Українська майстриня народного
декоративного живопису. Народилася 7 грудня 1900 р. в с. Богданівка
Пирятинського пов. Полтавської губернії (тепер Яготинського р-ну
Київської обл.) в селянській родині. З дитячих років мала великий потяг
до малювання. Здобути освіту дівчинці не довелося, читати, писати й
малювати вона навчилася самотужки. Перші спроби малювати робила вуглиною
на шматку домашнього полотна. Пензлі виготовляла сама, а фарби робила з
буряка, бузини, калини, цибулі й різних трав. Малювала здебільшого
квіти, іноді й портрети. Пробувала вступити до художнього керамічного
технікуму в Миргороді та до Київського театрального технікуму, але не
мала документів про освіту.
Майже все життя К. Білокур працювала в
колгоспі, поєднуючи важку фізичну працю із заняттями живописом у вільний
від роботи час. Ось рядки з її власної сповіді: «Я працювала по різних
сільськогосподарських роботах аж до 1933 року. Прала, ткала, білила,
мила, копала, садила, полола, збирала і все діло робила. А в прогалинах
поміж цим ділом вчилася малювати».
Навесні 1940 року в Полтавському Будинку народної творчості була влаштована персональна виставка, на якій експонувалося близько 30 творів ще невідомої на той час художниці. Так прийшло до Катерини Білокур визнання. Після Полтави були персональні виставки творів народної художниці в Києві, Москві, Парижі.
Друга світова війна опалила душу й серце майстрині та спалила майже весь її перший доробок.
Основними сюжетами її картин були квіти та плоди. Твори: «Берізка увечері» (1940), «Квіти» (1943), «Буйна» (1944-1947), «Цар-колос» (1949), «Півонії» (1958), «Натюрморт з хлібом» (1960) та ін. Пензлю Катерини Білокур належать також портрети односельців та автопортрети (1950, 1955, 1957). Роботи художниці, просякнуті народно-поетичним сприйняттям природи, вирізняються оригінальністю композиції, ретельністю проробки деталей, яскравістю барв. Славнозвісне полотно «Цар-колос» - це не просто зображення різних квітів України, це філософія буття очима закоханої в рідний край, свій народ, це золоті злитки її енергетики, що, утверджуючи прекрасне, пробуджують у людині мудрість, благородство, гідність, це велич і слава України. Більшість її творів зберігаються в Державному музеї декоративного мистецтва в Києві.
У 1956 р. К.
Білокур було присвоєно звання народного художника УРСР. Творчість
талановитої народної майстрині здобула широке визнання як в Україні, так
і за її межами. В 1977 р. в Богданівці відкрито меморіальний
музей-садибу К. Білокур. На території садиби споруджено пам’ятник
художниці роботи скульптора І. Білокур (1986). У 1989 р. встановлено
республіканську премію ім. Катерини Білокур.
Померла 10 червня 1961 р.
Література:
Катерина Білокур очима сучасників [Текст] : спогади. Есеї.
Розвідки з архіву художниці. - К. : Томіріс, 2000. - 432 с. - 2800 экз.Хало, Ольга Іванівна. Катерина Білокур [Текст] : Поема / О. І. Хало. - Полтава : Полтавський літератор, 2001. - 54 с. - (До 10-ої річниці Незалежності України). - 500 экз. - ISBN 966-7462-63-3 : 3.00 грн.
Катерина Білокур [Текст] : фотокнига. - К. : Спалах, 2001. - 128 с. - Укр. та англ. мовами.
Катерина Білокур [Текст] : каталог виставки творів: До 100 ліття від дня народження / Ред. М. Маричевський. - К. : Образотворче мистецтво, 2000. - [16] с.
Чарівний світ Катерини Білокур [Текст] / укл. О. Дорошина. - Полтава : АСМІ, 2005. - 48 с. + 8 с. фотоіл. - (Художниці Полтавщини).
Чарівний світ Катерини Білокур [Текст] / укл. О. Дорошина. - Полтава : Полтавський літератор, 2009. - 48 с. + 4 л. фотоіл. - (Художниці Полтавщини).
Катерина Білокур [Текст] : малярство і проза. - К. : Родовід, 2009. - 108 с. : іл. - (Мала серія українського наївного малярства).
Скалацький, Кім Григорович. Катерина Білокур. Портрет з натури [Текст] : етюд-монографія / К. Г. Скалацький. - Полтава : АСМI, 2012. - 52 с.
Анотація: Етюд-монографія історика мистецтв і художника К. Скалацького до 112-річчя Катерини Білокур.
Немає коментарів:
Дописати коментар