Земля полтавська не має права забувати, що по ній ступав колись Великий
Кобзар, описував її, малював, жив радощами і болями наших предків,
отримував спалахи натхнення саме тут. Росте і шумить у його славу дуб,
посаджений у травні 1861 році у м. Полтава.
Ім’я Тараса Шевченка стало символом України. До нього в українській художній літературі слово «Україна» майже не зустрічається. На нашій славетній Полтавщині є безліч місць, які пам’ятають Т. Г. Шевченка. Зв’язки Великого Кобзаря з Полтавським краєм тісніші, ніж із будь-яким іншим куточком України, хоча в цілому він провів на Полтавщині не так багато часу – в сукупності близько півтора року. Поет побував на території Полтавської губернії в 1843–1844, 1845–1846 роках, востаннє – влітку 1859 року - так званий період «трьох літ». Полтавці шанують пам'ять видатного поета і діяча. Відразу після зняття заборони з його імені, були встановлені пам’ятники у Полтаві та у багатьох містах і селах нашого краю.
За життя поета полтавці підтримували й допомогали йому. Це Є. Гребінка, В. Григорович, А. Мокрицький, П. Мартос. Саме вони викупили його з кріпацтва і пестили талант художника і поета. Вперше Т. Шевченко відвідав Полтавщину пізньої весни 1843 року разом з поетом Євгеном Гребінкою, який увів його у коло полтавської інтелігенції і який, до речі, був першим, хто розпізнав дар письменництва у Шевченка. У Мойсівці (зараз Київська область), на балу у поміщиці Волховської, його познайомили з сином Василя Капніста – Олексієм, з родинами Закревських, Рєпніних, Родзянків, Тарновських, Яковом де Бальменом, О. Афанасьєвим-Чужбинським. Шевченко відвідав Яготин, Ісківці, Березову Рудку, Лубни. Більш тривалим було перебування на Україні в 1845 році. Він відвідав Устивицю, Злодіївку, Яготин, Решетилівку, Полтаву, Шедієве, Ромни, Веселий Поділ, Лубни, Миргород, Великі Сорочинці, Ісківці та інші. У Полтаві написав повість «Близнецы» та акварелі «Хата Котляревського» і «Воздвиженський монастир». Понад 50 населених пунктів, відвіданих Шевченком в період «трьох літ» зафіксовано документально, а чимало зустрічається у народних переказах, що свідчить про його перебування у цих місцях.
Виставку підготувала провідний бібліограф відділу краєзнавства ПОУНБ ім. І. П. Котляревського О. П. Перепьолкіна.
Зокрема, на виставці є регіональне енциклопедичне видання відомого літературознавця П. П. Ротач «Полтавська Шевченкіана» (2013 р.), яке є результатом багаторічної праці автора. Тут подані відомості про перебування поета в Полтавській губернії; місця, які він відвідав; людей, із котрими зустрічався, присвячував їм свої твори; про полтавців, які працювали над увічненням образу поета і його літературних персонажів. Книга нагадує, що його зв’язки з полтавським краєм різносторонні та міцні. Про те, як міцно ввійшла у свідомість Т. Шевченка Полтавщина, свідчать його прозові твори. Зокрема у повісті «Близнецы» Полтава згадується 30 разів. Ще одна книга П. Ротача «Під кроною Шевченкового дуба» (2002 р.), в якій зібрано літературно-публіцистичні промови автора, присвячені різним аспектам зв’язків поета з полтавським краєм, зокрема про живого пам’ятника, який росте на Павленківській околиці міста.
Цікавий матеріал міститься у путівнику Є. Сторохи «Полтава у творчості Тараса Шевченка» (2014 р.). Видання розраховане на широке коло читачів – усіх, хто цікавиться історією Полтави та Полтавщини. У книзі «Тарас Шевченко і Полтавщина» (2014 р.) висвітлюється різноманітна інформація, що розкриває значення постаті Т. Шевченка для нашого краю, про його діяльність та вшанування його пам’яті на Полтавщині. Вперше у повному обсязі публікуються документи про збір Полтавським земством коштів на спорудження пам’ятника Шевченку в Києві; документальні звіти про святкові заходи на честь Шевченка, що проводилися на Полтавщині, починаючи з другої половини ХІХ ст; використані маловідомі факти. Книга дає читачеві можливість для сприйняття феномену його творчого генію в регіональному вимірі.
Ім’я Тараса Шевченка стало символом України. До нього в українській художній літературі слово «Україна» майже не зустрічається. На нашій славетній Полтавщині є безліч місць, які пам’ятають Т. Г. Шевченка. Зв’язки Великого Кобзаря з Полтавським краєм тісніші, ніж із будь-яким іншим куточком України, хоча в цілому він провів на Полтавщині не так багато часу – в сукупності близько півтора року. Поет побував на території Полтавської губернії в 1843–1844, 1845–1846 роках, востаннє – влітку 1859 року - так званий період «трьох літ». Полтавці шанують пам'ять видатного поета і діяча. Відразу після зняття заборони з його імені, були встановлені пам’ятники у Полтаві та у багатьох містах і селах нашого краю.
За життя поета полтавці підтримували й допомогали йому. Це Є. Гребінка, В. Григорович, А. Мокрицький, П. Мартос. Саме вони викупили його з кріпацтва і пестили талант художника і поета. Вперше Т. Шевченко відвідав Полтавщину пізньої весни 1843 року разом з поетом Євгеном Гребінкою, який увів його у коло полтавської інтелігенції і який, до речі, був першим, хто розпізнав дар письменництва у Шевченка. У Мойсівці (зараз Київська область), на балу у поміщиці Волховської, його познайомили з сином Василя Капніста – Олексієм, з родинами Закревських, Рєпніних, Родзянків, Тарновських, Яковом де Бальменом, О. Афанасьєвим-Чужбинським. Шевченко відвідав Яготин, Ісківці, Березову Рудку, Лубни. Більш тривалим було перебування на Україні в 1845 році. Він відвідав Устивицю, Злодіївку, Яготин, Решетилівку, Полтаву, Шедієве, Ромни, Веселий Поділ, Лубни, Миргород, Великі Сорочинці, Ісківці та інші. У Полтаві написав повість «Близнецы» та акварелі «Хата Котляревського» і «Воздвиженський монастир». Понад 50 населених пунктів, відвіданих Шевченком в період «трьох літ» зафіксовано документально, а чимало зустрічається у народних переказах, що свідчить про його перебування у цих місцях.
Виставку підготувала провідний бібліограф відділу краєзнавства ПОУНБ ім. І. П. Котляревського О. П. Перепьолкіна.
Зокрема, на виставці є регіональне енциклопедичне видання відомого літературознавця П. П. Ротач «Полтавська Шевченкіана» (2013 р.), яке є результатом багаторічної праці автора. Тут подані відомості про перебування поета в Полтавській губернії; місця, які він відвідав; людей, із котрими зустрічався, присвячував їм свої твори; про полтавців, які працювали над увічненням образу поета і його літературних персонажів. Книга нагадує, що його зв’язки з полтавським краєм різносторонні та міцні. Про те, як міцно ввійшла у свідомість Т. Шевченка Полтавщина, свідчать його прозові твори. Зокрема у повісті «Близнецы» Полтава згадується 30 разів. Ще одна книга П. Ротача «Під кроною Шевченкового дуба» (2002 р.), в якій зібрано літературно-публіцистичні промови автора, присвячені різним аспектам зв’язків поета з полтавським краєм, зокрема про живого пам’ятника, який росте на Павленківській околиці міста.
Цікавий матеріал міститься у путівнику Є. Сторохи «Полтава у творчості Тараса Шевченка» (2014 р.). Видання розраховане на широке коло читачів – усіх, хто цікавиться історією Полтави та Полтавщини. У книзі «Тарас Шевченко і Полтавщина» (2014 р.) висвітлюється різноманітна інформація, що розкриває значення постаті Т. Шевченка для нашого краю, про його діяльність та вшанування його пам’яті на Полтавщині. Вперше у повному обсязі публікуються документи про збір Полтавським земством коштів на спорудження пам’ятника Шевченку в Києві; документальні звіти про святкові заходи на честь Шевченка, що проводилися на Полтавщині, починаючи з другої половини ХІХ ст; використані маловідомі факти. Книга дає читачеві можливість для сприйняття феномену його творчого генію в регіональному вимірі.
Интересно!
ВідповістиВидалити