Ім’я Марії Башкирцевої, українки, що народилася під Диканькою, в селі Гавронці на Полтавщині знає весь світ. Її картини, скульптури та знаменитий щоденник досі зберігаються у Парижі, бо там вона провела свої останні дні. Нам відомо, що в Україні художниця перебувала в липні 1876 р., травні 1881 р. та останній раз у жовтні 1882 p., де малювала селян і городян.
Це перша в світі жінка – художник, чиї картини представлені в Луврі. І для того, аби залишити свій слід в історії мистецтва, їй знадобилося всього 26 років життя.
Доля обдаровує неймовірно щедро, - їй пророкують славу незрівнянної співачки, - але у 18 років вставновлено страшний діагноз – туберкульоз. Згодом дівчина втрачає слух... Ще в десятилітньому віці дівчинка брала уроки малювання, перебуваючи в Женеві, однак тоді це заняття її зовсім не зацікавило. Але в сімнадцять років Марія Башкирцева зовсім несподівано для себе вирішує навчатися серйозно малювати, і це бажання заполонило майже все: «Я волію від усього відмовитись заради живопису. Треба неодмінно пам’ятати це, і в цьому буде все життя».
Після того, як не стало Марії, понад сто її картин було перевезено на Полтавщину. На жаль, мало що збереглося з творів Марії Башкирцевої на нашій землі, оскільки більшість з них було втрачено в роки Другої світової війни.
Але постать талановитої дівчинки цікавила і цікавить багатьох дослідників, як України, так і зарубіжжя. Так, в Україні найвідомішим дослідником життя М. Башкирцевої є М. Слабошпицький, О. Балабко та О. Тагліна. На Полтавщині постать художниці досліджували краєзнавці Дмитро Санжаревський, Петро Ротач, Валентин Сакун, мистецтвознавець Кім Скалацький, журналісти Василь та Ванда Лис. Під керівництвом краєзнавця Панаса Яковича Михайлика було здійснено видання декількох збірок історико-документальних нарисів, в яких висвітлено життя і вшанування творчості М. Башкирцевої.
Поет, письменник та дослідник культурної спадщини Чутівського краю, член Чутівської спілки письменників, Полтавської спілки літераторів, лауреат премії імені Самійла Величка Андрій Андрійович Шуть теж досліджує життєвий та творчий шлях художниці.
Працює Андрій Андрійович науковим співробітником Чутівського районного краєзнавчого музею. Він є автором поетичної збірки «Маріїна зоря», часопису «Легенда Маріїної долини» (про історію і сьогодення обласного культурно-мистецького свята «Маріїна долина»).
Отже, презентована сьогодні збірка «Маріїна долина» - не перша книга Андрія Шутя про Марію Башкирецеву. Так, у 2016 році вийшла збірка «Зірки в тумані», в якій надрукована повість про дитинство Марії Башкирцевої «Черняківські обрії». А у 2018 році – новий творчий доробок автора, написаний ним на основі публікацій, документів, експонатів Чутівського районного краєзнавчого музею, а також спогадів земляків.
До збірки «Маріїна долина» долучилися і бібліотекарі відділу краєзнавства, які підготували краєзнавчу бібліографічну розвідку з фондів наукової книгозбірні «Залишитися на землі щоб то не було...».
Своїми враженнями про книгу поділилися Галина Степанівна Бафталовська, директор Чутівського краєзнавчого музею та Раїса Іванівна Артеменко, член Чутівської спілки письменників, Полтавської спілки літераторів.
На заході були присутні учні Полтавського міського багатопрофільного ліцею № 1 імені І. П. Котляревського.
Це перша в світі жінка – художник, чиї картини представлені в Луврі. І для того, аби залишити свій слід в історії мистецтва, їй знадобилося всього 26 років життя.
Доля обдаровує неймовірно щедро, - їй пророкують славу незрівнянної співачки, - але у 18 років вставновлено страшний діагноз – туберкульоз. Згодом дівчина втрачає слух... Ще в десятилітньому віці дівчинка брала уроки малювання, перебуваючи в Женеві, однак тоді це заняття її зовсім не зацікавило. Але в сімнадцять років Марія Башкирцева зовсім несподівано для себе вирішує навчатися серйозно малювати, і це бажання заполонило майже все: «Я волію від усього відмовитись заради живопису. Треба неодмінно пам’ятати це, і в цьому буде все життя».
Після того, як не стало Марії, понад сто її картин було перевезено на Полтавщину. На жаль, мало що збереглося з творів Марії Башкирцевої на нашій землі, оскільки більшість з них було втрачено в роки Другої світової війни.
Але постать талановитої дівчинки цікавила і цікавить багатьох дослідників, як України, так і зарубіжжя. Так, в Україні найвідомішим дослідником життя М. Башкирцевої є М. Слабошпицький, О. Балабко та О. Тагліна. На Полтавщині постать художниці досліджували краєзнавці Дмитро Санжаревський, Петро Ротач, Валентин Сакун, мистецтвознавець Кім Скалацький, журналісти Василь та Ванда Лис. Під керівництвом краєзнавця Панаса Яковича Михайлика було здійснено видання декількох збірок історико-документальних нарисів, в яких висвітлено життя і вшанування творчості М. Башкирцевої.
Поет, письменник та дослідник культурної спадщини Чутівського краю, член Чутівської спілки письменників, Полтавської спілки літераторів, лауреат премії імені Самійла Величка Андрій Андрійович Шуть теж досліджує життєвий та творчий шлях художниці.
Працює Андрій Андрійович науковим співробітником Чутівського районного краєзнавчого музею. Він є автором поетичної збірки «Маріїна зоря», часопису «Легенда Маріїної долини» (про історію і сьогодення обласного культурно-мистецького свята «Маріїна долина»).
Отже, презентована сьогодні збірка «Маріїна долина» - не перша книга Андрія Шутя про Марію Башкирецеву. Так, у 2016 році вийшла збірка «Зірки в тумані», в якій надрукована повість про дитинство Марії Башкирцевої «Черняківські обрії». А у 2018 році – новий творчий доробок автора, написаний ним на основі публікацій, документів, експонатів Чутівського районного краєзнавчого музею, а також спогадів земляків.
До збірки «Маріїна долина» долучилися і бібліотекарі відділу краєзнавства, які підготували краєзнавчу бібліографічну розвідку з фондів наукової книгозбірні «Залишитися на землі щоб то не було...».
Своїми враженнями про книгу поділилися Галина Степанівна Бафталовська, директор Чутівського краєзнавчого музею та Раїса Іванівна Артеменко, член Чутівської спілки письменників, Полтавської спілки літераторів.
На заході були присутні учні Полтавського міського багатопрофільного ліцею № 1 імені І. П. Котляревського.
Немає коментарів:
Дописати коментар