вівторок, 12 травня 2020 р.

Виставка старовинних рушників

«Рушник!.. Він пройшов крізь віки, він і нині усимволізовує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Хай символ цей завжди сусідить у нашій добрій хаті як ознака великої любові і незрадливості» (Василь Скуратівський)

Цікаво, що мистецтво вишивання на Полтавщині характеризується своєрідністю, різноманітністю, сповнене особливої декоративної краси. Доктор мистецтвознавства Т. В. Кара-Васильєва доводить, що у вишивці полтавського регіону сконцентрувалася найбільш важливі локальні риси вишивання всієї Лівобережної України.
Традиційна полтавська вишивка відзначається великою кількістю рослинних мотивів (на сорочках та рушниках рясно цвітуть мальви, маки, троянди, що їх вважають магічними оберегами) і оздобою мережками, котрі надають вишитим виробам легкості й повітряності. Наші предки добре знали про силу рослин й передавали їхню магію на полотні.

Особливістю полтавської вишивки є поєднання рослинного, рослинно-геометричного та геометричного орнаментів, використання мотивів, характерних для даної місцевості. Майстрині нашого краю дуже полюбляли у своїх роботах зображати барвінки, зозулю, ламані дерева та гілки. А основою геометричного орнаменту були найпростіші фігури, такі як трикутник, ромб, квадрат, скісний і прямий хрест та різноманітні зірчасті мотиви.
По всій Україні поширений полтавський тип сорочки, звідси походить традиція ніжної і вишуканої вишивки білим по білому.
З величезною кількістю полтавських вишивок можна ознайомитися тут 

Особливе місце у вишивці Полтавщини займають рушники, їх оздоблення має художньо-естетичне значення для всього рушникового мистетцва України. Як свідчать дослідження етнографів, людина здавна надавала алегоричного значення довкіллю. Символічні рослинні та побутові орнаменти присутні на українських рушниках. Одним з найчисленніших рослинних орнаментів є символ дерева, дерева життя.
На полтавських рушниках ХІХ ст. у гаптуваннях з"являється виноград чи виноградна лоза. Полтавські рушники оздоблювалися розкішними рослинними орнаментами - дерево життя, квіти, калина, суниця.




Рушниковий орнамент, - за народним образним висловленням, - співуча мелодія душі, що звучить не лише для слуху й очей, а й для розуму і почуттів. Декоративне оздоблення полтавських рушників сповнене оптимзму, віри, радості. Рушник – одвічна зміна поколінь. І одвічна пам’ять...
«Я візьму той рушник...» - таку назву має віртуальна виставка рушників. На деяких рушниках вишиті дати - 1916, 1917, 1926 рік... Досить цікавим і ще недостатньо дослідженим елементом оздоблення рушника є літери. Хоча на наших рушниках я з впевненістю можу сказати, що це прізвище та ім"я і по батькові вишивальниць.
Рушник і до цього часу залишився символом гостинності та доброзичливості - на ньому підносять дорогим гостям хліб-сіль. Головним атрибутом весільного обряду також є рушник. Рушник дарувала мати сину в дорогу на щастя в новому житті. Його берегли як пам'ять про рідний дім, про дитинство. Рушники є символом матеріальної культури українців, важливою складовою обрядів та ритуалів.
 Для того, щоб поринути у красу і чарівність народної творчості Полтавщини, можна побувати в музеях нашого краю, наприклад, у Музеї Рушника, що в селі Степне Полтавського району. Також обов"язково завітайте до нашого відділу краєзнавства Полтавської наукової бібліотеки, аби ознайомитися з етнографічним куточком, у якому є старі рушники.

Наталка Полтавка (1926 р.) Рушник вишила Лідія Корніївна Гранько (1910-2001)

Немає коментарів:

Дописати коментар