вівторок, 13 листопада 2018 р.

До 85-х роковин Голодомору на Полтавщині


Схиліться! Свічку запаліть.
Хто у молитві, хто у серці чуйте,
Як кам’яніє краю біль століть.
Навіки до тридцятих ми прикуті…

Згідно з висновком судової науково-демографічної експертизи, яка проводилася у рамках досудового слідства на замовлення СБУ, загальна кількість людських втрат України від Голодомору 1932-1933 років складає 10 мільйонів 63 тисячі осіб (Полтавщина втратила близько одного мільйона людей). Кожної або майже кожної української родини торкнулася доля голодоморного пекла... і про це треба говорити, і треба пам’ятати... Моя бабуся Лідія Корніївна Кармазіна (Гранько) пережила голодні роки, але згадувала, як померли у 1933 році її батьки – Корній Степанович і Марина Василівна. Мій дідусь Василь Пилипович Кармазін втратив менших братів, а батьки і старші діти вижили, бо мати Олена Ігнатівна варила «суп» з листя, а батько Пилип Васильович тихцем приносив бахчеві культури з поля, яке сторожував...

Минуло довгих 70 літ, поки Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу. Верховна Рада України, прийнявши 28 листопада 2006 року Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», визнала Голодомор цілеспрямованим актом масового знищення людей. Голодомор визнали геноцидом українців 23 держави: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі, а також Ватикан. У резолюції Європарламенту від 2008 р. Голодомор названо «жахливим злочином проти народу України та людяності».


 Щороку вся Україна запалює свічки і молитовно згадує жертви безкровної війни. До вшанування пам’яті жертв Голодомору щороку долучається і головна культурна установа області – Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського. У відділі краєзнавства до 85-х роковин трагедії діє виставка «Волає біль голодомору: чорні сторінки історії». На ній представлені такі грунтовні виданя, як «Книга скорботи України», «Національна книга пам’яті жертв Голодомору». У книзі доктора історичних наук Ганни Капустян «ПАМ'ЯТЬ 33-го КЛИЧЕ МОЛОДИХ» (2017) містятся спогади свідків голодомору, а також документи, які розкривають причини, масштаб, особливості та наслідки цієї трагедії. У вступному слові Олександр Міщенко, упорядник спогадів «Безкровна війна : розповіді про голод 1933 року, записані в селах Козельщинського району на Полтавщині» (1990) зазначає: «У моєму чорноземному полтавському степові, мабуть, як ніде, віддзеркалилось загальне лихо, коли сталіністи затіяли насильницьку колективізацію, вичавлюючи з селян усе істинне і святе». 






Цього року виставка має особливий характер, бо на ній вперше представлені матеріали з архіву СБУ в Полтавській області. Олена Євгеніївна Євдокимова, адміністратор інформаційно-довідкової зали, допомогла у підборі документів, за що ми їй щиро вдячні. На виставці представлені копії кримінальних справ (6 копій) проти жителів Полтавщини, що «саботували» хлібозаготівлю у голодні 1932-1933 рр.  або здійснювали контрреволюційну діяльність.
У 1933 році була заведена справа на Павла Семеновича Верещаку, 1889 р. н., уродженця села Святичне Варвинського р-ну Чернігівської обл. З 1929 р. - священик Успенського собору м. Миргорд. Звинувачений у тому, що дав вказівку священикам навколишніх сіл збирати відомості для контрреволюційної діяльності та шпіонажу. 11 жовтня 1933 р. заарештований, а на квартирі здійснено обшук. Під час допиту він повідомив, що отримав офіційне розпрядження митрополита Феофіла зібрати по району відомості про кількість спустошених будинків і про померлих від голоду людей. Виконуючи розпорядження, Павло Семенович передав це сільським священикам, але ніхто йому ніяких відомостей не надав... Реабілітований 1995 р.
Також можна ознайомитися з кримінальною справою на Якова Онисимовича Богдана, уродженця с. Перевервинці Оржицького району, селянина-одноосібника. 10 січня 1933 р. його заарештували за звинуваченям в тому, що «в 1931 году, имея посеву 7,50 га при начислении контрактации 46,42 цент. сдал в план хлебозаготовки всего лишь 22 цент... Присутствуя на кутковых собраниях, где стоял вопрос о хлбеозаготовке, Богдан Яковлевич Ананович заявляет: «План хлебозаготовки дан нереальный, хлеба у нас нет и мы не в состоянии выполнить плана хлебозаготовки».
На виставці є справа за звинуваченням Пукаса Логвина Степановича, 1880 р. н., жителя с. Красногірки Машівського району у веденні антирадянської агітації, якого засуджено до 3-х років заслання у Середню Азію. Реабілітований Полтавським обласним судом 15 листопада 1988 р. Справа цікава тим, що у ній є витяги з приватного щоденника, які характеризують ситуацію на селі в 30-х роках ХХ століття. Приведемо деякі:
«18.08.34. Кругом, куди не глянеш, всюди твориться щось незвичайне. Крадуть дорослі, крадуть діти... І продають так же чорно, як і крадуть. Одним словом, «культурна революція» на всі сто! Певно, скоро збудують соціалізм і узаконять канібалізм і почнуть шматувати дуже ласо з людей сало, м'ясо і ковбасу»...
«17.03.34. Одержав страшну звістку. Пишуть, що по всій Полтавщині вимерла більш як половина населення. Минулої весни ховали в могилу по 15 і більше трупів....»
«10.07.34. с. Мала Перещепина Сумніш за все на Україні, то це село. Ні пожежа, ні повінь, ні навіть війна 14-го року не зробили того, що встигла ця зграя натворити за ці три роки... Живі ж ходять обшарпані, босі й голодні і ніби очманілі. Кругом якась тиша, щось схоже на кладовище»...
Також на виставці представлено науковий доробок працівників Служби безпеки України, переданий в дар нашій бібліотеці. Це факсимільне виданя «Дзеркало душі народної» (2008) – записи, зроблені у Книзі відгуків відвідувачами виставки «Розсекречена пам’ять», організованої СБУ у 2006-2007 роках у місті Києві та збірка документів радянських органів державної безпеки «Розсекречена пам’ять. Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД» (2008).
Виставка діє з 5 по 30 листопада у відділі краєзнавства Полтавської наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського (5-й пов., 509 кімн.).
У суботу, 24 листопада 2018 р., в День пам'яті жертв Голодомору, давайте запалимо свічки і молитовно згадаємо всіх тих, хто помер мученицькою смертю у 1932-1933 роках.

Немає коментарів:

Дописати коментар