вівторок, 22 лютого 2022 р.

Вірші та вислови про Полтаву


                       

Моя Полтаво, ти благословенна
З твоїх джерел натхнення спраглі п’ють,
Добра й любові сходять мудрі зерна…
Твоїх дітей у світі впізнають
                               М. Бойко
 
Моя Полтава, світ тебе побачив
І заквітчав вінком твоє чоло.
Сама Весна зібрала перші квіти,
 А поміж ними долю заплела.
                                   М. Бойко     
 
Із сивини століть ти поставала,
Вінок легенд у коси заплела…
І гордо нарекли тебе ПОЛТАВА,
Пасує мудрість до твого чола
                  М. Бойко

Не забути розкішні сади,
Давніх вулиць розмову неспішну.
Хто хоть раз завітає сюди,
Той Полтаві віддасть свою ніжність.
Я не можу забути повік
Ворскли тихої лагідний наспів.
О, Полтаво, ти мій оберіг,
Що ніколи у світі не згасне.
                         М. Бойко

У вінку чорнобривців і слави,
Не підкорена владою літ,
Моя тиха зелена Полтаво,
І врочистий і будній мій світ
                             Г. Вовченко


Де пахне травами блакить,
Мов квітонька ласкава,
На сивих пагорбах стоїть
Моя любов – Полтава
                            В. Тарасенко

Полтаво, Полтаво, стоїш величаво
Посеред зелених садів і ланів.
Козацька витає навкруг тебе слава
І слава сучасних синів
                                Я. Шутько

Зорею ореол
Восьми століть
Вінчає вічно юне
Місто слави
Мов дівчина,
Над Ворсклою стоїть
Красою зачарована
Полтава
                   А. Пашко
І всі відтінки гомінкі
В долоні візьмеш.
А день, як осінь, де думки
І святість крижма.
Рабатки видивом горять
І пахнуть щастям.
Кумедний усміх янголят,
Життя контрасти.
По вулиці Петлюри йду
До України.
Відвіявши гірку сльоту,
Чужі провини.
Вбираю промені тепла,
Всю легкість втоми.
Полтава в серці розцвіла
Опісля грому.
І Симона неспита путь,
І крайка правди.
Відшукувать правічну суть
Між листопадів
                 Юлія Манойленко
ОСІНЬ У ПОЛТАВІ
Осінь у Полтаві... Невже осінь?
Чи природа сплутала квитки
І сеанс весни у залах просік
Заквітчала в райдужні стрічки?
Може, повернуть хотіла літо
Тим, хто у турботах днів,
Пеленав в руках вусате жито,
Хто в роботі день і ніч горів?
І природа в дяку трудареві
Шле погожі, веселкові дні.
Лиш каштани карими очима
Розтинають осені вогні.
Я іду по золотому лісу
У багряно-жовтий маскарад,
Відкидаю осені завісу
І ловлю у руки листопад.
                Тетяна Балагура

Сонцелика і мила, як воля єдина
Як наш подих могутній на повнії груди.
Якщо будемо ми – буде наша Вкраїна
І Полтава довіку безсмертною буде.
                                    М. Костенко

ПОЛТАВІ
Ось і липа квітне пишно,
зеленіє місто втішно,
та неспокій серце тисне...
Як ти тут без мене, місто?
Пам’ятаєш лютий шалий,
рейки, колії, вокзали?
Я тебе лишала білим,
ну а нині – літо спіле,
літо ясне, літо гоже,
літо з присмаком тривожним
і сиреною-журбою...
Скільки не була з тобою,
місто? Вік, століття, вічність?
Квітне липа... Все так звично,
все таке приємне серцю...
Хай ніколи не прийдеться
більш тебе лишати, місто...
Ти – кохання – перше, чисте,
і останнє – дзвін криштальний –
все в тобі, моє фатальне
місто скалок та ілюзій,
місто, де щодня молюся
я про долю краю свого,
місто, де прохаю Бога
залишитись: «Прошу, Боже,
я без міста більш не зможу,
без коріння і кохання...»
Квітне липа – так оманно...
                      Юлія Стиркіна

Здавен ми славні, так ведеться
Запам’ятали нас віки,
Наш дім – і місто, і фортеця,
Не завойована ніким
                       Л. Вернигора


Не позичати тобі слави,
Збагнути велич не зуміть,
Вже над чолом твоїм, Полтаво,
Стоїть одинадцять століть…
Палають квіти незів’ялі у нашій пам’яті завжди
І я гукаю «Чуєш, Лялю,
Пройди Полтавою, пройди»…
Полтава лине в майбуття…
                     А. Шевченко


Пригадую свої минулі дні…
І скільки вже себе я пам’ятаю…
Живе це слово зоряне в мені,
Це слово ніжне й лагідне:
Полтава.
                            Ф. Гарін


Полтава, як можна прожити без тебе?
Пісня моя – тобі
Снились мені і під іншим небом
Очі твої голубі
                           Г. Величко
                                           
Полтава

Здраствуй, Полтаво!
Я знову з тобою –
зеленії трави
покрились росою…
Вдихаю повітря,
а серце від щастя
шепоче: «Полтаво,
ти стала ще краща…»

В садах мальовничих
красиві будови…
Не бачились рік ми,
а місто вже нове.
Світлієш, красуне,
в цвітінні каштанів,
І образ твій в усмішці
юній тюльпанів.
Я хочу, щоб вічно
цвіла ти, Полтаво,
у праці звитяжній
росла твоя слава!
    Олексій Дмитренко

Моя ти, Полтава, Вкраїни перлина,
У буйно зелених садах,
Немов у віночок убралась дівчина,
Мов писанка в майстра руках.
А скільки талантів у тебе, Полтаво,
А скільки чудових людей.
Так дай же їм, боже, многії літа
Й досягнення нових ідей.
А. Васильєва

Мов яхта біленька,
у зелені плава
мирна моя Полтава.
О. Гончар

(З пісні «Величальна Полтаві»)
Приспів:
Ти стоїш у віках величаво,
Заквітчалася в парки-сади,
Неповторна красуне Полтаво,
Сивочола і юна завжди

Крізь віки-століття,
Крізь тисячоліття
Світить твоя слава, слава світова
Золота перлино
Неньки України
Життєдайна земле, земле трудова.
В. Мартусь

ПОЛТАВЩИНА

Хто народився на Полтавщині, полтавцем залишається довіку.
М. Любивий

Полтавщина була, є і пребуде осердям духовної енергії України.
Б. Олійник

Полтавщина… щедрий на таланти край. Що не ім’я – то зірка першої величини.
П. Тичина

Полтавський край вабить до себе чудовою природою і славною історією, народними традиціями і високою сучасною культурою.
Д. Санжаревський
 
СТАРА МОЯ ПОЛТАВОНЬКО, ОЛТАВО!
Стара моя Полтавонько, Олтаво!
Щоразу по загладі молода.
Ох, скільки дзвонів тих одкалатало,
коли тебе пустошила орда!
І як літали стріли половецькі
і клекотіли степові орли!
Минулих літ великодні мертвецькі
тебе густим мовчанням облягли.
І що лишилось від твоєї вроди?
Безлюдних дворищ виляглі тини,
між попелищ некопані городи,
де рили землю дикі кабани.
А потім знов на тому потолоччі,
несіяні, мов квіти і трава,
пробились люди і протерли очі, —
Полтавонько, ти все-таки жива?!
Плакучі верби сплакали у воду
гірку пилюку одболілих літ.
З підземних нір зацьковану свободу
попідруки ти вивела на світ.
Позаростали рутою руїни.
І знов твій голос тугою примовк.
В твоїх лісах, над водами твоїми
своїм богам молився князь Витовт.
Зминули дні. Ти старшала роками.
Ішла у небо і вростала в ґрунт.
Тебе обняв залізними руками
чужий король, неситий Сигизмунд.
І знову, знову, знову під’яремна!
Чи вже собі ми ради не дамо,
ще й Вишневецький, виродок Ярема,
свій власний кат, запріг тебе в ярмо?!
І знову захід — наче багряниця.
І знов надія в розпачі оман.
Де впав Павлюк, там виріс Остряниця,
і всі кайдани розірвав Богдан!
І знову лихо. Не пройшло і году, —
у Білій Церкві складено угоду.
І знову ти лишилась на поталу,
і знову панство суне на Полтаву.
Щоб знов тебе поставити навколішки,
щоб ти була рабою, як колись.
Он знову люди з хуторів навколишніх
в твою фортецю степом потяглись.
Іде, біжить — усе, що є живого.
Жене корів, кульгає до узбіч.
О давнє місто, звикле до облоги,
яка тривожна буде в тебе ніч!
Ліна Костенко
 
Десь там за Ворсклою гаї,
А тут б’ють в серце солов’ї!
Ой, солов’ї ви, солов’ї,
Кохання ночі ви мої!
Куди не йду – у далині
Зоріє погляд твій мені,
Наш край полтавський, мрійна ніч,
Як ми зустрілись віч-на-віч...
Тепер я бачу лиш вві сні
Ті зорі щастя весняні,
І тиху Ворсклу, й синь гаїв,
І чую серцем солов’їв 
Віра ГАЛАТЧЕНКО (БАРАН)


неділя, 30 січня 2022 р.

Нащадок козацького роду з Полтавщини


Симон Наріжний народився у селі Сокілці Кобеляцького повіту 30 січня 1898 року. Навчався у комерційній школі в Кобеляках та Українському університеті в Полтаві. З 1919 р. працював у редакції полтавської газети «Рідне слово». Наприкінці 1922 р. родина Наріжних виїхала з України до Чехословаччини. Симон навчався на філософському факультеті Карлового університету (Прага), в Українському Вільному університеті (Мюнхен). Очолював Музей визвольної боротьби України у Празі. У лютому 1945 р. врятував фонди музею від американського бомбардування, а в червні того ж року – від заборони Смершу. Однак у 1948 році музей було закрито. Симон Наріжний виїхав до Австралії. Помер 23 липня 1983 р. Похований на сіднейському цвинтарі "Руквуд", на українській православній дільниці.




Центральне місце у його науковій спадщині посідає фундаментальна книга «Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами», перша 600-сторінкова частина якої з 830 документальними фотографіями видана у 1942 р у Празі. Книга зберігається у фонді Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського. До Полтави книга потрапила у 1998 році від академіка НАН України, професора Пряшівського університету (Словаччина), мистецтвознавця, українознавця Миколи Івановича Мушинки. Саме у 1998 році у Полтаві проходила науково-практична конференція «Симон Наріжний і празька еміграція 20-30 рр. ХХ ст», присвячена видатним постатям української еміграції. Полтавська ОУНБ ім. І. П. Котляревського теж була в числі організаторів конференції. На базі бібліотеки було проведено секційне засідання «Духовні витоки Полтавщини: славетні земляки в контексті світової культури» під головуванням професора В. Скнара. Бібліотекарі підготували відкриті перегляди літератури "Полтавці на еміграції", "Періодичні видання української еміграції", "Літературно-мистецька Полтавщина". Робота цієї секції засвідчила, що тема "Духовні витоки Полтавщини" може слугувати основою для проведення окремої міжнародної наукової конференції.
За словами М. І. Мушинки, «це перша конференція, на якій, скажемо прямо, було реабілітовано Симона Наріжного, показано його таким, яким він був».



вівторок, 18 січня 2022 р.

Совість Бреусівки: до 70-річчя від дня народження Г. Д. Сердюка

 До 70-річного ювілею Григорія Дмитровича Сердюка - історика-краєзнавця, педагога, члена Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України – відділ краєзнавства підготував книжкову виставку «Совість Бреусівки».


 

Народився ювіляр 21 січня 1952 року у селі Бреусівка на Козельщині і все своє життя він присвятив детальному та глибокому дослідженню малої батьківщини. Григорій Дмитрович – поважний автор статей і досліджень з історії рідного краю. У 1988–1899 рр. підготував історичні матеріали про пам’ятники на території Бреусівської сільської ради.
У 1989 - 1992 рр. спільно з кандидатом історичних наук, заслуженим працівником культури України Вірою Никанорівною Жук провів пошукову роботу і підготував близько 50 фундаментальних статей по Козельщинському району до енциклопедичного довідника "Полтавщина"; а у 2000 році написав статтю про Козельщинський район до ЕСУ. Оформив тематичні папки з цінними матеріалами про видатних та відомих людей Козельщинського району, Полтавської області і України.
Багато років провідний краєзнавець займається дослідженням історії собору Різдва Пресвятої Богородиці та однойменного монастиря, результатом роботи є декілька перевидань книги "Перлина Козельщини", у якій Григорій Сердюк є співавтором.
Також Григорій Дмитрович написав близько десяти статей про історію церков і релігійне життя на території району, став співавтором 12-го тому енциклопедії Полтавщини "Полтавіка" - "Церква і релігія".
У 2018 р. побачила світ книга "Величний подвиг Козельщинського краю", присвячена участі земляків у Другій світовій війні. У 2020 р. вийшла ще одна праця — "З минулого —у вічність", у якій описана історія Козельщинського краю від найдавніших часів до сьогодення, містяться маловідомі фото, історії та документи. Матеріали для цієї книги автор збирав понад 40 років!
Всі названі видання представлені на книжковій виставці у відділі краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського.
Окрім краєзнавчої роботи, ювіляр є автором сотень оповідань, новел, нарисів, етюдів, образків, замальовок. У його творчому доробку міститься поетична збірка «Все починається з любові».
Г. Д. Сердюк - лауреат літературно-мистецької премії ім. В. Малика (2009) та Полтавської обласної премії імені Антона Семеновича Макаренка. Голова Козельщинського районного товариства краєзнавців. Член редакційної колегії районної газети «Козельщинські вісті». У 2008 році був визнаний "Людиною року села Бреусівка". Був занесений до Всеукраїнської книги величі та пошани 1991-2011.
У житті Григорій Дмитрович Сердюк дуже щира і привітна людина, залюблена у рідну землю. Він щедро ділиться своїми здобутками, передає пам’ять для наступних поколінь.
Дорогий Григорію Дмитровичу, ми щиро вітаємо Вас з ювілеєм. Бажаємо здоров’я, миру, радості і Божого благословення на Ваші пошуки. Збирайте, пишіть, друкуйте, презентуйте, примножуйте добро на землі! Многая і благая літа!!!








А що третє свято - свята Водохреща... (Свято Богоявлення на Полтавщині)



19 січня - Водохреща або Богоявлення – одне з 12 найбільших християнських свят різдвяно-новорічного циклу. 

понеділок, 17 січня 2022 р.

Кобзарі із Кобеляк: Григорій та Іван Китасті

У відділі краєзнавства діє книжова виставка «Кобзарі із Кобеляк: Григорій та Іван Китасті», присвячена ювілейним датам від дня народження братів Китастих.

Григорій Трохимович Китастий народився у Кобеляках на Полтавщині. Композитор, бандурист, хоровий диригент, педагог. Він був першим і довгорічним керівником Капели бандуристів ім. Т. Шевченка. Восени 1941 р. створив Капелу, яка виступала в Києві, на Поділлі та Волині. У серпні 1942 колектив примусово був вивезений до Німеччини. У 1943-1944 роках Капела 9 місяців перебувала на гастролях в Галичині. Зокрема, 8-9 березня 1943 року Капела бандуристів знаходилась в Дрогобичі та дала в місті два концерти. З 1949 р. Капела виїхала до США в Детройт, гастролювала по містах США, Канади, Австралії, Європи. З 1964 р. Григорій Китастий жив у Чикаго. Виховав багато музикантів, які створили десятки молодіжних ансамблів бандуристів у США, Канаді, Англії, Австралії. Г. Т. Китастий - лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1992; посмертно). У 2008 р. Г. Т. Китастому присвоєно звання Героя України.

Іван Трохимович Китастий (1902–1975) теж народився у Кобеляках. Бандурист, диригент. Від 1935 р. – член Державної зразкової капели бандуристів; від 1941 р.  – член Капели бандуристів ім. Т. Шевченка. З 1949 р. мешкав у США.

Виставку організовано спільно з Полтавським обласним центром національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді (Євгеній Копилець, заступник директора). На ній представлені матеріали з фондів Полтавської наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського. Наприклад, «Збірник на пошану Григорія Китастого» (Нью-Йорк). Книга вийшла у 1980 році коштом Фундації ім. Івана Багряного й містить розвідки, статті, рецензії, спогади, а також вірші, присвячені ювілярові, та деякі його твори. Книга вийшла на честь 70-річчя диригента. А також результати пошуково-дослідницьких робіт вихованців ПОЦНПВТКУМ, розміщені у збірниках матеріалів краєзнавчих конференцій учнівської молоді – «Державотворчі процеси в Україні: через віки у ХХ століття» (Черкаси, 2019).

Цінними є періодичні діаспорні видання з Канадсько-українського бібліотечного центру – «Нові дні» та «Молода Україна», у яких відтворювалися, зокрема, матеріали про мистецьку спадщину бандуристів.

Збірник «Вставай, народе!» (К., 1996) — це перша в Україні публікація творів Григорія Китастого, написаних у різні роки. 

На виставці представлена стаття «Співак-бандурист з Кобеляк» тодішнього директора Кобеляцького музею Олексія Кулика, який свого часу провів велику роботу по відродженню пам’яті Китастого на малій батьківщині. У публікаціях кобеляцької районної газети «Колос» йдеться про вшанування пам’яті земляка у рідному місті, зокрема, про відкриття меморіальної дошки. На сьогодні у Кобеляцькому музеї літератури та мистецтва  імені Олексія Кулика Кобеляцької міської ради представлено постійнодіючу експозицію, матеріали до якої свого часу особисто передала дружина Григорія Китастого – Галина Дмитрівна (фото, платівки, афіші), а також до ювілею композитора оформлена тимчасова виставка з фондів музею.

 


 







 

пʼятниця, 10 грудня 2021 р.

Презентація книги «Другий Зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар»: до 100-річчя 2-го Зимового походу армії УНР

7 грудня у літературній вітальні Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського відбулася презентація видання «Другий Зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар». Книга вийшла друком в межах випуску соціально значимих видань за бюджетні кошти за підтримки Полтавської обласної ради й Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА.   Презентацію книги підготували та провели Полтавське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (Микола Кульчинський), відділ краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Котляревського (Марина Федорова, Оксана Перепьолкіна) та Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (Олег Пустовгар).


 

Учасники заходу вшанували пам'ять своїх земляків-борців за волю України хвилиною мовчання та переглянули відеоматеріали до 100-річчя 2-го Зимового походу. 




Спікером презентованої книги  був голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, депутат обласної ради, голова комісії Полтавської обласної ради з питань регламенту, депутатської діяльності, інформаційної сфери, зв’язків з громадськістю та дотримання прав учасників АТО Микола Георгійович Кульчинський. Він, зокрема, повідомив, що книга є черговим видавничим проєктом з серії «Просвітницька книгозбірня». 


 


Олег Миколайович Пустовгар у своєму виступі відзначив, що Другий Зимовий похід став  символом незламності українського духу та героїчної боротьби за свободу, незалежність й соборність України. 

Олег Пустовгар також упорядкував краєзнавчий матеріал Сторіччя 2-го Зимового походу Армії УНР: полтавський вимір.

На захід завітав Роман Істомін, речник Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також студенти Полтавського фахового коледжу транспортного будівництва (викладач Є Березин) й курсанти Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

Примірники книг невдовзі надійдуть до обласної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського та бібліотек міста. 

Детальна інформація: https://np.pl.ua/2021/12/u-poltavi-prezentuvaly-knyhu-z-nahody-100-richchia-2-ho-zymovoho-pokhodu-armii-unr/

 




вівторок, 7 грудня 2021 р.

Сампсоніївський храм

Радуйся, яко Тя превозносит Полтавская земля;
Радуйся, Сампсоне, Отче наш милостивый и врачу предивный!
Серед пам’ятників, присвячених Полтавській битві, особливе місце посідає церква преподобного Сампсонія Странноприїмця, адже саме в день його пам’яті відбулася відома битва.

Художньо-декоративне оздоблення інтер’єра церкви, виконане за ескізами відомого майстра пензля та іконописця В. М. Васнецова, вирізняється високою майстерністю і багато в чому є унікальним. Історія створення Сампсоніївської церкви та етапів її реконструкції, неперевершеність художнього оздоблення храмових інтер’єрів, той факт, що храм є невід’ємною складовою частиною загального комплексу об’єктів, пов’язаних з історією Полтавської битви, підносять його на рівень пам’яток національного значення.
Сампсоніївську церкву обминула трагічна доля більшості інших бо вона не була зруйнована повністю. Та все ж таки певні втрати церква понесла, бо декілька разів її закривали, реквізуючи культове майно та культурні цінності. (Детальніше: goo.gl/Tj8SzF)


Будівництво храму на честь преподобного Сампсонія розпочалося у 1852 році. Фундатором церкви став Іосиф Степанович Судієнко, який знав про бажання Петра І спорудити на полі Полтавської битви монастир з приділом на честь преподобного Сампсонія Странноприїмця. Тому благодійник пожертвував 100 тис руб. асигнаціями на спорудження храму. У 1810 році він особисто вніс 50 тис руб. у Стародубське казначейство, а решту – 50 тис. після його смерті внесені другом графом Завадським.
Будівля мурована, прямокутна в плані, чотиристовпна, увінчувалася центральною банею та чотирма декоративними главками по кутках. У 1895 році здійснено реконструкцію за проектом архітектора М. М. Никонова. В плані церква отримала вигляд рівнокінцевого хреста (довжина і ширина — 20,2 м, висота до зеніту бані — 14,2 м).
У 1929 році Сампсоніївську церкву закрили, а через рік зруйнували її дзвіницю. У роки Другої світової війни Сампсоніївська церква вціліла - жоден снаряд у неї не влучив. У 1942 р. церква знову почала діяти, тут здійснювались богослужіння. Після визволення Полтави Сампсоніївська церква розгорнула благодійну роботу інвалідам, вдовам і дітям фронтовиків.
У 1949 році церкву остаточно закрили і передали музею Полтавської битви. Після проголошення незалежності України в 1991 році Сампсоніївську цервку повернули православній громаді і в ній відновилися богослужіння.
Відділ краєзнавства підготував віртуальну виставку «Церква у вигляді хреста», яка містить інформацію стосовно історії спорудження храму, його благодійників та ілюстративний матеріал.


вівторок, 23 листопада 2021 р.

Душа і доля Михайла Ореста

Відділ краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського підготував книжкову виставку, присвячену життю і творчості талановитої і трагічної постаті української літератури – Михайлові Оресту.


Він належить до відомої в Україні родини Зерових. Знана і яскрава постать Миколи Зерова, але поряд із ним не можна не згадати іншу постать - Михайла Зерова (Ореста), теж поета, теж перекладача. Були в родині й інші брати – Дмитро, Костянтин, Георгій, а також сестри – Олена та Валерія. Усі вони по-своєму талановиті в міру своїх сил і можливостей добре робили «над чорною ріллею» української ниви. Збірка «Родинне вогнище Зерових», видана у Києві 2004 р. коштом шанувальників родини українських подвижників Зерових – спогад про них.
Михайло Зеров (Орест), як і брат, займався літературною діяльністю, переважно перекладами. З 1943 р. перебував на еміграції, де розквітнув його талант поета і перекладача.
Як згадували люди, що спілкувалися з М. Орестом, це була тиха, скромна людина, заглиблена у творчість. Він не любив виступати перед аудиторією, встрявати в дискусії, не любив влаштовувати свої літературні вечори. Зате він багато робив для вшанування пам’яті свого брата Миколи Зерова та наближення української літератури до європейської. Робилося це через переклади. Критика відносила поетичну творчість  Михайла Ореста до неокласики. Вказуючи на непросте сприйняття віршів Ореста І. Качуровський писав: «У вірші Ореста належить вчитатися, вдуматися – щойно тоді розкриються їхні глибини і багатства…». У фонді нашої бібліотеки маємо лише одну книгу перекладів М. Ореста «Сім німецьких новель», видану в Мюнхені 1962 р. У збірці твори Г. Гессе, Я. Вассермана, Г. Майрінка, Р. Рільке, К. Едшміда подані у перекладі М. Ореста.
Свої юнацькі вірші Михайло не показував майже нікому, «творив келійно», згадував він, а публікувати у двадцятих і не намагався. Після закінчення інституту вчителював і дещо перекладав, зокрема, з німецької поезії. Його переклади Рільке були надруковані, але широкого резонансу в літературних колах праця не мала.
Тим часом доба пошуків і свободи стрімко згорталася. Вперше Михайло Зеров був заарештований 1929 року і провів за ґратами дев’ять місяців; уже тоді на нього тиснули, намагаючись видобути свідчення проти старшого брата.
Вдруге молодший брат «терориста» потрапив за грати у червні 1938 року. Його катували, він намагався покінчити з собою, - і разом з тим складав у в’язниці сонети класичної форми: катрени, терцини...
Враз барви щастя гаснуть. У півтьмі
Квадрат вікна біліє. Чорні ґрати,
В залізі двері. Тиша. Я – в тюрмі.
«У житті Ореста в Україні залишається багато невідомих і зовсім втрачених сторінок. Значно легше реставрувати другу, емігрантську частину біографії поета. При всьому драматизмі саме екзильне життя і було життям, адже не доводилося ховати чи калічити свої думки у вічному страху перед НКВД, а можна було просто писати і жити мистецтвом»,  - так писала  С. Павличко у статті опублікованій у збірці «Гомін долі».
Він вийшов на волю перед самим початком війни. Деталі цього періоду його життя біографи вишукують по дрібках, по окремих фразах у листах, по тематиці і присвятах віршів. Була дружина, яка пішла від Михайла, коли він був за ґратами. Була жінка з ініціалами Н.Г.: хто вона, досі невідомо. Так само невідомо, яким чином Михайло опинився в окупованій  Вінниці, а тоді у Львові. Тут 1942 року у часописі «Нові дні» вперше з’явилася добірка поезій за псевдонімом Михайло Орест.
Чому саме Орест – достеменно невідомо. Одна з версій – відсилка до героя «Блакитної троянди» Лесі Українки, яка, за сімейною легендою, колись гостювала у Зерових. Друга – співзвучність з дівочим прізвищем матері, Яресько: колись Михайло казав братові Дмитру, мовляв, якщо друкуватиметься як поет, то під цим прізвищем.
У Львові Михайло Орест жив в одній квартирі з письменником Аркадієм Любченком. Як згадував останній, майже не виходячи з кімнати, годинами сидів за письмовим столом, відновлюючи з пам’яті знищені НКВС вірші, свої і брата. Про феноменальну пам’ять Михайла Ореста говорили насамперед усі, хто його знав.
Наступ радянських військ на Львів для Михайла Ореста не був звільненням, Разом з іншими львівськими інтелігентами він поїхав на захід. У словацькому селі на них напали партизани, в нього стріляли – куля ковзнула по чолу і волоссю, потім він потрапив до табору для переміщених осіб в Аугсбурзі біля Мюнхена. І, зрештою, залишився жити в цьому містечку, в еміграції вже назавжди.
«Орест був типовим самотником, - згадував його тодішній знайомий Іван Кошелівець, – привикав до одного місця, на якому жив, і весь світ, що простягався за дуже обмеженим колом щоденних виходів з хати, здавався йому чужим, мабуть, ворожим і небезпечним». За спогадами Кошелівця, Михайло Орест багато палив, категорично не вживав спиртного, натомість дуже любив чай – навіть носив із собою все причандалля для чайної церемонії, долучаючи до неї оточення.
Він підготував до друку одну за одною декілька збірок свого брата, упорядкував спогади про Миколу Зерова та інших неокласиків під назвою «Безсмертні». Зрештою почав друкуватися як поет і сам.    
Я вернувся до тебе, отчизно моя,
І всміхаюся рідним долинам.
О, як солодко пахне ласкава земля
Чебрецем і полином!
Одним із перших, хто повернув на батьківщину ім’я М. Ореста був літературознавець, який сам зазнав владних гонінь - Петро Ротач. У його літературних розвідках, ще у 90-х роках з’явилися біографічні нариси про М. Ореста. На виставці можна побачити статті П. Ротача про М. Ореста у виданнях «Колоски з літературної ниви» (1999), «І слово, і доля, і пам’ять…» (2000), «Розвіяні по чужині» (1998).
М. Орест став яскравим представником такого літературного напряму як неокласика. На виставці можна ознайомитися із роботами відомих літературознавців: М. Слабошпицького, П.Одарченка,  І. Качуровського. Свого часу кожен із них вивчав творчість М. Ореста.
Аналіз творчості М. Ореста входить до підручника «Історія української літератури ХХ століття» за редакцією члена-кореспондента АНН України В. Дончика, до багатотомника Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. «Українське слово». Творчість М. Ореста є предметом вивчення і дослідження науковців і літературознавців. Зокрема, професор Ю. Ковалів опублікував свою роботу «Михайло Орест: варіант «неокласики» крізь призму ідіостилю» у збірці наукових праць «Вісник Київського Національного Університету імені Т. Шевченка» за 2007 р. Полтавська дослідниця Н. Кирієнко у збірці наукових статей «Іван Котляревський та українська культура ХІХ – ХХ століть» (2005) пропонує дослідження «Традиції класицизму в творчості Івана Котляревського та Михайла Ореста».
Ім’я М. Ореста увійшло до «Альманаху пошани й визнання Полтавщини: 100 видатних особистостей Полтавщини минулих століть», виданого у Полтаві 2003 р.










вівторок, 26 жовтня 2021 р.

Календар знаменних і пам'ятних дат 2022

 Відділ краєзнавства
ЗНАМЕННІ Й ПАМ’ЯТНІ ДАТИ
ПОЛТАВЩИНИ
2022 року
Бібліографічний посібник

Передмова
Бібліографічні посібники «Знаменні й пам’ятні дати Полтавщини» видаються Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. П. Котляревського з 1966 р. До нього включаються матеріали про визначні події історії, громадсько-політичного, культурного та наукового життя області, ювілеї видатних уродженців краю та відомих діячів, життя і діяльність яких пов’язані з Полтавщиною.
Пропонований випуск відкривається переліком основних знаменних і пам'ятних дат 2022 року.
Посібник допоможе в доборі та популяризації літератури, організації діяльності закладів культури по відзначенню ювілейних та пам'ятних дат краю, а також в підготовці книжкових виставок, переглядів, проведенні масових заходів.
Для уточнення даних були використані наступні джерела:
Енциклопедія історії України: в 5 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2003 - . – Т. 1-5.
Енциклопедія Сучасної України. – К., 2001- . – Т. 1-9.
УРЕ: в 12 т. – 2-е вид. – К., 1977-1985. – Т. 1-12.
УРЕС: у 3 т. – 2-е вид. – К., 1986-1987. – Т. 1-3.
Українська Літературна Енциклопедія: в 5 т. – К., 1988. – Т. 1-3.
Енциклопедія Українознавства: в 11 т. – Перевидання в Україні: репринтне відтворення видання 1955-1984 рр. – К.: Глобус, 1993. – Т. 1-4.
Мистецтво України: біографічний довід./ ред. Кудрицький А. В. – К., 1997. – 697 с.
Митці України: енцикл. довід. – К., 1992. – 848 с.
Полтавщина: енцикл. довід./ за ред. А. В. Кудрицького. – К., 1992. – 1024 с.: іл.
Письменники Радянської України: 1917-1987. – К., 1988. – 719 с.
Полтавіка. Полтавська енциклопедія : у 12 т. / Центр дослідження історії Полтавщини Полтавської обласної ради; ред. О. А. Білоусько. - Полтава : АСМІ, 2009 -
Т. 9 : Образотворче і декоративне мистецтво, 2009. -
Кн. 1 : А - Л. - 2015. - 760 с. : іл. + ССXVI с. фотоіл.
Кн. 2 : М - Я. - 2015. - 864 с. : іл. + ССLXXXVIII с. фотоіл.
Полтавіка. Полтавська енциклопедія : у 12 т. / Центр дослідження історії Полтавщини, Полтавська обласна державна адміністрація; ред. О. А. Білоусько. - Полтава : Полтавський літератор, 2009 - .
Т. 6. Освіта і наука, Кн. 1 : Абаза-Крекотень. - 2017. - 1263 с. : іл.
Кн. 2 : Кременчук - Полтава. - 2019. - 1135 с. : іл.
Полтавіка. Полтавська енциклопедія : у 12 т. / Центр дослідження історії Полтавщини, Полтавська обласна державна адміністрація; ред. О. А. Білоусько. - Полтава : Полтавський літератор, 2009 - .
Т. 12 : Релігія і церква. - 2009. - 756 с. : il., карти, схеми, табл.
Ротач П. П. Полтавщина літературна : енциклопедичний біобібліографічний словник : у 3-х кн. / П. П. Ротач, О. П. Ротач. - Полтава : Дивосвіт.
Кн. 1 : А - Ж. - 2020. - 920 с.
Кн. 2 : З - О. - 2020. - 872 с.
Кн. 3.1 : П - С. - 2020. - 576 с.
Ханко В. Словник мистців Полтавщини. – Полтава, 2002. – 232 с.

Видання розраховане на працівників наукових установ, культурно-мистецьких та освітніх закладів області, краєзнавців, дослідників та ін.
Свої доповнення і зауваження просимо надсилати до відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського на адресу fedorova1878@gmail.com



СІЧЕНЬ

4 – 185 років від дня народження Павла Гнатовича Житецького (1837-1911), українського філолога, фольклориста, педагога, громадського діяча. Доктор російської словесності (1908), член-кореспондент Петербурзької АН (1898), дійсний член Історичного товариства Нестора-літописця (1879), Наукового товариства імені Шевченка (1903). Народився у м. Кременчук. Активний учасник українського національно-культурного руху. Перший історик української літературної мови, автор наукових досліджень і публікацій про українські писемні пам’ятки, зокрема Пересопницьке Євангеліє, «Енеїду» І. Котляревського, народні думи та ін. Лінгвістично обгрунтував концепцію безперервного розвитку українського народу, його мови і традиційної культури з часів Київської Русі. Лауреат Уваровської премії Петербурзької АН (1877, 1890), премії Петра Великого за підручники «Теория поэзии» та «Очерки из истории поэзии» (1902).
6 – 105 років від дня народження Всеволода Ігоровича Скаржинського (1917-1997), геолога, доктора геолого-мінералогічних наук, лауреата Державної премії України (1973). Народився у м. Лубни.
7 – 85 років від дня народження Валентина Федоровича Ковтуна (1937), голови обласної ради фізкультурно-спортивного товариства «Україна», заслуженого працівника фізкультури і спорту України (2006). За його активної участі у Полтаві збудовано Палац спорту, шахово-шашковий клуб, два спортивно-оздоровчих табори для юних спортсменів. Народився в смт. Градизьк Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
12 – 190 років від дня народження Єлизавети Іванівни Милорадович (1832-1890), української громадської діячки, меценатки. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
15 – 85 років від дня народження Раїси Іванівни Павленко (1937), українського бібліотекознавця, бібліографа, заслуженого працівника культури України. З 2006 року – генеральний директор ННМБУ. Народилася у с. Гільці Чорнухинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
-80 років від дня народження Василя Яковича Вакуленка (1942), художника. Нар. у с. Опришки Глобин. р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
17 – 115 років від дня народження Григорія Трохимовича Китастого (1907-1984), українського композитора, диригента, бандуриста. Г. Китастий перший і довгорічний керівник Капели бандуристів ім. Т. Шевченка, створеної в Києві під час Другої світової війни. Народився у м. Кобеляки (тепер Полтавського р-ну).
- 85 років від дня народження Алли Михайлівни Анищенко (1937), українського архітектора, заслуженого архітектора УРСР. Народилася у м. Полтава.
20 – 145 років від дня народження Миколи Клеофасійовича Альбиківського [Альбиковського, Альбіковського (1877-після 1933)], драматурга, актора, театрального діяча. Народився у с. Гільці Чорнухинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
21 – 70 років від дня народження Григорія Дмитровича Сердюка (1952), педагог, відмінника народної освіти, почесного громадянина Козельщинського р-ну. Член НСЖУ. Член НСКУ. Нар. в с. Бреусівка Козельщинського р-ну, тепер Кременчуцького р-ну.
22 – 80 років від дня народження Олександра Григоровича Коросташова (1942-2021), голови правління СВК «Батьківщина», заслуженого працівника сільского господарства України, Героя України, Почесного громадянина смт Котельви (2002). Народився в с. Камінне Котелевського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
23 – 85 років від дня народження Григорія Савича Калайди (1937), хормейстера, заслуженого працівника культури України. Народився у с. Городище Чорнухинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
26 – 245 років від дня народження Василя Яковича Ломиковського (1777-бл. 1848), українського історика, етнографа, агронома. Народився у с. Мелюшки Хорольського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
27 – 185 років від дня народження Володимира Вікторовича Лесевича (1837-1905), українського філософа, етнографа, мецената. Народився у с. Денисівка Оржицького р-ну (тепер Лубенського р-ну).
- 65 років від дня народження Світлани Іванівни Свищевої (1957), керівника проекту «Сорочинський ярмарок». Народилася в ст. Тракт, Республіка Комі (Росія). Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
30 – 150 років від дня народження Гліба Євгеновича Котельникова (1872–1944), творця першого у світі авіаційного ранцевого парашута. Народився у м. Петербург. Його генеалогічні корені – полтавські, а крім того життя і діяльність були пов’язані з м. Полтава.
– 100 років від дня народження Юрія Юрійовича Кондуфора (1922–1997), українського історика, доктора історичних наук (1966), члена-кореспондента АН УРСР (1979), заслуженого діяча наук України. Народився у с. Зубані Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).


ЛЮТИЙ

2 – 210 років від дня народження Євгена Павловича Гребінки (1812-1848), українського письменника, байкаря, перекладача, педагога, громадського діяча. Народився на хут. Убіжище Пирятинського повіту, тепер у складі с. Мар'янівка Гребінківського р-ну (тепер Лубенського р-ну) в родині відставного гусарського офіцера, дрібного поміщика. Походив зі старовинного козацько-старшинського роду Граб’янок. В 1836 році познайомився з Тарасом Шевченком, сприяв викупові його з кріпацтва, допоміг видати «Кобзар» (1840). Підготував і видав один із перших українських альманахів «Ластівка» (1841).
4 – 145 років від дня народження Миколи Омельяновича Макаренка (1877-1938), археолога, історика, графіка, художника. Народ. у с. Москалівка Ромен. пов. (історична Полтавщина).
6 – 75 років від дня народження Віталія Миколайовича Григор’єва (1947-2020), краєзнавця, члена НСКУ. Народився у с. Землянки Глобинського р-ну.
7 – 175 років від дня народження Володимира Володимировича Заленського (1847-1918), українського та російського зоолога, ембріолога, академіка Петербурзької АН (1897). Працював у галузі порівняльної ембріології, вивчав зародковий розвиток безхребетних, а також анатомію хребетних тварин. Народився у с. Шахворостівка Миргородського р-ну.
- 115 років від дня народження Юрія Олександровича Побєдоносцева (1907-1973), конструктора ракетної техніки. Народився у м. Москва, життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
8 (27.01) – 200 років від дня народження Опанаса Васильовича Марковича (1822–1867), громадського діяча, українського фольклориста і етнографа, члена Кирило-Мефодіївського братства. Народився у с. Кулажинцях Гребінківського р-ну (тепер Лубенського р-ну). Походив з давнього козацько-старшинського роду. У 1846 р. закінчив Київський університет. Належав до поміркованого крила братства. 1847 р. заарештований і висланий під нагляд поліції до Орла. Служив там у губернській канцелярії. У 1851 р. після одруження з М. Вілінською (згодом українська письменниця Марко Вовчок) повернувся в Україну. Невдовзі сім'я розпалась. Брав участь у виданні журналу "Основа", займався фольклористичними та етнографічними дослідженнями, зібрав, зокрема, близько 30000 прислів’їв і приповідок. Матеріали публікувалися в різних виданнях, у т. ч. етнографічних збірках В. Антоновича, М. Драгоманова, А. Метлинського. Останні роки життя провів у Чернігові.
8 – 95 років від дня народження Митрофана Яковича Гриценка (1927-?), сучасного українського літератора – поета, прозаїка. Народився у с. Іщенківці Зіньківського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
9 – 75 років від дня народження Сергія Олександровича Юренка (1947), українського поета. Народився у с. Суха Чубурка Щербинівського р-ну Краснодарського краю. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
10 – 115 років від дня народження Василя Миколайовича Ремесла (1907-1983), українського селекціонера, академіка АН СРСР (1974) і ВАСГНІЛ (1964), доктора сільськогосподарських наук, професора, двічі Героя Соціалістичної Праці (1966, 1977), заслуженого діяча науки УРСР (1967). Автор багатьох сортів озимої і ярої пшениці. Нагороджений 4 орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Вітчизняної війни 2-го ступеня, іншими орденами, медалями, Ленінською премією (1963), Державною премією СРСР (1979). У м. Пирятині В. М. Ремеслу споруджено бронзовий бюст. Народився у с. Теплівка Пирятинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
11 – 155 років від дня народження Олени Андріївни Зініної (дівоче прізвище – Максимович) (1867-1943), української актриси. Народилася у м. Лубни. Творчу діяльність розпочала 1887 р. в трупі М. Старицького, потім працювала в трупах П. Саксаганського (1893-1895), М. Ярошенка (1896-1914, з перервами) та ін.
15 – 85 років від дня народження Леоніда Олексійовича Рибалка (1937), українського письменника. Народився у м. Запоріжжя. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
- 70 років від дня народження Галини Іванівни Рідної (1952) – малярки, графіка. Член СХУ (1988). Працювала декоратором обласного музично-драматичного театру ім. М. Гоголя. Створює експресивні й декоративні за характером малярські й графічні твори, присвячені гоголівській тематиці, природі, довкіллю тощо. Нар у с. Степне Полтавського р-ну.
19 (7.02) – 170 років від дня народження Катерини Миколаївни Скаржинської (1852-1932), меценатки, фундаторки першого приватного краєзнавчого музею Лівобережної України. Народилася в м. Лубни.
23 – 90 років від дня народження Григорія Анатолійовича Олійника (1932-2004), педагога, викладача, директора ПАКУП. Нар. в с. Снітин Лубенського р-ну.
25 – 310 років від дня народження Афанасія, I (Вольховський Петро) (1712-1776), проповідника Московської слов.-грек.-лат. академії, ректора Троїце-Сергієвської семінарії, Тверської семінарії, єпископа Іверського і Кашинського, Ростовського і Ярославського. Народ. у м. Полтава.
26 – 105 років від дня народження Вадима Івановича Гопкала (1917-1995) — українського архітектора, члена спілки архітекторів СРСР та України, заслуженого архітектора УРСР, почесного члена Української Академії архітектури, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка за архітектуру і художнє оформлення Київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна (1985). Народився в м. Полтава.
- 145 років від дня народження Федора Миколайовича Попадича (1877-1943), хорового диригента, композитора і педагога. Навчався у Полтавському музичному училищі. З 1918 р. організував Полтавську хорову капелу, якою керував до 1934 р. Народився у с. Великі Будища Зіньківського повіту (тепер Полтавського р-ну).
27 – 100 років від дня народження Анастасії Трохимівни Рак (1922-2014), української самобутньої художниці (живопис на склі). Народилася у с. Васильки Лохвицького р-ну (тепер Миргородського р-ну).

БЕРЕЗЕНЬ

2 – 140 років від дня народження Архипа Юхимовича Тесленка (1882-1911), українського письменника, визначного представника критичного реалізму в українській прозі початку ХХ ст. Найвидатніший твір – повість «Страчене життя» (1911), в центрі якої – знівечена доля обдарованої сільської жінки. Народився у с. Харківці Лохвицького р-ну (тепер Миргородського р-ну).
3 – 175 років від дня народження Павла Івановича Калашника (1847-1909), українського гончара. Виготовляв куманці, свічники, вази (зокрема, з 4 рельєфними портретами М. Гоголя, 1901). Народився у с. Хомутець Миргородського р-ну.
4 – 170 років із дня смерті Миколи Васильовича Гоголя (1809–1852), російського і українського письменника. Народився у м-ку Великі Сорочинці (тепер село Миргородського р-ну). Став одним із засновників реалізму в російській літературі. Вершиною творчості письменника стала поема «Мертві душі» (1842). Твори Миколи Гоголя посіли чільне місце в скарбниці світової класичної літератури. Окрім літературної діяльності займався історичними дослідженнями. На жаль, останнє, попри те, що, його статті з історичної тематики були опубліковані та входили майже в усі видання його творів, до цього часу залишились поза увагою багатьох дослідників. За часів СРСР це було зумовлено тим, що погляди Миколи Гоголя на історичне минуле України та на всесвітню історію не вписувалися в загальноприйнятні канони.
5 – 195 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова (1827-1893), українського поета, байкаря і лірика. Народився у с. Веселий Поділ Семенівського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну) в родині управителя поміщицького маєтку. Започаткував жанр поетичного фейлетону, практикував у жанрі поетичних роздумів та сатиричних поезій. Перша збірка байок, яка принесла йому широку популярність, була надрукована у м. Києві 1863 р. Л. І. Глібов написав понад 100 оригінальних байок, в яких із прихильністю відображав життя простих трударів, викривав та висміював існуючі порядки, у сатиричній формі відтворював широку панораму соціального життя в Україні. До його літературного доробку належать і численні твори, написані для дітей. Поезії «Журба» («Стоїть гора високая»), «Вечір», «Пісня» («Скажіть мені правду, добрі люди») покладені на музику і стали відомими українськими піснями та романсами. Помер у м. Чернігів.
9 – 220 років тому (1802) утворено Полтавську губернію.
Згідно із указом Сенату від 27 лютого 1802 р. була створена Полтавська губернія, до складу якої спочатку входило 10 повітів: Гадяцький, Золотоніський, Кременчуцький, Лубенський, Переяславський, Пирятинський, Полтавський, Прилуцький, Роменський, Хорольський. В цьому ж році було створено ще 2 повіти: Костянтиноградський та Миргородський, згодом (27 березня 1803 р.) – ще три: Зіньківський, Кобеляцький, Лохвицький. Таким чином до складу Полтавської губернії стало входити 15 повітів загальною площею понад 43 тис. квадратних верст. Без особливих змін такий адміністративно-територіальний поділ губернії проіснував до 1917 р. На час утворення губернії на історичній Полтавщині проживало 1 343 029 чол. Урочисте відкриття Полтавської губернії відбулося 9 березня 1802 року. Того дня з цієї нагоди відбувся молебень, обід у губернатора, а ввечері - концерт та вечеря.
- 115 років від дня народження Леоніда Георгійовича Добрунова (1907-1982), фізіолога, доктора біологічних наук, члена-кореспондента АН Казахської РСР. Під його керівництвом були розроблені способи підвищення врожаю і цукровитості цукрового буряка. Народився у м. Полтава.
- 65 років від дня народження Олексія Івановича Неживого (1957-2019), українського письменника, літературознавця, краєзнавця, члена НСПУ, НСЖУ. Народився у с. Хитці Лубенського р-ну.
10 – 155 років від дня народження Василя Леонідовича Омелянського (1867-1928), мікробіолога, академіка АН СРСР (1923). Наукові праці присвячені вивченню ролі мікробів у кругообігу речовин. На основі поєднання морфологічних та фізіологічних методів дослідження В. Л. Омелянський всебічно висвітлив роль мікроорганізмів у кругообігу азоту та вуглецю. Автор першого російського підручника «Основи мікробіології» (1909). Народився у м. Полтава.
- 100 років від дня народження Миколи Мусійовича Авраменка (1922-2011), письменника, сатирика, конструктора. Народ. у м. Кременчук.
11 – 100 років від дня народження Бориса Львовича Яровинського (1922-2000), українського композитора, народного артиста УРСР (1977), члена НСКУ. Народився у м. Полтава.
12 – 130 років від дня народження Євгена Петровича Терлецького (1892-1938), українського державного та громадського діяча. Народився у с. Лозовий Яр Пирятинського повіту (тепер Лубенського р-ну).
- 70 років від дня народження Вадима Митрофановича Вадимова (1952), українського архітектора. Народився у м. Полтава.
14 – 125 років від дня народження Уляни Василівни Бобир (1897-1980), української народної вишивальниці. Народилася у м. Миргород.
80 років від дня народження Леоніда Івановича Андрієвського (1942), графіка, живописця, художника книги, журналіста, мистецтвознавця, заслуженого художника України (1994), народного художника України (1998). Народився у м. Лубни.
15 – 140 років від дня народження Євдокії Онисіївни Білик (1882-2000), довгожительки, вишивальниці. Народ. у с. Абазівка Полтав. р-ну.
16 – 100 років від дня народження Юрія Ісеровіча Аксельрода (1922-?), полковника, учасника Параду Перемоги. Народ. у м. Полтава.
17 – 175 років від дня народження Федора Кіндратовича Волкова (Вовка) (1847-1918), українського етнографа, антрополога, археолога. Народився у с. Крячківка Пирятинського р-ну в старовинній козацькій родині.
В еміграції перебував понад чверть століття (1879-1905). У Європі створив низку праць з порівняльної етнографії, там вийшли друком його праці про українців і росіян Добруджі та Задунайської Січі, ремісників Болгарії, про весільні обряди слов’янських народів.
У 1887 р. оселився в Парижі, наполегливо студіював антропологію, порівняльну етнографію, первісну археологію, водночас читаючи лекції з цих дисциплін. За видатні досягнення в галузі палеоантропології нагороджений Паризьким антропологічним товариством великою медаллю відомого природознавця П. Брока. Одержав ступінь доктора природничих наук.
Після тривалої заборони царський уряд дозволив йому повернутися в Росію. Наприкінці 1905 р. почався останній, петербурзький період його життя. Федір Кіндратович обраний президентом Російського антропологічного т-ва, очолив видання «Ежегодник Русского антропологического общества», організував український розділ експозиції Російського музею в Санкт-Петербурзі.
- 175 років від дня народження відомого історика, краєзнавця Олексія Івановича Маркевича (1847-1903 рр.). Народився у с. Смоша Прилуцького повіту Полтавської губернії (історична Полтавщина).
18 – 90 років від дня народження Анатолія Павловича Непокупного (1932-2006), поета, перекладача, члена-кореспондента АН УРСР (нині НАН України) (1988). Нар. у м. Полтава. Закінчив СШ № 4 м. Полтави, філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1955). А. П. Непокупний – учений-балтист, славіст, германіст. Досліджував проблеми балто-слов’янських мовних зв’язків. Володів українською, російською, чеською, польською, литовською та ін. мовами. Автор близько 300 друкованих праць. Нагороджений орденом Великого литовського князя Гедиміна ІІІ ступеня Литовської Республіки (1998).
22 – 180 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912), українського композитора, основоположника української класичної музики. Народився у с. Гриньки Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
23 – 75 років від дня народження Анатолія Мойсейовича Мучника (1947-2015), науковця, освітянина. Життя і діяльність пов’язані з Полтавою.
24 – 85 років від дня народження Олексія Івановича Кулика (1937-2002), краєзнавця, історика, фотохудожника. Народився у с. Кунівка Кобеляцького р-ну (тепер Полтавського р-ну).
– 65 років від дня народження Галини Василівни Вовченко (1957), сучасної української літераторки-поетеси, гумористки. Народилася у м. Карлівка (тепер Полтавського р-ну).
25 – 65 років від дня народження Олексія Олексійовича Нестулі (1957), доктора історичних наук, професора, ректора Полтавського університету економіки і торгівлі, лауреата державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженого працівника освіти України. Народився у с. Веселе Харківської обл. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
28 – 95 років від дня народження Тараса Сергійовича Лебедєва (1927-?), геофізика, петрографа, кандидата геолого-мінералогічних наук, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки. Народився у м. Полтава.
29 – 70 років від дня народження Олександра Дмитровича Педяша (1952-2006), поета, журналіста. Члена НСПУ(1996). Нар. у м Пирятин (тепер Лубенського р-ну).

КВІТЕНЬ
4 – 115 років від дня народження Миколи Терентійовича Коляди (1907-1935), українського композитора. Народився у с. Березівка Гребінківського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
10 – 85 років від дня народження Миколи Андрійовича Касьяна (1937-2009), українського лікаря-остеопата, фахівця в галузі мануальної терапії, мецената, заслуженого лікаря України. Народився у м. Кобеляки (тепер Полтавського р-ну).
14 - 135 років Кавалерідзе, Івана Петровича Кавалерідзе (1887-1978), скульптора кінорежисера і драматурга. Нар. на історичній Полтавщині.
17 (5.04) – 150 років від дня народження Павла Григоровича Ріттера (1872-1939), літературознавця, мовознавця, фахівця з індійської культури та санскриту, перекладача, педагога. Народився у с. Чутове Полтавського пов. (тепер Полтавського р-ну).
19 (7.04) – 165 років від дня народження Миколи Васильовича Пірського (1857-1935), священнослужителя, краєзнавця. Нар. у с. Солошине Кобеляцького повіту (тепер Полтавського р-ну).
21 (9.04) – 140 років від дня народження Бориса Дмитровича Грекова (1882–1953), історика, громадського діяча, академіка АН СРСР (1935). Лауреат Державної премії СРСР (1943, 1948, 1952), нагороджений двома орденами Леніна. Народився у м. Миргород. Головну увагу приділяв економічній історії слов’янства. Найбільш повно погляди Грекова на соціально-економічну та політичну історію Давньої Русі були викладені в його монографії «Киевская Русь» (М.-Л., 1939), яка зазнала багатьох перевидань у радянський час. До класичних можна зарахувати й узагальнюючі монографії «Культура Киевской Руси» (М.-Л., 1944) та «Крестьяне на Руси с древнейших времен до ХІІ века» (М.-Л., 1946).  У 1982 р. у м. Миргород з нагоди 100-річчя від дня народження Б. Д. Грекова встановлено пам’ятник.
25 – 135 років від дня народження Василя Автономовича Стефановича (1887-1984), археолога, краєзнавця. Народився у с. Вечірки Полтавської губ. (тепер Пирятинський р-н).
26 – 75 років від дня народження Миколи Матвійовича Сулими (1947), літературознавця, критика, доктора філологічних наук. Народився в с. Загрунівці Зіньківського р-ну. У 1981 р. М. М. Сулима випустив грамплатівку Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», у 1984-1989 рр. – шість грамплатівок з творами Т. Г. Шевченка. У 1993 р. за сценарієм М. М. Сулими та М. Г. Саченка знято документальний фільм про Михайля Семенка «Я незнаний поет».

ТРАВЕНЬ
1 – 65 років від дня народження Олександра Борисовича Супруненка (1957), українського археолога, історіографа та музеєзнавця, кандидата історичних наук, заслуженого працівника культури України. Автора близько 500 наукових праць. Наукова, громадська діяльність О. Б. Супруненка спрямована на збереження та популяризацію найдавнішої історико-культурної спадщини області. Народився у м. Полтава.
4 – 60 років від дня народження Оксани Володимирівни Кравченко (1962), сучасної української літераторки. Народилася у м. Мукачевому Закарпатської обл., життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
7 – 35 років від дня народження Антона Юрійовича Грицая (1987-2015), учасник антитерористичної операції на Сході України, доброволець. Воював у батальйоні «Азов». Загинув у с. Широкине Донецької обл. Нар. у м. Полтава.
9 – 85 років від дня народження Володимира Петровича Мілікова (1937-2002), українського літератора-прозаїка, краєзнавця. Народився у с. Милорадово Котелевського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
11 – 115 років від дня народження Костянтина (Костя) Михайловича Герасименка (1907-1942), українського поета і драматурга. Народився у с. Прихідьки Пирятинського р-ну (тепер Лубенського р-ну).
- 85 років від дня народження Володимира Семеновича Костенка (1937-1990), кінорежисера, сценариста, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1991 р., посмертно). Народився у м. Полтава.
12 – 110 років від дня народження Віктора Аврамовича Подольського (1912-1994), українського письменника-гумориста. Нар. у м. Кременчук.
14 – 100 років із дня смерті Івана Францевича Павловського (1851-1922), дослідника історії Полтавщини, архівознавця, засновника музею Полтавської битви та Полтавської губернської вченої архівної комісії. Народився у с. Боброві Калузької губернії. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
16 – 40 років від дня народження Руслана Івановича Батира (1982-2015), військовослужбовця. Загинув у зоні АТО (2015). Нар. у смт Нова Галещина Кременчуцького р-ну.
17 – 100 років від дня народження Анатолія Андрійовича Дімарова (справжнє ім’я – Анатолій Андронікович Гарасюта) (1922-2014), українського письменника. Народився у м. Миргороді. Учасник війни, нагороджений орденами і медалями. Автор творів: "Його сім'я", "Ідол", "І будуть люди", "Біль і гнів", "Сільські історії", "Містечкові історії"; повістей і оповідань "Вершини", "В тіні Сталіна", "Зблиски", "На коні й під конем", "Син капітана", "Зінське щеня", "На поруки", "Самосуд", "Прожити й розповісти"; казок для дітей "Про хлопчика, який не хотів їсти", "Для чого людині серце", "Блакитна дитина". Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1981).
18    - 65 років від дня народження Людмили Василівни Ольховської (1957), головного хранителя фондів музею В. Г. Короленка. Народилася у м. Новоград-Волинський Житомирської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

19 – 240 років від дня народження Івана Федоровича Паскевича (1782-1856), російського військового діяча, генерала-фельдмаршала (1829). Був однією з наближених до Миколи І осіб. Член Верховного суду в справі декабристів. З 1826 р. – командуючий військами в Закавказзі, з березня 1827 р. – намісник на Кавказі. Керував придушенням польського повстання 1830-1831, після чого був призначений намісником Царства Польського. У 1849 р. командував військами, які придушували революцію (1848-1849) в Угорщині. Під час Кримської війни (1853-1856) – головнокомандуючий військами на західних кордонах і (1853-1854) на Дунаї. Народився у м. Полтава.

21 – 165 років від дня народження Миколи Дмитровича Пильчикова (1857-1908), українського фізика, поета, перекладача. Автор низки працьіз геофізики, оптики, радіотехніки. Народився у м. Полтава.

25 – 135 років від дня народження Сидора Артемовича Ковпака (1887-1967), двічі Героя Радянського Союзу (1942, 1944), генерал-майора (1943), одного з організаторів партизанського руху на Україні в роки Другої світової війни. Народився у с. Котельва, тепер смт. Полтавського р-ну.
- 100 років від дня народження Михайла Федосійовича Позивайла (1922–1999), українського художника. Народився у с. Гусине Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну.
- 65 років від дня народження Віталія Петровича Закладного (1957), сучасного українського літератора – прозаїка, публіциста. Народився у с. Степанівка Полтавського р-ну.

28 – 125 років від дня народження Мойсея Лазаровича Авіосора (1897-1969), українського лікаря-терапевта. Народився у м. Ромни Полтавської губ., тепер Сумської обл.

ЧЕРВЕНЬ
3 – 85 років від дня народження Віктора Миколайовича Батурина (1937-1993), архітектора, живописця, заслуженого художника України. Народився у м. Полтава.

6 – 135 років від дня народження Олександра Павловича (Олелька – сценічне ім’я) Островського (1887-1919), українського актора, драматурга. режисера, письменника, громадсько-політичного діяча. Народився у м. Золотоноша (тепер Черкаської обл.).

– 70 років від дня народження Олександра Володимировича Сиченка (1952), заслуженого лікаря України, письменника, громадського діяча. Син В. К. Малика. Народився у м. Лубни.

8 – 195 років від дня народження Георгія (Юрія) Львовича Андрузького (1827-?) – громадсько-політичного діяча, ученого-юриста, поета, наймолодшого члена Кирило-Мефодіївського братства. Народився в с. Вечірки Пирятинського повіту (тепер Лубенського р-ну), в багатодітній сім'ї відставного майора. Після навчання у шляхетному пансіоні Першої Київської гімназії у 1845 p. вступив на юридичний факультет Київського університету. Належав до радикального крила братства, ідейним лідером визнавав Т. Шевченка. Серйозно займався політико-правовими пошуками. Написав у 1846-1847 рр. два проекти Конституції: "Проект досягнення можливого ступеня рівності і свободи (переважно в слов'янських землях)" та "Ідеал держави". Погляди автора еволюціонували від обмеження до заміни монархічної форми влади. Під час арешту 30 березня 1847 p. обидва проекти, а також зошит віршів були вилучені й притягнуті до справи. На жаль, твори нашого земляка знаходилися в архівах жандармського управління, тому були невідомі широкому загалу і не змогли вплинути на розвиток української політичної думки.
На поетичній творчості позначився вплив Т. Г. Шевченка («Не плачте, ріднесенька мамо», «Україна» та ін.). Як прожив останні роки і коли помер – невідомо.
9 – 85 років від дня народження Івана Григоровича Кулика (1937), українського письменника. Народився у с. Старий Іржавець Оржицького р-ну (тепер Лубенського р-ну).
10 – 155 років з дня смерті Павла Ілліча Бодянського (1809-1867), українського письменника, історика, етнографа. Як редактор неофіційної частини "Полтавских губернских ведомостей" він сприяв публікації на сторінках газети серії літературно-етнографічних матеріалів і заміток з історії та природи краю. Автор краєзнавчих видань «Достопримечательности Полтавы», «Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 год». Народився на історичній Полтавщині (м. Прилуки).
- 100 років від дня народження Володимира Івановича Бабенка (1922-1981), журналіста, краєзнавця. Народ. у с. Великі Будища Диканського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
11 – 260 років від дня народження Івана Якимовича Фальківського (в чернецтві – Іринея) (1762-1823), науковця, письменника, історика, математика, професора і ректора Києво-Могилянської академії. Народився у с. Білоцерківці Пирятинської сотні Лубенського полку, тепер Лубенського р-ну.

13 – 15 років із дня смерті Петра Петровича Ротача (1925-2007), письменника, літературознавця, краєзнавця. Народився на хуторі Калениківщина Талалаївської волості Роменського повіту на Полтавщині (тепер село Слобідка Талалаївського р-ну на Чернігівщині).

15 – 120 років від дня народження Наталії Андріївни Лівицької-Холодної (1902-2005), поетеси, письменниці, емігрантки. Нар. на іст. Полтавщині.
17 – 55 років від дня народження Наталії Олександрівни Свиридюк (1967), заслуженого майстра народної творчості України (2015), члена НСМНМУ, майстра народної ляльки. Народилася у м. Полтава.
21 – 125 років від дня народження Юрія Васильовича Кондратюка (О. Г. Шаргея) (1897-1941), українського вченого-винахідника, одного з піонерів розробки ракетної техніки й теорії космічних польотів. Народився у м. Полтава.
24 – 70 років від дня народження Володимира Івановича Попика (1952), укр. ученого у галузі інформаційної культури, соціальних комунікацій, розбудови та функціонування національного науково-інформаційного простору, проблем бібліотекознавства, книгознавства, біографістики та бібліографії, міжкультурних взаємодій. Нар. у м. Полтава.
27 – 95 років від дня народження Зінаїди Степанівни Колишкіної (1927-2003), поетеси. Народилася у с. Великі Будища Диканського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
28 – 110 років від дня народження Володимира Григоровича Максименка (1912–1994), українського актора, народного артиста УРСР (1972). Народився у с. Рублівка (тепер с. Погреби Кременчуцького р-ну). Нагороджений орденом «Знак Пошани», лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1978).
- 55 років від дня народження Ігоря Володимировича Пошивайла (1967), етнолога, керамолога, музеєзнавця, громадського діяча. Нар. у м. Полтава.
35 років тому (1987) у м. Полтаві відкрито Співоче поле Марусі Чурай.

ЛИПЕНЬ

4 – 125 років від дня народження Андрія Андрійовича Верменича (1897-1979), українського актора, народного артиста УРСР (1957), лауреата Державної премії СРСР (1952). Народився у с. Градизьку Глобинського р-ну, тепер Кременчуцького р-ну.
13 – 75 років від дня народження Віктора Андрійовича Куща (1947), українського кінооператора, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1980). Народився у смт Нові Санжари Полтавського р-ну.
15 – 130 років від дня народження Володимира Андрійовича Кабачка (1892-1957), українського бандуриста, організатора і художнього керівника Полтавської капели бандуристів. Народився у с. Петрівка Миргородського р-ну.
18 – 75 років від дня народження Ванди Василівни Лис (Закревської) (1947), української літераторки, заслуженої журналістки України, кавалера ордена княгині Ольги ІІІ ст. Народилася у смт Вороновиці Вінницької обл. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
19 – 75 років від дня народження Тараса Григоровича Нікітіна (1947-1993), українського поета, публіциста, одного з організаторів видавничої справи на Полтавщині, члена правління НСПУ. Народився у с. Тен-Теку Курганської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
25 – 120 років від дня народження Михайла Федоровича Сидоренка (1902–1989), українського вченого-садовода, кандидата сільськогосподарських наук (1948), заслуженого діяча наук УРСР (1948), Героя Соціалістичної праці (1971). Народився у с. Сидорівщина Великобагачанського р-ну (тепер Миргородського р-ну).
28 – 135 років від дня народження Павла Григоровича Савченка (1887-1920), українського поета. Народився у с. Жабки, тепер с. Луценки Лохвицького р-ну (тепер Миргородського р-ну).
31 – 35 років від дня народження Антона Ігоревича Цедіка (1987-2014), учасника антитерористичної організації. Стрілець 3-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії України «Донбас». Молодший сержант. Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з оточення поблизу м. Іловайськ Донецької обл. Нар. у м. Полтава.
СЕРПЕНЬ
1 – 230 років із дня смерті Давида Георгійовича Гурамішвілі (1705-1792), видатного грузинського поета. Народився в с. Сагурамо (Грузія). Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

4 – 265 років від дня народження Володимира Лукича Боровиковського (1757-1825), українського живописця і портретиста. Народився у м. Миргород.

6 - 130 років від дня народження Михайла Миколайовича Крата (1892-1979), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР. Народ. у м. Гадяч.
7 – 75 років від дня народження Євгена Івановича Пілюгіна (1947), заслуженого майстра народної творчості, члена НСХУ, лауреата обласної премії імені І. П. Котляревського, художника. Автор Герба та Прапора Решетилівщини. Народився в селі Замостя Чернігівського району Запорізької області. Проживає і працює в смт. Решетилівка Полтавського р-ну.
- 65 років від дня народження Олени Миколаївни Байрак (1957-2018), біолога, доктора біологічних наук. Автор природоохоронних фотовиставок, проекту створення регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський». Народилася у м. Полтава.

9 - 65 років від дня народження Людмили Анатоліївни Нестулі (1957), журналіста, історика. Народилася у м. Тюмень. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
13 – 100 років від дня народження Леоніда Івановича Лимана (1922-2003), письменника, публіциста. Нар. у с. Малі Сорочинці Миргородського р-ну.
14 - 75 років від дня народження Володимира Олександровича Пащенка (1947-2010), педагога, ректора ПНПУ ім. В. Г. Короленка, члена АПН України. Народився у с. Дружба Решетилівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
15 – 150 років від дня народження Степана Онисимовича Сірополка (1872-1959), педагога, бібліолога, журналіста, музеєзнавця, краєзнавця. Нар. на історичній Полтавщині.
– 115 років тому (1907) відкрито Полтавську другу чоловічу гімназію. Відкрита на кошти полтавського дворянства. Серед викладачів гімназії були: М. Г. Астряб, Ф. М. Попадич. У 1910-1916 рр. в гімназії навчався О. Г. Шаргей (Ю. В. Кондратюк, основоположник сучасної космонавтики). Закрито гімназію на початку 1919 р. (тепер старий корпус ПНПУ ім. В. Г. Короленка).

16 – 85 років від дня народження Марії Василівни Переверзіної (1937), заслуженого майстра народної творчості України. Народилася у с. Максимівка Кременчуцького р-ну.
18 – 135 років від дня народження Андрія Євгеновича Багмета (1887-1966), мовознавця, фольклориста, письменника. Нар. в с. Максимівка Карлівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).

65 років від дня народження Олександра Васильовича Удовіченка (1957), українського політика, голови громадської організації «Рідне місто, Рідний край». Голова Полтавської ОДА (2010-2014). Народився в с. Орілька Лозівського р-ну Харківської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
19 – 120 років від дня народження Олеся (Олександра) Васильовича Донченка (1902–1954), українського письменника, поета, казкаря. Народився у с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну.

26 – 135 років від дня народження Дмитра Михайловича Дяченка (1887–1942), українського архітектора, одного з засновників українського архітектурного стилю. Народився у с. Патлаївка Полтавського р-ну. Репресований.

31 – 85 років від дня народження Віталія Миколайовича Ханка (1937), мистецтвознавця, бібліографа, музейника, викладача, краєзнавця, заслуженого працівника культури України (1994), члена НСХУ (1987), НСМНМУ (1992), члена міжнародної Асоціації арткритиків (АІСА, 1997, у Парижі при ЮНЕСКО). Автор понад 1700 праць, серед них – присвячені мистецькій спадщині краю, храмовій архітектурі, діячам культури і мистецтва, меценатам церкви. Народ. у м. Полтава.

ВЕРЕСЕНЬ

1 - 100 років від дня народження Солод, Олександра Павловича Солода (1922-2017), літератора, журналіста. Народ. у с. Якимове Великобагачанського р-ну (тепер Миргородського р-ну).
– 65 років від дня народження Леоніда Борисовича Митька (1957), українського прозаїка, гумориста. Член НСЖУ та ПСЛ. Народився у м. Кобеляки (тепер Полтавського р-ну).

60 років (1962) від початку руху тролейбусів у м. Полтава.
8 – 100 років від дня народження Наталії Федорівни Меклін (1922-2005), Героя Радянського Союзу, в роки Другої світової війни – військової льотчиці. Автора багатьох прозових творів воєнної тематики. Народилася у м. Лубни.
- 85 років від дня народження Леоніда Матвійовича Кашина (1937-2006), лікаря-гігієніста, кандидата медичних наук. Основні напрямки наукових досліджень – гігієна праці в машинобудуванні. Народився у м. Гребінка (тепер Лубенського р-ну).
75 років від дня народження Миколи Сергійовича Шопші (1947-2006), українського оперного і концертно-камерного співака (бас), народного артиста України, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1995). Народився у с. Вереміївка Семенівського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
10 – 70 років від дня народження Ольги Анатоліївни Розсохань (1952), майстрині прикладного мистецтва. Народ. у м. Карлівка (тепер Полтавського р-ну).
- 60 років від дня народження Віктора Даниловича Міщанина (1962), керамолога, краєзнавця. Народ. у с. Малі Будища Зіньків. р-ну (тепер Полтавського р-ну).
17 – 65 років від дня народження Людмили Михайлівни Пономаренко (Таран-Пономаренко) (1957), української літераторки–поетеси, гумористки, композиторки. Народилася у с. Озера Кобеляцького р-ну (тепер Полтавського р-ну).
22 – 85 років тому (1937) утворено Полтавську область з центром у м. Полтаві.
27 - 130 років від дня народження Дмитра Юрійовича Андрієвського (1892-1976), громадсько-політичного діяча, дипломата, публіциста. Нар. у с. Бодаква Лохвиц. р-ну (тепер Миргородського р-ну).
28 – 125 років від дня народження Віталія Мойсейовича Рабіновича (1897-?), вченого-селекціонера, доктора сільскогосподарських наук. Народився у м. Димитрів Курської обл. Близько 40 років працював на Полтавській обласній сільськогосподарській дослідній станції. Довгі роки сорти люцерни Полтавської дослідної станції займали провідне місце в Україні та ін. країнах.
ЖОВТЕНЬ
1 – 160 років від дня народження Дмитра Петровича Мілера (1862-1913), українського історика буржуазно-ліберального напряму. Народився у смт. Котельва (тепер Полтавського р-ну). Автор праць з історії Слобідської і Лівобережної України 18 ст. Учень академіка Д. Багалія. У своїх працях він ідеалізував діяльність царської адміністрації в Україні.
4 – 85 років від дня народження Віктора Тимофійовича Грінченка (1937), директора інституту гідромеханіки НАНУ, дійсного члена НАНУ, заслуженого діяча науки і техніки України. Народився у м. Полтава.
5 – 140 років від дня народження Михайла Омеляновича Гаврилка (1882-1920), українського скульптора, учасника українських визвольних змагань початку ХХ ст. Народився на Козацьких хуторах поблизу села Рунівщини (тепер село Гаврилки Полтавського р-ну). Навчався в Миргородській художньо-промисловій школі у Опанаса Сластіона. Найбільшим досягненням був проект пам'ятника Т. Шевченку в Києві (1912 p.): грізного велета у киреї оточували внизу групи козаків і селян. Створив проект пам'ятника Т. Шевченку для Харкова. Виконав барельєф-медальйон та бюст для Полтавського театру (1919 p.).
6 – 130 років від дня народження Якова Мартиновича Дзябенка (1892-1959), військового і громадського діяча. Народ. у с. Матяшівка Великобагачанського р-ну (тепер Миргородського р-ну).
10 – 75 років від дня народження Миколи Георгійовича Кульчинського (1947), укр. громадсько-політичного та культурного діяча, поета. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
13 – 55 років від дня народження Віталія Леонідовича Запеки (1967), фотохудожника, письменника. Учасника АТО. Автор фотоальбому «Батальйон «Полтава». Роки війни : фото та розповіді». Нар. у м. Полтава.
14 – 130 років від дня народження Андрія Івановича Заливчого (1892-1918), українського політичного діяча, письменника і публіциста. Автор циклу новел «З дитячих літ» (видано посмертно, 1919). Народився в с. Млини Гадяцького р-ну (тепер Миргородського р-ну).
- 65 років від дня народження Юрія Феодосійовича Рогового (1957), літератора, поета, прозаїка. Народився в с. Устимівка Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
16 – 70 років від дня народження Тетяни Іванівни Зеленської (1952), заслуженого працівника культури України (2007), директора Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського. Народилася в с. Ряшки Прилуцького р-ну Чернігівської обл. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
19 – 135 років від дня народження Івана Максимовича Онісіна (1887-1942), викладача, ректора ПНПУ ім В. Г. Короленка (1935-1937). Народився у с. Дмитрівка Скопінського повіту Рязанської губ. З 1927 р. мешкав у м. Полтава.
– 125 років від дня народження Хоми Семеновича Рябоконя (1897-1963), українського вченого-математика, професора Міннесотського ун-ту. Нар. у с. Лисича Чутівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
- 85 років від дня народження Якова Трохимовича Кухаренка (1937-2000), українського письменника. Народився у с. Миколаївка Решетилівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
20 - 50 років від дня народження Наталії Євгенівни Пілюгіної (1972), килимарниці, член НСХУ. Нар. у м. Мічурінськ Тамбовської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
21 – 75 років від дня народження Людмили Олександрівни Розсохи (1947), краєзнавця, літературознавця, публіциста, громадської діячки. Народилася в с. Козачка Зміївського р-ну Харківської обл. З 1972 року проживає у м. Миргород. Понад три десятиліття працювала у музеях міста - літературно-меморіальному музеї Д. Гурамішвілі та Миргородському краєзнавчому музеї.
- 30 років від дня народження Олександра Олександровича Пушка (1992), поета. Нар. у м. Зіньків (тепер Полтавського р-ну).
29 – 125 років від дня народження Юхима Максимовича Даниленка (1897-1957), українського архітектора і художника-реставратора. Автор унікальних макетів Софійського собору, Києво-Могилянської академії, Успенського собору Києво-Печерської лаври, собору Михайлівського Золотоверхого монастиря, палацу К. Розумовського в Батурині. Народився у с. Вейковому на Полтавщині.
31 – 130 років від дня народження Володимира Францевича Самуйла (1892-1966), архівіста, музеєзнавця, краєзнавця. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.


ЛИСТОПАД

1 – 65 років від дня народження Івана Михайловича Момота (1958), громадського та політичного діяча. Народився в с. Гиряві Ісківці Лохвицького р-ну (тепер Миргородського р-ну).
2 – 110 років від дня народження Дмитра Сергійовича Івашина (1912-1992), ботаніка, флориста, еколога. Нар. у с. Попівка Миргородського пов. (тепер Миргородського р-ну).
– 95 років від дня народження Дмитра Павловича Кального (1927-2018), заслуженого працівника культури України (1984), директора Полтавського музею авіації та космонавтики. У 1979 р. очолив роботи зі створення музею-заповідника М. В. Гоголя у с. Гоголеве Шишацького р-ну. Ініціатор спорудження в Полтаві пам’ятників Ю. Кондратюку, учасниками операції «Френтік», меморіальних дошок на честь видатних учених конструкторів, організаторів авіаційного та ракетно-космічного будівництва. Народився у с. Чутове Полтавського р-ну.
6 – 115 років від дня народження Семена Михайловича Жураховича (1907-1997), українського письменника, учасника Другої світової війни. Народився у с. Правобережна Сокілка Кобеляцького р-ну (тепер Полтавського р-ну). За цикл новел «Діти і війна» та збірку оповідань «Неминучість» його відзначено літературною премією ім. Ю. Яновського (1985). Нагороджений орденом «Знак Пошани». Член НСПУ.
8 – 140 років від дня народження Дмитра Михайловича Байди-Суховія (1882 – рік смерті невідомий (за іншими даними 1974)), українського актора, режисера, бандуриста, збирача і пропагандиста українських народних пісень. Народився у с. Нагірне Решетилівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).  Один із засновників українського кіно.

- 125 років від дня народження Якова Романовича Халабудного (1897-1946), українського майстра різьблення по дереву, заслуженого майстра народної творчості України. Народився у с. Жуки Полтавського р-ну.
13 – 130 років від дня народження Якова Омеляновича Риженка (1892-1974), українського мистецтвознавця, музейника, історика. Народився на хуторі біля с. Пустовійтове Кременчуцького пов. (тепер Кременчуцького р-ну). У 20-х роках минулого століття працював заступником директора Центрального Пролетарського музею Полтавщини (тепер Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського). Провів реорганізацію експозиції музею, відвівши центральне місце етнографічним експонатам, переважно зібраним особисто під час проведення наукових експедицій. У 1926-1927 рр. провів комплексне етнографічне дослідження Опішнянського району. У 1931 p. заарештований у справі УНЦ і засуджений до виселення з України. Поселився в Астрахані, де й помер. Автор праць з килимарства, литва й гончарства Полтавщини.
17 – 95 років від дня народження Валентини Михайлівни Вербицької (1927-?), українського бібліографа. Народилася у с. Вороньків Бориспільського району Київської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавою. У 1951-1968 рр. працювала бібліографом, а у 1968-1985 рр. – завідувачем бібліографічного відділу Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського. Автор бібліографічних покажчиків: «Г. С. Сковорода і Полтавщина» (у співавт., 1972); «Полтаві - 800» (1974); «Т. Г. Шевченко і Полтавщина» (у співавт., 1985); «Полтавщина в художній літературі» (1975, 2-е вид., 1984); «Митці Полтавщини» (1984) та ін.
18 – 75 років від дня народження Миколи Івановича Ляпаненка (1947), генерального директора ПОДТРК «Лтава», заслуженого журналіста України. Народився у с. Вереміївка Семенівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
21 – 115 років від дня народження Петра Олександровича Лубенського (Афонського) (1907-2003), українського письменника. Народився у с. Кореневе Курської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
25 – 135 років від дня народження Миколи Івановича Вавилова (1887-1943), російського генетика, основоположника сучасної наукової селекції, академіка. Народився у м. Москва. Певний час жив і працював у м. Полтаві.

27 - 110 років від дня народження Лева Семеновича Вайнгорта (1912-1994), архітектора, краєзнавця. Протягом 32 років, з 1939 до 1970 року Лев Семенович працював головним архітектором Полтави. Співавтор багатьох пам'ятників міста і багатьох наукових робіт з містобудування і архітектури Полтави. За його активної участі у повоєнні часи відновлено центр міста, проведено містобудівні заходи зі створення його чіткої планувальної структури, відтворено історичний вигляд Круглої площі.

29 – 80 років від дня народження Михайла Васильовича Казидуба (1942-1998), поета, журналіста. Народився с. Вереміївка Градизького р-ну Полтавської обл., нині затоплене водами Кременчуцького водосховища.

ГРУДЕНЬ
1 – 120 років тому (1902) розпочався випуск газети «Полтавскій вестникъ». Вона швидко набула популярності, широко висвітлювала різноманітні аспекти життя міста і губернії. Першим редактором газети був Дмитро Іваненко, відомий на Полтавщині журналіст і письменник. Редакція розміщувалася у будинку Шиндлера по вул. Кузнецькій. Газета «Полтавскій вестникь» виходила до 30 квітня 1917 року. Потім випуск її припинився. Редакція обіцяла читачам, що шукає кошти і незабаром сподівається відновити вихід. Та це вдалося зробити аж через… 73 роки. 14 листопада 1990 року полтавці знову отримали газету з такою ж назвою.
- 75 років від дня народження Неллі Василівни Ножинової (1947), актриси, співачки, народної артистки України (1996). Народилася у м. Полтава.
2 – 45 років від дня народження Олександри Євгеніївни Путрі (1977-1989), художниці. Народилася у м. Полтава.
3 – 300 років від дня народження Григорія Савича Сковороди (1722-1794), українського просвітителя-гуманіста, філософа і поета. Народився у смт. Чорнухи (тепер Лубенського р-ну).
- 125 років від дня народження Андрія Васильовича Головка (псевд. – Андрій Сірома) (1897-1972), українського письменника, одного із основоположників української радянської літератури. Народився у с. Юрки Козельщинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну). Твори письменника перекладалися російською, болгарською, німецькою, польською, словацькою та ін. мовами. На кіностудії ім. О. Довженка екранізовано його твори «Бур’ян» та «Пилипко». Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1969). Нагороджений орденом Леніна. У 1979 р. СПУ встановила щорічну літературну премію ім. А. Головка за кращі прозові твори року.
4 – 100 років від дня народження Валентина Юхимовича Міщенка (1922-1994), музиканта, композитора, диригента, фольклориста, заслуженого працівника культури УРСР. Нар. у с. Мар’янівка Карлівського р-ну (тепер Полтавського р-ну).
7 – 50 років від дня народження Віктора Володимировича Сердюка (1972), письменника, члена ПСЛ. Нар. у м. Полтава.
10 – 75 років від дня народження Михайла Васильовича Гури (1947), українського поета-гумориста. Народився у с. Юріївка Гадяцького р-ну (тепер Миргородського р-ну).
12 – 165 років від дня народження Павла Платоновича Потоцького (1857-1938), громадського та культурного діяча, бібліофіла, колекціонера, мецената, засновника історико-мистецької колекції «Музей України». Народився у с. Просяниківка Озерської вол. Кобеляцького пов. (тепер Полтавського р-ну).
13 – 90 років від дня народження Миколи Івановича Шкіля (1932-2015), вченого-математика, педагога, доктора фізико-математичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України. Народився в с. Бурбино Семенівського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну).
14 – 50 років від дня народження Геннадія Васильовича Біліченка (1972-2014), учасника антитерористичної операції. Капітан Управління СБУ в Полт. обл. загинув 13 квітня 2014 р. при виконанні службового обов’язку під м. Слов’янськ Донецької обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
20 – 125 років від дня народження Миколи Володимировича Лятошинського (1897-1967), історика-краєзнавця Полтавщини. Народився у м. Москва. Протягом 1915-1918 рр. навчався у Московському комерційному училищі. У серпні 1920 р. добровольцем вступив до Червоної Армії, служив переписувачем у військових шпиталях до 1923 року. На цей час він уже мешкав у Полтаві. У квітні 1926 р. Лятошинського зараховано на посаду архівіста до Полтавського окружного архівного управління. Працював по впорядкуванню архівних документів. Автор неопубл. рукопис. праць «Полтава, нарис археологічний та історичний», «Герби м. Полтави» і короткого істор. нарису про місцевості та будівлі, де 1930 р. постав Полтав. ін-т інж. с.-г. буд-ва.
21 – 300 років від дня народження Св. Преподобного Паїсія (Петра) Іоановича Величковського (1722-1794), видатного церковного діяча, архімандрита. Народився у м. Полтава.
24 – 80 років від дня народження Миколи Михайловича Кириченка (1942-2013), музиканта, педагога, заслуженого артиста України. Народився у с. Золотарівка Кобеляцького р-ну (тепер Полтавського р-ну).
27 – 115 років від дня народження Івана Григоровича Червоніщенка (1907-1984), українського поета. Народився у с. Полякове Кіровоградської обл. Член СПУ (з 1953 р.). Закінчив Полтавський учительський інститут (1941). Життя і діяльність пов’язані з м. Полтава.
31 – 145 років від дня народження Гната Мартиновича Хоткевича (1877-1938), українського письменника, актора, мистецтвознавця. Народився у м. Харків. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною. У 1928-1932 рр. був художнім керівником Полтавської капели бандуристів.
- 140 років від дня народження Михайля Васильовича Семенка (1892-1937), українського поета, лідера українського футуризму. Народився у с. Кибинці Миргородського повіту (тепер Миргородського р-ну).

ЦЬОГО РОКУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ:

915     років тому (1107) вперше літописно згадується м. Лубни;
– 580 років тому (1442) засновано Красногірський Гадяцький Миколаївський монастир;
- 430 років тому (1592) м. Пирятину надане Магдебурзьке право і затверджено герб міста;
– 325 років тому народився Григорій Кирилович Левицький (Левицький-Ніс) (бл. 1697-1769), український гравер, представник бароко, походив із козацької родини. Народився у с. Маячка Новосанжарського р-ну (тепер Полтавського р-ну);
– 315 років тому (1707) у м. Лубни влаштовано Головну польову аптеку і Ботанічний аптекарський сад;
– 255 років тому (1767) закладено сад лікарських рослин у м. Лубнах;
– 245 років тому народився Василь Опанасович Гоголь (1777-1825), письменник, байкар, актор, батько М. В. Гоголя. Заснував театр у маєтку родича та друга Д. Трощинського в с. Кибинцях Миргородського р-ну, сам грав у цій трупі та писав для неї п’єси українською мовою на мотиви народних казок. Народився на хут. Купчинському (тепер с. Гоголеве Миргородського р-ну);
– 235 років тому (1787) створено плани міст Пирятина і Хоролу;
– 225 років тому (1797) лікарем І. Тишевським засновано першу лікарню в м. Полтава, на 50 місць;
– 220 років тому (1802) відкрито Полтавську громадську лікарню (тепер Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського);
– 215 років тому (1807) засновано друкарню Полтавського губернського правління;
- 210 років від дня народження Федора Максимовича Бодянського (1812–1873), українського філолога-славіста, історика, фольклориста, перекладача, видавця, письменника. Народився в с. Варві Полтавської губернії (тепер селище Сріблянського р-ну Чернігівської обл.) у сім’ї священника;
– 185 років з часу народження Олександра Олександровича Котляревського (1837-1881), українського філолога, етнографа, славіста, члена-кореспондента Петербурзької АН (1875). Народився в посаді Крюків, тепер у складі м. Кременчук;
– 180 років від дня народження Анастасія Єгоровича Зайкевича (1842-1931), українського агронома, одного з перших організаторів сільськогосподарської дослідної справи в Росії і на Україні, професора Харківського університету (1884), Героя Праці (1930). За його участю було організовано Полтавське дослідне поле, Лубенську дослідну станцію лікарських рослин та ін. Наукова спадщина А. Є. Зайкевича присвячена питанням фізіології рослин, агрохімії, селекції, тваринництву та ін.;
– 170 років тому (1852) до Полтави з Ромен було переведено Іллінський ярмарок, який займав третє місце в Російській імперії за обсягом торговельного обігу;
– 170 років тому (1852) розпочато будівництво Сампсоніївської церкви біля братської могили російських воїнів на кошти полтавця Й. С. Судієнка (архітектор – Й. І. Шарлемань);
- 165 років від дня народження Івана Антоновича Зарецького (1857-1937), археолога, етнографа, земського і громадського діяча, почесного громадянина Полтави (1902). Був одним із фундаторів Полтавського природничо-історичного музею (тепер Полтавський краєзнавчий музей імені В. Кричевського). Народився у с. Лютенька Гадяцького р-ну (тепер Миргородського р-ну).
– 155 років з часу смерті Миколи Івановича Арандаренка (1795-1867), українського історика, статистика, етнографа. Автор роботи «Записки про Полтавську губернію» (ч. 1-3, Полтава, 1848-1852), в якій висвітлюється історія Полтавщини з найдавніших часів, адміністративно-політичний устрій, історія державних установ 17-18 століть, подаються відомості про природу, розвиток сільського господарства, промисловості, ремесел, торгівлі; вміщено цінні етнографічні та фольклорні матеріали. Праця М. Арандаренка, незважаючи на його монархічно-дворянські переконання, має наукову цінність як джерело для вивчення історичного минулого Полтавщини;
– 145 років тому (1877) побачила світ книга О. В. Богдановича «Сборник сведений о Полтавской губернии»;
– 125 років тому (1897) відкрито Андріївський зоотехнічний технікум у Новосанжарському р-ні;
– 125 років тому (1897) споруджено будинок державного банку у м. Полтава;
– 110 років (1912) з часу відкриття Перещепинського скарбу;
– 100 років тому (1922) відкрито пам’ятник Г. С. Сковороді у м. Лохвиця;
– 95 років тому (1927) створено Миргородський завод мінеральних вод;
– 75 років тому (1947) створено літературне об'єднання "Ворскла";
– 70 років тому (1952) у м. Полтава відкрито літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського;
– 65 років тому (1952) у м. Полтава встановлено пам’ятник на честь генерал-лейтенанта О. І. Зигіна, командуючого 4-ої гвардійської армії. Автори пам'ятника – скульптори : Л. Є. Кербель, В. Ю. Цигаль; архітектор – О. Д. Захаров;
– 65 років тому (1957) відкрито пам'ятник М. В. Лисенку у с. Гриньки Глобинського р-ну (тепер Кременчуцького р-ну);
– 65 років тому (1957) засновано ансамбль пісні і танцю «Лтава» Полтавського міського будинку культури;
– 60 років тому (1962) відкрито музей А. Ю. Тесленка у с. Харківці Лохвицького р-ну (тепер Миргородського р-ну);
– 50 років тому (1972) відкрито пам’ятник Г. С. Сковороді в смт Чорнухи;
– 40 років тому (1982) відкрито Кобеляцький музей літератури і мистецтва.