Презентація книги Г. Титаренка "Історія села Чернечий Яр"

 11 листопада відділ краєзнавства провів презентацію книги краєзнавця, журналіста Григорія Володимировича Титаренка. Григорій Титаренко - уродженець села Чернечий Яр. Працював над  книгою близько семи років, опитував старожилів, збирав документи з архівів та бібліотек. У книзі зібрано повний перелік будинків з номерами, прізвища та імена тих, хто там живуть чи жили. Окрасою є кольорові ілюстрації. Науковості виданню додає іменний покажчик, уміщений у кінці книги.

На заході виступали Тарас Пустовіт, заступник ДАПО; Василь Голуб, народний артист України; Іван Новобранець, лірник, кобзар-бандурист. Багато вдячних та захопливих слів на адресу Г. Титаренка звучало від уродженців Чернечого Яру. 

Примірник презентованого видання автор подарував нашій бібліотеці. Тож тепер всі бажаючі матимуть змогу з ним ознайомитися.

Фото - Ксенія Перепьолкіна, провідний бібліограф відділу краєзнавства.

Презентація видання "Газета Гадяцького земства"

Відділ краєзнавства підготував та провів презентацію репринтного видання "Газета Гадяцького земства" за 1917 рік. Це унікальна колекція газет, зібрана з різних місць зберігання, яку упордяник збирав майже протягом трьох років!

Упорядник книги - голова Громадської спілки "Українська культурна спадщина", директор Центру вивчення сімейної історії «МЕТРИКА» Олексій Новіков. 

 

Газета Гадяцького земства почала виходити у Гадячі в січні 1906 року. Це перший друкований засіб інформації у місті. Відповідальним редактором був Пилип Мельников – голова земської управи.
У грудні 1917 року газета отримала назву «Рідний край», редактором призначено Олену Пчілку. Видання стало одним з перших україномовних на Полтавщині.

до 140-річчя від дня народження Михайла Гаврилка

Щороку, відділ краєзнавства, плануючи роботу на наступний рік, намагається приділити увагу деяким особистостям чи подіям, імена яких з тих чи інших причин або міркувань стали незаслужено забутими.
У жовтні ми підготували віртуальну виставку, присвячену художнику, скульптору, поету, громадському діячу – Михайлу Омельяновичу Гаврилку. Він народився 5 жовтня (за деякими даними 5 вересня) 1882 року у так званих Козацьких хуторах, що знаходилися за 20 км від Полтави (тепер це с. Гаврилки Рунівщинської сільської ради Полтавського району).

Михайло Гаврилко учився у Миргородській художньо-промисловій школі імені М. В. Гоголя, був учнем самого Опанаса Сластіона. У 1904 році для міста Стеднев, що на Чернігівщині, виготовив і встановив погруддя Тараса Шевченка. До речі, це один із перших пам’ятнимків Кобазреві в Україні.
По закінченню Миргородської художньої школи вступає до Петербурзької Вищої художньо-індустріальної школи Штігліца, звідки був звільнений за участь у студентських виступах 1905 р.
Повернувшись до Полтави, Михайло підтримує революійний рух, через що змушений знову мандрувати світом – відразу Львів, а потім Краков. У Польщі він вступає до академії красних мистецтв. А на стажування їде у майстерню скульптора Бурделя Еміля Антуан до Парижа.
Навчаючись за кордоном, Гаврилко створив низку портретів та погрудь українських письменників. Але найважливішою темою робіт автора залишається Шевченкіана.
У веерсні 1909 року художник бере участь у конкурсі на кращий проект пам’ятника Шевченка для Києва. Всього на конкурс було представлено 60 робіт, але журі під головуванням Л. В. Позена, визнали проект нашого земляка найкращим. Тож ім’я молодого скульптора та художника стає відомим широкому колу осіб. Але, на жаль, пам’ятник Шевченку не був зведений і лише у 1930 році скульптор Манізер, взявши за основу проект Гаврилка, створив пам’ятник Шевченку для тодішньої столиці УРСР - міста Харкова.
Подальше життя Михайла Гаврилка проходили у Львові, де його застала Перша світова війна. Гаврилко створює політичну організацію – Союз Визволення України (СВУ). Згодом він стає начальником штабу «Сіра дивізія». У 1918 році ця дивізія діяла вже на території лівобережної України, і Гаврилко звільняється з військової служби.
У Полтаві Гаврилко знов почав займатися скульптурою. Він виготовив бюст Шевченка для Полтавського музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя, а згодом цей бюст потрапив до історико-краєзнавчого музею м. Одеси.

У 1920 році Михайло Гаврилко у Полтаві організовує антибільшовистський повстанський загін, який діяв на території Божково-Диканька. 2 жовтня 1920 року увесь полтавський підпільний комітет (173 чол.) було заарештовано, а згодом 72 чоловіки – розстріляно - Гаврилка у тому числі (за однією з версій, його кинули заживо у пічку паровоза). Похований Михайло Гаврилко на монастирському кладовищі у місті Полтава.
Наостанок зазначимо, що полтавській громаді ім’я Михайла Омельяновича Гаврилка мало відомо. Тож відділ краєзнавства запрошує ознайомитися з віртуальною книжковою виставкою «І стеком, і шаблею», присвяченою 140-річчю від дня його народження. 

Презентація біобібліографічного покажчика "Віталій Григор'єв"

 Дорогі друзі, шановні краєзнавці, запрошуємо вас до гостинного відділу краєзнавства!
17 серпня о 13 годині відбудеться презентація видання, присвяченого світлій пам'яті знаного краєзнавця, історика Віталія Миколайовича Григор'єва.

 

Книжкова виставка «Вони творили нашу незалежність»: до Дня Незалежності України

 Книжкова виставка «Вони творили нашу незалежність», запропонована увазі користувачів відділом краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського.
Ми воїни.
Не ледарі.
Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
Сьогодні слова Ліни Костенко як ніколи співзвучні стану нашого суспільства.

Відштовхуючись від назви виставки, слід зазначити, що книги, представлені увазі користувача, розповідають не тільки про полтавський аспект здобуття української незалежності. Основою виставки є література, що знайомить із особистостями творців незалежної України. Особистості ці різнопланові, жили у різні історичні періоди,  та їх внесок  у здобуття нашою країною незалежності  вагомий і значний.

Цикл бібліографічних покажчиків, укладених відділом краєзнавства Полтавської ОУНБ, висвітлює діяльність особистостей, що наближали нашу незалежність . Серед них письменники М. Зеров, В. Малик, П. Ротач, історики і громадські діячі наші сучасники В. Жук, Т. Пустовіт, О. Білоусько, Ігор та Валерій Козюри.

Згадуючи подвижників української національної ідеї, життя і діяльність яких пов’язана з Полтавщиною, не можна оминути Г.  Ващенка («Спогади. Статті», К.: Школяр, 2006) , С. Русову (Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Софія Русова та сучасна українська освіта»), В. Липинського (І. Передерій «В’ячеслав Липинський: етнічний поляк, політичний українець», Полтава, 2012), К. Осьмака (Н. Осьмак «Кирило Осьмак: автопортрет у листах на тлі Владімирського централу»,К.: Ярославів Вал, 2014), С. Петлюру (С. Литвин «Симон Петлюра у боротьбі за самостійну Україну», К.: Смолоскип, 2018). З матеріалами про цих, та ще багатьох творців української незалежності можна ознайомитися на нашій виставці.

Багатовікова боротьба нашого народу за свою незалежність завершилася створенням Незалежної Української держави. Це є головним здобутком українців. Тепер, коли підлий ворог намагається відібрати в української нації цей історичний здобуток, як ніколи важливо повертатися до справжньої історії України: вивчати, аналізувати, скидати із свого розуму облуду.
На виставці представлені посібники з вивчення історії України: «Мальована історія Незалежності України» (К.: Гамазин, 2013)братів Капранових, І. Нагаєвський «Історія української держави двадцятого століття» ( К. : Український письменник, 1994) та ще цілий ряд грунтових і оригінальних праць з історії становлення держави Україна.
Великою популярністю серед краєзнавців, дослідників рідного краю користуються роботи історика В. Ревегука, що глибоко вивчав Полтавщину буремного періоду першої половини ХХ ст.; дослідження О. Пугача, Ю. Дмитренка-Думича, Ю. Коцегуба.
Маємо сподівання, що книги, запропоновані на виставці «Вони творили нашу незалежність» допоможуть усім бажаючим глибше вивчити і зрозуміти тернистий шлях до нашої незалежності, яку весь український народ сьогодні захищає.