понеділок, 1 березня 2021 р.

Олександрові Білоуську - 70!!!

 Олександр Білоусько народився 1 березня 1951 р. у родині спеціалістів сільського господарства Андрія Кузьмича та Надії Василівни. По батьківській лінії він є нащадком давнього козацького роду, що веде початок від козака Кременчуцької сотні Чигиринського полку Матвія Білоуська, вписаного в реєстр Війська Запорозького 1649 р. Дитячі роки майбутнього історика-енциклопедиста минули на родовому хуторі Білоуськи при Громовій дорозі з Кременчука до Полтави, знесеному в середині ХХ ст. у ході чергових аграрних експериментів КПРС. Згодом замешкав з батьками у смт Нова Галещина Козельщинського району Полтавської області.
Навчався у Солоницькій середній школі, яку закінчив у 1968 р. З дитинства захоплювався малюванням і уявляв себе лише художником. Самостійно за книгами й журналами, які передплачував поштою з Москви, оволодів основами мистецької грамоти. 

 



Забігаючи наперед скажемо, що пристрасть до живопису і майстерне володіння пензлем зберіг на все життя, створивши чимало станкових і монументальних творів. А ще, це захоплення дозволяло і дозволяє йому на рівних дискутувати з художниками та мистецтвознавцями й водночас реалізовувати мистецькі проєкти. (У 2015 р. О. А. Білоуська було прийнято до НСХУ). Доля, однак, розпорядилася інакше, і замість художньої він ступив на педагогічну ниву.

Ще у шкільні роки, дякуючи вчителеві Борису Олексійовичу Шалкову, з’явилося зацікавлення історією. Тож після школи поступив навчатися на історичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка (нині Полтавський національний педагогічний університет) імені В. Г. Короленка). Величезний конкурс подолав, склавши на відмінно профільний екзамен. Усе життя згадує добрим словом викладача ВИШу Віктора Степановича Воловика, який очолював тоді екзаменаційну комісію і розгледів у сільському хлопцеві великий творчий потенціал. Інститут закінчив у 1972 р. із відзнакою, упродовж усіх років навчання демонстрував схильність до наукової роботи, був активним членом студентського наукового товариства, але про направлення до аспірантури годі було й мріяти: педінститут готував учителів для сільської школи.

Після закінчення вузу працював за призначенням у сільській 8-річній школі на Херсонщині (с. Нова Маячка Цюрупинського району). У зв’язку зі створенням сім’ї повернувся на Полтавщину. Працював у сільських Бреусівській та Головачанській середніх школах, а восени 1975 р. був зарахований на посаду вчителя історії СШ № 7 імені Т. Г. Шевченка м. Полтави, де й працював до 2002 р. Саме тут отримав визнання як непересічний педагог і невтомний учитель-новатор.
Здавалося, після 30 років напруженої учительської поденщини, можна було б і відпочити, працювати у більш ощадливому режимі, спокійно очікувати на заслужений відпочинок. Та такий варіант для Білоуська був не прийнятним, він звик і генерувати ідеї, і, як правило, самотужки їх реалізовувати, брати на себе відповідальність за результат. Несподівано для багатьох, невдовзі після відзначення свого 50-річного ювілею (2001), Олександр Андрійович залишає звичну учительську роботу і кардинально змінює фах своєї діяльності – стає прискіпливим дослідником, науковим редактором і видавцем. У 2002–2003 рр. він працює завідувачем науково-методичним відділом Полтавського обласного комунального підприємства інформаційних технологій «Освітаінфоком», а з 2003 по 2007 рр. – головним редактором видавництва «Оріяна» (м. Полтава).

Незабаром прийшов і перший успіх, Білоуськові за досить короткий проміжок часу удалося опублікувати історико-краєзнавчі серії: «Україна від найдавніших часів до кінця ХХ століття: Євразійський цивілізаційний контекст. Карти, таблиці, ілюстрації», серію підручників «Історія Полтавщини» для 6–11 кл. загальноосвітньої школи, 33-томний «Іменний звід історії Полтавщини», комплекти кольорових репродукцій «Ілюстрована історія Полтавщини», методичні посібники для вчителів.







Завдяки Білоуськові у першій половині 2000-х Полтавська область забезпечила собі пріоритет щодо новітніх технологій впровадження курсу краєзнавства у навчальних закладах; водночас він зміг згуртувати навколо своїх видавничих проєктів відомих педагогів, істориків та краєзнавців: В. М. Григорьєва, О. П. Єрмака, П. В. Киридона, К. М. Мироненка, В. О. Мокляка, Т. П. Пустовіта, В. Я. Ревегука, О. Б. Супруненка, В. М. Ханка та ін. Результати виявилися досить переконливими і це практично без жодної державної підтримки, навіть всупереч обставинам, що складалися.

Олександр Андрійович бере участь у науковому, методичному і громадському житті Полтавщини і України: неодноразово обирався делегатом Усеукраїнських з’їздів працівників освіти та Національної спілки краєзнавців; членом конкурсних комісій, журі, редколегій журналів, експертних рад при органах виконавчої влади та місцевого самоврядування; він – постійний лектор і почесний професор Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського, учасник понад 100 міжнародних і регіональних наукових конференцій та семінарів, відповідальний секретар Полтавської обласної спілки краєзнавців, член правління обласного товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. Іншими словами, Олександр Андрійович, своєю багатогранною плідною працею доводить вкотре скептикам, що сьогодні перебуває у розквіті творчих сил. 

Полтавська ОУНБ ім. І. П. Котляревського і відділ краєзнавства, зокрема, вітає ювіляра із славетною датою. Бажаємо многих літ у здоров'ї, мирі та радості. А також чекаємо нових видавничих проєктів!!!

До ювілею видатного науковця бібліотекарі відділу краєзнавства підготували книжкову виставку, а також готують бібліографічний покажчик «Олександр Білоусько» із бібліотечної серії «Видатні краєзнавці Полтавщини». Мета даного видання – ознайомити користувачів із науковим доробком О. А. Білоуська та надати повні відомості про його життєвий і творчий шлях


Немає коментарів:

Дописати коментар