Єдиний народ, ми - одна українська родина

 

Відділ краєзнавства Полтавської універсальної наукової бібліотеки пропонує увазі користувачів виставку літератури «Єдиний народ, ми - одна українська родина» до Дня незалежності України.

Багатовікова боротьба нашого народу за свою незалежність завершилася створенням Незалежної Української держави. Це є головним здобутком українців. Тепер, коли підлий ворог намагається відібрати в української нації цей історичний здобуток, як ніколи важливо повертатися до справжньої історії України: вивчати, аналізувати, скидати із свого розуму облуду.

Ми воїни.

Не ледарі.

Не лежні.

І наше діло праведне й святе.

Бо хто за що, а ми за незалежність.

Отож нам так і важко через те.

Сьогодні слова Ліни Костенко як ніколи співзвучні стану нашого суспільства.

Якщо уявити, що країна – це дім, то Україна все ще в процесі будівництва. Є міцний фундамент – століття боротьби за можливість жити в єдиній і незалежній країні. Є стіни – Конституція і законодавство, що дають можливість людям мати свободу і захист своїх прав, а також обов’язки, виконання яких зробить буття у спільному просторі безпечним і комфортним. Є дах – визнання незалежності і суверенітету України іншими країнами та членство України у міжнародних організаціях. Однак поки не все добре всередині цього будинку: основні комунікації є, але все інше не доведене до ладу, не обладнане зручно, не оформлене естетично, не прибране. Та й не всі з тих, хто живе у цьому великому спільному домі, цінують його і готові докладати зусиль для його розбудови. А ще є сусід, який хоче відібрати цей дім, а його головних оборонців і будівничих знищити.

Ціла когорта славних синів Полтавщини долучилася до будівництва Української держави та здобуття нею незалежності. С. Петлюра, К. Осьмак, В. Липинський, М. Драгоманов, М. Міхновський, М. Гаврилко, С. Скрипник, М. Кульчинський, С. Наріжний, В. Симоненко, П. Ротач… Кожен із цих славних полтавців у своїй царині наближав українську незалежність.

 

Хроніка подій боротьби за незалежність у Полтаві та області відображається і книгах «Полтава: історичний нарис» (Полтава, 2001) та «Полтавщина: історичний нарис» (Полтава, 2005).

Фундаментальною працею, є дослідження полтавських істориків О. Білоуська, Т. Пустовіта та ін. «Полтавщина.  Шлях до незалежності. 1985-1991» (Полтава, 2016). У книзі зібрані документи, свідчення очевидців, спогади, аналіз історичних подій та фактів. Еволюцію владних структур Полтавської області від найдавніших часів до доби незалежної України можна прослідкувати, скориставшись книгою «Полтавщина: влада на історичних паралелях» (Полтава, 2012).

Біографії визначних особистостей Полтавщини, яких держава відзначила своєю найвищою нагородою зафіксовані у випуску третьому серії «Герої землі Полтавської», що має назву Герої України».

На виставці представлена також упрядкована О. Пустовгаром збірка «Герої Крут і Полтавщина» (Полтава, 2020), де можна ознайомитися із життєвими шляхами полтавців, що стали учасниками доленосної для України події – битви під Крутами.

Біографічний довідник «Діячі Української Центральної Ради» (Київ, 1998) включає, серед інших, біографічні дані про видатних борців за незалежність у буремні роки української революції. Автор В. Закалюжний у праці «Козаки Полтавщин» (Полтава, 2009) подає інформацію про видатних полтавців, що зробили внесок до творення української незалежності від найдавніших часів до сьогодення. Таким чином, книжкова виставка мала за мету подати інформацію про якнайбільшу кількість наших земляків, які у різні часи, у різний спосіб наближали незалежність України.

Цікавою є колективна монографія польських і українських науковців  «Спадщина Пілсудського та Петлюри. Минуле, сьогодення та майбутнє партнерства Польщі та України» (Київ, Люблін, 2021). Праця цікава глибоким вивчення історичної спільності між українським та польським народами, що характерно особливо зараз, у контексті співпраці і взаємодопомоги під час російської агресії проти України.

Шлях української незалежності пролягає до Європи. Це особливо зрозуміло і незаперечно у світлі  даних історичних реалій. Цикл публіцистичних праць В. Чернявського «Народна дипломатія» (Полтава, 2012), «Ротарі – це Європа і світ» (Полтава, 2015) та ін. присвячені шляху України до Європи. Розповідаючи про плідну співпрацю міст-побратимів Кобеляків і Зінгена автор наводить приклад такого шляху.

Митці і діячі культури сучасної Полтавщини є передовими носіями ідей української незалежності. Видатна полтавська співачка Р. Кириченко все своє життя присвятила популяризації української пісні у цілому світі, відома культурологиня О. Щербань активно популяризує українські звичаї у тому числі і за межами України. На виставці представлена література присвячена полтавським композиторам, музикантам, тексти українських пісень, створених за часів незалежності. Проза і поезія наших земляків про Полтавщину та Україну представлена, зокрема книгою відомої полтавської журналістки і письменниці Г. Дениско «Про що гомонить Соборний майдан» (Полтава, 2018), та віршами лубенця С. Салівона «Війна і мир» (Лубни, 2023), що присвячені незламному українському народу, який  протистоїть сьогодні рашистській навалі.

Автор збірки глибоко переконаний:

Щоночі і щодня ми з ворогом у битві

Боролися за свій життя орієнтир

І Перемоги День, як рук всіх наших витвір,

Навіки принесе до України мир!

Імена в історії краю

2 серпня православна церква відзначає пам'ять пророка Іллі. Родом він був із Палестини, жив у ІХ столітті до Різдва Христового. Він був поборником істинної віри і благочестя. За переказами, коли майбутній пророк тільки народився, його батько побачив сон-видіння. У видінні достойні мужі вітали дитину, пеленали його вогнем та годували полум'ям. Коли ж Ілля став дорослим, він присвятив своє життя служінню Богові. Вважається, що за свою віддану службу на славу Бога Ілля був живим узятий на небо у вогняній колісниці, після чого його стали називати не інакше, як громовержець.

Традиційно "на Іллю" закінчувалися жнива. Наші предки в цей день ставили перший сніп у сінях. Українці вірили, що це допомагає зібрати хороший урожай. В День Іллі випікали з першого врожаю хліб, який різали і роздавали "від старшого до наймолодшого".

Від цього дня світловий день скорочується, а ніч стає довшою. Після Іллі дітям не дозволялося купатися у водоймах, оскільки ночі ставали прохолодними й вода помітно вистигала. Від Іллі починаються горобині ночі та характерний для серпня активний зорепад. Одні вважали: якщо зірка падає і згоряє, то «відьма підхопила її і сховала у глечик». Інші стверджували: коли зоря залишає по собі довгий пучок світла, то «це Україна втрачає дівчину».

До пророка Іллі моляться про зцілення, відновлення миру і гармонії в родині, захист від ворогів, гарний урожай, а для незаміжніх дівчат – про хорошого чоловіка, адже ім’я Ілля означає «міць Господня». 

Відділ краєзнавства підготував віртуальну виставку-ім'я про знаних земляків, які носять це ім'я. Принагідно вітаємо всіх іменинників! Бажаємо Божої ласки, захисту та миру на нашій землі!

Ілля Максимович Шульга справжній геній землі української, художник найвищого світового рівня, але потрапив у немилість до радянської влади за те, що свого часу  навчався своєму мистецтву у російських Москві і Петербурзі, а ось усе своє життя розмовляв виключно мовою Тараса Шевченка. Тому, що був його земляком. Митець викладав у Київському мистецькому інституті тільки українською, малював виключно лише українців, героїв козаччини, гайдамацьких повстань. А ще навідріз відмовився довести до творчого фіналу картину, замовлену владою про приїзд до Києва «визначних діячів» того часу Петровського і Косіора, котрих буцімто бурхливо зустрічає люд Києва. За все це був знищений – спершу як митець, за тим і фізично. Величезну колекцію його картин сліпі послушники влади розпорошили. 

 

Про долю художника Іллі Шульги, який народився 20 липня (2 серпня) 1878 року у с. Кропивна Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Золотніський район Черкаської області) детально розповідає письменник Олександр Горобець. Читати далі

До видатних імен додамо наступні:

Науковець, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений працівник науки і техніки України, заслужений професор ХНУ ім. В. Н. Каразіна Залюбовський Ілля Іванович

Фотограф Ілля Назаркін, член Національної спілки фотохудожників України. 

Письменник Ілля Розенфельд, який залишив свої спогади "В зеркале памяти" про Полтаву і полтавців за часів Другої світової війни.

Письменник, публіцист Дубинський Ілля Володимирович народився 29 березня 1898 року в селі Бутенки на Полтавщині. 

Актор Ілля Михайлович Галін. «Ця людина звертає на себе увагу своїм незвичайним зовнішнім виглядом, екстравагантністю своєю, нібито кидаючи виклик шаблону і сірості», - писав про друга полтавський поет Федір Гарін.

Народився Ілля Михайлович Галін 20 грудня 1924 року у Херсоні, але з дитячих років жив у Полтаві. Рано залишившись без батька, Ілля, закінчивши шість класів, починає працювати токарем на заводі «Метал» (Полтавський турбомеханічний завод). Працював і заочно навчався у технікумі. У неповні сімнадцять літ пішов добровольцем на фронт. Був мінометником. Захищав країну у складі 9-ї гвардійської стрілецької дивізії. У грудні 1942 року у бою під Великими Луками на Калінінському фронті був тяжко поранений. Лікарі робили все можливе, але врятувати хлопцеві ногу так і не вдалося... Опісля численних лікарень його, як непридатного для фронту, направили працювати у Киргизію.

На початку 1944 року сержант Ілля Галін, нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю «За відвагу», повертається до рідної Полтави. 

Йому запропонували стати диктором полтавського обласного радіо, бо мав приємного тембру голос, чудову дикцію і високу мовну культуру. Ілля Михайлович погодився - щодня розповідав полтавцям про успіхи у відродженні міст і сіл області; а у вільний від роботи час читав поетичні твори. Завдяки чудовій пам’яті міг годинами декламувати поезію. Як писав гуморист Олександр Ковінька: «Читає Ілля Галін не тільки прекрасно, а й розпрекрасно. Сам статечний, тембр голосу - приємний, і Галін – щастя йому і далі так чинити - мистецьки поєднує і тонкий гумор, і душевну ліричність, і гостру сатиру, але більше за все він полюбляє глядача…». Він наполегливо працював над собою, аналізував свої виступи, добирав нові твори, створював нові композиції.

У Полтавській ОУНБ ім. І. П. Котляревського зберігається меморіальна колекція афіш та фото, які свого часу подарувала дружина Іллі Галіна. У 2019 році бібліотекарі підготували видання, розраховане на широке коло користувачів – мистецтвознавців, істориків, краєзнавців, бібліотекарів та ін.: Колекція афіш Іллі Галіна : бібліографічний покажчик / відділ краєзнавства ; уклад. М. А. Федорова, Г. А. Дідусенко, О. П. Перепьолкіна та ін. - Полтава : АСМІ, 2019. - 35 с.: іл. - (Бібліотечні колекції; вип. 5).