пʼятниця, 12 лютого 2021 р.

Слави козацької пісняр : до 100-річчя від дня народження В. К. Малика

 Відділ краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського підготував книжково-ілюстративну виставку, присвячену 100-річчю від дня народження письменника. 

 Народився Володимир Кирилович Сиченко 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Макарівського району на Київщині в селянській родині, успадкувавши від батьків-хліборобів любов до землі і праці на ній. Ріс допитливим, любив читати книги. У 1928 році пішов до школи в рідному селі. Дванадцятирічним підлітком пережив голодомор 1932-1933 рр. Після закінчення школи рік навчався у Київському автотехнікумі, а 1938 року - на філологічному факультеті Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Під час Другої світової війни воював у народному ополченні, перебував у Німеччині на примусових роботах. Повернувшись до України, працював учителем. Оселившись у 1953 році в Лубнах, захопився історичною минувщиною міста та вирішив наблизити до сучасників далеке минуле, розповісти про народних звитяжців. Був головою Лубенської міської організації Всесоюзного добровільного товариства любителів книги. Брав участь у діяльності літературного об’єднання при редакції газети «Червона Лубенщина» (з 1957 року). За спогадами сучасників у житті був чесною, скромною та доброю людиною. Його пам’ятають як великого працелюба, людину мудру і помірковану, а ще – як великого Учителя, порадника і наставника, що світлом добра і порад осяяв творчий шлях не одному поколінню лубенських літераторів. До речі Малик – це літературний псевдонім письменника, а справжнє прізвище – Сиченко. Він взяв дівоче прізвище дружини, як більш милозвучне.
    Перші твори надрукував у журналі «Молодий більшовик», згодом публікувався в газетах «Зоря Полтавщини», «Літературна газета», «Літературна Україна», «Лубенщина», «Наше слово», журналі «Криниця» та інші. Створив поеми й віршовані казки для дітей «Журавлі-Журавлики», «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Червона троянда», «Микита Кожум’яка», «Воєвода Дмитро», повісті «Чорний екватор», «Новачок», «Слід веде до моря», «Двоє над прірвою», романи «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», «Князь Кий», «Черлені щити», «Горить свіча», «Чумацький шлях». Посмертно видано збірку поезій «Червоні маки» та щоденник «Синя книга». Автор численних публіцистичних статей, науково-популярних розвідок, біографічно-критичного нарису «Олесь Донченко». Сценарій фільму «Кошовий Іван Сірко», повість «Син капітана», казка «Туку», поеми «Заповітне слово», «Калинова сопілка» та багато інших залишилися у рукописах і поки що неопубліковані. У 1999 році вийшов у світ його роман «Князь Кий» з авторським перекладом «Слова о полку Ігоревім», а у 2007 році були опубліковані спогади та початок неопублікованого роману  «Чорнобривці». Спілкувався з багатьма українськими письменниками, зокрема Ю. Андрущенком, П. Бабанським, В. Безорудьком, О. Ковінькою, П. Линовицьким, П. Лубенським, А. Малишком, Гр. Тютюнником, Н, Хоменко, Н. Баклай, О. Хало тощо.
    Твори були видані не тільки українською, а й багатьма іншими мовами світу, зокрема англійською, російською, польською, словацькою та вірменською. Книги написані яскравою й образною мовою на основі використання широкого кола історичних джерел, маловідомих та призабутих фактів вітчизняної історії. На сторінках його книг постають маловідомі історичні діячі, про яких скупо і сухо розповідають сьогодні шкільні підручники історії, енциклопедії та довідники. Вони постають зі сторінок романів живими яскравими особистостями, неординарними постатями, які спонукають більше дізнаватися самостійно про давню минулі часи. Століття пролягають між часами, коли діяли герої його творів. Так само сотні літ розділяють нас із ними. Але талановита, вправна письменницька рука скоротила ці відстані, зробила близькими змальовані події, увічнила в нашій пам'яті благородну, в ім'я народу та свободи рідної землі, боротьбу героїв. Тематика творів В. Малика досить різноманітна. Так, у повісті «Чорний екватор» (1960) розповідається про повстання пригнобленого народу Кенії проти англійських колонізаторів у 1952-1956 pp., повість «Слід веде до моря» (1975) присвячена сучасній школі, а повість «Двоє над прірвою» (1983) - героїчній боротьбі молоді в роки Другої світової війни проти німецько-фашистських окупантів. 

Роман «Князь Кий», написаний до 1500-річчя заснування Києва, переносить читача у сиву давнину, у вир складних історичних подій, коли після роздроблення гуннської держави Аттіли в середині V ст. Її спадкоємці, ворогуючи між собою, намагалися знову підкорити східнослов'янські племена. У романі "Князь Кий" автор відтворює ту прадавню добу, коли легендарний Кий об'єднав різні споріднені слов'янські племена, заклав основи могутньої держави. Зображуючи атмосферу, побут, звичаї того часу, письменник намагався переконати сучасників у тому, що українське історичне коріння значно глибше і могутніше, ніж того хотілося б деяким "старшим братам". "Я хотів показати наші корені. Русь – це ми. Це – Київська земля, це – підмурівок України. Своїм романом я хотів показати читачеві, особливо молодому – хто ми, звідки пішли". 

 


Основною для письменника стала тема вітчизняної історії від сивої давнини до найновіших часів, ій він присвятив майже всі свої твори. У щоденнику письменник висловив суть і головне завдання своєї творчості : «Всі свої найголовніші твори я писав з однією метою – виправити духовний хребет нашого народу».

 Член Спілки письменників України з 1962 року. Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1983) за твори історико-патріотичної тематики, зокрема романи «Посол Урус-шайтана», «Шовковий шнурок» та «Князь Кий», а також лауреат премії Г. Сковороди (1993) та  фонду Шевченка (1994).

Повні тексти творів можна прочитати ТУТ

31 серпня 1998 року майстер українського історичного роману пішов за вічну межу та похований у м. Лубни.  Ім’я В. К. Малика присвоєно Лубенській районній бібліотеці (1998) та названо вулицю м. Лубни. Рішенням Лубенської міської ради засновано премію його імені (2001). На його честь засновано обласний благодійний фонд «Слово», а біля будинку, де проживав письменник встановлено меморіальну стелу.
















Немає коментарів:

Опублікувати коментар