понеділок, 23 квітня 2018 р.

До ювілею Людмили Кирилівни Шендрик

26 квітня святкує свій ювілей  Людмила Шендрик – заступник директора Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Як дослідника історії козацької доби на Полтавщині, історії Північної війни та Полтавської битви Людмилу Кирилівну знають історики і музейники не тільки в Україні а й за її межами.

середа, 4 квітня 2018 р.

КРАЄЗНАВЧІ ЧИТАННЯ ДО 90-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВІРИ ЖУК



11 квітня 2018 року у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського пройшли краєзнавчі читання до 90-річчя від дня народження історика, архівіста Віри Никанорівни Жук «Віра Жук – талановита дослідниця на ниві історичної науки України».
Організатори:
відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського
Полтавська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Мета заходу – ознайомити полтавську громаду з непересічною постаттю відомого українського історика, енциклопедиста, архівіста, вченої-болгариста, педагога Віри Никанорівни Жук та її науковою спадщиною.
Відкрила краєзнавчі читання Тетяна Іванівна Зеленська, директор Бібліотеки, заслужений працівник культури України. Вона наголосила на важливості постаті Віри Никанорівни Жук та на великий вклад вченої у розвиток історичного краєзнавства.



В рамках краєзнавчих читань відбулася презентація видань відділу краєзнавства обласної книгозбірні, присвячених ювілею науковця. Бібліотекарі відділу краєзнавства підготували бібліографічний покажчик «Подвижниця краєзнавчої справи Віра Никанорівна Жук» із серії «Видатні краєзнавці Полтавщини». У ньому максимально повно відображені науково-публіцистичні праці В. Н. Жук та також літературно-критичні статті, спогади, есе, історичні розвідки з життя та наукової діяльності В. Н. Жук, які можна віднайти у фондах ПОУНБ ім. І. П. Котляревського. Про структуру покажчика розповідала укладач цього видання Ганна Анатоліївна Дідусенко, головний бібліотекар відділу краєзнавства.
  Для ознайомлення широкого загалу науковців із складом зібрань із книжкової колекції В. Н. Жук (сформована у відділі краєзнавства) бібліотекарі відділу підготували ще одне видання - «Каталог бібліотеки та особовий фонд Віри Жук» з серії «Бібліотечні колекції». До його випуску долучився також заступник директора Державного архіву Полтавської області Т. П. Пустовіт, який люб’язно передав перелік документів із особового фонду В. Н. Жук, що знаходиться у ДАПО. Таким чином, дане видання містить опис книжок приватної книжкової колекції В. Н. Жук із фондів відділу краєзнавства (ПОУНБ ім. І. П. Котляревського) та опис документів із особового фонду В. Н. Жук, який зберігається у фондах ДАПО. Ці видання стануть у нагоді науковцям, освітянам, історикам, краєзнавцям та загалом усім пересічним користувачам, яких зацікавить постать цієї видатної особистості Полтавщини. Презентували видання Федорова Марина Анатоліївна, завідувач відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського і Пустовіт Тарас Павлович, заступник директора ДАПО.

Обидва видання побачили світ за фінансової підтримки Ірини Миколаївни Петренко, доктора історичних наук, професора кафедри педагогіки та суспільних наук Полтавського університету економіки і торгівлі України.
Книги вийшли у полтавському видавництві "АСМІ" (директор - О. М. Петренко).
Ірина Миколаївна Петренко була ученицею Віри Никанорівни Жук і саме ця вчена була зразком для наслідування та вплинула на становлення її особистості. Ірина Миколаївна розповідала про свого Вчителя, про її наукову та краєзнавчу роботу. В. Н. Жук була активним учасником конференцій, що відбувалися як у Полтаві так і за її межами, виступала з актуальними дослідженнями, і цим самим внесла свій вклад у розвиток історичної науки. 
У заході також взяли участь:

Самойленко Наталія Іванівна, к.і.н., доцент, радник Всеукраїнської Асамблеї болгар України;


Бабенко Людмила Леонідівна, д.і.н., проф., завідувач кафедри історії України ПНПУ ім. В. Г. Короленка;

Сергієнко Вікторія Григорівна, к.і.н., науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ;

Павлюк Віталій Сергійович, учитель-методист Бреусівської ЗОШ Козельщинського р-ну, член НСЖУ;

Малик Микола Васильович, член Полтавського клубу книголюбів.
Відеосюжет можна переглянути за наступним посиланням: http://irt.pl.ua/video/9699

 


















четвер, 22 березня 2018 р.

Скайп-зустріч до Всесвітнього дня поезії


23 березня у медіакімнаті ІЦ "Вікно в Америку" відбулася скайп-зустріч з Сумською обласною універсальною науковою бібліотекою з нагоди Всесвітнього дня поезії "Поезія - це завжди неповторність". Організатори - відділи краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського та Сумської ОУНБ.
«Поезія. Таке коротке і таке змістовне слово! Вона і втішить, і пригорне, і приголубить. Часто спогади ніжним серпанком оповивають душу, та на серці тихий сум за втраченим. Вночі думається краще, коли навколо тиша. Часто згадується рідне село, де все було наймиліше. Думки бродять рідними місцями. Мої вірші є своєрідним поетичним щоденником. Усі свої болі, все, що почула, побачила, виливаю на папері. З поезією стає легше на душі». Це вислів поетеси Ліни Костенко, яку вважають найправдивішою поетесою сучасності.  
У Полтавську обласну універсальну наукову бібілотеку імені І. П. Котляревського на скайп-зустріч завітали члени літературної студії «Перевесло». Ця студія створена в Полтавському міському багатопрофільному ліцеї №1 ім. І. П. Котляревського з вересня 2001 року. Очолює її творчо обдарована людина, поет і журналіст, учитель української мови та літератури, Герой України Тетяна Іванівна Балагура
Об’єднує студія юних поетів, прозаїків, есеїстів та журналістів, митців фотографії. У творчому доробку ліцеїстів — 29 поетичних та прозових збірок, перемоги в міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах («Рекітське сузір’я - 2009» - 12 перемог та гран-прі); призові місця в міських, обласних та всеукраїнських конкурсах-захистах наукових робіт по лінії МАН. Творчі роботи літстудійців друкуються в газетах «Зоря Полтавщини», «Полтавський вісник», «Сузір’я», журналах «Дніпро», «Дієслово», «Колізей»; збірнику «Сто молодих поетів України»; звучать на передачах обласного та Всеукраїнського радіо.
Своєю творчістю з сумчанами поділилися учениці Катерина Ясак, Олена Лелюх, Дем'яна Кандиба, Лілія Ілляшенко, Ольга Процай, Дана Тітенко, Євгенія Загребельна.

Сумські школярі – учасники літературно-мистецького конкурсу юних поетів, прозаїків «Диво калинове» імені Дмитра Білоуса: Охтема Ангеліна, Гончарова Ярослава, сестри Усенко Софія і Маргарита, Бугера Катерина, Гордєєва Поліна та Мацькович Софія. Наймолодша учасниця – учениця 5 класу Усенко Маргарита
Керівник Ромен Людмила – поетеса, член Національної спілки письменників України, лауреат літературної премії ім. О. Олеся, Всеукраїнської премії ім. А. Погрібного, літературного конкурсу ім. Марусі Бек.
Представляла юні таланти Закорко Вікторія Вікторівна – методист інформаційно-методичного центру управління освіти і науки Сумської міської ради, член редакційної колегії збірника «Диво, диво калинове!»  - збірника кращих творів сумських школярів.
 


















четвер, 15 березня 2018 р.

МЯКОТИН Венедикт Олександрович (14.03.1867–05.10.1937) – російський історик, публіцист, політичний діяч. Закінчив гімназію в м. Кронштадт та історико-філол. факультет Петербурзького університету, після чого був залишений при університеті для підготовки до професорського звання. У 1891–1900 рр. викладав історію в різних навчальних закладах.
Центральне місце в науково-дослідницькій роботі Мякотина займали проблеми історії України 17–18 ст. Одна з його праць - «Крестьянское землевладение в Полтавском уезде в 1767 г.» (1895). І ця праця зберігається у фонді нашої бібліотеки. На ній дарчий напис «Многуважаемому Николаю Михайловичу Коркунову от автора».



У 1920 році Мякотина заарештували, а на початку 1921 р. за ходатайством В. Г. Короленка, звільнили. Можливо, названа праця потрапила до нашої книгозбірні саме з рук Володимира Короленка?

субота, 3 березня 2018 р.

ВИДАТНІ ЖІНКИ ПОЛТАВЩИНИ

Більшості полтавців відомі імена жінок, які своєю творчістю впродовж років прославляли наш край. Це легендарна Маруся Чурай, художниця Катерина Білокур, співачка Раїса Кириченко. Їх знають і шанують не лише у Полтаві, а й в Україні та далеко за її межами.

А що скажуть нам імена Надії Дурової, Єлизавети Милорадович, Віри Холодної? Адже ці видатні жінки теж народилися на Полтавщині...
Приміром, Надія Дурова - перша жінка-офіцер, героїня війни 1812 р. Надія Дурова народилася 17 вересня 1783 р. у родині гусарського ротмістра Андрія Дурова у Пирятині. Першим вихователем дівчинки була нянька з вусами – денщик батька. Їй було десять років, коли вона почала навчатися верховій їзді, освоювати холодну зброю, стріляти з рушниці. Дівчина багато читала про військові походи, про героїзм воїнів та козаків, про Полтавську битву. Перемога Наполеона під Аустерліцом справляє велике враження на Надію. І у травні 1807 року вона тікає з дому та під виглядом юнака Олександра Васильовича Соколова вступає рядовим в уланський полк, у складі якого бере участь у походах 1807 р., в операціях проти французів у Німеччині і у 1812 р. – у боях під Смоленськом, у Бородинській битві. Деякий час вона була ад’ютантом М. І. Кутузова. А коли у бою дістала поранення, то виявилося, що поручик Олександр жіночої статі і звуть його – Надія Дурова. За виявлену хоробрість Надія Дурова була нагороджена солдатським Георгіївським хрестом, одержала звання корнета. Існує думка, що саме з неї був списаний образ Шурочки Азарової із фільму «Гусарська балада», знятого за п’єсою Г. Гладкого «Давним-давно».

Марія Башкирцева (народилася в с. Гавронцях Диканського району) стала першою жінкою-художницею, чиї роботи потрапили до Лувру. На загальному конкурсі майстерності в Парижі вона здобуває золоту медаль. А 1880 року дебютує в паризькому Салоні картиною «Молода жінка за читанням «Розлучення» Дюма», де її робота отримує високу оцінку.
Актриса німого кіно Віра Холодна – особлива людина, яка увірвалася в кінематограф зненацька і стала зіркою миттєво. Народилася майбутня кінозірка в Полтаві в родині вчителя словесності Василя Левченка. Вже у 1895 році родина Левченків переїхала до Москви, тому дехто вважає її російською актрисою. Але насправді це не так. Акторське мистецтво Віри Холодної відзначалося щирістю переживань, глибоким проникненням в суть образу, високим рівнем майстерності, художньою переконливістю. За три роки Віра Холодна знялася у п’ятидесяти фільмах (на сьогодні збереглося лише п’ять), які були надзвичайна популярними в Європі, Америці, Японії, Туреччині.

Людмила Руденко - чемпіонка світу з шахів, міжнародний гросмейстер і міжнародний гросмейстер серед чоловіків. Народилася в Лубнах у сім’ї викладача місцевої гімназії Володимира Руденка – палкого прихильника древньої гри, котрий і прищепив їй любов до шахів. Поряд з цим були серйозні заняття плаванням, де вона здобула звання чемпіонки Одеси (1924) та віце-чемпіонки України (1925) у цьому виді спорту.
Для почесної громадянки міста Миргород Анастасії Дойнікової рух і спорт є невід’ємною частиною життя. Вона змогла у 71 рік піднятися на Ельбрус, у 75 – на Казбек, щоденно пробігати по 10 кілометрів. «Мені зараз не можна зупинятися», – говорить жінка і продовжує свої щоденні тренування. Постійне прагнення до кращого результату, участь у змаганнях принесли Анастасії Дойніковій численну кількість нагород. Вона їх рахує не штуками, а на кілограмами. Зараз у неї близько 4 кілограмів медалей. Тут і призи за перемогу в змаганнях лижеролерів, у лижних перегонах, марафонах тощо. Але є серед усіх одна, особлива - за участь у естафеті несення Олімпійського вогню 1980 року. Тоді спортсменці було 40 років.
Хочеться згадати ще одну незвичайну жінку, уродженку Шишаччини Олену Чуб, яка, пропрацювавши сорок років вчителькою фізкультури в школі, у досить поважному віці почала брати участь у міжнародних турнірах, які проводяться серед ветеранів спорту. Понад 20 років на різних континентах, у багатьох країнах величаво звучав гімн України на честь її перемог. Їй аплодували глядачі в Італії, Англії, Чехії, Австралії, Франції, Норвегії, Канаді та інших країнах. У віці 75 років вона зуміла втілити у життя свою мрію – побудувати у рідних Яреськах спортивний стадіон.



Серед жінок-полтавок є ті, яким присвоєно високе звання «Герой України» - Тетяна Балагура (вчитель-методист Полтавського багатопрофільного ліцею № 1 імені І. П. Котляревського), Тетяна Корост (засновник агрофірми "Маяк"), Віра Роїк (заслужений майстер народної творчості України (1967). Упродовж життя вона створила понад 300 творів за авторськими орнаментами, загальна ж кількість виробів ручної вишивки складає близько 1000.).


До видатних науковців-істориків варто віднести постаті заслуженого працівника культури України Віри Никанорівни Жук; професора Полтавського університету економіки і торгівлі Ірини Петренко, яка отримала премію від Президента України за свою наукову роботу "Шлюб і сім'я у Гетьманщині ХVIIIст."; заслуженого працівника освіти України Людмили Бабенко.

Як бачимо, варто лише зануритися глибше і спливає ціла плеяда жінок, з багатогранними постатями яких всі бажаючі можуть ознайомитися на книжковій виставці «Видатні жінки Полтавщини». Бібліотекарі відділу краєзнавства зібрали інформацію про творчі постаті поетеси Інни Снарської, співачки Наталії Май, поетеси та журналістки Людмили Нестулі, талановитих музейників Євгенії Сторохи та Катерини Фесик, меценатів Єлизавети Милорадович та Катерини Скаржинської. Всього близько 30 імен! Виставка діятиме з 4 по 19 березня 2018 року у відділі краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського (вул. Небесної Сотні, 17; 5-й пов., 509 кімн).