Чи є ще десь на землі такий край, де тихі травневі ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці на замріяній річці вмивається джерельною водою біле латаття, де в один із весняних днів, потемнілий від зимових віхол і морозів ліс раптом спалахує синім пролісковим вогнем, де в привільному степу п’янієш раптом від дивних пахощів різнотрав’я. Чи знайдеш на землі край, де, ніби сестри, обійнялися нерукотворна краса і сива пам'ять історії. Тут варто лише прислухатись, і в тиші Іванової гори ти почуєш невмирущий голос Котляревського, веселкові гаї наспівають тобі журливі пісні легендарної Марусі Чурай, а древні стіни дзвіниці відлунять неспішну ходу Панаса Мирного чи тиху говірку Короленка. З-поміж густих верболозів сивий Псел відтворить тобі знов у тихоплинних водах своїх іронічно-сумну посмішку Миколи Гоголя, а на вітрах старезних тополь сім вітрів зіграють романси Євгена Гребінки. 

Неможливо перелічити усі чарівні місця, заповідники і пам’ятки природи, коли на Полтавщині їх близько сотні. Тут немає гаю чи лісу, де б не тішили очі туристів патріархи-дуби чи старезні вікові липи, немає узлісся, де б не квітували рідкісні рослини.
Головний бібліотекар відділу краєзнавства Анна Анатоліївна Дідусенко підготувала насичену як за своїм хзовнішнім виглядом, так і за внутрішнім наповненням книжкову виставку «Заповідні території Полтавщини». Вона буде діяти з 12 по 24 квітня. Ласкаво просимо!