Відділ краєзнавства підготував книжково-ілюстративну виставку «Перегортаючи сторінки життя», присвячену світлій пам’яті журналіста, публіциста, краєзнавця, поета, редактора газети «Зоря Полтавщини» (1965-1971 років) Івана Микитовича Наливайка.
Він народився на Слобожанщині, але усе свідоме життя, більше піввіку, прожив на Полтавщині. Наш край став йому рідним і любов до нього він проніс через роки. Народився і ріс у важкі часи, як він сам писав «тож належу до покоління, якому довелося пережити все, що тільки могла дати людині доля». Весь свій досвід, усе пережите, знайдене він вклав у декілька книг, які, безумовно заслуговують на увагу та повагу. Разом із основною діяльністю, Іван Наливайко писав книги про минулі часи Полтавщини, діячів культури та мистецтва. З-під його пера вийшли сотні краєзнавчих розвідок та біографічних замальовок. Природна допитливість, помножена на неабияку працездатність допомогли по крупинці зібрати цікаві факти про полтавський край. А скільки матеріалів на історичну тематику опубліковано ним у періодичній пресі «Зоря Полтавщини», «Вечірня Полтава», «Полтавський вісник» та інших видання! Лише електронний каталог відділу краєзнавства, який ведеться з 1994 року, містить більше 400 записів.
На виставці можна переглянути матеріали, присвячені Івану Микитовичу. Його постать висвітлена у довідниках «Літератори Полтавщини» (1993 та 2008 р.в.). Також його біографія вміщена у книзі Петра Петровича Ротача «Полтавська Шевченкіана». Як згадував Іван Микитович в одному з своїх інтерв’ю, він був «приємно вражений» кількістю посилань в статті на публікації, присвячені відвідуванню Т. Г. Шевченком полтавського краю, адже це була одна з його улюблених краєзнавчих тем. У книзі «Зоря Полтавщини» - газета рідного краю» (Полтава, 2008) вміщені спогади Івана Наливайка про свої редакторські будні, а також співробітників газети про нього.
На виставці представлені як книги, так і статті з газет. Наприклад, в газеті «Вечірня Полтава» за 13 листопада 2013 року вміщено інтерв’ю з Іваном Микитовичем, де він ділиться спогадами про життя, особливо про період роботи в газеті «Зоря Полтавщини».
Іван Микитович був автором статей до енциклопедичного довідника «Полтавщина» (К, 1992) та збірки «Працею звеличені» (К, 1967).
На виставці представлене видання Івана Микитовича Наливайка «Через літа, через віки: історичні фрагменти про Полтаву і полтавців», видане 1997 року у Полтаві. Друге виправлене і доповнене видання «З глибин віків відлунюють малинові дзвони» вийшла 2001 р. у Полтаві, а пізніше його творчий доробок перетворився на солідну добірку історико-публіцистичних нарисів «Через літа, через віки» (Полтава, 2008 ). Це захоплюючий екскурс в історію Полтави та Полтавщини. До того ж поданий так, ніби минуле і сучасність існують поряд, і ми можемо їх осягнути. Книга дає можливість оглянутися довкола, по-новому подивитися на звичні речі, які нас оточують і побачити багато цікавого. Краєзнавчі розвідки, розповіді про Божі храми, які прикрашали наш рідний край, біографічні нариси про призабутих творців національної культури, висвітлюються невідомі сторінки життя Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Леоніда Глібова та багатьох інших…
Художньо-публіцистична книга «Перегортаючи сторінки життя» (Полтава, Дивосвіт, 2010) - спогади про людей, які залишили в житті автора помітний слід, стали частиною його життя. Це письменники Петро Панч, Олександр Ковінька, Леонід Бразов, Дмитро Луценко, Федір Гарін, Петро Лубенський, редактори та журналісти газет та інші видатні постаті краю. У кожному нарисі можна дізнатися про невідомий штрих з біографії діяча. Книга розділена на дві частини. Перша складається зі спогадів про сучасників, а друга - газетярські будні Івана Микитовича. З відстані літ автор відтворює минуле, свої трудові будні, не оминаючи абсурдних цензорських обмежень, з якими йому доводилося працювати. Прочитавши цю книгу, кожен може відкрити для себе щось нове про конкретну людину, або якийсь нюанс в історії країни, або просто згадає тих, кого немає вже з нами...
Книга «Невгамовний біль навіки» (Полтава: Дивосвіт, 2006) включає 22 нариси про репресованих і реабілітованих наших земляків. Вони створені на унікальних відомостях, що їх Іван Микитович збирав в архівах КДБ, записував з уст рідних постраждалих людей від репресій другої половини 30-х років 20 століття, коли «ворогом народу» в одну мить міг стати кожен. У результаті – сотні загублених життів, мільйони скалічених доль. Географія нарисів охоплює майже всю Полтавську область. Були опубліковані у різний час в обласних, міських та районних газетах, а також у книзі «Реабілітовані історією» (К, 1992) та «Реабілітовані історією» (К, 2007), зараз зібрані у один збірник, який розрахований на широке коло читачів, адресований, як старшому поколінню так і молодшому. Щоб подібне більше не повторилося, потрібно пам’ятати про своє минуле. Автор не осучаснював свої нариси, залишивши їх в первісному вигляді, як і при перших публікаціях, адже це є погляд у не таке вже й далеке минуле.
До книги «Славні діла козацького роду» (Полтава, 2013 р.) увійшли нариси, що друкувалися на шпальтах обласної преси в різні роки, коли автор працював власкором газети «Зоря Полтавщини», редактором районних газет. На сторінках видання висвітлюються події, що відбувалися на Полтавщині в добу козацтва. Розповідається про видатних козацьких ватажків, які боролися і помирали за волю українського народу. На сторінках цієї книги оживають десятки імен – Іван Сірко, Мартин Пушкар, Михайло Вишневецький, Петро Апостол, Леонтій Свічка та багато інших. Також включено нариси про церкви та монастирі, знищені за часів радянської влади, та про життя Полтавського полку. Багато нарисів присвячені історії сотенних міст, козацьких хуторів і сіл, іноді вони охоплюють величезні часові відрізки: від заснування поселення до нашого часу. В книзі присутні блискучі перемоги, а також зради і поразки, розбрат між козацькою старшиною, який зводить нанівець всі досягнення, але наскрізною темою книги є героїзм і воїнська доблесть українських лицарів, які боронили рідну землю від чисельних загарбників, а загальний настрій розвідок життєстверджуючий.
Виставка діятиме у відділі краєзнавства до 30 листопада 2018 року.
Він народився на Слобожанщині, але усе свідоме життя, більше піввіку, прожив на Полтавщині. Наш край став йому рідним і любов до нього він проніс через роки. Народився і ріс у важкі часи, як він сам писав «тож належу до покоління, якому довелося пережити все, що тільки могла дати людині доля». Весь свій досвід, усе пережите, знайдене він вклав у декілька книг, які, безумовно заслуговують на увагу та повагу. Разом із основною діяльністю, Іван Наливайко писав книги про минулі часи Полтавщини, діячів культури та мистецтва. З-під його пера вийшли сотні краєзнавчих розвідок та біографічних замальовок. Природна допитливість, помножена на неабияку працездатність допомогли по крупинці зібрати цікаві факти про полтавський край. А скільки матеріалів на історичну тематику опубліковано ним у періодичній пресі «Зоря Полтавщини», «Вечірня Полтава», «Полтавський вісник» та інших видання! Лише електронний каталог відділу краєзнавства, який ведеться з 1994 року, містить більше 400 записів.
На виставці можна переглянути матеріали, присвячені Івану Микитовичу. Його постать висвітлена у довідниках «Літератори Полтавщини» (1993 та 2008 р.в.). Також його біографія вміщена у книзі Петра Петровича Ротача «Полтавська Шевченкіана». Як згадував Іван Микитович в одному з своїх інтерв’ю, він був «приємно вражений» кількістю посилань в статті на публікації, присвячені відвідуванню Т. Г. Шевченком полтавського краю, адже це була одна з його улюблених краєзнавчих тем. У книзі «Зоря Полтавщини» - газета рідного краю» (Полтава, 2008) вміщені спогади Івана Наливайка про свої редакторські будні, а також співробітників газети про нього.
На виставці представлені як книги, так і статті з газет. Наприклад, в газеті «Вечірня Полтава» за 13 листопада 2013 року вміщено інтерв’ю з Іваном Микитовичем, де він ділиться спогадами про життя, особливо про період роботи в газеті «Зоря Полтавщини».
Іван Микитович був автором статей до енциклопедичного довідника «Полтавщина» (К, 1992) та збірки «Працею звеличені» (К, 1967).
На виставці представлене видання Івана Микитовича Наливайка «Через літа, через віки: історичні фрагменти про Полтаву і полтавців», видане 1997 року у Полтаві. Друге виправлене і доповнене видання «З глибин віків відлунюють малинові дзвони» вийшла 2001 р. у Полтаві, а пізніше його творчий доробок перетворився на солідну добірку історико-публіцистичних нарисів «Через літа, через віки» (Полтава, 2008 ). Це захоплюючий екскурс в історію Полтави та Полтавщини. До того ж поданий так, ніби минуле і сучасність існують поряд, і ми можемо їх осягнути. Книга дає можливість оглянутися довкола, по-новому подивитися на звичні речі, які нас оточують і побачити багато цікавого. Краєзнавчі розвідки, розповіді про Божі храми, які прикрашали наш рідний край, біографічні нариси про призабутих творців національної культури, висвітлюються невідомі сторінки життя Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Леоніда Глібова та багатьох інших…
Художньо-публіцистична книга «Перегортаючи сторінки життя» (Полтава, Дивосвіт, 2010) - спогади про людей, які залишили в житті автора помітний слід, стали частиною його життя. Це письменники Петро Панч, Олександр Ковінька, Леонід Бразов, Дмитро Луценко, Федір Гарін, Петро Лубенський, редактори та журналісти газет та інші видатні постаті краю. У кожному нарисі можна дізнатися про невідомий штрих з біографії діяча. Книга розділена на дві частини. Перша складається зі спогадів про сучасників, а друга - газетярські будні Івана Микитовича. З відстані літ автор відтворює минуле, свої трудові будні, не оминаючи абсурдних цензорських обмежень, з якими йому доводилося працювати. Прочитавши цю книгу, кожен може відкрити для себе щось нове про конкретну людину, або якийсь нюанс в історії країни, або просто згадає тих, кого немає вже з нами...
Книга «Невгамовний біль навіки» (Полтава: Дивосвіт, 2006) включає 22 нариси про репресованих і реабілітованих наших земляків. Вони створені на унікальних відомостях, що їх Іван Микитович збирав в архівах КДБ, записував з уст рідних постраждалих людей від репресій другої половини 30-х років 20 століття, коли «ворогом народу» в одну мить міг стати кожен. У результаті – сотні загублених життів, мільйони скалічених доль. Географія нарисів охоплює майже всю Полтавську область. Були опубліковані у різний час в обласних, міських та районних газетах, а також у книзі «Реабілітовані історією» (К, 1992) та «Реабілітовані історією» (К, 2007), зараз зібрані у один збірник, який розрахований на широке коло читачів, адресований, як старшому поколінню так і молодшому. Щоб подібне більше не повторилося, потрібно пам’ятати про своє минуле. Автор не осучаснював свої нариси, залишивши їх в первісному вигляді, як і при перших публікаціях, адже це є погляд у не таке вже й далеке минуле.
До книги «Славні діла козацького роду» (Полтава, 2013 р.) увійшли нариси, що друкувалися на шпальтах обласної преси в різні роки, коли автор працював власкором газети «Зоря Полтавщини», редактором районних газет. На сторінках видання висвітлюються події, що відбувалися на Полтавщині в добу козацтва. Розповідається про видатних козацьких ватажків, які боролися і помирали за волю українського народу. На сторінках цієї книги оживають десятки імен – Іван Сірко, Мартин Пушкар, Михайло Вишневецький, Петро Апостол, Леонтій Свічка та багато інших. Також включено нариси про церкви та монастирі, знищені за часів радянської влади, та про життя Полтавського полку. Багато нарисів присвячені історії сотенних міст, козацьких хуторів і сіл, іноді вони охоплюють величезні часові відрізки: від заснування поселення до нашого часу. В книзі присутні блискучі перемоги, а також зради і поразки, розбрат між козацькою старшиною, який зводить нанівець всі досягнення, але наскрізною темою книги є героїзм і воїнська доблесть українських лицарів, які боронили рідну землю від чисельних загарбників, а загальний настрій розвідок життєстверджуючий.
Виставка діятиме у відділі краєзнавства до 30 листопада 2018 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар