пʼятниця, 31 травня 2019 р.

Фундатори храмів Полтавщини


Благодійність на Полтавщині має давню історію. Благодійники піклувалися, насамперед, про духовний розвиток суспільства та були небайдужими до культурно-наукового життя полтавського краю, бо саме воно випливало з духовних підвалин православ’я. Цій темі присвячена книжкова виставка у відділі краєзнавства "Фундатори храмів Полтавщини". 

Ще у середині 17 ст. (1650 р.) коштом полковника Мартина Пушкаря, Івана Іскри, Івана Крамаря та іншої козацької старшини й міщан Полтави з дозволу відомого церковного діяча митрополита Київського, Галицького і всієї Русі Сильвестра Косова був зведений Хрестовоздвиженський монастир на честь перемоги над військами польських магнатів і шляхти. Перші монастирські споруди були дерев’яними. Наприкінці 17 ст. старий дерев’яний собор було розібрано і 1689 р. розпочато будівництво нового мурованого на кошти генерального писаря, а потім генерального судді Лівобережної України Василя Леонтійовича Кочубея. Історію заснування полтавської святині можна прочитати у книзі відомого історика Віри Жук «Полтавський Хрестовоздвиженський монастир» (Полтава, 2007), яка є у фонді Бібліотеки і представлена на виставці.

Будівництво храму в Полтаві на честь преподобного Сампсонія розпочалося у 1852 році. Фундатором церкви став Іосиф Степанович Судієнко, який пожертвував 100 тис руб. асигнаціями на спорудження храму. У 1810 році він особисто вніс 50 тис руб. у Стародубське казначейство, а решту – 50 тис. після його смерті внесені другом графом Завадським. Благодійниками Сампсонівської церкви були різні люди. Серед них варто відзначити Марію Костянтинівну Прохорову, яка опікувалася самотніми, немічними, бідняками. Про цю благодійницю залишилося мало відомостей. Відомо, що народилася Марія Костянтинівна у Москві, а останні 19 років свого життя мешкала у Полтаві. Вона очолила сестринське братство, на власні кошти купила земельну ділянку в селищі Яківці для облаштування «Сампсониевской странноприимницы» (притулку). Немало корисних справ зробила благодійниця на полтавській землі, врятувавши від смерті, хвороб та злиднів сотні людей. Похована у Полтаві неподалік Сампсонівської церкви. Зараз на місці її поховання залишився могильний камінь, який потребує реставрації.
У 1912 році у Полтаві діяла Преображенська церква. Її зводили впродовж 11 років. Будівництво проводилося за кошти купця Степана Панасенка, а під кінець будівництва були залучені кошти титулярного радника Михайла Данченка, колезького радника Павла Трегубова. Освячення нової церкви відбулося 18 грудня 1870 року. Перший настоятель церкви Петро Мазанов у своїй промові нагадав присутнім про безкорисливе богодіяння Степана Андрійовича Панасенка та інших полтавців, які спорудили цей прекрасний храм. Церква знищена за часів радянської влади…
Тетяна Іванівна Васецька – меценат, благодійниця, фундатор церкви у Миргороді. Вона була парафіянкою миргородської Троїцької церкви, в якій з 1849 р. служив священиком Андрій Феодосійович Зубковський. Починаючи з 1852 р. Тетяна Васецька постійно надавала великі пожертви на храми. У 1868 р. було збудовано новий Троїцький храм на кошти благодійниці. Вона купила для нового храму хрести, два коштовних Євангелія, срібну гробницю, дбала про облаштування нового іконостасу. Значні пожертви нею було внесено і на інші миргородські храми – Воскресінську, Всіхсвятську, на храми в селах Петрівцях і Шахворостівці. Троїцька церква була зруйнована в середині 30-х рр. ХХ ст…
У селі Великі Сорочинці височіє Спасо-Преображенська церква – шедевр українського бароко, яку на власні кошти побудував миргородський полковник, гетьман Данило Апостол у 1732-1734 рр.  До речі, ошатні бані цієї церкви несуть пам’ять про визначну подію – бо саме у цьому храмі хрестили видатного земляка – письменника Миколу Гоголя.
Для дослідників історії церкви та історії храмі Полтавщини важливим джерелом буде біобібліографічний словник, укладений відомим мистецтвознавцем Віталієм Ханком. Цей словник охоплює 500 фундаторів храмів, які власними коштами будували сакральні споруди на Полтавщині. Матеріали розміщені у часописі Полтавські єпархіальні відомості за 1998, 2001, 2002 та 2006 рр.
На виставці також можна ознайомитися з репринтним виданням Івана Павловського «К истории Полтавской епархии» (Х., 2012), написана істориком на основі документів архіву Полтавської духовної консисторії.
Історичний нарис дослідника Юрія Гужви «Полтавська Свято-Вознесенська (Кобищанська) церква» (Полтава, 2007) розповість про храм, який залишився лише у спогадах старожилів. Побудований у 1909 році, знищений у 1934 році. Найбільші внески на будівництво цього храму пожертвував голова будівельного комітету, колезький асесор Овксентій Павлович Бужинський, а також вдова купця Катерина Анікіна, садиба якої знаходилася неподалік церкви. Першим настоятелем цього храму було призначено протоієрея Михайла Романівського.
Наостанок зазначимо, що традиції меценатства і благодійництва є високими і благородними, до яких може долучитися кожен із нас. Творімо добро і воно обов’язково повернеться!!!





Немає коментарів:

Дописати коментар