четвер, 9 квітня 2020 р.

Видання творів М.В. Гоголя у фонді Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського

Чей удѣлъ на землѣ выше
(М. Гоголь)
Кожного року 1 квітня Україна вшановує геніального письменника.У цьому році ми відзначаємо 211-у річницю від дня народження письменника. Бібліотека кожного року долучається до святкування Дня народження Миколи Гоголя організацією книжкових виставок, різноманітних заходів, підготовкою друкованої продукції тощо.
Полтавська наукова бібліотека імені І. П. Котляревського має у своїх фондах велику кількість видань нашого земляка. Найстаріше видання датується 1832 роком, а найновіше – "Українські повісті" 2019 року, надруковане у київському видавництві А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.


Пропонуємо вашій увазі невелике крає- та книгознавче дослідження творчої спадщини видатного земляка, яка заслуговує на увагу та подальше вивчення. Відразу зазначимо, що переважна більшість представлених сьогодні видань Миколи Васильовича Гоголя, яка знаходиться у фонді нашої наукової бібліотеки є бібліографічною рідкістю, вони мають наукову, історико-культурну та музейну цінність, а наявність того чи іншого видання у бібліотеці визначає особливий статус як самої книжкової колекції, так і бібліотеки, яка її зберігає.
Розпочнемо з прижиттєвих видань. До нашого часу збереглося три прижиттєвих видання Миколи Гоголя – «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» (1832), «Ревізор» (1841) та «Вибрані місця із переписки з друзями» (1847).
«Вечори на хуторі поблизу Диканьки»— перша книга Миколи Гоголя. Складається з двох томів. Перший том вийшов 1831 року, другий — у 1832 році.
Професор Московського університету, історик літератури, славіст Михайло Сперанський зазначав: запашні «Вечори на хуторі біля Диканьки» внесли в російську літературу свіжі картини української природи, веселість, прямодушну і разом лукаву, це були лише бажаною новинкою в літературі, яка щойно вийшла на шлях народності.
У нашій бібліотеці зберігся другий том, надрукований у Санкт-Петербурзі, в типографії А. Плюшара  – «Вечера на хуторѣблизъ Диканьки, повѣсти, изданныя Пасичникомъ Рудымъ Панькомъ». До неї увійшли твори Ніч перед Різдвом, Страшна помста, Іван Федорович Шпонька і його тітонька, Зачароване місце.
Ця книжка надзвичайно цінна ще й тим, що вона потрапила до нашої наукової книгозбірні з бібліотеки  видатного земляка, відомого перекладача «Ілаіди» Миколи Гнідича. На с. 278 містить підкреслення в тексті «Проклятые кацапы, какъ я послѣузналъ, ѣдашъ даже щи съ тараканами» та коментар М. Гнідича: «это глупо уже». Книга добре збереглася. Має мармурову обкладинку, шкіряний корінець та кути. На корінці витіснена назва, номер тому, прикріплена наліпка «Отд. VII№ 16». Штемпелі «Централ. наукова бібліотека Полтава», «Читальня Полтавської обласної бібліотеки» та «Абонемент Полтавської обласної бібліотеки».
Наступна книга була своєрідним Євангелієм від Гоголя, у якому він виклав основні засади й напрями преображення православної імперії. Публікація цієї книги водночас стала й оприлюдненням задуму другого тому роману «Мертві душі». Мова йде про «Выбранныя мѣста изъ переписки съ друзьями Николая Гоголя» 1847 року, надруковане у Санкт-Петербурзі в Типографії департамента зовнішньої торгівлі. Книга у мармуровій обкладинці, збереглася в гарному стані.
Ще одне прижиттєве видання – надруковане 1841 року у Москві в типографії (існувала в першій половині 19 століття) Ніколая Степанова – «Ревизор, комедія въ пяти дѣйствіяхъ». Це друге виправлене видання з додатками. В додатках є уривок з листа, який писав Гоголь після першої вистави «Ревізор», прем'єра відбулася в Александрівському театрі в Петербурзі. На прем'єрі особисто був присутній імператор Микола I. (Одного только судьи изъвсѣхъ, бывшихъ въ театрѣ, я боялся, - и этотъ судья я былъ самъ. Внутри себя я слышалъ упреки и ропотъ противъ моей-же пьесы, которые заглушали всѣ другіе. А публика вообще была довольна...), дві сцени, виключені з видання, «какь замедлявшія теченіе піесы», характери і костюми (для акторів), а також «Настоящій Ревизоръ, комедія в трехъ дняхъ или дѣйствіяхъ, служащая продолженіемъ Комедіи: Ревизоръ, сочиненной г. Гоголемъ». На книзі розміщено круглий штемпельний екслібрис з ініціалами Г.Ф.

Природньо, що твори Миколи Гоголя читали і перечитували. Відповідно, ці книги мали попит. Тому зараз поговоримо про видавців і видавництва, які, власне, друкували твори письменника.
Видавець Андрій Якович Панафідін– книговидавець, книготорговець, просвітитель та редактор. Його видавництво було засноване у Москві у 1885 році під назвою «Книгоиздательство и книжная торговля А. Я. Панафидина». Після смерті чоловіка у 1902 році його очолила дружина Олександра Самуїлівна під торговою маркою «Книгоиздательство и книжная торговля А.С.Панафидиной», до речі вона володіла у Москві величезним оптовим книжковим складом та книжковим магазиному у Санкт-Петербурзі. Видавництво націоналізоване у 1918 році. Спеціалізувалося на випуску просвітницької літератури. Займалося виданням однотомних дешевих видань класиків художньої літератури — творів російських та зарубіжних класиків. Існувала серія «Иллюстрированная библиотека».
Власне, в цій серії у 1902 році вийшли твори Гоголя Невский проспект. Книжечка карманного формату у картонній обкладинці. У 1902 році вийшла комедія «Ревизоръ». Видання ілюстроване М. Михайловим та І. Хелмицьким. Але це виданнядорожче за попереднє. Має тверду обкладинку, на корінці витіснено прізвище Гоголь, назва Ревизоръ і дві літери «Р.У.» У бібліотеці збергіся другий том двотомника поеми «Мертві душі», ілюстрований гравюрами І. І. Хелмицького, ілюстраціями Карла Брожа, А. А. Чикіна. Цей двотомник надрукований у видавництві А. Я. Панфідіна у 1902 році.
Є у бібліотеці видання «Сорочинская ярмарка» 1909 року. З ілюстраціями К. Брожа. Серія вийшла під назвою «Иллюстрированная Гоголевская библіотека А. С. Панафидиной». Книга має штемпелі «Полтавское Землемѣрное Училище», «Аграрно-Землеустрійний кабінет Полтавського Землеустрійного технікуму», «Библіотека Полтавського землевпорядчого технікуму».«Старосветские помещики» надрукована у видавництві А. С. Панафідиної, малого формату. (така як Сорочинський ярмарок і Невский проспект). Ілюстрована гравюрами І. Хелмицького.
Видавець Адольф Федорович Маркс (1838-1904) – один з найбільших видавців Росії. Потомствений дворянин. Власну типографію А. Ф. Маркс відкрив у 1896 році в Санкт-Петербурзі. У 1902 році у цьому видавництві вийшло видання «Женитьба. Совершенно невѣроятное событіе», оздоблене 13-ма ілюстраціями Р. Штейна.
Видавець Флорентій Федорович Павленков(1839 –1900). За своє життя він надрукував більше 750-тикниг, серед яких великі бібліотеки: Пушкінська (40 кн.), Лермонтовська (30 кн.), Гоголівська (30 кн.), розпочата відома серія «Жизнь замечательных людей» (200 біографій) та ін. Видання відрізнялися відносною доступністю, високим ступенем ергономічності, наявністю супроводжувального матеріалу та ілюстрацій.
Бібліографічною рідкістю є книги названого видавництва, яке проіснувало з 1865 року до 1917 року. У фонді наукової книгозбірні є книга «Гоголь Н. В. Сочинения. Полное собраніе въ одномъ томѣ / изд. Ф.Ф.Павленкова. - СПб.: Тип. Т-ва «Общественнаяпольза», 1902. - 1704 с». Це подарункове видання великого формату (120x185 мм), має коленкорову обкладинку. На кришці витіснено портрет Гоголя. У виданні міститься біографічний нарис, складений В. І. Яковенком. Ілюстроване гравюрами В. Мате, 4 фотографіями, зробленими любителями-фотографами Д. М. Старицьким та В. К. Товстицьким і 180 ілюстраціями художників Н. А. Зубчинова й М. В. Пирогова. Ілюстрації невеликого розміру, розміщені по чотири на сторінці.
Цікава історія цієї книги. У 1904 році її подарували учневі Миколі Тесленку, про що свідчить прикріплений на форзаці текст постанови, завірений підписами голови опікунської ради («ПопечительнагоСовѣта») та інспектора школи: «№ 248 Харьков, ноября 14 дня 1904 года. По постановленію Педагогическаго Комитета Торговой школы Общества Взаимнаго Вспоможенія Приказчиковъ г. Харькова дана сія книга ученику первого основного класса Тесленко Николаю вънаграду за отличные его успѣхи и отличное поведеніе в истекшемъ учебномъ году».
Друга книжка видавництва Флорентія Павленкова - гумористична повість «Коляска» з портретом Гоголя і 5-ма ілюстраціями вийшла у Санкт-Петербурзі у 1910 році в серії «Иллюстрированная гоголевская библіотека». Це малоформатне дешеве видання, надруковане у книгопечатні Шмідта. На фронтисписі портрет Гоголя. Декілька ілюстрацій зроблено художником М. В. Пироговим.
Видавець Іван Дмитрович Ситін
У 1909 році вийшла друком комедія «Ревізор» у видавництві одного з найбільших видавців 19 століття Івана Дмитровича Ситіна (1851-1934) під редакцією професора А. І. Кирпичникова. У його передмові до видання читаємо: «... И теперь, через 65 лет, когда «порядки», изображенные в комедии, давно заменились другими, когда давно перестали существовать и городничие, и уездные судьи, и даже квартальные, «Ревизор» не сходит со сцены и остается величайшею русскою комедией: сколько в нем соли, смеху и благородной злости ко всему пошлому, грубому, ложному и несправедливому; столько в нем правды и жизни...».
Видавець Микола Палович Карбасников (1852–1921 друкував літературуз різних галузей знань – медицина, історія, географія, техніка, філософія і художня література. Поема «Мертвыя души» 1915 року була надрукована у Петрограді у приватному видавництві М. Карбасникова. Видання містить біографічний нарис про Гоголя, текст поеми та статті А. Пипіна «Исторія «МертвыхъДушъ», В. Белинського «Поэма «Мертвыя Души», как національно-художественное произведеніе», Д. Стоюніна «Характеристика Плюшкина», Д. Мержковського «Хлестаковъ и Чичиковъ». С. Венгерова «Своеобразный «реализм» творчества Гоголя».На титулі штемпелі «Бібліотека Полтавской Маріинской женской гимназіи», «Учен. библ.», «Централ наукова бібліотека Полтава», «Літ. Каб.».
Повість Старосвѣтскіе помѣщики вийшла друком у цьому ж видавницві у Петрограді 1915 року. На форзаці звернення до читачів, ймовірно, від якогось читача-книголюба: «Дорогие читатели сохраняйте вцельности книги которые вы берете з беблиотеки для чтенія Для развличения самих сибя и других своих товарищей» (орфографія збережена). Штемпелі на титулі – «Полтавская общественная библіотека», «Централ. Наукова бібліотека Полтава», «Читальня Полтавської обласної бібліотеки», «Абонемент Полтавської обласної бібліотеки».
Видавництво Петра Івановича Бонадурер. До 1917 року видавництво знаходилося у Києві. Згодом його націоналізували, як і будинок батьків. Повість Старосвѣтскіе помѣщики вийшла у 1914 році у видавництві П. И. Бонадурер в серії Иллюстрированная Гоголевская библіотека. Малого карманного формату. З портретом Гоголя та двома ілюстраціями. Збереглися штемпелі «Полтавская общественная библіотека», «Централ. наукова бібліотека Полтава», «Читальня Полтавської обласної бібліотеки», «Книжный и писчебумажный магазинъ М. Савельскаго въ Полтаве Пушкинская д.».
Окремі цікаві видання. Бібліотека зберігає виданя «Ревизоръ комедія въ 5-ти дѣйствіяхъ Н. В. Гоголя. Полный текстъ съ десятью группами фототипій современныхъ артистовъ-испонителей этой комедіи въ Императорскомъ маломъ Московскомъ театрѣ. Фототипії виконані у майстерні художника-фотографа М. М. Панова. На обкладинці овальний портрет Гоголя – копія з портрета, написана з натури А. Івановим. Видання великого формату (27,5х36,5 см). Книга надрукована 1885 року у Москві. Видаництвожурнала Будильник.
Збагачує фонд бібліотеки видання 1874 року у мармуровій обкладинці «Сорочиньський ярмарок. із «Вечерів на хуторі біля Деканьки» М. Гоголя. – Кіевъ: Типографія М. П. Фрица» (орфографія збережена). (на Владимирской, в собствен. доме). Переклад твору здійснив наш земляк Михайло Петрович Старицький. До речі, за сюжетами творів Гоголя він створив п’єси «Різдвяна ніч», «Сорочинський ярмарок» (1883), «Тарас Бульба» (1881), «Утоплена» (1885).
Ілюстроване 12-ма малюнками П. Нілуса видання «Шинель», надруковане 1902 року у Санкт-Петербурзі у видавництві товариства печатного и издательского дела «Народная польза». Невелике видання у тонкій обкладинці.
Місцеві видання. Приємно, що твори Гоголя друкувалися і у нашому місті. У Полтавській ОУНБ ім. І. П. Котляревського, зокрема, є книжечка «Заворожене місце» у перекладі нашого земляка - краєзнавця та бібліографа К. В. Дубняка. Це місцеве видання, надруковане в електричній друкарні Я. Є. Брауде у 1919 році. Книжечка у тонкій обкладинці, має 15 сторінок, текст надрукований на тонкому жовтуватому папері. Відмітимо, що твір Гоголя «Заворожене місце» перекладали Герман Клейф [Гр. Кохнівченко], Б. Ковалевскій, Олена Пчілка. Переклади мали назви Заворожене місто, Зачароване місто, Зачароване місце.
До речі, Дубняк зробив ще один переклад твору Гоголя «Вечір на передодні Івана Купала». Книжечка карманного формату у картоннійобкладинці. Вийшла у Полтаві теж у 1919 році.

Страшна помста Миколи Гоголя 1913 року - місцеве видання Товариства «Полтавська українська книгарня», друкарня І. Ш. Гуревича.
Діаспорні видання. У науковій бібліотеці є декілька видань творів Гоголя, що надійшли від Канадського Товариства Приятелів України з Торонто. Книга, а саме 12-й випуск Клюбу Приятелів Української Книжки, «Страшна помста та інші оповідання» 1952 року вийшла у Вінніпезі за редакцією Ярослава Рудницького до 100-літніх роковин з дня смерті Гоголя. «...Тимто не може бути кращого вибору для завершення першої дванадцятки бібліотеки КПУК, як вибір Гоголевих творів із українською тематикою, що оцим його віддаємо в руки Читача у зразковому перекладі відомих українських робітників пера». «Страшна помста» і «Сорочинський ярмарок» перкладено А. Харченком, а «Майська ніч або утоплена» – М. Рильським.
Повість Гоголя «Тарас Бульба» перекладали українською мовою не менше десятка разів. У нашій книгозбірні є переклад Леся Гринюка (під псевдонімом Ст. Віль). Книга надрукована у Вінніпезі у 1914 році. На форзаці напис –«Іван А. Рубашевський».Штемпель «UkrainanProsvitaAssociation». І нижче ще один напис «Дарувала Пані А. Педручна». На жаль, імена нами не ідентифіковані.

Тарас Бульба, перекладъ зъ третёго выданьня другимъ заходомъ. Перекладарь М. Л. ([М.Ф. Лободовський].)1883 рік. Харьківъ. Збереглися печатки «ЦНБ Полтава», «Библіотека музея Полтавскаго Губернскаго Земства», «Абонемент Полтавської Обласно їбібліотеки», «Книжный магазинъ С. И. Гомолинскаго, Кіевъ Б. Влад. № 37».
Тарас Бульба виданий у Німеччині, у Байройті. Рік видання невідомий. На обкладинці – ілюстрація художника М. Костюшка.
Зберігається названа повість 1964 року видання, надрукована видавничою спілкою Тризуб у Канаді. На обкладинці – ілюстрація М. Дерегуса.
Маємо ще одне цікаве, навіть, таємниче видання «Тараса Бульби». На титулі напис  - історична повість переклад гуртом. Відсутні вихідні дані – рік видання, місто, видавництво. Видання ілюстроване художником Юрієм Вовком (племінником відомого етнографа Федора Вовка). Дана книжка - копія чи передрук празького видання 1941 року видавця Юрія Тищенка. Книжки «Видавництва Юрія Тищенка» були переважно невеликими за обсягом, мали якісне поліграфічне оформлення, супроводжувалися видавничим знаком роботи Р. Лісовського. На наявній у нашій бібліотеці книзі відсутні деякі дані: «Літературна Бібліотека «ЮТ» Ч. 1» та Прага 1941 видавництво Юрія Тищенка. Дереворитні образки Ю. Вовка, а в кінці книги на форзаці відсутній знак видавництва Юрія Тищенка та адреса видавництва. Можливо, це контрафактне видання (від контрафакція - підробка) – тобто видання, без зазначення друкарні або міста чи року видання. Продаж цього видання, ймовірно, приніс видавцеві знайчний прибуток, адже твори Гоголя мали велику прихильність у читачів та засвідчували безсумнівний поступ українського книговидання.
У Полтавській науковій бібліотеці є низка видань, переданих з міської музично-театральної бібліотеки. Про це свідчить наявність штемпелів. Зокрема, маємо «Ревізор»1936 року українською мовою у перекладі А. Хуторяна з російського видання «Н. В. Гоголь. Ревизор» (1935). «Ревізор» 1949 року, надрукований у Київському видавництві «Мистецтво». Переклад здійснив Микола Карпович Садовський (Тобілевич), (якого, до речі, вважають одним із найкращих перекладачів творів Гоголя), внісши свій вклад до збагачення українського репертуару. Окрім того, маємо «Ревизор» 1947 року, який вийшов друком у Державному видавництві художньої літератури (ОГИЗ) та 1956 року державного видавництва дитячої літератури у Москві. Останнє ілюстроване графіком Олександром Константиновським. Післямова - В. Архипова. Вступне слово «Тайны сценического обаяния Гоголя» взято з промови одного із засновників Московського художнього театру В. Немировича-Данченка на засіданні «Общества любителей российской словесности» у Москві 28.04.1909 р.
Над твором «Одруження» Гоголь працював майже десять років, закінчений він був у 1842 році. Книга «Одруження»: зовсім неймовірна подія в двох діях надруковане у видавництві «Мистецтво» 1938 року зберігається у фонді нашої бібліотеки. У передмові Ол. Олександров написав: «На українській сцені «Одруження» йшло надзвичайно рідко.... Таке забуття чудової комедії Гоголя нічим не виправдується, і новим виданям «Одруження» хотілося б нагадти і театрам, і театральній самодіяльності про «Одруження» - одну з найкращих комедій російського класичного репертуару».

Наступне видання привертає увагу своїми ілюстраціями, створеними художником Віталієм Горяєвим. Це «Петеребургские повести» Гоголя, які вийшли друком у видавництві «Художня література» 1965 року. Цикл ілюстрацій художник почав створювати з кінця 50-х років, вперше їх показали широкому загалу у 1965 році. А в 1967 році за цю серію ілюстрацій Горяєв був нагороджений Державною премією СРСР.
Окремо хочемо зупинитися на виданні, присвяченому 200-річному ювілею Миколи Гоголя. У 2009 р. за сприяння благодійної організації Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна» вийшла друком книга «Тарас Бульба» у перекладі з російської Миколи Садовського. Ілюстрації Віктора Невінчаного, які він створив в гулагівському ув’язненні… У передмові, яку написала донька художника Галина Невінчана, вона говорить, що в ув’язненні у батька був малесенький томик «Тараса Бульби». Під час перебування на Кольському півострові, де Віктор Невінчаний будував тунелі, тягнувгілки залізниць, зводивКняжегубську ГЕС, він починає працювати над ілюстраціями до свого улюбленого Тараса Бульби. За п’ять років створив 45 акварелей… Всі вони є у цій книзі. У післямові до видання Богдан Горинь написав: «Гортати ілюстрації Невінчаного – це читати «Тараса Бульбу» образотворчою мовою, в якій словесні описи замінено кольором, лініями, зіставленням контрастних плям, ритмів…»
У 2019 р. фонд Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського поповнився цінним виданням, яке передав у дар Володимир Бондаренко (народився у м. Полтава, зараз проживає у Канаді). На книзі розміщено прямокутний штемпельний екслібрис дарувальника з написом «DrVBondarenko». Подарована книга - «Полное собраніе сочиненій Н. В. Гоголя під редакцією П. В. Бикова. Съ жизнеописаніемъ писателя, портретами, рисунками, относящимимся къ его жизни и съ 32 отдѣльными картинами художника В. А. Табурина».Це друге стереотипне видання, надруковане у видавництвітовариства М. О. Вольф у 1910 році. Книга великого формату у гарній обкладинці червоного кольору. На кришці витіснено портрет Гоголя та рослинні орнаменти. Цікавий малюнок на форзаці академіка М. О. Микешина «Пам'яті Гоголя» – янголитримають книгу з написом на корінці «Гоголь», а на самій книзі – бюст Гоголя.
Наостанок зазначимо, що твори письменника вирізняються оригінальністю, чарівністю, глибоким проникненням у «житейські дрібниці» «низької дійсності». «Його твори, - говорив Є. С. Афанасьєв – це живе життя, зачерпнуте із бездонного джерела мудрості». Сам М. В. Гоголь говорив «Спілкуватись із словом треба чесно. Воно є вищим дарунком Бога людині».

Немає коментарів:

Опублікувати коментар