенка (1892-1959), військового і громадського діяча. Народ. у с. Матяшівка Великобагачанського р-ну (тепер Миргородського р-ну).
10 – 75 років від дня народження Миколи Георгійовича Кульчинського (1947), укр. громадсько-політичного та культурного діяча, поета. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
13 – 55 років від дня народження Віталія Леонідовича Запеки (1967), фотохудожника, письменника. Учасника АТО. Автор фотоальбому «Батальйон «Полтава». Роки війни : фото та розповіді». Нар. у м. Полтава.
14 – 130 років від дня народження Андрія Івановича Заливчого (1892-1918), українського політичного діяча, письменника і публіциста. Автор циклу новел «З дитячих літ» (видано посмертно, 1919). Народився в с. Млини Гадяцького р-ну (тепер Миргородського р-ну).
- 65 років від дня народження Юрія Феодосійовича Рогового (1957), літератора, поета, прозаїка. Народився в с. Устимівка Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
16 – 70 років від дня народження Тетяни Іванівни Зеленської (1952), заслуженого працівника культури України (2007), директора Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського. Народилася в с. Ряшки Прилуцького р-ну Чернігівської обл. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
19 – 135 років від дня народження Івана Максимовича Онісіна (1887-1942), викладача, ректора ПНПУ ім В. Г. Короленка (1935-1937). Народився у с. Дмитрівка Скопінського повіту Рязанської губ. З 1927 р. мешкав у м. Полтава.
– 125 років від дня народження Хоми Семеновича Рябоконя (1897-1963), українського вченого-математика, професора Міннесотського ун-ту. Нар. у с. Лисича Чутівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
- 85 років від дня народження Якова Трохимовича Кухаренка (1937-2000), українського письменника. Народився у с. Миколаївка Решетилівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
20 - 50 років від дня народження Наталії Євгенівни Пілюгіної (1972), килимарниці, член НСХУ. Нар. у м. Мічурінськ Тамбовської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
21 – 75 років від дня народження Людмили Олександрівни Розсохи (1947), краєзнавця, літературознавця, публіциста, громадської діячки. Народилася в с. Козачка Зміївського р-ну Харківської обл. З 1972 року проживає у м. Миргород. Понад три десятиліття працювала у музеях міста - літературно-меморіальному музеї Д. Гурамішвілі та Миргородському краєзнавчому музеї.
- 30 років від дня народження Олександра Олександровича Пушка (1992), поета. Нар. у м. Зіньків (тепер Полтавського р-ну).
29 – 125 років від дня народження Юхима Максимовича Даниленка (1897-1957), українського архітектора і художника-реставратора. Автор унікальних макетів Софійського собору, Києво-Могилянської академії, Успенського собору Києво-Печерської лаври, собору Михайлівського Золотоверхого монастиря, палацу К. Розумовського в Батурині. Народився у с. Вейковому на Полтавщині.
31 – 130 років від дня народження Володимира Францевича Самуйла (1892-1966), архівіста, музеєзнавця, краєзнавця. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.


ЛИСТОПАД

1 – 65 років від дня народження Івана Михайловича Момота (1958), громадського та політичного діяча. Народився в с. Гиряві Ісківці Лохвицького р-ну (тепер Миргородського р-ну).
2 – 110 років від дня народження Дмитра Сергійовича Івашина (1912-1992), ботаніка, флориста, еколога. Нар. у с. Попівка Миргородського пов. (тепер Миргородського р-ну).
– 95 років від дня народження Дмитра Павловича Кального (1927-2018), заслуженого працівника культури України (1984), директора Полтавського музею авіації та космонавтики. У 1979 р. очолив роботи зі створення музею-заповідника М. В. Гоголя у с. Гоголеве Шишацького р-ну. Ініціатор спорудження в Полтаві пам’ятників Ю. Кондратюку, учасниками операції «Френтік», меморіальних дошок на честь видатних учених конструкторів, організаторів авіаційного та ракетно-космічного будівництва. Народився у с. Чутове Полтавського р-ну.
6 – 115 років від дня народження Семена Михайловича Жураховича (1907-1997), українського письменника, учасника Другої світової війни. Народився у с. Правобережна Сокілка Кобеляцького р-ну (тепер Полтавського р-ну). За цикл новел «Діти і війна» та збірку оповідань «Неминучість» його відзначено літературною премією ім. Ю. Яновського (1985). Нагороджений орденом «Знак Пошани». Член НСПУ.
8 – 140 років від дня народження Дмитра Михайловича Байди-Суховія (1882 – рік смерті невідомий (за іншими даними 1974)), українського актора, режисера, бандуриста, збирача і пропагандиста українських народних пісень. Народився у с. Нагірне Решетилівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).  Один із засновників українського кіно.

- 125 років від дня народження Якова Романовича Халабудного (1897-1946), українського майстра різьблення по дереву, заслуженого майстра народної творчості України. Народився у с. Жуки Полтавського р-ну.
13 – 130 років від дня народження Якова Омеляновича Риженка (1892-1974), українського мистецтвознавця, музейника, історика. Народився на хуторі біля с. Пустовійтове Кременчуцького пов. (тепер Кременчуцького р-ну). У 20-х роках минулого століття працював заступником директора Центрального Пролетарського музею Полтавщини (тепер Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського). Провів реорганізацію експозиції музею, відвівши центральне місце етнографічним експонатам, переважно зібраним особисто під час проведення наукових експедицій. У 1926-1927 рр. провів комплексне етнографічне дослідження Опішнянського району. У 1931 p. заарештований у справі УНЦ і засуджений до виселення з України. Поселився в Астрахані, де й помер. Автор праць з килимарства, литва й гончарства Полтавщини.
17 – 95 років від дня народження Валентини Михайлівни Вербицької (1927-?), українського бібліографа. Народилася у с. Вороньків Бориспільського району Київської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавою. У 1951-1968 рр. працювала бібліографом, а у 1968-1985 рр. – завідувачем бібліографічного відділу Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського. Автор бібліографічних покажчиків: «Г. С. Сковорода і Полтавщина» (у співавт., 1972); «Полтаві - 800» (1974); «Т. Г. Шевченко і Полтавщина» (у співавт., 1985); «Полтавщина в художній літературі» (1975, 2-е вид., 1984); «Митці Полтавщини» (1984) та ін.
18 – 75 років від дня народження Миколи Івановича Ляпаненка (1947), генерального директора ПОДТРК «Лтава», заслуженого журналіста України. Народився у с. Вереміївка Семенівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
21 – 115 років від дня народження Петра Олександровича Лубенського (Афонського) (1907-2003), українського письменника. Народився у с. Кореневе Курської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
25 – 135 років від дня народження Миколи Івановича Вавилова (1887-1943), російського генетика, основоположника сучасної наукової селекції, академіка. Народився у м. Москва. Певний час жив і працював у м. Полтаві.

27 - 110 років від дня народження Лева Семеновича Вайнгорта (1912-1994), архітектора, краєзнавця. Протягом 32 років, з 1939 до 1970 року Лев Семенович працював головним архітектором Полтави. Співавтор багатьох пам'ятників міста і багатьох наукових робіт з містобудування і архітектури Полтави. За його активної участі у повоєнні часи відновлено центр міста, проведено містобудівні заходи зі створення його чіткої планувальної структури, відтворено історичний вигляд Круглої площі.

29 – 80 років від дня народження Михайла Васильовича Казидуба (1942-1998), поета, журналіста. Народився с. Вереміївка Градизького р-ну Полтавської обл., нині затоплене водами Кременчуцького водосховища.

ГРУДЕНЬ
1 – 120 років тому (1902) розпочався випуск газети «Полтавскій вестникъ». Вона швидко набула популярності, широко висвітлювала різноманітні аспекти життя міста і губернії. Першим редактором газети був Дмитро Іваненко, відомий на Полтавщині журналіст і письменник. Редакція розміщувалася у будинку Шиндлера по вул. Кузнецькій. Газета «Полтавскій вестникь» виходила до 30 квітня 1917 року. Потім випуск її припинився. Редакція обіцяла читачам, що шукає кошти і незабаром сподівається відновити вихід. Та це вдалося зробити аж через… 73 роки. 14 листопада 1990 року полтавці знову отримали газету з такою ж назвою.
- 75 років від дня народження Неллі Василівни Ножинової (1947), актриси, співачки, народної артистки України (1996). Народилася у м. Полтава.
2 – 45 років від дня народження Олександри Євгеніївни Путрі (1977-1989), художниці. Народилася у м. Полтава.
3 – 300 років від дня народження Григорія Савича Сковороди (1722-1794), українського просвітителя-гуманіста, філософа і поета. Народився у смт. Чорнухи (тепер Лубенського р-ну).
- 125 років від дня народження Андрія Васильовича Головка (псевд. – Андрій Сірома) (1897-1972), українського письменника, одного із основоположників української радянської літератури. Народився у с. Юрки Козельщинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну). Твори письменника перекладалися російською, болгарською, німецькою, польською, словацькою та ін. мовами. На кіностудії ім. О. Довженка екранізовано його твори «Бур’ян» та «Пилипко». Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1969). Нагороджений орденом Леніна. У 1979 р. СПУ встановила щорічну літературну премію ім. А. Головка за кращі прозові твори року.
4 – 100 років від дня народження Валентина Юхимовича Міщенка (1922-1994), музиканта, композитора, диригента, фольклориста, заслуженого працівника культури УРСР. Нар. у с. Мар’янівка Карлівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
7 – 50 років від дня народження Віктора Володимировича Сердюка (1972), письменника, члена ПСЛ. Нар. у м. Полтава.
10 – 75 років від дня народження Михайла Васильовича Гури (1947), українського поета-гумориста. Народився у с. Юріївка Гадяцького р-ну (тепер Миргородського р-ну).
12 – 165 років від дня народження Павла Платоновича Потоцького (1857-1938), громадського та культурного діяча, бібліофіла, колекціонера, мецената, засновника історико-мистецької колекції «Музей України». Народився у с. Просяниківка Озерської вол. Кобеляцького пов. (тепер Полтавського р-ну).
13 – 90 років від дня народження Миколи Івановича Шкіля (1932-2015), вченого-математика, педагога, доктора фізико-математичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України. Народився в с. Бурбино Семенівського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
14 – 50 років від дня народження Геннадія Васильовича Біліченка (1972-2014), учасника антитерористичної операції. Капітан Управління СБУ в Полт. обл. загинув 13 квітня 2014 р. при виконанні службового обов’язку під м. Слов’янськ Донецької обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
20 – 125 років від дня народження Миколи Володимировича Лятошинського (1897-1967), історика-краєзнавця Полтавщини. Народився у м. Москва. Протягом 1915-1918 рр. навчався у Московському комерційному училищі. У серпні 1920 р. добровольцем вступив до Червоної Армії, служив переписувачем у військових шпиталях до 1923 року. На цей час він уже мешкав у Полтаві. У квітні 1926 р. Лятошинського зараховано на посаду архівіста до Полтавського окружного архівного управління. Працював по впорядкуванню архівних документів. Автор неопубл. рукопис. праць «Полтава, нарис археологічний та історичний», «Герби м. Полтави» і короткого істор. нарису про місцевості та будівлі, де 1930 р. постав Полтав. ін-т інж. с.-г. буд-ва.
21 – 300 років від дня народження Св. Преподобного Паїсія (Петра) Іоановича Величковського (1722-1794), видатного церковного діяча, архімандрита. Народився у м. Полтава.
24 – 80 років від дня народження Миколи Михайловича Кириченка (1942-2013), музиканта, педагога, заслуженого артиста України. Народився у с. Золотарівка Кобеляцького р-ну (тепер Полтавського р-ну).
27 – 115 років від дня народження Івана Григоровича Червоніщенка (1907-1984), українського поета. Народився у с. Полякове Кіровоградської обл. Член СПУ (з 1953 р.). Закінчив Полтавський учительський інститут (1941). Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
31 – 145 років від дня народження Гната Мартиновича Хоткевича (1877-1938), українського письменника, актора, мистецтвознавця. Народився у м. Харків. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною. У 1928-1932 рр. був художнім керівником Полтавської капели бандуристів.
- 140 років від дня народження Михайля Васильовича Семенка (1892-1937), українського поета, лідера українського футуризму. Народився у с. Кибинці Миргородського повіту (тепер Миргородського р-ну).

ЦЬОГО РОКУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ:

915     років тому (1107) вперше літописно згадується м. Лубни;
– 580 років тому (1442) засновано Красногірський Гадяцький Миколаївський монастир;
- 430 років тому (1592) м. Пирятину надане Магдебурзьке право і затверджено герб міста;
– 325 років тому народився Григорій Кирилович Левицький (Левицький-Ніс) (бл. 1697-1769), український гравер, представник бароко, походив із козацької родини. Народився у с. Маячка Новосанжарського р-ну (тепер Полтавського р-ну);
– 315 років тому (1707) у м. Лубни влаштовано Головну польову аптеку і Ботанічний аптекарський сад;
– 255 років тому (1767) закладено сад лікарських рослин у м. Лубнах;
– 245 років тому народився Василь Опанасович Гоголь (1777-1825), письменник, байкар, актор, батько М. В. Гоголя. Заснував театр у маєтку родича та друга Д. Трощинського в с. Кибинцях Миргородського р-ну, сам грав у цій трупі та писав для неї п’єси українською мовою на мотиви народних казок. Народився на хут. Купчинському (тепер с. Гоголеве Миргородського р-ну);
– 235 років тому (1787) створено плани міст Пирятина і Хоролу;
– 225 років тому (1797) лікарем І. Тишевським засновано першу лікарню в м. Полтава, на 50 місць;
– 220 років тому (1802) відкрито Полтавську громадську лікарню (тепер Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського);
– 215 років тому (1807) засновано друкарню Полтавського губернського правління;
- 210 років від дня народження Федора Максимовича Бодянського (1812–1873), українського філолога-славіста, історика, фольклориста, перекладача, видавця, письменника. Народився в с. Варві Полтавської губернії (тепер селище Сріблянського р-ну Чернігівської обл.) у сім’ї священника;
– 185 років з часу народження Олександра Олександровича Котляревського (1837-1881), українського філолога, етнографа, славіста, члена-кореспондента Петербурзької АН (1875). Народився в посаді Крюків, тепер у складі м. Кременчук;
– 180 років від дня народження Анастасія Єгоровича Зайкевича (1842-1931), українського агронома, одного з перших організаторів сільськогосподарської дослідної справи в Росії і на Україні, професора Харківського університету (1884), Героя Праці (1930). За його участю було організовано Полтавське дослідне поле, Лубенську дослідну станцію лікарських рослин та ін. Наукова спадщина А. Є. Зайкевича присвячена питанням фізіології рослин, агрохімії, селекції, тваринництву та ін.;
– 170 років тому (1852) до Полтави з Ромен було переведено Іллінський ярмарок, який займав третє місце в Російській імперії за обсягом торговельного обігу;
– 170 років тому (1852) розпочато будівництво Сампсоніївської церкви біля братської могили російських воїнів на кошти полтавця Й. С. Судієнка (архітектор – Й. І. Шарлемань);
- 165 років від дня народження Івана Антоновича Зарецького (1857-1937), археолога, етнографа, земського і громадського діяча, почесного громадянина Полтави (1902). Був одним із фундаторів Полтавського природничо-історичного музею (тепер Полтавський краєзнавчий музей імені В. Кричевського). Народився у с. Лютенька Гадяцького р-ну (тепер Миргородського р-ну).
– 155 років з часу смерті Миколи Івановича Арандаренка (1795-1867), українського історика, статистика, етнографа. Автор роботи «Записки про Полтавську губернію» (ч. 1-3, Полтава, 1848-1852), в якій висвітлюється історія Полтавщини з найдавніших часів, адміністративно-політичний устрій, історія державних установ 17-18 століть, подаються відомості про природу, розвиток сільського господарства, промисловості, ремесел, торгівлі; вміщено цінні етнографічні та фольклорні матеріали. Праця М. Арандаренка, незважаючи на його монархічно-дворянські переконання, має наукову цінність як джерело для вивчення історичного минулого Полтавщини;
– 145 років тому (1877) побачила світ книга О. В. Богдановича «Сборник сведений о Полтавской губернии»;
– 125 років тому (1897) відкрито Андріївський зоотехнічний технікум у Новосанжарському р-ні;
– 125 років тому (1897) споруджено будинок державного банку у м. Полтава;
– 110 років (1912) з часу відкриття Перещепинського скарбу;
– 100 років тому (1922) відкрито пам’ятник Г. С. Сковороді у м. Лохвиця;
– 95 років тому (1927) створено Миргородський завод мінеральних вод;
– 75 років тому (1947) створено літературне об'єднання "Ворскла";
– 70 років тому (1952) у м. Полтава відкрито літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського;
– 65 років тому (1952) у м. Полтава встановлено пам’ятник на честь генерал-лейтенанта О. І. Зигіна, командуючого 4-ої гвардійської армії. Автори пам'ятника – скульптори : Л. Є. Кербель, В. Ю. Цигаль; архітектор – О. Д. Захаров;
– 65 років тому (1957) відкрито пам'ятник М. В. Лисенку у с. Гриньки Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну);
– 65 років тому (1957) засновано ансамбль пісні і танцю «Лтава» Полтавського міського будинку культури;
– 60 років тому (1962) відкрито музей А. Ю. Тесленка у с. Харківці Лохвицького р-ну (тепер Миргородського р-ну);
– 50 років тому (1972) відкрито пам’ятник Г. С. Сковороді в смт Чорнухи;
– 40 років тому (1982) відкрито Кобеляцький музей літератури і мистецтва.

понеділок, 18 жовтня 2021 р.

Константа української етнічності

 17 жовтня прогресивне людство відзначає Всесвітній день млинів. Відділ краєзнавства спільно з КЗ ПОЦНПВТКУМПОР підготували книжкову виставку «Константа української етнічності». Саме так млинарство охарактеризував доктор історичних наук Віталій Масненко.


На виставці представлено низку видань, які дають уявлення про українське млинарство загалом та його розвиток на Полтавщині. Це, зокрема, «Пам’ятки України: історія та культура» (№ 3-4/1998) зі статтею відомого архітектора-реставратора Леоніда Прибєги «Традиційні млинарські споруди України: типологія, охорона та реставрація», другий випуск «Трудов Полтавской ученой архивной комиссии» (1906), де істориком, архівістом Вадимом Модзалевським опубліковано документи про мірошництво у Полтавському полку на 1722 рік. Статті краєзнавця Євгенія Копильця у збірниках матеріалів наукових конференцій «П’яті Череванівські наукові читання» та «Сучасні проблеми національно-культурної ідентичності: регіональний вимір» присвячені реконструюванню історії кобеляцького млинарства у XVIII-XX cт. та історіографічному аналізу даних про кількість млинів у Полтавській губернії на початку ХІХ ст.
Є і публікації про збереження пам’яток млинарства та пов’язаних із ним традицій. Це, зокрема, друге число «Українського млинологічного журналу» (2019) зі статтею пирятинського краєзнавця Миколи Миленка «Як відновлювали Євтухів млин у Дейманівці», низка матеріалів кобеляцької преси («Колос», «Ехо») та буклет Кобеляцької міської ради про унікальне свято – День млина, яке у Кобеляках з ініціативи Бориса Попруги відзначають щорічно з 2011 р., стаття Євгенія Копильця у збірнику матеріалів наукової конференції «Географія та екологія: наука і освіта» про залучення учнівської молоді Полтавщини до вивчення млинарської спадщини рідного краю та відповідні публікації вихованців Полтавського обласного центру національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді.















вівторок, 12 жовтня 2021 р.

Книжкова виставка "Осіннє золото" Дмитра Луценка

 Слава на земля полтавська талановитими людьми, однак є серед них непересічні особистості, люди-самородки. Саме таким є поет-пісняр Дмитро Луценко. Про таких у народі кажуть «Божа людина», тобто має талант від Бога!
Народився Д. Луценко у мальовничому старовинному селі березова Рудка Пирятинського (тепер Лубенського) району в селянській родині. Село, як і люди, що жили у ньому, мали непросту, а часом захопливу історію. Можливо це і сприяло формуванню поетичної душі. «Ще в пору колискову, в ранньому дитинстві, в теплій селянській хаті зачарувала мене українська народна пісня. Я вбирав у своє серце безліч сумних і веселих, мужніх і ніжних мелодій… Із піснями я виріс…», - згадував Дмитро Луценко. 


Говорячи про свої перші поетичні твори, автор зазначав: «Збирав я їх на батьківській землі для вас в безсонні ночі, рідні люди».
Березовій Рудці присвятив поет такі трепетно-ніжні рядки у вірші «Рідне село»:
Березова Рудка, Березова Рудка
Мене зустрічає привітно, як мати,
Тут кожна билинка, стужавіла грудка
Для мене – мов квітка життя – незабудка…
Але не тільки радісні хвилини пов’язані з рідною землею, а й багато щемкого болю. У страшному для українського народу 1933 році пішов з життя батько поета, а наприкінці того ж року смерть забрала і сестру Дмитра, Яринку. Самого ж Дмитра голод загнав на шахту в Донбас. Працюючи в шахті, одночасно продовжував навчатись на робітфаці, а з 1938 р. Луценко – студент Київського гідромеліоративного інституту. У жовтні 1940 р. призваний до армії у прикордонне військо на Памірі.
Важкий солдатський шлях випав Дмитрові у роки Другої світової війни. На фронті доля звела його з відомим поетом Євгеном Долматовським, який віддав до друку вірші поета у дивізійну газету «За Победу». Згодом туди перевели працювати Дмитра Омеляновича.
Виступав із віршами, статтями, кореспонденціями у фронтовій друкарні. У фронтових газетах друкувалися його вірші «Моє місто», «Я син твій, Батьківщино» (1942), «Україна», «Вірність» (1943) та ін., в яких він своєю натхненною творчістю підіймав бойовий дух і закликав до перемоги.
Військова тематика відобразилась у збірках «До останнього патрона» (1975), «Пісня вірності» (1981), «Пісні та хори про Велику Вітчизняну війну» та ін.
Багато поезій Д. Луценка воєнного часу стали відомими піснями: «А мати ходить на курган», слова покладені на музику Ігорем Шамо. Свого часу Дмитро Луценко писав, що «коли почав писати вірші, то так дуже хотілося мені, щоб хоч один був покладений на музику. Мені здавалось, що я був би найщасливішою людиною на землі, коли б почув свою пісню».
Війна закінчилася для поета-фронтовика контузією та інвалідністю. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Дружби народів, медалями «За відвагу».
Важко жилося всім після війни. Дмитро Луценко теж не став виключенням. Матеріальна скрута, невлаштованість, пошуки роботи, на якій заробіток давав би хоч трохи й морального задоволення приводили до газет «Сільські вісті» та «Молодь України». А згодом Дмитра Омеляновича призначили кореспондентом Всесоюзного радіо по Україні.
У ці роки він зустрічає своє кохання. Народжуються дітки – донька і син. А у 1963 р. його приймають до Спілки письменників України. Роком раніше побачила світ перша збірка «Дарую людям пісню», благословенна Володимиром Сосюрою. Загалом у творчому доробку автора 14 поетичних збірок, а також 300 пісень, музику до яких написали 63 композитори: О. Білаш, Г. і П. Майбороди, І. Шамо, А. Пашкевич та ін.
Творчість Дмитра Омеляновича відзначена урядовими нагородами: у 1974 р. він отримав звання заслуженого діяча мистецтв України, а у 1976 р. – Державну премію України імені Т. г. Шевченка за пісні «Києве мій», «Зачарована Десна», «Стоїть над Волгою курган», музику до яких написав Ігор Шамо.
У серії «Бібліотека Шевченківського комітету» вийшла друком збірка вибраних творів поета «Усе любов’ю зміряне до дна». У цій книзі, об’ємом понад 600 сторінок, представлений великий творчий доробок поета.
У багатьох поезіях Дмитра Омеляновича згадуються населені пункти рідної йому Полтавщини. Найбільше, звичайно, с. Березова Рудка, але є й інші, зокрема, Полтава – у віршах «Кущ калини» і «Полтавчанка» (в останньому є такі рядки: «дівчина з чарівної Полтави з квітами привиділась мені…»), а у вірші «Хата моя, біла хата»  згадується річка Ворскла. Пісні Д. Луценка складають золотий запас української естради, яку знають і люблять у цілому світі.
Пісню «Осіннє золото» виконували уславлені Діана Петриненко, та Дмитро Гнатюк, а «Мамину вишню» - незабутня Раїса Кириченко. «Мамина вишня» - одна з пісень, присвячена матері поета. Чому «мамина»? «Бо завжди мама рвала з неї перші вишні і нас частувала, і ми ту вишню так і назвали – мамина вишня», - писав сам Д. О. Луценко.
Багато пісень поета стали просто народними: «Пісня про Черкащину» стала позивними радіо міста Черкаси, а пісня «Як тебе не любити, Києве мій» - візитною карткою столиці України.
16 січня 1989 р. серце поета, підірване інфарктами, не витримало і Дмитро Луценко пішов у вічність зі словами: «Помирати не страшно, бо я лишаю людям свої пісні і вірші. А в них є те, що буде жити вічно, - моя велика любов…»
Місія Дмитра Луценка в українській культурі надзвичайна. Він і сьогодні – серед нас, вдячних нащадків. Митець живе у кожному слові, у кожній мелодії, написаній на його вірші.
У 2001 р. з нагоди 80-річчя поета-пісняра засновано літературно-мистецьку премію ім. Д. Луценка «Осіннє золото», яку щороку вручають поетам, композиторам, майстрам мистецтва України.
Матеріал підготувала провідний бібліотекар відділу краєзнавства Наталія Миколаївна Лисенко.












субота, 9 жовтня 2021 р.

До Дня українського козацтва

День українського козацтва відзначається в Україні згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 № 966/99 в день свята Покрови Пречистої Богородиці 14 жовтня. Президент України, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив цю дату своїм указом.
У відділі краєзнавства Полтавської ОУНБ до уваги користувачів діє виставка «Лицарі старого і нового часу», присвячена Дню українського козацтва. 

Українська козацька держава – унікальне явще в історії. Козаки-вояки, козаки-літописці, козаки- характерники… аналогів поняттю козацтва немає у світовій історії.
На території історичної Полтавщини існувала «селітряна держава» козацького війська Богдана Хмельницького, знані козацькі роди походять із Полтавщини  - Іскра, Свічка, Жученко, Гордієнко, Чуйкевич… Полтавець Гордій Чурай пролив за волю свою кров, а піснями його доньки Марусі Полтава проводжала на бій своїх синів-козаків.




Відомі на весь світ полтавські письменники прославили побут і звитяги українських козаків. «Тарасом Бульбою» М. Гоголя, козацькою «Енеїдою» І. Котляревського зачитуються сучасники.
Про це та багато інших цікавинок з історії козацтва Полтавщини можна дізнатися, переглянувши книжкову виставку у відділі краєзнавства.

четвер, 7 жовтня 2021 р.

Презентація видань Юрія Коцегуба

 7 жовтня відбулася презентація двох видань «Болбочан: поміж двох вогнів» (К., 2019) та «Нехай лихо спить» (Полтава, 2021), автором яких є Юрій Коцегуб. 


Юрій Миколайович Коцегуб народився у смт Нові Санжари, що на Полтавщині. Після закінчення школи навчався у Полтавському професійно-технічному училищі, а після служби в армії закінчив Полтавський технічний університет ім. Ю. Кондратюка і отримав диплом спеціаліста з економіки підприємства. Працював у приватних підприємствах м. Полтави. Здавалося б людина на перший погляд далека від літератури. Помічник бурильника та економіст за фахом Юрій Коцегуб щиро захопився краєзнавством, історією та літературою. Пан Юрій не філолог, не журналіст. Але. Наш автор увійшов до вісімки молодих найталановитіших письменників сучасної України!


Працюючи на буровій і навчаючись заочно в університеті, вивчав історію України, працював та досліджував документи в архівах, вивчав фольклор, легенди і перекази рідного краю, написав не один роман.
Майже рік у перервах між вахтами працював над історичним романом «В Темнім Лузі, за Дунаєм», за який 31 травня 2012 р. отримав Диплом лауреата міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».
Вірний історико-патріотичній тематиці, впевнений у своїх силах, надсилав їх на престижні конкурси і… отримував перемоги!
Має літературні нагороди: диплом «Коронації слова» 2012; спецвідзнака «Коронації слова» 2014, відзнака літконкурсу видавництва «Смолоскип» 2016; диплом літконкурсу «Крилатий Лев» 2017; диплом літконкурсу «ГРАНОСЛОВ» 2018.
Юрій Миколайович працює над творами про історичні події на Новосанжарщині, досліджує сторінки життя видатних уродженців краю, незвичайні пам'ятки історії і культури. Ці матеріали друкуються і на сторінках місцевої періодики. А також дописи можна побачити у групі "Краєзнавство Новосанжарського краю", яка створена для популяризації та збереження історії рідного краю.
Минулого року (2020) у номінації «Література, літературознавство» краєзнавець став лауреатом обласної премії Панаса Мирного. Під час конкурсного відбору авторитетне журі відзначило два його історичні романи — «Болбочан. Поміж двох вогнів» і «З Україною в серці, з шаблею в руці», присвячені Українській революції 1917-1921 років. При цьому наголошувалося, що попри свою молодість письменник не боїться братися за надскладні теми. Адже він фактично започаткував художнє та водночас ґрунтоване на документальній основі осмислення долі чи не найтрагічнішої дійової особи згаданої революції — полковника Армії УНР Петра Болбочана, котрого влітку 1919 року розстріляли свої, «уенерівці»...
У сьогоднішніх умовах ця книжка і постать, про яку вона оповідає, стала як ніколи актуальною. Петро Болбочан — це той командир, який звільнив Крим від окупації і повернув його Україні під владою Директорії УНР. За свої переконання і сталеву волю він поплатився життям. Він був засуджений та страчений за вироком військового трибуналу УНР – його знищили не вороги України, а свої.
Його називали контрреволюціонером, старорежимним генералом, реакціонером, звинувачували у зраді. За ним полювали білогвардійські та більшовицькі агенти, плелися численні інтриги. Легендарного командира і творця добровольчої Запорозької дивізії полковника Петра Болбочана ненавиділи чорні, білі, червоні. Навіть свої… Бажання служити Україні і власному народу, а не партіям чи шкурним інтересам було найбільшим злочином Петра Болбочана. Незважаючи на всі перепони, Запорозька дивізія стала однією з найбоєздатніших частин Армії УНР. Їх боялися і поважали. До речі, більшовики оголосили за голову Болбочана нагороду 50 тис. золотих рублів.

Друга книга Юрія Коцегуба -  повість "Нехай лихо спить". Він говорить, що це казка про заклятий скарб захований поблизу Нових Санжар. Твір переносить читача в другу половину XVIII ст. й оповідає про те, як знайшовши заклятий скарб шукачі пробудили нечисту силу. Дана повість увібрала в себе місцеві легенди, перекази, певні історичні події.
На зустріч завітали науковці, краєзнавці, історики, журналісти, а також учні Полтавського міського багатопрофільного ліцею № 1 ім. І. П. Котляревського разом з учителем української мови Вікторією Миколаївною Гайдамакою та бібліотекарем Наталією Михайлівною Граїцькою.








середа, 29 вересня 2021 р.

 28 вересня відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського спільно з Сумською ОУНБ (Ольга Малиш, завідувач відділу краєзнавчої літератури) та Кириківською публічною бібліотекою організували презентацію видання "Через Вогонь над Водою" - мемуари Марії Креховець. Насправді це реальні події з реального життя. Авторка Марія Креховець писала щоденник протягом свого життя: від моменту виїзду на примусові роботи до Німеччини під час Другої світової війни, спогади про дитинство в мальовничому селі Іванівка у батьківському хуторі на берез р. Ворскла до Голодомору та життя в Новій Зеландії. 

Упорядник книги - віцепрезидентка Світового Конгресу Українців у Південній півкулі, голова відділу "Мальви" Союзу Українок в Австралії - Наталія Пошивайло-Таулер.







10 років тому, в Новій Зеландіі, пані Наталії Пошивайло-Таулер передали рукопис мемуарів українки - Марії Креховець. Тож вона, ознайомившись з листами простої української дівчини Марії, перейнялася її долею і виступила меценатом і видавцем книги «Через Вогонь над Водою» українською мовою, яка побачила світ у листопаді 2020 року. «Моя місія - через унікальні мемуари полтавки пані Марії відкрити світу життя українки з початку ХХ століття на мальовничому полтавському хуторі через події громадянської війни, Голодомор, вивезення на роботи до Німеччини та поселення в Новій Зеландії», - зауважила віцепрезидентка СКУ.

Пані Наталія розповіла, що мемуари Марії Креховець раніше були опубліковані англійською мовою, їх переклав і видав син Марії Креховець Олег.

Історія мемуарів Марії Креховець сягає багатьох десятиріч. Ще будучи молодою жінкою в таборі переміщених осіб (DP) біля міста Маґдебург в Німеччині, Креховець почала писати щоденники. І так рік за роком назбиралося 12 зошитів. В старшому віці українка надрукувала мемуари на друкарській машинці. А вже після смерті жінки в Новій Зеландії ці щоденники її чоловік Василь Креховець передав Наталії Пошивайло-Таулер.

У Полтаві живе Валентина Сергіївна Сердюк - двоюрідна сестра авторки Марії Креховець. Вона теж родом з Іванівки, і дбайливо зберегла сімейні фото з Нової Зеландії, останній лист з фронту брата Марії, а також власноруч вишиту сукню молодої Марії Новікової. Скільки пам’яті, болі, розірваних сімейних зв’язків залишили свої рани через Голодомор і війну, «залізний занавіс» і ці рани ще актуальні, це наша пам’ять - і про такі долі, наші українські долі, життя - варто говорити.

Валентина Сергіївна запросила маму пані Наталії Зінаїду Олександрівну Пошивайло в гості і поділилася спогадами про родину, вічне чекання матері Параски Новікової на візит доньки, цікаві епізоди з сільського буття. Присутнім на заході теж надзвичайно цікаво було почути родинні спогади та переглянути світлини родини Марії й Василя, дізнатися про долі їх дітей Олега та Ганни.

На захід завітала праонука Марія Креховець – юна Марійка, яка з трепетом і хвилюванням розповідала про прочитане. 

 Презентована книга мемуарів є у фонді Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського, тож всі, кого зацікавило це видання, мають змогу взяти його у нашій бібліотеці.